Тимошенко: "У суда нет каких-либо доказательств даже элемента нарушения закона"
Экс-премьер Украины, лидер партии «Батькивщина» Юлия Тимошенко утверждает, что у Печерского районного суда Киева нет доказательств состава преступления, которое ей инкриминируется.
«Обвинительное заключение не содержит каких-либо данных и доказательств, которые подтверждают нарушение мной закона. У суда нет каких-либо доказательств даже элемента нарушения закона», - сказал она, давая показания в суде в среду по «газовому делу».
Подсудимая подчеркнула, что обвинение должно было доказать, что она вышла за рамки своих полномочий, будучи премьер-министром, сам факт превышения служебных полномочий, однако, по ее словам, обвинение этого не сделало. «В суде обязаны были выяснить, в чем именно заключаются указанные в статье нарушения», - сказала она.
Читайте также на ЦЕНЗОР.НЕТ, Тимошенко добровольно начала давать показания по "газовому делу"Тимошенко отметила, что ни обвинением, ни судом не доказана причинно-следственная связь, соответственно, не доказан состав преступления.
При этом председательствующий судья Родион Киреев несколько раз просил Тимошенко давать показания, а не «фактически, озвучивать жалобы на действия следователя».
Владимировну - в Президенты. Только
тогда будет закон и порядок. Она не
Кучма, не Ющенко и, тем более, не Янукович.
Она никогда не была Президентом, а жаль.
Сонька золотая ручка отдыхает
А СУДДІ ХТО?! Або ВІД ТЮРМИ НЕ ЗАРІКАЙСЯ!
В даний час утримуються в СІЗО та знаходяться під кримінальним судом декілька екс-урядовців та високо посадовців державних підприємств.
Чи можуть підсудні розраховувати на справедливий суд, а громадяни на встановлення істини щодо афер з поставками газу та узгодження його ціни ? Ні! Чому? Судіть самі: Обвинуваченим та їх адвокатам не надали можливість ознайомитися із багатотомними матеріалами карних справ, незаконно обмеживши час ознайомлення. Статтею 156 Цивільно-процесуального кодексу (далі-ЦПК) для осіб, які знаходяться під вартою, визначено місячний строк як мінімальний для ознайомлення з матеріалами справи. «Обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки.» сказано у ст.218 ЦПК. Порівняйте з цими положеннями 2 дні, виділені суддею Кірєєвим захиснику Ю.Тимошенко для ознайомлення із справою і спробуйте знайти в цьому рішенні «розум» і дотримання закону! Ю.Тимошенко також безпідставно відмовлено суддею у праві запросити іноземних адвокатів, на яких не може ніяким чином вплинути влада, тим самим було порушено ст. 43 і ст. 47 ЦПК. На порушення п.4 ст.263 ЦПК, не запрошено до суду 18 свідків, які просила викликати підсудна, не долучені в якості доказів документи, які свідчать про відсутність у її діях складу злочину, зокрема, міжнародний аудит компанії "Ernst&Young" фінансової діяльності НАК "Нафтогаз України" у 2009 році, копію договору про передачу технічного газу, укладеного між "Нафтогазом" і "Укртрансгазом" в 2009 році, копію рішення суду Російської Федерації щодо генерала Олійника, яким спростовуються заяви про злочин на території РФ у 1996 році, до якого Юлія Тимошенко нібито мала відношення. До протоколу судового засідання не вносяться свідчення, зокрема щодо засновників, організації та діяльності РосУкрЕнерго, які суддя безпідставно називає такими, що «не стосуються справи!» Всіх допущених суддею порушень законодавства не злічити! Українці б дуже хотіли знати, хто здирає з них по три шкури за газ, але такий неправедний суд лише старанно прикриває цю найбільшу для нас за 20 років таємницю!
Відповідно до п.д) ст.6 Закону України «Про основні засади охорони здоров’я» кожен громадянин має право вибору лікаря та лікувальної установи. Перебування в слідчому ізоляторі (далі- СІЗО) обмежує лише пересування громадян,але не обмежує їх права на лікування! А що насправді?!
