Процесс над Кучмой и есть настоящее правосудие, - "регионал" Бондик
Народный депутат из фракции Партии регионов Валерий Бондик считает судебный процесс над президентом Украины (1994 - 2005 гг) Леонидом Кучмой настоящим правосудием.
Об этом он сказал в эфире «5 канала», комментируя закрытие дела против Кучмы, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на УНН.
ЧИТАЙТЕ НА Цензор.НЕТ: Кучма: Мало меня реабилитировать, еще надо наказать заказчиков "кассетного скандала"«Надо приветствовать, что действительно происходит правосудие. Любая из сторон: или защитник или сам господин Кучма могут обжаловать постановление. Я считаю, что Украина заботится о своем международном имидже... Дело должны рассматривать суды. И прокуратура или защитники президента Кучмы должны доказывать, что действительно это была провокация спецслужб. А уж кто виноват, мы не можем обсуждать, потому что есть презумпция, и мы не можем говорить - виновен тот или иной», - отметил политик.
ЧИТАЙТЕ: Адвокаты Гонгадзе обжалуют оправдание КучмыПо мнению Бондика, прокуратура правомерно возбудила дело против бывшего сотрудника Госохраны Николая Мельниченко, потому что это шпионаж.
Ранее Цензор.НЕТ сообщал, что суд признал, что пленки Мельниченко получены незаконным путем и не могут быть доказательством в деле Гонгадзе.
1. А уж кто виноват, мы не можем обсуждать, потому что есть презумпция, и мы не можем говорить - виновен тот или иной.
2. прокуратура правомерно возбудила дело против бывшего сотрудника Госохраны Николая Мельниченко, потому что это шпионаж
Голові Вищої ради юстиції України
В. Колісниченку
захисника у справі № 07-
5659
юриста Борківського Віктора Вікторовича,
067-712-16-67
Заява
Шановний Володимире Миколайовичу!
У
Вас на розгляді уже були мої заяви щодо судді І. Васильченко, яка 14.11.2006
року скоїла ДТП на перехресті вул. Електриків та вул. Набережно-Рибальської та
щодо винесення незаконного рішення суддею Печерського районного суду
Білоцерківця на підставі нормативного акту, який втратив чинність на час його
застосування, проти невідомо кого, що не передбачено нормами КПК України. Ви
стали на захист названих осіб, оскільки вони ближчі Вам по крові аніж увесь
народ України.
Захист,
у відповідності до норм ст. 62 Конституції України, зібрав усі докази про
фальсифікацію слідством процесуальних матеріалів кримінальної справи на користь
Васильченко. Усі докази звинувачення зібрані у порушення норм ст. 62
Конституції України, що Рішенням КСУ визнано як такі, що одержані незаконним
шляхом і не уповноваженими на це особами.
Справу зліпували за стандартами
часів політичних репресій а передали на розгляд по суті до Подільського
районного суду. Головуючим у справі «обрано комп’ютером» суддю С.В. Ноздрякова,
який має досвід у розгляді такої категорії справ.
У даний час розпочалося слухання
кримінальної справи по суті, у матеріали якої, як я уже сказав і надавав Вам
докази, ми надали документальні докази вини І. Васильченко у скоєнні ДТП. Але
суд чомусь базує своє слухання на основі документів, які визнані Рішенням КСУ у справі № 1-31/2011 від 20.10.2011 року
як недійснимі, оскільки вони зібрані особами, які не уповноважені КПК України
виконувати слідчі дії та у супереч вимогам ст. 8 ЗУ «Про судову експертизу».
13 грудня 2011 року відбувся
судовий допит свідка-потерпілого, судді Оболонського районного суду м. Києва,
О. Луценка. Коли дійшла черга мені, як захисникові, ставити питання О. Луценку, то головуючий у справі
чомусь став перебивати мене і знімати мої питання до Луценка. У той же час
питання були простими як амеба і цілком стосувалися справи.
ДТП трапилася на вул.
Набережно-Рибальській за 5.8 метрів від лінії примикання до неї вул.
