Литвин предлагает привлечь академиков к строительству "общеукраинского счастья"
Такое мнение высказал народный депутат, лидер блока своего имени Владимир Литвин в статье, опубликованной в издании "Зеркало недели".
По мнению парламентария, это "мобилизовало бы мощные академические силы, лучших представителей украинской интеллектуальной элиты".
"Пока что дело выглядит так: научных сотрудников принуждают освящать то, что выработано в коридорах власти и условно "вытягивает" на программу только своим названием. То есть мы имеем дело с выработанным в течение ряда лет ритуалом, включающим и вроде бы общественные обсуждения государственных творений, но в действительности у него одно назначение: создать очередную иллюзию перспективы, о которой забывают сразу же после результативных голосований в высоких инстанциях", - пишет политик.
По его мнению, основой такой масштабной работы должно стать подробное исследование всего предыдущего опыта развития цивилизованных форм общественной жизни в соединении с наиболее важными и определяющими закономерностями социально-политического развития Украины. "Такая системная, согласованная программа, законодательно вмонтированная в политико-правовую конструкцию государства, представляла бы собой модель будущего общества, определяя его идеалы и цели", - убежден депутат.
"Кроме того, наработки должны быть связаны общей логикой, четко указывать пути, методы и средства достижения этой цели, проникнуты духом мобилизации, аурой созидания, морали и духовности, а не базироваться на популизме, очередных обещаниях построить общеукраинское счастье - неизвестно когда и за счет чего", - подчеркнул В.Литвин.
"Такой подход крайне необходим, в особенности учитывая обстоятельства, сложившиеся сегодня в стране, когда по индексу гуманитарного развития Украина печально плетется среди мировых аутсайдеров", - заключает парламентарий.
Жулья окружающего тех от кого зависит этот конкурс слишком много а желания построить Украину процветаюшшую и управляемую чесными и разумными людьми у Ющенка нету бо ьжелание паковать карман и царевать намного выше чем быть порядочным человеком и уступить право командовать умнейшему!
Упевненый как каже Юченко шо в Украине наёдёца несколько сот тысячь умнее и чеснее Юсченки на две головы но!!! никада эти воры с руками шо не крали не допустят этих людей к власти кроме как насильственным путём!
материалы помещены по адрессу
http://narodna.pravda.com.ua/rus/politics/47766f04 10bbe/view_comments/page_3/add_ok/
Пошуки причин наднизької ефективності української науки привели групу громадян України до висновку, що саме існування інституту академіків в його теперішній формі є ключовою з таких причин. Запрошуємо підтримати звернення до Прем"єр-міністра
додано: 28-12-2007 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1198861349.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти
• Україна • Освіта і наука •
Запрошуємо читати додаткову інформацію щодо цього Звернення в розділі "Новини": http://maidan.org.ua/static/news/2007/1198861633.h tml
-------------------------------------------------- ------------------------------
Прем’єр-міністр України
Тимошенко Ю.В.,
Кабінет Міністрів України (КМУ),
вул. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008,
від громадян згідно переліку нижче
ЗВЕРНЕННЯ
з
ВИМОГОЮ
скасувати постанову КМУ від 17 жовтня 2007 р. N 1229 або як мінімум зупинити її виконання до розгляду питання по суті та
КЛОПОТАННЯМ
звернутись з поданням до Конституційного Суду України (КСУ) про визнання неконституційною ч. 3 ст. 23 закону «Про науку і науково-технічну діяльність»
Шановна Юлія Володимирівна!
В програмі «Український прорив» Ви переконливо стверджуєте, що системне реформування країни можливе лише на науковій основі й пропонуєте створити «мозкові» експертні центри для розробки механізму реформ. При цьому Ви неодноразово підкреслювали неспроможність структур «офіційної» науки виконати цю задачу і перезрілу потребу в її власному реформуванні.
І справа тут не тільки й не стільки в недостатньому фінансуванню української науки, про яке зазвичай йдеться. Як доводить проведений в Асоціації правовий аналіз законодавства про науку, головною причиною відвертої невідповідності української офіційної академічної науки вимогам часу є її прокомуністична організація, запроваджена у 1991 р. законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», положення якого ніколи не перевірялись на відповідність Конституції.