Р.Кіреєєв 3 дні не давав дозволу постійному лікарю Ю.Тимошенко оглянути її, а С.Вовк порушує законне право на лікування Ю.Луценка вже понад 3 місяці! Вони, судді!- під час ведення судової справи, багаторазово порушили законодавство та ст.19 Конституції України: «посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
За повідомленням журналістки Анни Ященко,УНІАН, захист зазначає, що висновки фахівців МОЗ, які провели медичне обстеження Луценка 28 травня 2011 року і виявили в нього близько 20 ерозій в шлунку та виразку 12-палої кишки, на додачу до хронічного панкреатиту та діабету, ЦЕЙ діагноз приховували від Луценка та його захисників до кінця серпня!Дружина-захисниця Луценка згадує, як 23 травня її чоловіка одразу з лікарні швидкої медичної допомоги привезли на судове засідання. «– Після суду Луценка доставили в СІЗО, і він одразу втратив свідомість. Воно й не дивно – людина 8 годин, поки тривав суд, стікала кров’ю. На що пенітенціарна система сказала: він не втрачав свідомість. Якби не його співкамерник, Луценко просто б помер. Знаючи цю ситуацію, вони (співробітники СІЗО. – Авт.) тихенько викликали спеціалістів, отримали діагноз, приховали цей діагноз від самого Луценка і всіх нас, приховали ситуацію, що його потрібно лікувати. Уже тоді були підозри, що в нього проблеми з печінкою. Уже тоді печінка була вражена у зв’язку з тривалим лікуванням.– Три місяці жодних дій не відбувалося. Ніякого лікування не надавалося. Висновок лікарів приховували,» – наголошує народний депутат Юрій Гримчак.
Згодом дружина й адвокати дізналися, що в липні Лук’янівське СІЗО за власною ініціативою зверталося до судді С. Вовка з проханням щодо додаткового обстеження Луценка. – Ці обстеження викликали наше занепокоєння, – каже дружина екс-міністра. – За їх результатом було виявлено варикозне розширення судин стравоходу, портальна гіпертензія печінки, враження печінки за типом хронічного гепатиту та хронічний холецистит… Тож ми подали клопотання про залучення в СІЗО спеціалістів
– За три місяці відбулося катастрофічне погіршення здоров’я чоловіка, – констатує дружина Луценка. – Суддя Вовк, враховуючи такі страшні катастрофічні діагнози, які можуть призвести до непоправних наслідків, не дозволив лікувати чоловіка за рекомендаціями, які зробили головні гастроентерологи України, тобто в спеціальному медичному закладі! – обурюється дружина Луценка. Захисники демонструють перелік захворювань, затверджений Департаментом України з питань виконання покарань разом з МОЗ, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого перебування в СІЗО. Зокрема при хворобах органів травлення й цирозі печінки ув’язнені не можуть перебувати в СІЗО.
– Сьогодні влада свідомо приховує від суспільства й захисту, близьких і самого Луценка його хвороби, його не лікують. Вони вирішили його просто знищити, – вважає Ірина Луценко. – Зручно всім: не треба оголошувати вирок, не треба його випускати, людина просто тихенько вмре... Влада свідомо знищує мого чоловіка, не надаючи йому медичної допомоги.Адвокат Олексій Баганець наводить сумну статистку: за даними пенітенціарної служби, у 2010 році в СІЗО і в установах відбування покарань померло 739 осіб.
– За браку повноцінного лікування можливе подальше прогресування цирозу печінки з його декомпенсацією, розвитком ускладнень, тобто крововиливів і трансформацією в рак, – цитує висновок фахівців МОЗ, які обстежували Луценка, Баганець. Адвокат Луценка Ігор Фомін наголошує, що захист екс-міністра не ставить питання про звільнення Луценка із СІЗО, а лише просить надати Луценку необхідне медичне лікування, яке неможливо зробити в ізоляторі.
Ми також зателефонували головному дієтологу МОЗ України Олегу Швецю, який здійснював обстеження Луценка і в травні, і кілька днів тому й поцікавилися, як змінився за цей час стан здоров’я екс-міністра. – За три місяці стан його здоров’я погіршився дуже суттєво. Чого не було в травні, а сьогодні є, і це дуже серйозно – захворювання печінки, – розповідає Олег Швець. – Для того, щоб цироз печінки не прогресував і не було ускладнень, йому рекомендовано лікування в умовах спеціалізованого гастроентерологічного стаціонару.– Суд і сьогодні не дозволяє лікуватися Луценку поза межами СІЗО. Наскільки це небезпечно для його здоров’я?– Це дуже небезпечно, – запевняє головний дієтолог МОЗ України. – Протягом наступних тижнів у тих умовах, яких він зараз перебуває, захворювання тільки прогресуватиме. А СУДДІ ХТО?! Тетяна Чорновол, для УП http://www.pravda.com.ua/ www.pravda.com.ua
Судові справи щодо Ю.Луценка, Діденка, бувшого керівника «Нафтогазу», при якому було взято на облік 11,1 млрд. м3 газу, за який «Газпрому» було заплачено 1,7 млрд. доларів, та Макаренка, який розмитнив цей газ, «за випадковим розподілом комп’ютера» веде суддя Вовк, щодо якого при міністрі МВД Луценку було відкрито кримінальну справу (досі знаходиться у прокуратурі!) за затвердження його судовими рішеннями виділення на підставних осіб 4,7 га землі в Одесі та сприяння рейдерському захопленню до 50 га землі у Київській області. .
