Президент Латвии: В шествиях эсэсовцев нет нацисткой идеологии
Шествия бывших легионеров СС в Латвии не несут никакой нацистской идеологии, заявил латвийский президент Валдис Затлерс.
Об этом он заявил он в программе Познер на Первом канале. "Если вы последите за этими шествиям, то увидите, что это люди реально идут, кладут цветы на кладбище, к памятнику Свободы, без идеологии, без символики. Больше ничего в этом не происходит", - сказал политик. "Фашизма здесь нет и никогда не будет. Если есть хоть один признак, что это шествие несет нацистскую идеологию, они будут запрещены сразу", - добавил президент Латвии.
СМОТРИТЕ НА ЦЕНЗОР.НЕТ: В Риге прошел марш легионеров SS. ФОТОрепортажОдновременно он отметил, что в Латвии гарантирована свобода собраний и шествий, а распространение нацистской идеологии запрещено законом.
ЧИТАЙТЕ: Скандал в Латвии: местные врачи отказываются лечить русских за их русский язык и советские татуировкиРанее, 15 марта сообщалось, что административный районный суд Риги отменил запрет Рижской думы на проведение шествия организации Daugavas vanagi Latvija в честь дня памяти латышских легионеров Ваффен СС.
ЧИТАЙТЕ: Бывший эсесовец возглавил в сейме Латвии Комиссию по вопросам гражданства
Напомним, в прошлом году 16 марта, в столице Латвии Риге прошло традиционное шествие бывших легионеров латышского легиона Waffen SS. Как передавали местные СМИ, несколько сот человек, среди которых очень много молодежи, вышли из Домского собора, где проходило богослужение в честь павших легионеров, по направлению к Памятнику Свобoды, чтобы возложить цветы.
Людській пам’яті притаманна здатність
забувати, але те, що творили фашисти в перші весняні дні 1943 року в
нашій рідній Корюківці, забути неможливо.
Навіть через багато років згадувати про ті події надзвичайно боляче і
гірко. Велика Вітчизняна війна і період німецько-фашистської окупації
стали для корюківчан суворим випробуванням. Корюківка була центром
партизанського руху на Чернігівщині. Звідси почали свій шлях
Чернігівський партизанський загін, партизанське з’єднання О.Ф. Федорова,
тут постійно діяло партійне та комсомольське підпілля. Саме ці факти
стали причиною фашистської розправи над мирними жителями Корюківки в
березні 1943 року.
Уночі 27 лютого 1943 року партизани розгромили фашистський гарнізон,
визволили в’язнів з тюрми – сім’ї партизанів, активістів з усього
району, і поїхали в ліси.
Налякані люди сиділи вдома або сім’ями вирушали до знайомих на околицю Корюківки, щоб звідти було легше втекти до лісу.
Та з’ясувалося, що вони йшли назустріч смерті, бо вона чекала саме тут.
Багато чоловіків і юнаків повтікали, бо вважали, що кара впаде в першу
чергу на них, як це було в Тополівці, Єліно та інших селах.
Наказ коменданта Корюківки був однозначний:
„... Попереджаю населення сіл Гути Студенецької, Перелюба,
Тихоновичів, Корюківки, що коли воно не припинить зв’язків з
партизанами, названі села будуть спалені, а їх мешканці розстріляні...”.
Але більшість людей не вірила в найгірше, не наважувалася залишити
домівку. Та й Корюківка - не хутір. Хіба ж можна розправитися з тисячами
людей?
Біда прийшла за наказом гітлерівського генерала Хайзінгера вранці 1 березня.
Неспроможні розгромити партизанів у лісах, підкорити населення, фашисти
вирішили знищити Корюківку. Каральний загін есесівців та поліцаїв оточив
щільним кільцем селище.
Таких звірств, які вчинили окупанти в Корюківці, історія ще не знала.
Усе почалося з околиць. Есесівці заходили до хат, де збирались у тривозі люди для перевірки документів.
Убивали всіх – від немовлят до людей похилого віку. Йшли від хати до хати, а за ними йшли ті, що підпалювали.
Гітлерівці збирали і гнали юрби людей, зокрема і дітей, по вулиці
Шевченка в центр міста до ресторану. Прикладами заганяли в приміщення.
Палач стояв на прилавку з автоматом. Мертві лежали один на одному в
декілька рядів, аж по вікна. Кати вбивали старих, душили та різали
дітей, ґвалтували жінок.
За три дні фашисти розстріляли, забили, спалили живими близько 7 тисяч мирних людей та повністю спалили місто.
Очевидці кажуть, що дим і зарево від пожеж було видно у Щорсі,
Сосниці, у Холмах. З 1300 будинків, наявних у місті до акції, залишилося
10 - переважно цегляних.
За кількістю жертв Корюківська трагедія майже в 45 разів
жахливіша за горезвісну білоруську Хатинь. Але, на відміну від Хатині,
не відома усьому світу, проте історія з часом усе розставить на свої
місця.
Все что происходит Мы создаем
Жизнь после Евро-2012 только начнется - Колесников
25 апреля 2011 | 09:59
Через
три-четыре года в Украине будут дороги, по которым Украину можно будет
проехать за 13 часов. Об этом сказал вице-премьер-министр - министр
инфраструктуры Борис Колесников, сообщает http://unn.com.ua/ru/news/25-04-2011/340693/ УНН .
"Дороги во Львов почти нет. Если брать
базовый пункт, мы хотели к Евро-2012 построить новую автодорогу первой
категории, затем господин Туск (премьер-министр Польши - Ред.) во время
встречи с Азаровым сказал, что они также не успевают построить дорогу
первой категории, поэтому было принято временное решение -
модернизировать дорогу от Краковца во Львов и после Евро-2012 приступить
к строительству дороги первой категории", - рассказал Колесников.
Он отметил, что проект займет три-четыре
года, "но действительно Краковец, Львов, Житомир, Ровно, Киев,
Черкассы, Днепродзержинск, Днепропетровск, Донецк получат прямую связь и
Украину, как поручал президент, можно будет проехать за 13 часов".
"Жизнь после Евро-2012 только начнется.
Будем строить дальше. Мир увидит Украину и украинцы увидят свет, сделают
взвешенную самооценку нашим возможностям", - заявил чиновник.
"Что серьезное построили за 20 лет со
стороны государства? Я скажу так - мы не были в 1991 году и не
Сингапуром, и не Калифорнией. Надеюсь, что более взрослые люди помнят,
что инфраструктуру СССР и инфраструктуру Западной Европы было глупо
сравнивать, особенно что касается дорог. Но ничего, есть пример успешных
стран, таких как ОАЭ, где за 20 лет сделали чудо", - добавил
Колесников.
На замечание, что в ОАЭ есть нефть, он
сказал: "Ничего страшного, у нас есть пшеница, у нас есть сельское
хозяйство, за которым будущее. Население земли растет быстрее, чем
возможности продовольственных компаний".
Ком
25 апреля 2011 | 10:05
Если бы
все такие обещания политиков реализовывались, мы бы уже жили лучше
Европы. А в реале как обычно пустые слова. А те же дороги как были
хреновыми, так и остаются.
Заживем!