РУС
10569 посетителей онлайн
КС обязал озвучивать, дублировать или субтитровать иностранные фильмы на украинском языке
Соответствующее решение зачитал сегодня председатель КСУ Андрей Стрижак. Решение было обнародовано в ответ на обращение 63 народных депутатов относительно официального толкования положений ч. 2 ст. 14 закона "О кинематографии".
Согласно решению КСУ, Государственная служба кинематографии не должна выдавать прокатные удостоверения на фильмы иностранного производства, которые не будут дублированы (субтитрованы, озвучены) на государственном языке.
Источник: РБК-Украина
А жити за принципом-що ми так вже звикли-це м*яко кажучи, ХЄРНЯ.
Написав українською, звісно....-)) Але російскою теж можно...І які проблеми у кого,якою я мовою заяви в держустанови пишу?
Вот тока ти спробуй заяву позовну в суд подати...
С другой строны - у кинопрокатчиков и Тв начнется очередная головная боль с дополнительными расходами на "переклад та субтитры".
Міністр у справах іноземців Голландії Ріта Фердонк виступила в середині січня з пропозицією обов’язкового тестування іноземців, що бажають оселитися в країні на знання голландської мови.
На думку міністра, тестування повинні проводити співробітники голландського консульства, ще на батьківщині майбутнього мігранта. В зазначеному випадку ідеальним прикладом для наслідування вона бачить рішення магістрату Роттердаму, де минулого року мешканців було офіційно зобов‘язано спілкуватись в людних місцях – в школі, на роботі, в магазинах, із сусідами – тільки на голландській мові. Усі голландці повинні брати приклад із мешканців Роттердаму, заявила міністр. Міністр вимагала визнати голландську мову єдиною, спілкування якою дозволено в суспільній сфері. Це не сама краща новина для розташованих в Голландії головних офісів таких міжнародних корпорацій, як Shell, Philips, Unilever, але порятунок національної культури, на думку Фердонк, важливіше, аніж репутація в очах крупних компаній.
Проводити паралель між мовною ситуацію в Україні й Ірландії некоректно: англійська окупація в Ірландії тривала більш ніж удвічі довше, а власне ірландською (ґельською) мовою в побуті спілкується лише 1,4% населення, тим часом як решта воліє вживати місцевий варіант англійської.
Однак ґельська мова має в країні статус державної, і влада продовжує вживати заходів для підвищення її авторитету та ролі в суспільстві.
Нещодавно набрав чинності закон, який забороняє використання англійської мови на картах, дорожніх знаках і інших офіційних знаках у західних областях країни, іменованих Gaeltacht: графствах Корк, Доунегал, Гэлвей, Керри і Мейо, а також на кількох віддалених островах.
Таким чином, Ірландія стала першою з держав, раніше захоплених британцями і змушених використовувати мову окупантів, що оголосила війну "креолізації".
Ґельською мовою володіє у достатньому для спілкування обсязі лише понад 40% населення країни. Вона є обов"язковою для вивчення в усіх навчальних закладах, і у її запровадження в системі освіти вкладаються немалі державні кошти (пропорційно - набагато більше, ніж Україна витрачає на освіту в цілому).
Тепер усі державні службовці зобов"язані використовувати гельську у діловій переписці, а назви 2300 населених пунктів і районів країни повинні позбутися своїх англійських - дуже часто зовсім несхожих - назв. У зв"язку з цим усім, хто має намір зробити поїздку в Ірландію, рекомендовано купити нову карту.
А чи доживе україномовне населення України до того дня, коли кожен чиновник у країні зможе написати хоча б коротеньку цидулку державною мовою?
HR 931 IH
108th CONGRESS
1st Session
H. R. 931
To amend title 4, United States Code, to declare English as the official language of the Government of the United States, and for other purposes.
IN THE HOUSE OF REPRESENTATIVES
February 26, 2003
Mr. KING of New York (for himself, Mr. PAUL, Mr. GOODE, Mr. CRANE, Mr. DUNCAN, Mr. FORBES, Mr. AKIN, Mr. EVERETT, Mr. COBLE, Mr. BURR, Mr. BAKER, Mr. NEY, Mr. KING of Iowa, and Mr. DOOLITTLE) introduced the following bill; which was referred to the Committee on Education and the Workforce, and in addition to the Committee on the Judiciary, for a period to be subsequently determined by the Speaker, in each case for consideration of such provisions as fall within the jurisdiction of the committee concerned
________________________________________
A BILL
To amend title 4, United States Code, to declare English as the official language of the Government of the United States, and for other purposes.