В основі організації науки в Україні лежать державні академії (далі – академії) – організації з невідомим Цивільному кодексу України правовим статусом, які повністю утримуються на державні кошти при відсутності жодних конкурсних засад щодо свого доступу до публічних ресурсів. Формуються вони з грубим порушенням засад демократії: членів академій, які претендують уособлювати «цвіт» всієї української науки, обирає не вся наукова спільнота, а лише раніше обрані у такий самий спосіб члени, чим надійно забезпечується про-радянські корпоративні стандарти. Члени академій фактично здійснюють владні повноваження в сфері науки, але ніякої відповідальності за результати своєї діяльності перед державою не несуть, та ще й отримують, на додаток до посадових окладів та доплат за наукове звання, ступінь і науковий стаж, довічну плату за своє членство, нарахування якої абсолютно не залежить від їх наукового внеску.
Пошуки причин наднизької ефективності української науки привели групу громадян України – членів Всеукраїнської Асоціації «За європейські цінності в науці» (http://ukrnauka.org.ua) – до висновку, що саме існування інституту академіків в його теперішній формі є ключовою з таких причин.
По-перше, членами державних академій переважно обираються державні службовці й адміністратори науки, часто – дуже далекі від зайняття наукою, причому за невизначеними у правовому відношенні критеріями (про що свідчить відповідь Президії НАНУ, копія якої надається, див. http://www.ukrnauka.org.ua/InfZap01Re.htm ).
По-друге, при цьому визначальну роль чи не головної принади в набутті статусу члена академій грає довічна плата, розмір якої значно перевищує зарплату пересічного наукового працівника найвищої кваліфікації, а право на одержання ніяк не залежить від наявності та якості результатів наукової праці її одержувачів і навіть їх причетності до неї.
Аналізуючи чинне законодавство та Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність», члени Асоціації встановили, що з 20.03.2003 р. розмір довічної плати одночасно регулюють два нормативних акти – постанова КМУ № 295 від 28.03.2001 «Про розмір довічної плати за звання дійсного члена та члена-кореспондента Національної академії наук, галузевих академій наук» і указ Президента України № 243/2003 від 20.03.2003 «Про збільшення розміру довічної плати за звання дійсного члена та члена-кореспондента Національної академії наук України та галузевих академій наук» (змінений указом № 64/2005 від 21.01.2005). Причому Президент Л. Кучма видав указ з явним перевищенням його повноважень, які за законом належать КМУ, а встановлені постановою КМУ і указами Президента розміри довічної плати відрізняються в чотири рази.
Мін’юст України погодився з нашим баченням, також визнавши незаконність цього указу у відповідь на наше звернення до Президента з вимогою скасувати його (копії листа Мін’юсту від 22.10.2007 р. № К-18691 і нашого Звернення від 01.09.2007 р. до Президента додаються, див. http://www.ukrnauka.org.ua/InfZap04Re2.gif та http://www.ukrnauka.org.ua/InfZap04.htm ).
В той же час в ситуації неминучої втрати владних посад членами попереднього Уряду і пов’язаної з цим турботи тих урядовців, хто є членами академій, про своє майбутнє матеріальне становище, Мін’юст сприяв виданню КМУ Постанови № 1229 від 17 жовтня 2007 року «Про збільшення розміру довічної плати за звання дійсного члена та члена-кореспондента Національної академії наук України та галузевих академій наук».
Жодного правового обґрунтування постанова не містить, що стосується як вибору моменту встановлення нового розміру довічної плати, так і його розміру. До того ж, постанова, яка значно поглиблює дискримінацію переважної більшості науковців за обсягом оплати їх наукової діяльності у порівнянні з членами державних академій, які займаються науковою діяльністю, очевидно є завідомим привілеєм тих, хто будучи членом академій, такою діяльністю не займається.
На додаток, збільшуючи на 40% розмір плати, встановлений незаконними указами Президента, самою своєю появою Постанова ще й «легалізує» останні, приховуючи у такий спосіб сам факт їх 4,5 річної дії, внаслідок чого держбюджету було нанесено збитків – за нашими оцінками – на 100 млн. гривень (докладно про цю переписку див. в розділі «Новини» на сайті ukrnauka.org.ua - http://www.ukrnauka.org.ua/news.htm ).
