В 2012 году Украины впервые начнет производить собственные боевые вертолеты
Государственное предприятие "Конотопский авиаремонтный завод "Авиакон" в городе Конотоп Сумской области начинает производство первых отечественных вертолетов. На 2012 год предприятие получило заказ на выпуск 18 единиц такой техники.
Машины будут вооружены украинскими ракетами, оснащены двигателями "Мотор Сич" и отечественной авионикой. К 2014 году на предприятии планируют наладить производство 40 вертолетов в год, а к 2015-му - выйти на внешний рынок.Организация производства отечественных вертолетов на "Авиаконе" - часть Государственной целевой программы развития авиационной промышленности, которую поддержал Кабинет министров Украины. Во время визита премьера-министра Никола Азаров на Сумщину в начале сентября 2011 года глава правительства пообещал, что на "Авиаконе" программа будет реализована в ближайшее время.
Читайте также на Цензор.НЕТ, Ежель вооружился американскими шлюпками
11 октября "Авиакон", ПАТ "Мотор Сич" и Сумская ОГА подписали Меморандум о сотрудничестве в вопросах, связанных с организацией производства отечественных вертолетов. "Сумщина демонстрирует первые шаги в реализации государственной программы. И мы уже получили конкретный результат. Через несколько лет область выйдет на внутренний и внешний рынок с первыми украинскими вертолетами. Предприятие в 3 раза увеличит оборот – до одного миллиарда гривен. Это новые рабочие места, дополнительные отчисления в бюджет и развитие инфраструктуры", - отметил глава Сумской ОГА Юрий Чмырь.
Авиаремонтный завод "Авиакон" специализируется на ремонте, переоснащении и модернизации вертолетов марки "Ми". В 2011 году он отпраздновал 80-летие со дня основания. По словам директора завода Алексея Енина, предприятие давно готово к тому, чтобы выйти на новый уровень производства. Для этого есть все ресурсы, оборудование и специалисты.
Источник: Подробности
Внушаить!
18 единиц в год - это КРУТО
80 лет предприятию - то ж клятые москали приобщали 140000 древних укров к цивилизации
А хде - спасибо
Пожалуй едиственная отрасль, где окраина могла бы поиметь реальный гешефт, это продажа вооружений (каким-нибудь повстанцам).
А кто до 15 году покупать их будет , в армии и жрать то нечего , какие нах вертолеты
ПР: Бюджет не резиновый - все "хотелки" учитываться не будут
них, -- заря ВЕРТОЛЁТОСТРОЕНИЯ. Видите, Балаганов, что можно
сделать из простой швейной машины Зингера? Небольшое
приспособление - и получилась прелестная колхозная сноповязалка.
========
Белый винтоКРЫЛ, эскорт - 18 зелёных сверху, внизу (Киев) и 20 чёрных бронеАВТО сопровадження, дороги в столице перекпыты на пол-часа. Это наш Харант с Банковой спешит защищать наши права.
12 октября 2011 года 00:30 | http://svpressa.ru/themes/news.php?id=%c4%e0%ec%e8%f0+%d0%e0%f5%e8%ec%e7%ff%ed%ee%e2 Дамир Рахимзянов
Текст
Фото
Видео
Схватка за Центральную Азию
США начинают, Китай выигрывает, Россия теряет влияние
Лидер Узбекистана Ислам Каримов провёл встречу с
влиятельными западными дипломатами. В своей резиденции он принял
специального представителя США по Афганистану и Пакистану Марка Гроссмана и специального уполномоченного правительства ФРГ по Афганистану и Пакистану Михаэля Штайнера.
Официальная цель визита — обсуждение американо-германской инициативы по
консолидации международных усилий, направленных на поддержку
экономического возрождения Афганистана.
Напомним, что http://svpressa.ru/society/article/48707/ днём ранее американский дипломат посетил соседний Таджикистан, где встречался с президентом страны Эмомали Рахмоном. Миссия — та же, но, кроме того, обсуждался «Современный шёлковый путь», который, если будет построен, окончательно выключит влияние России на этот регион.