Be it enacted by the Senate and House of Representatives of the United States of America in Congress assembled,
SECTION 1. SHORT TITLE.
This Act may be cited as the `National Language Act of 2003".
SEC. 2. ENGLISH AS OFFICIAL LANGUAGE.
(a) IN GENERAL- Title 4, United States Code, is amended by adding at the end the following new chapter:
`CHAPTER 6--LANGUAGE OF THE GOVERNMENT
`Sec.
`161. Declaration of official language.
`162. Official Government activities in English.
`163. Preserving and enhancing the role of the official language.
`164. Exceptions.
`Sec. 161. Declaration of official language
`English shall be the official language of the Government of the United States.
`Sec. 162. Official Government activities in English
`The Government of the United States shall conduct its official business in English, including publications, income tax forms, and informational materials.
`Sec. 163. Preserving and enhancing the role of the official language
`The Government of the United States shall preserve and enhance the role of English as the official language of the United States of America. Unless specifically stated in applicable law, no person has a right, entitlement, or claim to have the Government of the United States or any of its officials or representatives act, communicate, perform or provide services, or provide materials in any language other than English. If exceptions are made, that does not create a legal entitlement to additional services in that language or any language other than English.
`Sec. 164. Exceptions
`This chapter does not apply to the use of a language other than English--
`(1) for religious purposes;
`(2) for training in foreign languages for international communication;
`(3) to programs in schools designed to encourage students to learn foreign languages; or
`(4) by persons over 62 years of age.
`This chapter does not prevent the Government of the United States from providing interpreters for persons over 62 years of age.".
(b) CONFORMING AMENDMENT- The table of chapters for title 4, United States Code, is amended by adding at the end the following new item:
161".
SEC. 3. TERMINATION OF BILINGUAL EDUCATION PROGRAMS.
(a) REPEAL OF BILINGUAL EDUCATION ACT- The Bilingual Education Act (20 U.S.C. 3281 et seq.) is repealed.
(b) TERMINATION OF OFFICE OF BILINGUAL EDUCATION AND MINORITY LANGUAGES AFFAIRS- The Office of Bilingual Education and Minority Languages Affairs in the Department of Education, established by part D of the Bilingual Education Act (20 U.S.C. 3331 et seq.), is terminated.
(c) RECAPTURE OF UNEXPENDED FUNDS- Any funds that have been provided as grants under the Bilingual Education Act (20 U.S.C. 3281 et seq.), and that have not been expended before the date of the enactment of this Act, shall be recaptured by the Secretary of Education and deposited in the general fund of the Treasury.
(d) TRANSITIONAL PROVISIONS-
(1) COMPLETION OF PROGRAMS DURING CURRENT SCHOOL YEAR- Subsections (a) and (c) shall not apply to any program under part A of the Bilingual Education Act (20 U.S.C. 3291 et seq.) until completion of the most recent school year of the program that commences after the date of the enactment of this Act.
(2) ASSISTANCE FOR TRANSITION TO SPECIAL ALTERNATIVE INSTRUCTIONAL PROGRAMS- During the 1-year period beginning on the date of the enactment of this Act, the Secretary of Education may assist local educational agencies in the transition of children enrolled in programs assisted under the Bilingual Education Act (20 U.S.C. 3281 et seq.) to Special Alternative Instructional Programs that do not make use of the native language of the student.
SEC. 4. REPEAL OF BILINGUAL VOTING REQUIREMENTS.
(a) IN GENERAL-
(1) BILINGUAL ELECTION REQUIREMENTS- Section 203 of the Voting Rights Act of 1965 (42 U.S.C. 1973aa-1a) is repealed.
(2) VOTING RIGHTS- Section 4 of the Voting Rights Act of 1965 (42 U.S.C. 1973b) is amended by striking subsection (f).
