Минюст: Звания Бандере и Шухевичу можно еще вернуть

У перших днях вересня 1943 р., поблизу села Рядовичів, відбувся один із
найбільших боїв УПА з німцями на Волині. 5 вересня в цьому районі повстанці
вели бої з польськими відділами Армії Крайової та базами польської самооборони.
Для операції проти поляків було стягнено декілька куренів групи УПА “Тури”. 7
вересня в місці ведення українсько-польських боїв з’явилися німецькі армійські
підрозділи. Спершу рота вермахту несподівано натрапила на засідку, організовану
сотнями “Байди” та “Кубика”. Під час першого бою німці втратили 5 убитими й 11
полоненими. 8 вересня німці відправили каральну експедицію з Ковеля в силі
батальйону піхоти і трьох броньованих машин та бронепоїзда. Розпочалися запеклі
бої із використанням з обох боків артилерії. Повстанці, які мали чисельну
перевагу, але гірше озброєння, вели бої дві доби (до кінця дня 9 вересня),
після чого відійшли в глиб лісового масиву. Упівці здобули 59 одиниць зброї,
убили 208 противників. 
Другою легендарною подією у вересневих зіткненнях УПА з
німцями на Волині стали бої в Загорові. 11 вересня 1943 р. неподалік
православного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці несподівано була атакована
німецьким каральним відділом чота особливого призначення Андрія Марценюка-”Берези”
(44 бійці, озброєні стрілецькою зброєю, трьома ручними кулеметами, станковим
кулеметом “Максим”, легкими мінометами й ручними гранатами)
із куреня П.Антонюка-”Сосенка”. Повстанці відійшли за монастирські мури
і вчинили шалений опір наступаючому противнику. Розуміючи, що взяти штурмом
монастирські стіни буде доволі складно, німці викликали на допомогу авіацію.
Три бомбардувальники розбомбили монастир, однак штурм, який німці розпочали
після бомбардування, був відбитий. Після цілого дня боїв о 2 годині ночі, під
покривом туману повстанці здійснили відчайдушну спробу прориву. Вирватися
вдалося 12, троє сховалося в нішах і підвалах монастиря, 29 загинуло в бою.
Наприкінці вересня 1943 р. черговий успіх у боротьбі з німцями отримано в
Галичині. Чота УНС “Скуби” на дорозі Космач – Коломия організувала засідку, до
якої потрапило чотири вантажівки з німцями. У перехресному вогні гітлерівці, за
українськими даними, втратили до сімдесяти осіб убитими.
Загалом же під час боїв і сутичок з окупантами у
червні–вересні 1943 року загинуло 1237 українських повстанців і понад 3 тисячі

і понад 3 тисячі
гітлерівців і їх союзників. Наслідком успішної боротьби УПА з німецькими
окупантами, стало намагання націоналістів узяти під свій повний контроль
суцільні території, в тому числі й захопивши районні центри.
Володимирець, Степань, Висоцьк, Добровиця, Людвипіль, Мізоч, Камінь-Каширський,
Держане по черзі побували під контролем відділів УПА, але для утримання їх на
довший час сил у командування Повстанської армії не вистачало. Тому “повстанські республіки”, головним чином, виникали у сільській
місцевості – там, де поблизу були великі лісові масиви (Кременеччина,
Ковельщина, Степанщина, Деражненщина, Кореччина, район Володимира-Волинського
тощо).
Масштабні антиповстанські акції провели німці впродовж 2-3
листопада 1943 р. Впродовж першого дня акції авіація розбомбила містечко
Степань, після чого його розграбували поліційні відділи, тоді ж було спалено
райцентр Рафалівка й село Великі Осинці. Наступного дня гітлерівці пацифікували
містечко Деражня, де загинуло 250 мирних мешканців. 3 листопада каральна
група прочесала населений пункт Стидиньський, у якому під час акції було вбити
249 осіб. 3 листопада важкі бої з німцями велися рівночасно і в районі Колок,
де були розташовані крупні повстанські бази. Під час боїв за Колки гітлерівці
використовували авіацію, артилерію і повітряний десант. Карателям вдалося
розбити з’єднання УПА й витіснити їх в сусідні райони. 10 листопада крупні
антиповстанські облави проводилися німцями в районі міста Володимирця. Їхніми
жертвами стало п’ятдесят підпільників. 
Посилення німецького терору і натиску на УПА помітила радянська партизанська
розвідка. 14 листопада 1943 р. у донесенні керівника рівненських партизанських
з’єднань В.Бегми до Українського штабу партизанського руху відзначалося:
“Останнім часом німці активно ведуть боротьбу з націонаілстами”. Більш детально проблема німецького натиску розкривалася в наказі №
7 коменданта Воєнної Округи “Турів” від 16 листопада 1943 р. “В останніх часах
німці посилили сильно кампанію винищування відділів УПА. В акціях беруть
участь літаки і танки. Хвиля німецького нищення і терору охопила всі простори
між Горинню і Стиром. На Цуманщині, Колківщині та інших сусідніх районах повно
німецького війська. Все граблять і палять. Не лишають нікого і нічого. По селах
дуже шукають за криївками. Населення під сильним німецьким терором показує