Теперь же, по сведениям узбекских СМИ, за закрытыми дверями мог
обсуждаться не менее значимый для России вопрос — выход Узбекистана из
Организации договора о коллективной безопасности (ОДКБ). ОДКБ — это
«силовой СНГ», в нём состоят 7 бывших республик СССР. У организации есть
свои силы быстрого реагирования, правда, ни разу не применявшиеся на
практике.
Узбекистан уже однажды выходил из ОДКБ — в 1999-м году. Однако, в 2006-м
вступил обратно. Теперь же, в свете возможной дружбы с США (по мнению экспертов, американцам может потребоваться военная база на территории этой страны), Ислам Каримов вполне может вновь принять такое решение.
Главный редактор издания «Фергана-Ньюс» Даниил Кислов считает,
что торг между США и Узбекистаном и Узбекистаном и Россией необязательно
будет сопровождаться выходом из совместных организаций. Однако, Ислам
Каримов может «пустить» вооружённые силы Соединённых Штатов на свою
территорию, оставаясь союзником РФ и входя в договор о коллективной
безопасности.
«СП»: — Действительно ли этот визит связан с выходом из ОДКБ? США
опять увеличивает своё влияние на режимы республик Центральной Азии?
— Рост влияния действительно есть, но речи о выходе из ОДКБ никто пока
что не вёл. Мне кажется, что это будет очередной зигзаг политики Ислама
Каримова. Сейчас он никуда выходить не будет, и американцы не вернутся
на базу Ханабад (аэропорт был закрыта из-за ссоры с США после требований расследования резни в Андижане, переведён в киргизский Манас — «СП»).
Если почитать американскую прессу, когда Барак Обама позвонил Исламу
Каримову, то понимаешь, что для Каримова это был большой подарок и
большая честь. Фактически, Барак Обама послал ему воздушный поцелуй.
За этот поцелуй Каримов должен Америке сделать что-то приятное, и весь
вопрос — что именно. Сегодня Каримов принимал не одного, а двух
авторитетных дипломатов — специального представителя США по Афганистану и
Пакистану Марка Гроссмана и специального уполномоченного правительства
ФРГ по Афганистану и Пакистану Михаэля Штайнера. ФРГ как член НАТО
контролирует афганский север, США — юг Афганистана и пытается
контролировать его весь.
Насколько нам известно, американцы давно просили немцев, чтобы те
помогли им в переговорах с узбекским лидером о возможном использовании
авиабазы Термес. Сейчас её используют немцы. Пару лет назад Каримов
разрешил американским самолётам летать через Термес — но только
грузовым. Сейчас речь идёт о перевозке войск, и американцы хотят
использовать авиацию, а не железную дорогу.
По нашим данным Каримов в ближайшее время объявит, что американские
войска могут использовать аэродром Термес для переброски войск. Это и
будет ответ на воздушный поцелуй Обамы.
Казахстанский политолог Досым Сатпаев напоминает, что приёмы
манипуляции сильными державами в своих интересах — достаточно
распространённая в этом регионе практика. Присутствие сразу всех
основных мировых игроков позволяет режимам лавировать, и получать выгоду
со всех сторон. Впрочем, рано или поздно это может закончится
частичной, а то и полной потерей независимости того или иного «стана».
«СП»: — Кто борется за влияние в этом регионе?
— В первую очередь это США, Китай и Россия. Если говорить о США, то
нужно говорить о нескольких волнах влияния в этом регионе. Первая волна
была в 90-х, когда здесь образовался некоторый вакуум силы. В тот момент
Россия была больше ориентирована на Запад. Только с приходом Путина к
власти Россия стала внимательнее присматриваться к Центральной Азии — её
интересовали как энергетические ресурсы, так и вопрос восстановления
политического влияния. При Медведеве этот тренд продолжился. Можно
сказать, что Россия пытается восстановить свои позиции в регионе. Но
совсем гладко это сделать не получается.
Из пяти стран Центральной Азии неплохие отношения у России сложились
только с Казахстаном. С Узбекистаном отношения натянутые. С
Таджикистаном тоже не безоблачные, особенно учитывая то, что Эмомали
Рахмон сейчас больше сотрудничает с Ираном и Китаем. Кыргызстан — страна
непредсказуемая, и невозможно сказать, какой будет её внешняя политика,
пока не состоятся президентские выборы. Туркменистан — это «вещь в
себе», Бердымухамедов всегда старался быть «сторонним наблюдателем».