(b) CONFORMING AMENDMENTS-
(1) REFERENCES TO SECTION 203- The Voting Rights Act of 1965 (42 U.S.C. 1973 et seq.) is amended--
(A) in section 204, by striking `or 203,"; and
(B) in the first sentence of section 205, by striking `, 202, or 203" and inserting `or 202".
(2) REFERENCES TO SECTION 4- The Voting Rights Act of 1965 (42 U.S.C. 1973 et seq.) is amended--
(A) in sections 2(a), 3(a), 3(b), 3(c), 4(d), 5, 6, and 13, by striking `, or in contravention of the guarantees set forth in section 4(f)(2)";
(B) in paragraphs (1)(A) and (3) of section 4(a), by striking `or (in the case of a State or subdivision seeking a declaratory judgment under the second sentence of this subsection) in contravention of the guarantees of subsection (f)(2)"; and
(C) in paragraphs (1)(B) and (5) of section 4(a), by striking `or (in the case of a State or subdivision which sought a declaratory judgment under the second sentence of this subsection) that denials or abridgments of the right to vote in contravention of the guarantees of subsection (f)(2) have occurred anywhere in the territory of such State or subdivision".
SEC. 5. ENGLISH LANGUAGE REQUIREMENT FOR CEREMONIES FOR ADMISSION OF NEW CITIZENS.
Section 337(d) of the Immigration and Nationality Act (8 U.S.C. 1448(d)) is amended by adding at the end the following new sentence: `All public ceremonies in which the oath of allegiance is administered pursuant to this section shall be conducted solely in the English language.".
SEC. 6. NONPREEMPTION.
This Act (and the amendments made by this Act) shall not preempt any law of any State.
________________________________________
Саме вирішення чи не вирішення власних особливостей двомовності означає вирішення чи консервування проблеми.
Отже говорити про досвід Канади чи Фінляндії заздалегіть не коректно, бо вони мали свої риси, а ми свої. І нам навіть не доводять до відома який шлях і які компроміси довелось робити сторонам перед тим як прийняти остаточне рішення. Нам показують лише результат.
Наприклад Канада після прийняття двомовності постала перед проблемою розділення на дві частини. Захисники офіційної двомовності чомусь не галасують про цю двомовну рису Канади. Невже нам потрібен такий досвід? Хоча можливо дехто саме цього і бажає. Хто зна …
Я навіть припускаю, що у Канаді взагалі було неможливо вирішити проблему і тому це призвело до втечі від вирішення — вводу офіційної двомовності, що ще більше загострило ситуацію й призвело до розколу країни. Що ж це за вирішення таке?
Тай взагалі про який канадський досвід може йти мова, коли це країна емігрантів, а ми маємо автохтонну націю з колоніальним минулим. Саме це і є нашою основною рисою, ліквідація якої вирішить мовне питання в Україні.
Вирішенням мовного питання може бути лише одномовність.
Тільки у цьому разі Україна матиме стабільність і міць і саме тому усі балачки про додаткову офіційну мову в Україні є ні що інше як намагання створити прецидент заміни української мови на російську під прикриттям гасла про "рівноправність мов", щоб викинути взагалі зі сходу країни українську мову.
Рівноправність мов можлива лише за умов існування власних держав для цих мов: українській мові — Україну; російській — Росію.
Усе це ніби зовсім зрозуміло, та, не зважаючи на це, знову й знову чуємо: раз вже в Україні так "исторически (!) сложилось", раз така велика кількість люду говорить по-російськи, то чому б і не санкціонувати у країні дві державні мови?
Саме цього домагаються комуністи у Верховній Раді, масовано на це працює антиукраїнська пропаганда.
Набув поширення аргумент, буцімто було б логічно орієнтуватися на досвід тих країн, у яких конституційно закріплена дво- і навіть більше –мовність. У Бельгії, наприклад, офіційні мови - нідерландська і французька, в Люксембурзі - німецька і французька, у Швейцарії - німецька, французька, італійська та ретороманська, в Канаді - англійська і французька.
