"Регионал" Колесниченко допускает оправдание Тимошенко
Народный депутат Украины из фракции Партии регионов Вадим Колесниченко отвечая на вопрос журналиста в эфире "5 канала", допускает ли он такое развитие событий, что через некоторое время суд оправдает Ю.Тимошенко и уголовные дела против нее будут отменены, сообщил, что возможен и такой вариант.
"Безусловно, я допускаю любой ход событий. Потому что несет персональную ответственность за раскрытие уголовного дела следователь, который принимает решение о возбуждении уголовного дела, об избрании меры пресечения и объявления обвинительного приговора, передает УНН .
РАНЕЕ ПО ТЕМЕ НА ЦЕНЗОР.НЕТ - Cуд отказался удовлетворить жалобу Тимошенко. Судью вывели из зала с помощью охраныПри этом у нас есть статья Уголовного кодекса о незаконном возбуждении уголовного дела, за это следователь тоже несет персональную уголовную ответственность", - отметил парламентарий.
Следователю нужно срочно паковать чемодан
Оказывается всю ответственность,персонально, несет ... следователь
Это фантастика.
добре
подурачився і йди спати...
рыги еще не поняли: что бы они не делали, у них все равно ничего не получается
в присяжніє...
дела следователь, который принимает решение о возбуждении уголовного
дела, об избрании меры пресечения и объявления обвинительного приговора"
Оговорка , по дедушке Фрейду !
Это в софке все решал следователь прокуратуры . А в Украине уже давно хоть и номинально действует международные нормы и решение про "об избрании меры пресечения" санкционирует судья , а не прокуратура (не говоря уже про следователя) .
И ещё , единственная задача следователя сбор улик и сопровождение дела до суда .
Следователь не учавствует в суде как сторона процесса - обвинение представляет прокурор .
Более того , ни прокурор , ни уж тем паче какой-то следователь не объявляет приговоры , а лишь предлагает , понимаешь , предлагает суду вынести тот или этот вердикт .
Чисто номинально - стороны обвинения и защиты абсолютно равны в процессе . По крайней мере именно равенство сторон процесса и является характерным признаком правового государства .
А у нас де факто совсем иначе , чем де-юре .
Де факто даже не следователь (какой-то шавка из прокуратуры) , а в кабинетах на Банковой , инициируют следствие и указывают судьям какой приговор их истроил бы !
реально усвідомлює, що наслідком укладених газових угод у 2009 році з
великою часткою ймовірності може стати її прописка у вже знайомому СІЗО.
p { margin-bottom: 0.21cm; }
А
по-друге, і найголовніше, вона чітко зрозуміла, що сподіватися на
підтримку в Україні, м’яко кажучи, не доводиться. Позаяк українці не
хочуть радикальних протестів заради порятунку «газової принцеси».
Тому
всі надії Юлія Тимошенко покладає нині на Захід. У надрах б’ютівського
штабу конвульсивно готується пакет із критичних статей, який має
публікуватися у провідних західних виданнях («Вашингтон пост», «Файненшл
таймс»), щодо негативної ситуації в Україні.
Підсилити
їх мають критичні коментарі й заяви європейських політиків на кшталт
президента Європейської народної партії Вільфреда Мартенса та голови
Європарламенту Єжи Бузека, давно відомих своїм упередженим ставленням до
України.
Весь
цей, з дозволу сказати, «компромат» планується злити через
підконтрольні «Батьківщині» медіа та оптом закуплені газетно-журнальні
площі та ефірний час.
Стратегічна
мета Юлії Володимирівни легко вгадується і читається. Вона спить і
бачить Україну в міжнародній ізоляції. На зразок тієї, в якій опинилася
Білорусь.
Розпинаючись
на публіці про відданість європейським цінностям та ідеалам, Юлія
Тимошенко водночас тихою і непомітною загалу сапою робить усе для
блокування інтеграційних планів України щодо розширення співпраці з
Європейським Союзом.
Варто
лишень проаналізувати закордонні вояжі колишнього віце-прем’єра
Григорія Немирі, повіреного Юлії Тимошенко у міжнародних справах. Це
саме після його візитів засвічуються у західних засобах масової
інформації мартенси і бузеки…
А потім іще хтось бідкається, чому в Україні так сутужно з іноземними інвестиціями й усе о’кей з негативними рейтингами.
Для реалізації стратегічних намірів робляться цілком конкретні тактичні кроки.
12
травня колишній міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко Богдан
Данилишин презентував у Празі нову міжнародну громадську організацію
«Українська європейська перспектива». Задекларована сфера діяльності
поширюється не тільки на країни Євросоюзу, а й на держави, які мають
потужну українську діаспору, – США, Канаду, Австралію.
Фінансує цих новоявлених євроінтеграторів такий собі пан Василь Данилів, власник корпорації «Danyliv Capital» (Чехія).
Крім
того, в активному сприянні Богданові Данилишину помічена й місцева
(празька) структура «Українська свобода», по суті, філія партії Олега
Тягнибока «Свобода». Воістину, скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто
ти.
Судячи
з презентаційних матеріалів, діяльність новоствореної організації буде
спрямована на інформаційну підтримку української опозиції (читай – БЮТ)
та на упереджене висвітлення внутрішньополітичної ситуації в Україні.
Особливо на час парламентської виборчої кампанії 2012 року.
Простіше
кажучи, чим гіршим буде імідж України за кордоном, тим краще на цьому
тлі виглядатиме біла й пухнаста Юлія Володимирівна.
Очевидно, вона йде на дно. Але навіщо ж тягти за собою Україну? Чи після неї – хоч потоп…