«СП»: — Ещё при Ниязове декларировался «полный нейтралитет».
— Единственное, что связывает Туркменистан и Россию — это газовый вопрос. Но и он приводил к трениям и конфликтам.
Возвращаясь к США: власти стран Центральной Азии очень чётко уловили
важный механизм: чтобы набирать себе очки, нужно сталкивать лбами
крупных геополитических игроков. Это обычная восточная политика.
«Ласковый телёнок двух маток сосёт».
Наглядный пример — Казахстан. Он и с американцами в неплохих отношениях,
и с России, и с Китаем. Даже Саакашвили сюда часто приезжает, и есть
совместные проекты с Грузией. Другие страны действуют также.
Американцев, в Центральной Азии больше беспокоит не Россия, а Китай. У
России есть большой минус — она теряет единое языковое пространство.
Следующее поколение бывших республик СССР русского языка знать не будет.
А у Китая есть преимущество — деньги и крупные инвестиции в этот
регион. Китай покупает не только те или иные объекты, он покупает
лояльность режимов. Ни у России, ни у США сейчас такой возможности нет.
«СП»: — Я правильно понимаю, что Китай сейчас придаёт этому региону
большее значение, чем и Россия, и США — деньги-то, в общем, есть и у
той, и у другой страны.
— Китай ближе. Он заинтересован в том, чтобы в Центральной Азии правящие
режимы могли контролировать ситуацию внутри стран, и чтобы на их
территории, например, не скрывались уйгурские сепаратисты.
Центральная Азия для Китая — это стратегический поставщик сырья. Нет
транзитных стран, сокращается зависимость от ближневосточной нефти,
которая идёт морем через проливы, а эти проливы контролируют американцы.
То есть его интересует как сфера безопасности, так и сфера энергетики.
Для США из-за Афганистана Центральная Азия стала одним из регионов, где
надо держать руку на пульсе. Вывод войск намечен на 2014 год, но мне
кажется это маловероятным: они не успеют подготовить местные силы
правопорядка. И сами страны Центральной Азии не слишком в этом
заинтересованы: для кого-то это деньги, для кого-то — гарантия
безопасности.
Для России, Китая и Ирана присутствие США в зоне их жизненных интересов —
момент очень нервирующий, но даже они понимают, что с уходом
американцев они не смогут обеспечить того же уровня безопасности.
Организации вроде ШОС, к сожалению, неработоспособны.
«СП»: — А ОДКБ — работоспособна?
— Нет. За все годы существования она ни разу не прошла через боевое
крещение. То же и ШОС — проводится встречи, саммиты, учения, а механизма
обеспечения безопасности так и нет. Есть коллективные силы оперативного
реагирования, но они нигде не использовались.
«СП»: — Да, была реальная необходимость во время резни узбеков в Оше на юге Киргизии.
— Тогда и Россия, и партнёры по ОДКБ испугались влезать в эту кашу.
«СП»: — Кроме основных игроков — США, России и Китая — есть ещё Турция и Иран. У них есть своя игра?
— В 90-х Турция пыталась взять роль «старшего брата». Но очень быстро
отказалась от этих намерений, стала плотно работать с ЕС и потеряла
Центральную Азию. То же самое касается и Ирана.
Зато стал внимательнее присматриваться Европейский Союз. Для него этот регион — дополнительный источник сырья.
«СП»: — А могут ли страны Центральной Азии быть фактически поглощены
Китаем — экономически, при сохранении формального суверенитета? Понятно,
что вряд ли это коснётся Казахстана, остальные явно слабее.
— Могут. Но есть один нюанс — антикитайские настроения, которые серьёзно
растут. Не всё так просто. Конечно, Китай может залить регион деньгами,
но при такой коррупции они запросто уйдут в чёрную дыру.
Фото: ИТАР-ТАСС
и модернизации вертолетов марки "Ми"....