Дійсно, у Бельгії, Люксембурзі, Швейцарії вчинили цілком цивілізовано. Але чому? Тому, що й утворено всі ці держави на територіях, де відповідні етноси жили та живуть з незапам"ятних, найдавніших часів. Ніхто з цих етносів не є у цих країнах зайшлим, тим, хто наїхав з країн інших. Ще й тому там вчинили цивілізовано, що жодна з офіційних мов не тисне на іншу, не прагне її витіснити.
Так, це цивілізовано, але як же воно виходить у нас, коли той, хто оселився -давніше чи й недавно — у цій "южной" землі, пирскає лютою злобою на споконвічну мову цього краю, стає до запеклої війни з нею, диктує свою волю і навіть формулює свою ненависницьку позицію у віршованих рядках на взір "у меня есть свой язык, не нужна мне "мова".
Хто він, подібний, досить поширений тип - цивілізований громадянин України чи, даруйте, вчаділий колонізатор, брутальний шовінюга, в якого відсутні і найслабші гальма згаданої цивілізованості?
І вже зовсім "не грає" посилання на Канаду.
По-перше, тому, що державу там створили емігранти, тобто всі — приїжджі, а по-друге, тому, що узаконення двох офіційних мов (переважаюча англійська та французька - головним чином у провінції Квебек) обернулося для державної цілісності Канади великою небезпекою: у часі референдуму 1997 року ледь-ледь не вистачило голосів, щоб Квебек вийшов зі складу цієї країни, причому загроза її поділу дедалі наростає. Окрім того, має посутнє значення те, що обидві державні мови у тій же Канаді - то мови перших колонізаторів цього краю, сиріч вони мають реально-історичні підстави для змагальності.
А які підстави для цього є у нас, коли на витіснення корінної української претендує мова, яка адміністративне тут насаджувалася і яка сформувалася на великій відстані від нашого краю (у Волго-Окському межиріччі), спираючись на зовсім інший мовний субстрат - угро-фінський?
В тих країнах, де є кілька державних мов, вони не споріднені між собою.
Так, у Канаді англійська мова належить до германської групи мов, а французька - до романської, у Бельгії фламандська - до германської, а французька - до романської. Різні мовні групи у державних мов Швейцарії (до речі, кожна з них має свій "тил", якого не має українська, поза межами цієї країни - у Німеччині, Франції, Італії, що є додатковим гарантом вільного розвитку цих мов), а в Фінляндії дві державні мови належать навіть до різних мовних сімей: фінська - до фінно-угорської групи уральської мовної сім"ї, а шведська - до германської групи індоєвропейської сім"ї. А ось у Нідерландах, де живе 11% фламандців, їхня мова державною не проголошена. Чому? Тому, що вона близька до тієї, що є державною (нідерландської або голландської), тому що обидві ці мови належать до однієї - германської мовної групи. Окрім того, фламандська мова має статус державної у сусідній Бельгії, де й проживає основна маса фламандців.
Тобто — світовий досвід потверджує уникання ситуації, за якої статус державних у тій або іншій країні мали б споріднені мови, як-от у випадку з українською та російською, що обидві належать до східнослов"янських. Це - реальний запобіжний засіб супроти витіснення однієї мови іншою, супроти їхнього протистояння.
Тож чого, постає питання, прагнуть ті, що домагаються у нас двох державних мов?
Розчленування України чи перетворення її у дубль - у ще одну, крім існуючої, російську державу, яка, звичайно, неодмінно розчиниться у тій, яка є більшою?
Ворожий, смертельно небезпечний замір, і як це важливо, щоб українці, доля яких склалася так, що вони, часто несамохіть зросійщені, все ж зрозуміли всю підступність, всю цинічність того антидержавного мовного спектаклю, що розігрується в Україні з метою виборення російській мові статусу офіційної або державної. Фактично це дорівнює виборюванню того, щоб Україна втратила свою державність та щоб українська мова зовсім щезла з українських етнічних теренів.
Гляньте-бо, шановні: бажаного для шовініста або нетямущого малороса статусу російська мова ще не має, але як вже нині ведеться українській мові в багатьох місцях нашої держави, де україноненависники просто стіною ідуть на неї, аби вона не розправила свої крила. Що то, й справді, залишилося б від нашої мови, аби того статусу зросійщувачі домоглися!