Населення під сильним німецьким терором показує
місце криївок. Акцію ведуть широко і на довгу скалю”.
Протягом жовтня-листопада УПА й УНС мала 47 боїв із німцями, а сільська
самооборона 125 сутичок. У важких боях з переважаючим
ворогом, у жовтні–листопаді 1943 року, повстанці знищили понад півтори тисячі
німців. Втрати упівців та УНС (без сільської самооборони й мирних мешканців)
сягнули 414 осіб убитими.
Найбільші сутички і 
бої з німцями в обороні українських сіл відбулися 13 лютого 1944 р. коло
Бродів, 24 лютого біля Городенки, 2 березня неподалік Бережан, 12 березня в
Чортківському районі, 14-15 березня коло села Болшівці на Тернопільщині, 24
березня в районі містечка Долина, 26 березня на Бережанщині, 3 травня неподалік Радехова, 4-5 травня біля Перемишлян, 3 і 5 травня біля
Станіславова (Івано-Франківська) і Калуша, 9 травня у Сокальському районі.
Важких втрат у боях із німцями в районі Рави-Руської зазнали сотні “Яструба” й
“Морозенка” 11 травня 1944 р. Повстанці втратили 59 людей убитими, пораненими і
полоненими, карателям вдалося захопити склади зі зброєю, ************ та
продовольством. 15 травня оборонні бої з німцями відбувалися в селах
біля Станіславова (повстанці втратили 13 людей полоненими), 25 травня коло
Торочина (загинуло сім повстанців), 27-29 червня неподалік Рогатина (партизани
втратили шість осіб). Наприкінці липня 1944 р. німці
здійснили дві масштабні каральні акції – проти повстанців в районі Самбора (на
старшинську школу), де в боях загинуло сім курсантів і двадцять атакуючих
німців, та коло села Набріж Львівської області, де карателям вдалося розбити
повстанську сотню військової округи “Буг”, яка втратила 50 осіб убитими. 
Найбільші бої з німцями й угорцями в Галичині відбулися
6-16 липня 1944 р. неподалік гори Лопата в районах Сколе і Долина на стику
Дрогобицької та Станіславівської області. 6 липня з’єднання повстанців під командуванням В. Андрусяка   “Різуна”

прямуючи із Чорного Лісу в район Турки, в засідці роззброїло німецький
підрозділ, який рухався трьома вантажними автомобілями. Ця інформація змусила
німецьке й угорське командування розпочати масштабну каральну акцію. 8 липня
1944 р. німецькі війська атакували повстанців з боку містечка Долина, а їхні
угорські союзники підтримали атаку з боку містечка Сколе. Зав’язався бій із
використанням мінометів та артилерії. Ведучи ар’єргардні бої повстанські сотні
відступили на гору Лопата, де зайняли гарно укріплені стаціонарні позиції (ці
позиції, свого часу, були підготовані угорцями в якості резервної фронтової
лінії оборони в Карпатах). Близько 17 години 8 липня 1944 р. німці та угорці
разом атакували повстанські позиції на горі. Угорці були досить швидко
відкинуті на вихідні позиції. Важкі бої зав’язалися із німцями. Під час
німецьких атак справа доходила до рукопашного бою. 9 липня повстанці почали
виходити з оточення використовуючи переваги місцевості й вдало маневруючи. 10
липня повстанські відділи атакували німецькі війська із засідки. Німці втратили
декілька вантажних автомашин. Локальні бої в районі Лопати тривали до 16 липня,
після чого німці й угорці відступили до райцентрів Скола й Долина. У боях з німецького та угорського боку полягло понад двісті
солдатів, повстанці втратили близько п’ятдесяти осіб.
Важкі бої між повстанцями та німцями мали місце в першій половині липня
також на Підгаєччині. Зокрема, згадувані звіти польського підпілля вказують,
що: «Біля села Завалів Підгаєцького повіту німецьке військо
випадково наштовхнулося на великий схрон української банди. Зав’язався
важкий бій, під час якого було вбито приблизно 40 німців і нібито аж 300
українців, приблизно 200 арештовано. У Завалівських лісах продовжується
облава».
Найвдаліші акції повстанців із роззброєння німців були 23
березня 1944 р. коло Калуша, де повстанцям вдалося оточити і роззброїти валку
фольксдойчів, що налічувала 40 возів. Наприкінці березня сотня “Благого” зуміла
обеззброїти 280 німців, які будучи деморалізовані поразками на фронті не чинили
опору. У квітні 1944 р. повстанські відділи
роззброювали невеликі групи німців у Бережанському районі, неподалік Сокаля,
біля Перегінська. 6 липня 1944 р. повстанцям вдалося оточити і змусити скласти
зброю три вантажівки із німцями неподалік Станіславова, партизани здобули три

