В "ЕЦ" надеются, что русинский язык станет региональным на Закарпатье
Глава Народного совета русинов Закарпатья и депутат областного совета от «Единого центра» Евгений Жупан надеется, что русинский язык будет региональным на Закарпатье.
Об этом он сказал в интервью «Главкому», комментируя новый законопроект регионалов Сергея Кивалова и Вадима Колесниченко о принципах государственной языковой политики.
Жупан «очень положительно» оценил такую инициативу регионалов. «Во всех соседних государствах, где проживают русины, они признаны отдельной национальностью. Только у нас нет», - сказал он.
Читайте на Цензор.НЕТ: "Регионалы" зарегистрировали в Раде новый вариант закона о языках«Русинский язык будет региональным на Закарпатье, я на это очень надеюсь. Мы не будем забывать о государственном украинском языке, его все у нас знают. Но родной язык нужно лелеять», - сказал Жупан.
По его мнению, для объявления русинского языка региональным главное - хорошо провести будущую перепись населения. «Предыдущая была недемократической относительно отношения к русинам, если перепись 2012 года проведут демократически, то у нас есть шанс добиться статуса регионального языка для русинского», - считает Жупан.
Ніякої русинської мови немає, але є бажання Балоги стати русинським князем. Через те і фінансуються різні русинські проекти.
Я колись дивився "документальний " фільм з якогось кацапського сайта (не запамятав назву на жаль). Там серед дугинсько-вассерманівських маразматичних монологів був фільм про шлях слов"янів. Ну, думаю, по історії, щось цікаве.....Так там якась тітка-профффесор ґрунтуючись на архітектурі доводила, що росіяни після Київської Русі дивом збереглись в Карпатах
Тобто, росіяни живуть в європейській частині РФ і трошки в Карпатах, і саме вони являються нащадками Київської Русі. А українці і білоруси - пришлі... Це було б смішно, якби не було б так сумно!
Текст, написанный на паннонском русинском, бачванско-сремский диалект, языково приближается к шаришско-прешовскому диалекту словацкого языка:
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує»
Текст на пряшевском варианте русинского литературного языка, кодифицированном в Словакии:
Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім урядï в Габурï 8. юла 2006, на роднïм ґрунтï привiтав староста села М. Ющік. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селï, вiтаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій двадньовій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвов: «Габура співає і шпортує.»
Тот же текст на лемковско-горлицком диалекте, кодифицированном в Польше:
Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомины давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно-суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує».
Тот же текст на подкарпатском варианте русинского языка, кодифицированном в Ужгороде в 2002 году (это лишь одна из попыток кодификации, но не общепринятая):
В (се)сьÿм році ся одбыла уже друга встріча габурськых землякÿв, котрых в Сільскому уряді в Габурі 8 юлія 2006 рока на роднÿй земли привітав староста села М. Ющик. Душевні слова, слова подякы и гордости за пошыреня доброї славы своёго села, вітаня довго не видінных землякÿв, спомины о давньых часах, о Габурі, о родині и традиціях мали місто не лем на встрічи землякÿв, айбо и на вшыткому дводенному культурно-общественному и спортивному сятови, котроє проходило пÿд назвов: «Габура співає и ся занимать спортом»
Тот же текст на другом варианте подкарпатского русинского языка:
Ув сисюм рокови ся одбыла ужи друга встрÿча габурскых зимлякув, кутрых ув Сьÿльскуй увправÿ ув Габурови 8 юля 2006 рока на роднуй зимли привÿтствовав старуста сила М. Ющык. Душевньÿ слова, слова благодарносты ай гордосты за розпрустраньÿнньо добруй славы свуго сила, вÿтанньо доуго ни выдженых зимлякув, спомыны уб давньых часах, уб Габурови, уб родыньÿ ай традициях малы мÿсто ни лем на встрÿчÿ зимлякув, айбо и на всьум двудньовум культурно-общиствиннум ай спортивнум сятови, кутроє проходыло пуд назвоу: «Габура спÿвать ай ся занимать спортом»
Тот же текст на литературном украинском:
Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющік. Щирі слова подяки й гордості за поширення доброї слави свого села, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків, але й на дводенному культурно-суспільному і спортивному святі, яке відбувалося під назвою «Габура співає і спортує»
мова про те,що зберігся колись єдиний етнос:руси,русичі,русини,,,
в силу ізоляції на тисячоліття,,,
який розділився на три слов"янські-білоруський,руський,український,,,
хоча я проти,,,це ж скільки регіональних буде на цьому невеликому кусочку землі