Електриків. У той же час слідство незаконно записало у справу, що ДТП трапилася
на вул. Електриків, 19, що за 150 метрів до лінії примикання цієї вулиці до
вул. Набережно-Рибальської, на якій і трапилася подія. Луценко розпочав
доводити, що І. Васильченко рухалася, розпочинаючи від Московського мосту, по вул.
Електриків до місця зіткнення ТЗ на вул. Електриків, 19. Я задав питання про
те, де саме Луценко бачив інформаційний знак про те, що це вул. Електриків, у
той час як вона називається Набережно-Рибальською. Це питання було викликане
тим, що слідство відпрацьовувало досконалість організації безпеки руху по вул.
Електриків, а не організацію безпеки руху по вул. Набережно-Рибальській, на
якій і трапилася подія.
У матеріалах справи є клопотання
захисту перед судом про визнання неправомірною дією дію слідства з
відпрацювання досконалості організації безпеки руху по вул. Електриків, а не по
вул. Набережно-Рибальській, яка у той час експлуатувалася без прийняття її у
експлуатацію Державною приймальною комісією, тобто, була будівельним
майданчиком. Саме незаконність експлуатації даної ділянки вулиці
Набережно-Рибальської і є причиною незаконного перенесення слідство місця ДТП
на 150 метрів від лінії примикання вул. Електриків до Набережно-Рибальської,
оскільки вулиця у тому місці була
прийнятою в експлуатацію багато років тому.
Але суддя С.В. Ноздряков, маючи у
своєму проваджені справу за моєю скаргою на незаконну постанову про відмову
міліцією у порушенні кримінальної справи проти керівників КК «Київавтодор» за
привласнення собі владних повноважень, і яку він мав розглянути за 5 хвилин до
часу розгляду справи по ДТП, але не розглянув тому, що у суд не прибув
працівник міліції, заборонив Луценку давати відповіді на мої питання. Ці
відповіді мали підтвердити незаконність дій посадових осіб, а не осіб
відповідальних за будівництво
своєму проваджені справу за моєю скаргою на незаконну постанову про відмову
міліцією у порушенні кримінальної справи проти керівників КК «Київавтодор» за
привласнення собі владних повноважень, і яку він мав розглянути за 5 хвилин до
часу розгляду справи по ДТП, але не розглянув тому, що у суд не прибув
працівник міліції, заборонив Луценку давати відповіді на мої питання. Ці
відповіді мали підтвердити незаконність дій посадових осіб, а не осіб
відповідальних за будівництво чи експлуатацію ділянки вулиці, бо таких, через
самоуправство посадових осіб КК не було у природі.
Аналогічно
він, суддя С.В. Ноздряков, поступив і у наслідок мого питання про наявність чи
відсутність горизонтальної розмітки продовж вул. Набережно-Рибальської. Це
питання було викликане тим, що слідство так провело справу, що є незрозумілим,
яка дорожня обстановка була безпосередньо поряд з місцем зіткнення ТЗ тощо.
Особливий
накал почуттів у головуючого у справі виник після того як я задав усього-навсього
третє питання О. Луценку: Вкажіть на карто-схемі проектного інституту де саме
трапилося зіткнення ТЗ, та покажіть як виїхав на зустрічну смугу мій
підзахисний та покажіть як розташувалися ТЗ після розлітання у наслідок
зіткнення. Це були уточнюючі питання з показів Луценка під час попереднього
слідства. Але суддя С.В. Ноздряков заборонив Луценку відповідати на поставлене
захистом питанні і почав вимагати від мене вказати Луценку де відбулося
зіткнення ТЗ.
Розуміючи
незаконність мого допиту, я відмовився давати свідчення і показав місце
зіткнення лише судді С.В. Ноздрякову. Після цього суддя видалив мене із залу
судового засідання за «неповагу до суду» та не дав можливості захисту допитати
свідка-потерпілого О. Луценка.
Усього
цього не було б, якби суд виконав наші
два клопотання з ведення аудіо фіксації судових засідань, що унеможливило б
голослівного звинувачення мене у неповазі до суду шляхом невиконання законних
вимог головуючого у справі.
Для
того щоб упередити звинувачення мене суддями О. Луценко та І. Васильченко в
нетактовній поведінці під час їхнього допиту в Подільському районному суді м.
