В Ивано-Франковске прошел бой между воинами УПА и отрядами НКВД
В Ивано-Франковске по случаю Дня героев в центральном городском парке культуры и отдыха имени Тараса Шевченко в воскресенье провели реконструкцию боя Украинской повстанческой армии с отрядами НКВД в западноукраинском селе в 1946 году.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Интерфакс-Украина.
Как сообщили организаторы проекта, его цель - восстановить правдивую украинскую историю.
Реконструкцию боя провели представители общества поиска жертв войны "Память" из Львовской области и клуба военно-исторической реконструкции "Повстанец" из Киева.
СМОТРИТЕ НА Цензор.НЕТ: Ветеран Красной армии: УПА - такие же воины, как и мы. Они тоже боролись за Украину. + ВИДЕО.
После воспроизведения боя ветераны УПА произвели воинский салют в память о погибших побратимах.
Затем их пригласили на праздничный обед здесь же, в городском парке. На центральной сцене парка состоялся праздничный концерт.
Ныне в Ивано-Франковске в Мемориальном сквере на улице Мельника священники провели панахиду на могиле, где захоронены 262 узника Станиславской тюрьмы, расстрелянные сталинским режимом в 1941 году.
По центральным улицам города прошла торжественная хода общественности под названием "Марш славы УПА".
На Вечевом майдане состоялось торжественное вече, в котором приняли участие председатель Ивано-Франковского облсовета Александр Сыч, заместитель председателя Ивано-Франковской облгосадминистрации Роман Иваницкий, заместитель городского головы Ивано-Франковска Михаил Верес.
В мероприятиях приняли участие около 300 ветеранов УПА из разных районов области, члены украинской скаутской организации Пласт, представители местных властей, общественных и политических организаций, жители города.
День героев, посвященный памяти погибших в национально-освободительной борьбе, на Прикарпатье традиционно отмечают в конце мая.
"Кутаиси - военный парад в День независимости Грузии"
http://pik.tv/ru/news/story/38563-v-kutaisi-proshel-*******-parad-v-den-nezavisimosti-gruzii
И шо, УПА победила, теперь история более правдива ?
Но эт мелочь.
москалі тікали
а старого москаля
запхали під шпали
свободу и независимость нужно добывать с оружием в руках, а не с бумажными плакатами и смешными лозунгами
И тока во Львове - инсценировки боев УПА и НКВД.
А кацапню колбасит непадецки, при упоминании УПА и Бандеры начинают дристать по-жидкому.
Причем "воюють" те, хто по возрасту или уже,....или еще............выехать с незалежной на заработки.
проголосили в листопаді 1941-го року два інженери місцевого спиртзаводу:
Костянтин Воскобойнік та Броніслав Камінський. Територіально вона
охоплювала кілька районів на південному заході Брянщини і межувала,
зокрема, з Сумською областю України. Республіка мала всі формальні
ознаки держави - кордони, виборне самоуправління, уряд, главу держави,
спочатку Воскобойніка, а з 8-го січня 1942 р. Камінського, міліцію і
навіть свої збройні сили - Російську Визвольну Народну Армію. Офіційною
ідеологією Локотської республіки став націонал-соціалізм, правлячою
партією - Російська націонал-соціалістична партія.
отсорп - рп + с = отсос
Обтекай, ущербный
Победа УПА - налицо!
Радуемся жизни, гг. пановэ!!!
херов) прожил с бабой 60 лет и пришел к ним на юбилей Труханов (главный
пахан у нас из ПР),та тот пень старый так начал его хвалить чуть в одно
место не лезет за кило гречки,Возмутило то ,что воевал, -строил
коммунизм, прожил в нем все 70 лет и не вспомнил, а тут за гречку,,,.
вот такие продажные ваши-наши вояки С,А
(Прийнята на ІІІ Надзвичайному Великому Зборі ОУН в серпні 1943 р.)
Українська Повстанча Армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних, самотійних державах - це єдиний лад, який дасть справедливу розв'язку національного і соціального питання в цілому світі.
УПА бореться проти імперіалістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької "нової Европи".
УПА з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашисько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіалістів. Тому ми проти російського комунобільшовизму і проти німецького націонал-соціаліму.
УПА проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіалістичні цілі, "визволяв", "брав під охорону", "під опіку" інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст - поневолення, насильство, грабунок. Тому УПА бореться проти російсько-більшовицьких і німецьких загарбників поки не очистить Україну від усіх "опікунів" і "визволителів", поки не здобуде Української Самостійної Держави (УССД), в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможно і культурно жити та розвиватися.
УПА за повне визволення українського народу з-під московського більшовицького ярма, за побудову УССД без поміщиків, капіталістів та без більшовицьких комісарів, енкаведистів і партійних паразитів.
В українській державі влада вважатиме за найвищий обов'язок інтереси народу. Не маючи загарбницьких цілей та поневолених країн і пригноблених народів у своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на творення апарату гноблення. Українська народна влада всі економічні ресурси та всю людську енегрію спрямує на побудову нового державного порядку, справедливого соціального ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу.