Взявши до уваги, що ця довічна плата:
встановлює матеріальні довічні привілеї академікам і членам-кореспондентам державних академій за ознакою їх членства в цих академіях як самоврядних професійних організаціях і без будь-якого зв’язку з результатами їх професійної діяльності (плата нараховується і сплачується навіть у разі припинення ними наукової діяльності через старість, хворобу тощо);
не може бути платою за звання, тому що звань дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів державних академій не існує. Таких звань не встановлює жоден закон (на відміну від звань, наприклад, професора чи доцента), а, згідно з пунктом 6 частини 2 ст. 92 Конституції, спеціальні звання можуть встановлюватись лише законами України. Вживання терміну «звання» стосовно дійсних членів і членів-кореспондентів академій в назвах і тексті вищеназваних указів і постанов скидається більше на «окозамилювання», намагання творців цих актів знайти шляхетний привід для надання необґрунтованих переваг у формі довічної плати цим категоріям громадян,
ми вважаємо що:
самим встановленням такої плати здійснюється санкціоноване законом порушення гарантованих ст. 24 Конституції України прав на рівність (або дискримінація за ознакою членства в самоврядній професійній організації) не тільки решти наукових працівників цих академій, яких ці академії «об’єднують» у абсолютно ідентичний з академіками і членами-кореспондентами спосіб (див. наприклад п. 8 діючого Статуту НАНУ), але й всіх науковців України, частина з яких вимушена працювати за її межами;
більше того, дискримінація такого виду значно посилюється вказаною Постановою Кабміну, поглиблюючи порушення наших особистих прав на професійну гідність та на отримання рівної платні за роботу рівної якості й кількості, а також і законних інтересів в ефективному розвитку науки в Україні; та створюючи істотні перешкоди для реалізації наших прав на професійний розвиток.
Привертаємо Вашу увагу, що в цивілізованих країнах відсутня практика виплати державних довічних плат тільки за ознакою членства в існуючих у цих країнах самоврядних професійних організаціях (зокрема наукових). Більше того, такі організації (деякі з них також носять назву академій) значною мірою утримуються саме за рахунок членських внесків своїх членів.
З огляду на вищевикладене, звертаємось до Вас
з вимогою невідкладно скасувати вищезазначену Постанову, що починає діяти з 01.01.2008, як видану з очевидними порушеннями ст. 24 Основного Закону або, як мінімум, зупинити її виконання до з’ясування питань її законності та конституційності частини 3 ст. 23 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в частині самого встановлення довічної плати та
клопотанням застосувати повноваження КМУ згідно з ст. 40 закону України «Про Конституційний Суд України» та звернутися до КСУ з поданням про визнання неконституційною частини 3 ст. 23 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в частині самого встановлення довічної плати членам академій:
«Дійсним членам та членам-кореспондентам Національної академії наук України та галузевих академій наук встановлюється довічна плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України».
Сподіваємось, що скасування вказаної Постанови та підготовка звернення до КСУ стануть першими ефективними кроками на шляху системного реформування країни та її науки.
Ми, як члени Всеукраїнської Асоціації «За європейські цінності в науці», готові внести свій внесок у цю важливу справу.
24 грудня 2007 р.
-------------------------------------------------- ------------------------------
Підписи:
Кузнєцов Володимир Іванович, доктор філософських наук, http://www.kuz.org.ua
Габович Олександр Маркович, доктор фізико-математичних наук, http://www.gabovich.org.ua
Пінчук Георгій Вадимович, кандидат медичних наук http://www.ukrnauka.org.ua/Pinchuk.htm
Науменко Володимир Петрович, доктор технічних наук, http://www.ukrnauka.org.ua/Naumenko.htm
Величко Олег Миколайович, кандидат технічних наук, http://www.ukrnauka.org.ua/Velychko.htm
Хаврусь В’ячеслав Олександрович, кандидат хімічних наук
-------------------------------------------------- ------------------------------
Підписи після 25.12.07 р.
(Тут був підпис громадянина, якій відкликав його як тільки дізнався про оприлюднення цього списку.)
Беспалов Юрій Миколайович, кандидат фізико-математичних наук, http://www.ukrnauka.org.ua/Bespalov.htm
Членів Всеукраїнської Асоціації «За європейські цінності в науці» http://www.ukrnauka.org.ua
-------------------------------------------------- ------------------------------
Підписи після 26.12.07 р.
Захарія Олександр Миколайович, кандидат хімічних наук
Северин Олександр Євгенович, кандидат юридичних наук
Филипович Людмила Олександрівна, доктор філософських наук
Виграненко Юрій Костянтинович, кандидат фізико-математичних наук
Гурчик Ігор Миколайович
Pinchuk Anatoliy, Dr.Chemistry
Захаров Євгеній Юхимович, кандидат технічних наук
Чекотун Костянтин Михайлович, кандидат фізико-математичних наук
Кравчик Вадим Петрович, кандидат фізико-математичних наук
Улещенко Володимир Васильович, кандидат фізико-математичних наук
(У випадку бажання підтримати це звернення, запрошуємо надсилати його повний текст зі вставленими в нього після фрази «Підписи після 26.12.07» відомостями про себе (прізвище, їм я, по-батькові, науковий ступень, та домашня адреса) на vladkuz8[vuhо]gmail.com Домашня адреса не буде оприлюднюватися в Інтернеті, але потрібна для звернень до офіційних установ та осіб).