=================
Сколько можно учить необразованных москалей!!!
http://mil.in.ua/index.php?view=article&catid=55%3A2009-02-20-07-49-59&id=3922%3Aan-158&tmpl=component&print=1&layout=default&page=&option=com_content&Itemid=57 | Друк |
Середа, 05 жовтня 2011 00:58
http://mil.in.ua/novyny/dak-antonov-i-iranska-korporatsiya-hesa-*********-ugodu-pro-zakupivliu-ta-vyrobnytstvo-litakiv-an-158#disqus_thread View Comments
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fnovyny%2Fdak-antonov-i-iranska-korporatsiya-hesa-*********-ugodu-pro-zakupivliu-ta-vyrobnytstvo-litakiv-an-158 В контакті
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fnovyny%2Fdak-antonov-i-iranska-korporatsiya-hesa-*********-ugodu-pro-zakupivliu-ta-vyrobnytstvo-litakiv-an-158 1
Державний авіабудівний концерн «Антонов» і іранська авіабудівна
корпорація HESA підписали угоду про закупівлю та виробництво нових
регіональних літаків Ан-158. Про це повідомив голова правління ДАК
«Антонов», президент – генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа.
«Підписали угоду з Іраном про закупівлю і виробництво літаків
Ан-158, готуються фахівці, обмін ведеться», - сказав Д.Ківа. «Це
пасажирські літаки, які використовуються в цивільних перевезеннях. Іран
має намір купити в Україні 18 літаків Ан-158», - уточнив він.
За
його словами, на першому етапі іранська сторона планує взяти в лізинг
два літаки. Надалі передбачається організація виробництва літаків
Ан-158 в Ірані. У рамках угоди на потужностях іранської авіабудівної
корпорації HESA передбачається скласти 60 лайнерів.
Д.Ківа також
повідомив, що Ан-158 продовжує програму сертифікаційних випробувань.
Зокрема, 2 жовтня поточного року літак пройшов тестові випробування в
Тегерані.
http://mil.in.ua/index.php?view=article&catid=205%3A2010-08-03-15-32-40&id=3923%3A-70&tmpl=component&print=1&layout=default&page=&option=com_content&Itemid=57 | Друк |
Середа, 05 жовтня 2011 20:59
http://mil.in.ua/podiyi/minoborony-kupuye-an-70#disqus_thread View Comments
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fpodiyi%2Fminoborony-kupuye-an-70 В контакті
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fpodiyi%2Fminoborony-kupuye-an-70 3
http://mil.in.ua/zbroyni-syly/zbroyni-syly-******** Збройні сили України приймуть на озброєння три військово-транспортні літаки Ан-70. Про це, як повідомляє http://ria.ru/ "РИА Новости" ,
заявив міністр оборони України Михайло Єжель. За його словами, один з
літаків буде готовий вже найближчим часом, підготовка його екіпажу вже
ведеться. Поки що не йдеться про серійне виробництво Ан-70. "Я знаю, що
там є проблеми спільного виробництва, проблема крила, але це не моє
питання. Моє питання тільки одине, що три літаки, які сьогодні
будуються, вони в комплекті, у них є повністю обладнання, і ми будемо їх
використовувати", - пояснив Єжель. При цьому український міністр
оборони не уточнив, скільки всього нових транспортників планується
купити.
У 2009 році повідомлялося, що міністерство оборони України
має намір придбати два таких літаки, проте на початку 2011 року стало
відомо, що військове відомство поки не визначилося з об'ємом покупки
Ан-70.
Наприкінці квітня 2011 року міністр оборони Росії Анатолій
Сердюков заявив, що в 2015-2016 році російське військове відомство почне
закупівлю серійних транспортників, число яких у складі
військово-транспортної авіації складе 60 одиниць. Закупівля
транспортників закладена в держпрограму озброєнь Росії на 2011-2020
роки. Контракт на перший Ан-70 Міністерство оборони Росії уклало
наприкінці липня 2011 року. Йдеться про один з літаків, складанням яких в
даний час займається "Антонов".
Ан-70 здатний розвивати швидкість
до 780 кілометрів на годину і здійснювати польоти на відстань до 7,8
тисячі кілометрів. Транспортник укороченого зльоту і посадки здатний
перевозити до 300 десантників або 47 тонн вантажів. Ан-70 зможе
використовувати для зльоту і посадки грунтові злітно-посадкові смуги
довжиною 600-800 метрів.