Станіславова, партизани здобули три
кулемети і декілька десятків карабінів. 27 липня 1944 р. в Самбірському
районі відділи УПА атакували відступаючу колону німецьких військ. Зав’язався
запеклий бій, в якому обидві сторони використовували крупнокаліберні міномети.
Під час бою, як свідчать повстанські донесення, вдалося здобути “багато зброї”.
Також у липні 1944 року, коли німецький фронт посувався на захід під натиском
Червоної армії, повстанцям вдалося роззброїти декілька сот німців в районі
Журавна й Турки. Особливо вдало завершилася акція біля Турки, де було здобуто
29 возів зброї та ***********, здебільшого радянського виробництва. На початку
серпня 1944 р. біля Тлумача повстанці роззброїли 180 німців і 50 узбеків.

Неизвестные тома Нюрнбергского процесса оправдывают Бандеру
Татьяна Гайжевская
Решения Нюрнбергского трибунала – часть международного права.Такое заявление во время пресс-конференции в «Обозревателе» сделал член Центрального комитета Коммунистической партии Украины, историк Сергей Гмыря.
«Не стоит говорить о том, хорошо или плохо международное право – его нужно придерживаться», - заявил коммунист. Он добавил: сегодня ни у кого не возникает сомнений в том, люди, объявленные в Нюрнберге преступниками, таковыми и являются.
Принимавший участие в пресс-конференции профессор Киевского Национального университета имени Т.Шевченко Владимир Сергийчук также признал, что не стоит подвергать сомнению решения Нюрнбергского трибунала. «Тем более, что представители украинского национально-освободительного движения не были осуждены Нюрнбергским трибуналом, даже дивизия «Галичина», - добавил историк.
Вместе с тем Сергийчук заметил, что на сегодняшний день граждане Украины не имеют возможности узнать всю правду об историческом судебном процессе, поскольку «у нас напечатано 7 из 40 томов материалов Нюрнбергского процесса», - напомнил он. «Это были те семь томов, которые устраивали коммунистическую пропаганду», - подчеркнул Сергийчук. В частности, по его словам, в неопубликованных томах говорится о том, что украинское национально-освободительное движение было антигитлеровским.
В этом контексте Сергей Гмыря заявил, что Компартия готова инициировать публикацию всех неизданных томов Нюрнбергского процесса. Владимир Сергийчук, со своей стороны, выразил готовность всячески помогать в осуществлении этой благородной цели.
http://obozrevatel.com/politics/neizvestnyie-toma-nyurnbergskogo-protsessa-opravdyivayut-banderu.htm#_blank http://obozrevatel.com/politics/neizvestnyie-toma-nyurnbergskogo-protsessa-opravdyivayut-banderu.htm

" .. В частности, по его словам, в неопубликованных томах говорится о том, что украинское национально-освободительное движение было антигитлеровским."

Поздравляю  Даунбасцев с проявлением  заботы их любимово уряду  об них-----цены подняли-----теперь  ВАМ , лошары донецкие ни напиться ни потрахаться-----токо благодарить своих вождей!!!!!!! И  толко и останетца---сосать бесплатно!!!!

Кмтти, могу объяснить тупым баранам из ВАСУ да и Домбасским юристам-дегенератам: Героем Украины (именно УКРАИНЫ) может быть даже гражданин Венесуэлы, который имеет заслуги (теперь или в прошлом) перед страной Украина или же причастен к ее становлению, как независимого Государства. Но Вместе с тем нельза назвать Бандеру и Шухевича УКРАИНСКИМИ ГЕРОЯМИ, потому, что на момент совершения ими подвига или их героической деятельности, не было ни независимого украинского Гоударства, ни украинского гражданства естественно. Вывод: звание "Герой Украины" по отношению к людям некогда жившим на территории современой Украины и приложившим усилия к ее становлению, как независимого Гоударства, вполне умеснтно.

УРА !!!!!!!!!!!!! У нас новые герои!!! Они отучат народ кушать(дорогие продукты) пить (вздорожавшая водка) и  любить (капец безопасному сексу).!!!! Присвоить Азарке звание "Урятовальник  людства"  с назначением почётной пенсии в размере прожиточного минимума. Жителям Донбаса предписать славить подвиг Азарки кожноденно и молтиться за него в москальских церквях!!!