Тому, наприклад, Юрія Луценка запроторили в СІЗО, коли на ньому висіло лише обвинувачення в незаконній організації своєму водію надбавки до пенсії, і той встиг отримати за пару років 40 тисяч гривень. Луценко ті 40т. повернув добровільно, хоч рішення суду про незаконність тієї надбавки ще нема!
Порівняйте це з рішенням тоді ще Березанського судді Р.Кірєєва, який судив директора "Березанського ККП" Київської області гр.Б за розтрату бюджетних 40 тисяч гривень, призначених для будівництва дитячого майданчикаю. Той бережанський корупціонер не сидів у СІЗО, та й по оголошенню вироку уникнув в'язниці. Адже суддя Кірєєв оголосив найм'якіший з усіх можливих вироків - 2 роки позбавлення волі, та одночасно звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком в 1 рік. Причому не зобов’язав Б. повернути ті 40 тисяч грн.!.
Далі було ще цікавіше! Дружина засудженого Л.Б., бувша працівниця "Березанського ККП", офіційно визнавала свій борг перед комбінатом в розмірі 60 тисяч, одночасно ККП був винен їй 13 тис. зарплати.
Отож новий керівник комбінату М. О. оформила заборговану зарплату Л.Б
Суддя Кірєєв визнав М. О. винною в кримінальному злочині і присудив до штрафу в 8 тисяч 500 гривень, а також заборонив займати адміністративні посади строком на 1 рік, тобто з посади директора комбінату вона була звільнена. В підсумкуhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12866016 вирок Кірєєва для М.О став жорсткіший ніж вирок для Б.!
Як розповідає сама М.О., вона неодноразово намагалася донести на суді, що діяла в інтересах свого підприємства. "Але мої свідчення, а також слова свідків про взаємозалік він обривав зауваженням, як на суді в Тимошенко: "Це не стосується суті справи", - скаржилася екс-керівниця комбінату.
Апеляційний суд Київської області вирішив, що Кірєєв "не дав належну оцінку фактам, які свідчили на користь підсудної" і записав у висновку: "У відповідності до вимог статті 323 КПК України, вирок повинен бути законним та обґрунтованим, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Однак даний вирок не відповідає вказаним вимогам".
ВІД ТЮРМИ НЕ ЗАРІКАЙСЯ!
Для тих, хто думає, що вище наведені факти порушення ведення розслідування кримінальних справ та їх розгляду в судах, це дрібниці, які їх не стосуються, бо вони ніяких порушень законів не допускали та не збираються порушувати закони в майбутньому, наводимо такі жахливі приклади українського «правосуддя» щодо безвинних людей з газети «Україна Молода» від 10.08.11.
Сергій Ткач убивав упродовж майже тридцяти років. Спочатку в російському Кемерово, де працював експертом кримінального розшуку, а потім і в Криму, Харківській та Полтавській областях. Замітаючи сліди, подався на Запоріжжя. У Пологах влаштувався робітником насосної станції ЗАТ «Мінерал». «Жив у своїй халупці тихомирно, — розповідала «УМ» сусідка Ткача Наталя Кучма. — Після роботи на городі порався. А надвечір завше їхав кудись велосипедом». Наїздив виродок 105 томів карної справи, тривале слухання якої в Апеляційному суді Дніпропетровської області розпочалося 12 грудня 2007 року. Коли Ткача затримували (5 серпня 2005 року), він спокійно відреагував: «Таких, як я, треба не розстрілювати, а розчиняти в кислоті». Шокував усіх і під час судового слідства, «смакуючи» подробиці вісімдесяти злодіянь, у яких зізнався.