Матеріали по темі:
http://mil.in.ua/novyny/an-70-pide-v-seriiu-u-2011 Ан-70 піде в серію у 2011
http://mil.in.ua/novyny/vzhe-ye-ochochi-kupyty-an-70 Вже є охочі купити Ан-70
http://mil.in.ua/novyny/an-70-zbyratymut-i-v-kytayi Ан-70 збиратимуть і в Китаї?
http://mil.in.ua/statti/yevropa-kupyt-nashi-kryla Європа купить наші крила
http://mil.in.ua/index.php?view=article&catid=55%3A2009-02-20-07-49-59&id=3952%3Aukrainian-motors&tmpl=component&print=1&layout=default&page=&option=com_content&Itemid=57 | Друк |
Середа, 12 жовтня 2011 23:59
http://mil.in.ua/novyny/rosiyska-kompaniya-domovylasya-z-dp-chmz-fed-schodo-postavky-elektrodvyguniv-i-generatoriv#disqus_thread View Comments
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fnovyny%2Frosiyska-kompaniya-domovylasya-z-dp-chmz-fed-schodo-postavky-elektrodvyguniv-i-generatoriv В контакті
Російська компанія «Авіа-ФЕД-Сервіс» домовилася з ДП «Харківський
машинобудівний завод «ФЕД» щодо поставки електродвигунів і генераторів.
Договір підписано 3 жовтня 2011 року. Сума договору становить 26,284
млн. грн. (без ПДВ).
Українські новини
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fkorablebuduvannya%2Fkorvet-proektu-58250 В контакті
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fkorablebuduvannya%2Fkorvet-proektu-58250 1
Проектант - Казенне підприємство "Дослідно-проектний центр кораблебудування" (Миколаїв)
Виробник - Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод" (Миколаїв)
Замовник - Міністерство оборони України (підстава -
Розпорядження Кабінету міністрів України "Про будівництво корабля класу
"корвет" №325-р від 09.08.2005. Контракт на розробку укладено
27.11.2006)
Очікувана перша серія - 4 одиниці
Період виготовлення - 2011 - 2021 рр.
Здача замовнику головного корабля - 2014-2015 р.
Назва головного корабля: Володимир Великий
Заводський номер: 01701
Дата закладки: 17.05.2011
Тактико-технічні характеристики корабля
Водотонажність
2500 тон
Швидкість повного ходу
32 вузла
Довжина максимальна
112 м
Зануреня, максимальне
5,6 м
Енергетична установка
дизель-газотурбинна
Автономність за провізією
30 діб
Дальність плавання
4000 миль (14 вуз.)
Екіпаж
близько 110 осіб
Озброєння корабля
EXOCET MM40 Block3
Виробник - MBDA
Вага - 740 кг
Довжина - 5,8 м
Діаметр - 350 мм
Швидкість - 315 м/с
Дальність ефективного враження - до 200 км
Боєзаряд - 8 од.
ASTER 15
Виробник - MBDA
Вага - 310 кг
Довжина - 4,2 м
Діаметр - 180 мм
Щвидкість - 1000 м\с
Дальність ефективного ураження - 30 км
Боєзаряд - 16 од.
76/62 Super Rapid
Виробник - Oto Melara
Калібр - 76 мм 62
Швидкість - 925 м\с
Скорострільність - 120 постр\хв.
Дальність ефективного ураження - 16 км
Кількість готових до стрільби снарядів - 80
Артустановка малого калібру (2 од)
Millennium, 35 mm Naval Gun System (GDM-008)
Виробник - Rheinmetall Air Defence AG
Калібр - 35 мм
Швидкість - 1050 м\с
Скорострільність - 1000 постр\хв.
Дальність ефективного ураження - до 5 км
Кількість готових до стрільби снарядів - 252
Торпедний апарат трьохтрубний В515 (2 од.)