Домагаються ж під галас: "славянское братство", "народы-братья", "братские узы", навіть "братская любовь". Яке фарисейство, яка облуда! Достоту як у Шевченка: ******* "шкуру, а не душу".
Та й, зрештою, належить усвідомлювати, що світова тенденція мовного облаштування держав світу є цілковито протилежною тому, чого домагаються зросійщувачі України. Згадані перед цим європейські країни - то, власне, лише винятки, обумовлені справді давньоісторичними причинами. Оте пресловуте "так исторически сложилось" склалося там, дійсно, природньо, без жодних утисків для жодної мови.
А як воно "слаживалось" у нас? Як все ще "слаживается" і сьогодні? Не знає цього нині хіба що той, хто й не хоче ані знати, ані чути. Отож принципово домінує у ********* світі мовний порядок такий: і державна, й офіційна мова (це, власне, одне і те ж) у державі одна. Навіть у тих випадках, коли основний етнос (принаймні той, що дав назву країні) не те що на кілька, а на десятки відсотків розбавлений етносами іншими.
Так облаштована переважна частина Європи, так мовно зорганізовані Америка, багатонаціональний Китай, країни Близького Сходу. Одначе суть того, про що наразі мовлю, в іншому: своя, національна мова в усіх цих країнах чи взята "напрокат", але державна, офіційна мова - одна. В тому числі і в такому конгломераті народів, як Сполучені Штати Америки.
Кажуть, що коли приймали конституцію США, англійська мова як офіційна (на противагу домаганням німецькомовних емігрантів) пройшла там з перевагою лише в один голос. Та з того часу як же пильнує цей статус англійської мови американська влада, надто відбиваючись останнім часом від іспаномовної частини населення, яка порушує питання про надання іспанській також статусу офіційної! Ось і зовсім недавно, восени 1998 p., Сенатом цієї країни в черговий раз було потверджено: єдиною офіційною мовою на території США є англійська. Видано з цього приводу й білл, згідно з яким вся офіційно-адміністративна інформація і надалі друкуватиметься лише по-англійськи. У жодному разі це -не ущемлення ані іспанської, ані китайської, ані французької, ані української, польської та багатьох інших мов, що поширені в цій країні. Будь ласка - розмовляйте цими мовами, на приватних, але не на державних засадах організовуйте свою освіту, видання газет і книжок і т. п.
Але, підкреслювалося на Сенаті, культурно-мовна різноманітність країни не повинна сприяти подрібненню населення на відірвані одна від одної етнічні частини і часточки. Саме для цього й необхідна спільна офіційна мова. Як підкреслено у рішенні Сенату, "англійська є зв"язкою, яка збирає країну докупи".
З газетних матеріалів про перебіг дебатів у Сенаті довідуємося й про інші нюанси в аргументації даного рішення. Про те, наприклад, що офіційна двомовність спричинювала б лише хаос і непотрібний клопіт, збільшувала б фінансові витрати, оберталася втратою американської єдності; "Ми мусимо засвоїти досвід Канади, яка, хоча недавно й уникла відколу франкомовного Квебеку, все ж залишається роз"єднаною нацією" ("The Sunday Star-Ledger", 29. XI. 1998 p.).
Ніхто не ставить за мету наступати на мовно-культурні відмінності, підкреслював республіканець Білл Мартіні, одначе всім мусить бути зрозуміло: "Наше майбутнє як нації залежить від утвердження на спільній мові. Єдина офіційна англійська мова допоможе нам спільно йти вперед". Або й ще цитати з цієї ж газети: "Америка є одна держава, одна нація, отже, ми мусимо мати одну спільну мову". "Якщо ж комусь не подобаються американські закони, хай повертається до тієї країни, з якої він приїхав".
Цитуючи все це, я аж ніяк не наполягаю на тому, щоб ми копіювали американські мовні порядки в деталях, тим більше, що маємо справу в Україні лише з двома, до того ж близькими одна до одної, найвживанішими мовами, що є рідними для мільйонів громадян. Тому запис у другій частині ст. 10 Конституції України, де йдеться про гарантії щодо "вільного розвитку, використання і захисту" мов національних меншин, в т. ч. найчисленнішої з-поміж них, свідчить, я сказав би, про максимум можливої толерантності у ставленні Української держави до запитів неукраїнського населення. На жаль, навіть цей максимум, аналоги якому навряд чи десь ще виявимо у мовних законодавствах будь-яких країн світу, реваншово-шовіністичні сили не влаштовує.