Києва тощо, суддею С.В. Ноздряковим, прошу делегувати працівника Вашого
відомства у судові засідання у якості Вашого інформатора про порядок ведення
судового слідства і мого гаранта від судейських наклепів щодо неповаги до суду.
Як
я уже сказав вище, ми пробували запобігти можливого наклепу на мене шляхом вимоги застосувати аудіо фіксацію
судових засідань – але суд навіть не розглянув наших клопотань щодо цього
питання, як не розглянув і жодного із клопотань, які ми подали під час
попереднього розгляду справи.
Свідок-потерпілий
Луценко є суддею за посадою, тому він не може не знати, що вправі ознайомитися
з усіма матеріалами кримінальної справи і діяти у відповідності до наданих йому
КПК України прав. Там не має такого права потерпілого та обов’язку захисника
давати захисникові пояснення потерпілому, як у сьогоднішньому засіданні
суддя С.В. Ноздряков вимагав від мене під час судового допиту мною, захисником
у справі, свідка-потерпілого О. Луценка. Я розумію, що суддя Н.В. Ноздряков
знаходиться між молотом зв’язків суддів і наковалнею закону, що змушує його стати на бік суддів.
Це
не є скаргою на суддю Н.В. Ноздрякова, а є проханням припинити вседозволеність
певних осіб, які тому і вчинили ДТП, що користувалися оцією пресловутою
вседозволеністю.
Я
реально боюся провокацій у судових засіданнях, оскільки у судді С.В. Ноздрякова
знаходиться на розгляді не лише кримінальна справа про ДТП за участю суддів,
яких намагаються захистити шляхом фальсифікації матеріалів справи, а й справа
стосовно працівників Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про яку я
говорив вище, та справа за моєю скаргою про не виконання керівництвом
прокуратури Подільського району м. Києва рішення Подільського районного суду,
яке залишене у силі Апеляційним судом м. Києва, щодо обов’язкового і ретельного
розслідування прокуратурою району моїх заяв стосовно осіб з міліції, які
сфальшували процесуальні матеріали по розслідування кримінальної справи з ДТП
за участю І. Васильченко.
Перше
слухання по скарзі щодо незаконних дій прокуратури з невиконання рішення суду
суддя С.В. Ноздряков провів за 10 хвилин до початку розгляду кримінальної
справи на сфальшованих документах, у засіданні суду по розгляду моєї скарги –
представник прокуратури, ст. помічник прокурора І. Ямненко, заявила, що рішення
суду вони виконувати не будуть. Нехай сам суд проводить перевірку моїх заяв у
ході розгляду справи по ДТП.
За
невиконання рішення Подільського райсуду я подав заяву до ГПУ щодо притягнення
керівників прокуратури до кримінальної відповідальності, помічники яких
представляють прокуратуру в нашій справі як державні обвинувачі. Вони завжди
будуть на стороні провокаторів проти мене.
Як
я уже сказав вище, коли ж я спробував вияснити ті питання, які мала перевірити
прокуратура на виконання рішення суду, то суддя С.В. Ноздряков не дав мені
можливості зробити цього, що суперечить нормам права та Конституції України. А ми раком - у європейське співтовариство з
тріскотнею про рівність і неупередженість в судах.
Шановний
Володимире Миколайовичу, оскільки справа стосується суддів, то ВРЮ має
прикласти усі зусилля щоб судочинство було не упередженим на користь суддів. Я
не прошу втручатися ВРЮ у судовий процес на будь-чиїй стороні, а бути лише організатором
упередження звинувачення суду у необ’єктивності розгляду справи по суті та оцінки не лише доказів звинувачення,
отриманих незаконним шляхом, а й доказів захисту, отриманих у відповідності до
норм права.
Додаток: на 21 арк.
З повагою,
В. Борківський
13.12.2011
Но есть и Божий суд, наперсники разврата,
Есть грозный Судия, Он ждет,
Он недоступен звону злата. (с)
А вот нарушать законы Торы им нельзя!
Этот бык даже врать не умеет, цинизм и нахальство! Сцит в глаза и упивается собой, ФАЗАН блакытный, обнаковенный.Один из проФФесиональных гроббовщиков судовой системы.
Джеймс БОНДик агент 006