ТОРПЕДИ:
А244
Швидкість - 28-36 вузлів на годину
Дальність дії - 13, 5 км на мінімальній швидкості
Оперативна глибина - 30-600 м
Діаметр - 324 мм
Довжина - 2750 мм
Вага - 254 кг
або
MU90
Швидкість 25-50 вузлів на годину
Дальність - 10 км на максимальній швидкості, 25 - на мінімальній
Оперативна глибина - 25-1000 м
Діаметр - 323,7 мм
Довжина - 2850 мм
Вага - 304 кг
Виробник - Eurotorp
Боєзаряд - 6
NH90 NFH (NATO Frigate Helicopter)
Виробник - NHIndustries
Екіпаж - 2 пілота
Корисне навантаження - 4200 кг
Максимальна швидкість - 300 км\год
Дальність польоту - 800 км
Практична висота - 6 км
Озброєння - протичовнові торпеди, ракети "повітря-поверхня"
Інші іноземні підприємства, що беруть участь у проекті
DCNS (Франція) - БІУС
Caterpillar (США) - дизель-генератори
Українські підприємства, що беруть участь у проекті
ДАКХ "Чорноморський суднобудівний завод"
ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-машпроект" (газотурбинна установка)
КП "Харківське конструксторське бюро машинобудування ім. Морозова"
ВАТ "Завод "Фіолент" (комплекса система управління технічними засобами корабля)
АКВТ "Завод "Екватор" (холодильні установки)
НДІ "Квант" та "Квант-Радіолокація" (радіолокаційна станція загального виявлення з нерухомими фазованими антенними решітками)
"Телекарт-прибор" (комплекс радіозв'язку)
НДІ "Гідроприбор" (носова підкильна гідроакустична станція)
http://mil.in.ua/index.php?view=article&catid=149%3Avideonews&id=3321%3A-4-&tmpl=component&print=1&layout=default&page=&option=com_content&Itemid=212 | Друк |
П'ятниця, 25 березня 2011 23:32
http://mil.in.ua/videonovyny/video-z-testuvannya-btr-4-dlya-iraku#disqus_thread View Comments
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fvideonovyny%2Fvideo-z-testuvannya-btr-4-dlya-iraku В контакті
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Fvideonovyny%2Fvideo-z-testuvannya-btr-4-dlya-iraku 1
На YouTube з'явилося відео з тестових випробувань БТР-4, виготовлених
у Харкові на замовлення Збройних сил Іраку. У кадрі декілька машин
проходять ходові випробування та тестові стрільби. Нагадаємо, згідно
заяви "Укрспецекспорту" іракська сторона дуже ретельно підійшла до
перевірки якості виготовлення бронетранспортерів. Була перевірена в дії
кожна друга машина (розмір партії - 26 одиниць). Прискіпливість
пояснюється проблемами технічного характеру, які було виявлено у першій
партії (11 машин) наприкінці 2010 року. Зокрема проблеми були з
автоматичною гарматою, яка виготовляється у Кам'янець-Подільському. Втім
цього тижня іракці таки підписали акт прийому бронетехніки. Доставка до
Іраку запланована на квітень. Загалом контракт передбачає виготовлення
420 машин БТР-4 різної модифікації.
http://mil.in.ua/index.php?view=article&catid=147%3Aphotoreports&id=1219%3Adum-spiro-spero&tmpl=component&print=1&layout=default&page=&option=com_content&Itemid=193 | Друк |
Понеділок, 07 грудня 2009 19:41
http://mil.in.ua/fotoreportazhi/dum-spiro-spero-abo-descho-z-zhyttya-************-bopliv#disqus_thread View Comments
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Ffotoreportazhi%2Fdum-spiro-spero-abo-descho-z-zhyttya-************-bopliv В контакті
http://vkontakte.ru/share.php?url=http%3A%2F%2Fmil.in.ua%2Ffotoreportazhi%2Fdum-spiro-spero-abo-descho-z-zhyttya-************-bopliv 1
плавці. Морський спецназ. Підводні диверсанти. Інформації про них
обмаль. Найчастіше це перекази різних легенд та чуток.
Найнеправдоподібніша з них звучить так - "Такого підрозділу в Україні
взагалі нема". Міністерство оборони вкрай рідко згадує про них у своїх
повідомленнях. А самі ж "бопли" зайвої популярності теж не прагнуть (тим
паче за витоком інформації пильно стежить СБУ). Тож просто щодня
роблять свою роботу, підтримуючи підрозділ у боєздатному стані. Попри
все.