Але до цього «доблесними правоохоронцями», у різні роки було ув’язнено десятьох безневинних, шестеро з яких на момент судового слідства ще перебували за ґратами! — попри долучені до матеріалів карної справи зізнання Ткача у скоєнні цих злочинів. Цинізм «правопохоронної» системи відчула на собі, зокрема, родина Світличних. Батька Олени звинуватили у вбивстві іншої доньки, тому молода жінка змушена була ховатися під чужим прізвищем.Поміж невинних — і робітник пологівського заводу «Коагулянт» Віталій Каїра, якого заарештували 28 вересня 2003го за підозрою у зґвалтуванні й убивстві 13річної Ольги Підгорних. Вирок — 15 років ув’язнення. Суд не взяв до уваги, що дві краплі крові на футболці Віталія — кров не Ольги, що у руці вбитої знайшли волосся, яке не належало ні Віталію, ні Ользі, що свідки бачили його о 14.35, а за якісь 10—15 хвилин по тому він уже був у дружини і тещі. Доведений до відчаю, зізнався в тому, що 23 вересня 2002 року він нібито вбив свою дев’ятирічну племінницю, і 14річний Яків Попович. Вирок Феміди — знову ж таки 15 років позбавлення волі. Як можна було не поставити під сумнів об’єктивність слідства і низки судових вироків у гучній справі пологівського серійного убивці-маніяка Сергія Ткача, якщо після кожного убивства неповнолітніх дівчаток когось засуджували, однак ґвалтування тривали? Проте до цього часу жоден із слідчих, які вибивали свідчення із своїх жертв, жоден прокурор, який підписував сфабрикований обвинувальний висновок та підтримував сфальшоване обвинувачення в суді, жоден суддя, який свідомо виніс неправосудне рішення, не п
Для тих, хто думає, що вище наведені факти порушення ведення розслідування кримінальних справ та їх розгляду в судах, це дрібниці, які їх не стосуються, бо вони ніяких порушень законів не допускали та не збираються порушувати закони в майбутньому, наводимо такі жахливі приклади українського «правосуддя» щодо безвинних людей з газети «Україна Молода» від 10.08.11.
Сергій Ткач убивав упродовж майже тридцяти років. Спочатку в російському Кемерово, де працював експертом кримінального розшуку, а потім і в Криму, Харківській та Полтавській областях. Замітаючи сліди, подався на Запоріжжя. У Пологах влаштувався робітником насосної станції ЗАТ «Мінерал». «Жив у своїй халупці тихомирно, — розповідала «УМ» сусідка Ткача Наталя Кучма. — Після роботи на городі порався. А надвечір завше їхав кудись велосипедом». Наїздив виродок 105 томів карної справи, тривале слухання якої в Апеляційному суді Дніпропетровської області розпочалося 12 грудня 2007 року. Коли Ткача затримували (5 серпня 2005 року), він спокійно відреагував: «Таких, як я, треба не розстрілювати, а розчиняти в кислоті». Шокував усіх і під час судового слідства, «смакуючи» подробиці вісімдесяти злодіянь, у яких зізнався.
Але до цього «доблесними правоохоронцями», у різні роки було ув’язнено десятьох безневинних, шестеро з яких на момент судового слідства ще перебували за ґратами! — попри долучені до матеріалів карної справи зізнання Ткача у скоєнні цих злочинів. Цинізм «правопохоронної» системи відчула на собі, зокрема, родина Світличних. Батька Олени звинуватили у вбивстві іншої доньки, тому молода жінка змушена була ховатися під чужим прізвищем.Поміж невинних — і робітник пологівського заводу «Коагулянт» Віталій Каїра, якого заарештували 28 вересня 2003го за підозрою у зґвалтуванні й убивстві 13річної Ольги Підгорних. Вирок — 15 років ув’язнення. Суд не взяв до уваги, що дві краплі крові на футболці Віталія — кров не Ольги, що у руці вбитої знайшли волосся, яке не належало ні Віталію, ні Ользі, що свідки бачили його о 14.35, а за якісь 10—15 хвилин по тому він уже був у дружини і тещі. Доведений до відчаю, зізнався в тому, що 23 вересня 2002 року він нібито вбив свою дев’ятирічну племінницю, і 14річний Яків Попович. Вирок Феміди — знову ж таки 15 років позбавлення волі. Як можна було не поставити під сумнів об’єктивність слідства і низки судових вироків у гучній справі пологівського серійного убивці-маніяка Сергія Ткача, якщо після кожного убивства неповнолітніх дівчаток когось засуджували, однак ґвалтування тривали? Проте до цього часу жоден із слідчих, які вибивали свідчення із своїх жертв, жоден прокурор, який підписував сфабрикований обвинувальний висновок та підтримував сфальшоване обвинувачення в суді, жоден суддя, який свідомо виніс неправосудне рішення, не притягнуті до будь-якої відповідальності!!!