Прагнеться їм, сказати б, ще макси-мальнішого максимуму, яким, повторюю, може бути лише одне: повне витіснення української мови російською (в ліпшім разі - виставлення на задвірки), ліквідація самої Української держави.
Ось чому, з яких боків ми не підходили б до знаних у світі вимог мовного законодавства, в т. ч. нашого, принцип "країну збирає докупи" одна офіційна (державна) мова є в застосуванні до України і цілковито правильним, і єдино прийнятним. Як то є важливо, щоб це, нарешті, усвідомила та частка українців, яка, відбившися від рідної мови, продовжує жити ледачо-обивательськими ілюзіями, буцімто, дасть Бог, якось проживемо і не зі своєю родовою мовою. Не дасть, шановні, і особливо не дасть вашим дітям і внукам, якщо, самі змалоросійщившись, ви раптом будете ставати на перешкоді їхньому мовному одужанню.
Що ж до росіян в Україні, то ще раз хочеться сказати: і бережіть, і розвивайте свою мову, розмовляйте і користуйтеся нею, тільки ж не нав"язуйте її Україні, не випихайте її в державну чи офіційну, адже для цього у неї є своя держава - Росія. То просто дико, аморально жити в Україні і люто її ненавидіти.
18.01.2008 Михаил Шиянов, РИА «Новости»
Знаменитый медвежонок, придуманный английским писателем Аланом Милном и известный всем детям под именем Винни-Пух заговорил по-белорусски и стал называться Вiня-Пыхом, сообщил агентству автор перевода белорусский издатель Виталь Воронов.
"Сперва я выступал как переводчик, но со временем пришлось вести проект от начала до конца. Я зарегистрировал в Польше белорусское издательство, оформил договор с владельцами прав на белорусское издание, помогал готовить макет книжки, сделал проект обложки. Даже рисунки на картах Стосоткового (Дремучего) Леса сделаны моей рукой", — рассказал Воронов.
Издатель и переводчик отметил, что необходимость печатать книгу в Польше объясняется отсутствием средств у белорусских издательств на дорогую книжку с цветными рисунками и на оплату авторских вознаграждений.
Помимо главного героя, в белорусском переводе изменили свои имена и другие герои знаменитой книги — Пятачка зовут Прасючок, Кролика — Трус, Слонопотама — Мамантук, а Кристофер Робин получил имя Крыштусь Родзька.
Виталь Воронов признался, что перевод Бориса Заходера он прочел уже когда "Вiня-Пых" находился в печати, поэтому влияние классического русскоязычного текста исключено.
Воронов знаком с двумя польскими переводами этой книги, читал чешский и просматривал украинский ее вариант. Кроме того, переводчик специально ознакомился с тем, какими именами названы главные герои в большинстве иностранных изданий.
"Действительно, представление Винни-Пуха в разных языках является интересной особенностью, — говорит Виталь Воронов. — Если в России дети знают этого медвежонка как Винни-Пуха, то в Польше его имя — Кубусь Пухатек, в Варшаве даже улица есть с таким названием. В Латвии его знают как Виннийс-Пукса, в Венгрии его зовут Мицимоцко, в Дании Петр Плюс, а в Норвегии Оле Брум".
Издатель отметил, что первые читательские отзывы были очень положительными, и потому в планах издание второй части приключений Винни-Пуха, перевод которой почти закончен.
Виталь Воронов — литератор, переводчик, издатель. Родился 18 марта 1983 года в Минске. Основатель и глава "Белорусского культурно-просветительного центра в Познани" и издательства "Белы Крумкач", в котором был издан "Вiня-Пых". Студент университета имени Адама Мицкевича в Познани и Западночешского университета в Пльзени. Он — автор литературного перевода на белорусский язык знаменитой пьесы Сэмюэла Беккета "В ожидании Годо". В настоящее время живет и учится в Чехии.
=== ДОКОЛЕ !!!