базується на Миколаївщині на березі Дніпровського лиману у місті
Очаків. До Центру приписано декілька кораблів, що стоять в Очаківському
військовому порту. Окрім виконання специфічних задач, кораблі слугують
ще й полігоном для тренувань бійців. Наприклад для відпрацювання
звільнення судна від терористів.
ж Центру починалася півстоліття тому, ще за радянських часів. Бійці
тодішньої 17 бригади спеціального призначення ЧФ першими здійснили
стрибки на воду з парашутом у водолазному спорядженні, а також без
парашута з надмалих висот. Першими десантувалися з торпедного відсіку
підводного човна. А після розвалу СРСР бригада одною з перших присягнула
на вірність Україні 10 квітня 1992 року, ще до офіційного розподілу
флоту між Україною та Росією. Ключова роль у цій події належала
тодішньому командиру бригади Анатолію Карпенку.
самого міста Очакова бригаду перевели у 2004 році. До того вона
базувалася навпроти міста на штучному острові Первомайський. За
радянських часів там було створено ідеальні умови для підготовки
морських диверсантів. Втім, нині унікальний комплекс виставлено на
продаж. На щастя, за 5 років його поки що ніхто не наважився придбати.
За словами офіцерів, інфраструктура острова в цілому збережена. На
Первомайському постійно чергують військовослужбовці, які бережуть
колишню базу від розграбування.
нормальною навчальною вправою в Центрі вважають підводний марш до
острова і назад. А це не набагато менше 10 кілометрів. Загалом же їхнє
(ще в більшості радянське) спорядження, зокрема дихальні апарати
замкнутого циклу, дозволяють бійцеві перебувати під водою до 5 годин.
Середня швидкість бопла під водою - 0,7 милі на годину. За допомогою
спеціальних буксирів під водою можна рухатися вдвічі швидше. Щоправда у
зимовій воді, температура якої +6 за Цельсієм бути більше 45 хвилин не
бажано, кажуть військові.
На
озброєнні центру перевірені часом АПС та СПП, пістолет Стечкіна та
АК-серія. Роль снайперської гвинтівки виконує СВД. Проте незабаром має
надійти справді снайперска зброя швейцарського виробництва. За часів
Незалежності у бійців, щоправда, з'явилися нові гідрокостюми мокрого та
сухого типів. А також водні транспортні засоби - швидкісні човни.
підготовку в Центрі ведуть лише серед контрактників та офіцерів. Адже
нема сенсу вчити премудростям такої складної роботи строковиків, які
служать лише 9-12 місяців. Ази підводно-диверсійної техніки вони
(строковики) проходять теоретично. І в цілому залучаються лише до робіт
по забезпеченню діяльності бойових підрозділів, які складають третину
від чисельності центру. На підготовку фахівця морського спецназу
потрібно три роки.
центру - справжні фанати і патріоти. Інакше складно було б зрозуміти,
чому контрактники, які отримують зарплату на рівні 1200 гривень (!)
скидуються на купівлю додаткового спорядження, а також на оренду літака,
з якого виконують парашутні стрибки, та паливо для нього. Прикметно, що
бійці не ******* скаржитися на умови служби і брак фінансування.
Мовляв, "це тимчасові труднощі, переживем".
Запевняють, що можуть виконувати всі задачі на рівних з американцями,
італійцяими (які стабільно є законодавцями моди у царині морського
спецназу). При тому уточнюють, що іноземці мають на порядок краще
спорядження. "Якби у нас таке було, ми б виконували задачі ліпше їх",
резюмує один з офіцерів. "Але не все вирішує техніка".
спецназ іноді називають "зброєю бідних". Хоч і коштує він не дешево,
проте набагато менше ніж утримання потужного флоту. Натомість ефект від
дій боплів може бути набагато страшнішим. Офіцери запевняють, що лише
одна група Центру здатна за один раз вивести з ладу основне ядро флоту
теоретичного противника у його базі (10-12 кораблів).
в 73 МЦСО йде підготовка до боротьби
Усем бояццо !!!