Табачником командует Москва, а Янукович его боится, - Павлычко
Президент боится министра образования, боится точно, как Щербицкий боялся Маланчука, потому что Маланчука поставил Суслов, считает Дмитрий Павлычко.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на ЛигаБизнесИнформ.
Система образования находится в руках не министра образования Украины, а в руках чиновника, которым командует Москва, заявляет известный украинский поэт, общественный деятель Дмитрий Павлычко.
По мнению поэта, президент Украины Виктор Янукович боится министра образования Дмитрия Табачника. "Система образования сегодня в руках не министра образования Украины, а чиновника, которым командует Москва, а наш президент его боится", - сказал Павлычко во вторник в эфире 5 канала.
Читайте также на Цензор.НЕТ, "ДЖОКЕР" АЗАРОВА - ТАБАЧНИК, КАК ГРОМООТВОД ПРИ КАБМИНЕ
"Украинский язык должен защищать государство, потому что язык - это дух государства. Я хочу сказать, что наш президент боится министра образования, боится точно, как Щербицкий боялся Маланчука, потому что Маланчука поставил Суслов, я был тогда, жил, я знаю. Сегодня наш президент боится, он видит: студенты выходят на демонстрации, часть ректоров не согласились, не принимают этого министра - все равно, он ничего не делает, он видит, что наконец девочка встает и бьет министра этим веником из цветов - все равно, это все проходит, так будто никто этого не видел", - отметил Павлычко.
Ранее Цензор.НЕТ сообщал, что Рада рассмотрит вопрос об увольнении Табачника
там депо для експрезидентів!
Певно доля вже така
Я почав двобій з пітьмою
В комсомольському ЦеКа
Я писав про Че Гевару
Про Хрущова, про врожай
Як співає, розквітає
Рідний наш Радянський Край.
Та коли сидів на з'їздах,
Клав в кишеню гонорар
Думав тільки про Вітчизну -
На душі лежав тягар.
Важко було за Комуни:
Чи не кожне дитинча
Мало вивчити на пам'ять
Вірш Павличка та Драча.
Друкували комуняки
Наші повні зібрання,
Відправляли нас в круїзи,
На курорти в заслання
В санаторії у Ялті
Катували нас вони,
І було мені там зліше
Ніж в гестапівській тюрмі
А тоді нарешті воля -
Горбачов та хозрасчот
Стали люди босі й голі,
Я ж збагнув, що патріот.
Що засуджую суворо
Я червоний той терор!
Став писати я про Крути,
Про УПА, Голодомор.
Розповів я, що робили
На вкраїнській на землі.
Ті огидні партократи,
Яничари, москалі.
Став Народним Депутатом
Демократом справжнім став,
Дали грошей повну хату -
Ніби Комунізм настав!
Помаранчовим гєнсєкам
Гімни я тепер творю,
Аби знала вся планета
Про велику букву "Ю".
Ось минуло двадцять років
Скрізь руїна та пітьма
Та не буде вічним морок -
Бо в народа є Вона!
І хоча ЇЇ катують
Янучари та хахли,
Буде Юля Президентом!
"Будуть люди на землі"!
Славься, Біла мов гарячка!
Паровоз лєтіт вперьод,
А злочинних противсіхів
Україна прокляньот!
Хто сказав, що "всьо пропало!"?
Що то за капітулянт?
Має Юлю Україна!
Має Юля мій талант!
С идиш.
В остальном тупо повторяющий одно и то же.
Хотя его же поводыри тоже "отолерастили" и ШЕВЧЕНКА...
Так шо они ОДНА КОМАНДА.
А "повод" лишь отвлечь быдло.От приматизации.И "РехВОРм"
До комунізму стрімки плаї -
Йде Україна - зоря моя.
Партія - серце її,
Ум її - партія!
Тож не вдалось огидливим ізгоям
Вас отруїти жовто-синім гноєм
У холодно-вітряній чужині.
Я син простого лісоруба,
Гуцула із Карпатських гір.
Мені всміхнулась доля люба
У сяєві Кремлівських зір.
Дмитрику, а если власть опять сменится?