В лавах УПА борються українскі селяни, робітники та інтелігенти проти гнобителів, за УССД, за національне і соціальне визволення, за новий державний порядок та новий суспільний лад:
а) За знищення більшовицької експлуататорсько кріпацької системи в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, українська народна влада не накидуватиме селянам однієї форми користування землею. Тому в українській державі допускатиметься індивідуальне та колективне користування землею, в залежності від волі селян.
б) За безплатну передачу селянам західних українських областей всіх поміщицьких, монастирських та церковних земель.
а) За те, щоб велика промисловість була національно-державною власністю, а дрібна - кооперативно-громадською.
б) За участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві.
а) За загальний 8-годинний робочий день. Понаднормова праця може бути тільки вільною, як і кожна праця взагалі, і робітник отримуватиме за неї окрему зарплату.
б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибутках підприємства. Робітник отримуватиме таку зарплату, яка потрібна для забезпечення матеріальних і духовних потреб цілої його сім'ї. При річних підсумках господарського стану підприємств кожний робітник одержуватиме у господарсько-кооперативних підприємствах дивіденд, а в національно-державних - премію.
в) За вільну працю, вільний вибір професії, вільний вибір місця праці.
г) За свободу профспілок. За знищення стахановщини, соцзмагань, підвищування норм та інших способів експлуатації працюючих.
За вільне ремесло, за добровільне об'єднання ремісників у артілі, за право ремісників вийти з артілі та індивідуально виконувати працю і вільно розпоряджатися своїм заробітком..
За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю, за вільні базари.
За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських правах і обов'язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій, за першочергове право жінки на фізично легку працю, щоб жінка не шукала заробітку в шахтах, руднях та на інших важких промислах і внаслідок цього не руйнувала свого здоров'я. За державну охорону материнства. Батько сім'ї одержуватиме, крім плати за свою працю, додаткову платню на утримання жінки і неповнолітніх дітей.
а) За обов'язкове середне навчання. За піднесення освіти і культури широкої народної маси шляхом поширення мережі шкіл, видавництв, бібліотек, музеїв, кіно, театрів тощо.
б) За поширення вищого і фахового шкільництва, за невпинне зрастання високо-кваліфіковонних кадрів фахівців на всіх ділянках життя.
в) За вільний доступ молоді до всіх вищих навчальних закладів. За забезпечення студентства стипендіями, харчами, помешканнями та навчальними приладдями.
г) За всебічний гармонійний розвиток молодого покоління - моральний, розумовий та фізичний. За вільний доступ до всіх наукових і культурних надбань людства.
За пошану до праці інтелігенції. За створення таких матеріальних основ праці, щоб інтелігент, будучи цілком спокійним про завтрашній день та про долю сім'ї, міг віддатися культурно-творчій праці: мав потрібні умови до праці над собою, постійно збагачував свої знання та підвищував свій розумово-культурний рівень.
а) За
По сообщению ряда источников, якобы в начале мая 1943 отряд УПА «Месть Полесья» («Помста Полісся») устроил засаду и разгромил колонну германских войск на шоссе Ковель-Брест, среди погибших был райхсляйтер, начальник штаба СА обергруппенфюрер СА Виктор Лютце. (по официальной версии властей Германии В.Лютце погиб с семьей в автокатастрофе под Берлином).
Пропагандистские издания ОУН(б) и УПА «Ідея і чин», «До зброї», «Вісті з фронту УПА» и пр. содержали описания многочисленных боев УПА с германскими захватчиками начиная с марта 1943 года. В них германские части несут многочисленные потери и, за редким исключением, отступают; потери повстанцев в этих сражениях обычно составляют 1 к 16-50 уничтоженных германских солдат. Примечательно, что среди боев с германскими оккупантами присутствует описание операции в Ивановой Долине (польское село Янова Долина, уничтоженное УПА в конце апреля 1943. Описания аналогичных по результативности и количеству германских потерь боёв публикуются в изданиях ОУН)б) и УПА вплоть до лета 1944 года. В послевоенных публикациях ОУН (б) и бывших членов УПА количество и качество войск противника (как, собственно, и его потери) возрастают.
Так, согласно публикации Юрия Тыса-Крохмалюка (одного из координаторов создания и в последующем офицера дивизии СС «Галичина») «Вооруженная борьба УПА на Украине», изданной в 1972 году в Нью-Йорке Ассоциацией ветеранов УПА (которая до сих пор считается одним из наиболее значимых источников информации об УПА среди историков украинской диаспоры в Канаде, уже в начале мая 1943 УПА ведет успешные бои с несколькими дивизиями СС за малоизвестное украинское местечко, после чего наносит тактическое поражение войскам под командованием генералов СС Платле и позже - Хинцлера (однако, в списках высшего командного состава СС нет генералов СС Платле (Sturmbahnführer SS General Platle) и Хинцлера (General Hintzler).
Далее, по информации того же Крохмалюка, лично Гиммлер, видя столь катастрофическое положение вещей в борьбе с УПА и проведя несколько заседаний, посылает на Украину «главного по партизанам» в Рейхе - Эриха Бах-Залевски, который опять же терпит поражение в борьбе с УПА, после чего его отзывают и накладывают на него взыскание. Наиболее полно в работе Юрия Тыса-Крохмалюка описывается бой 3 батальонов УПА с тремя дивизиями СС (по его информации, только в двух дивизиях насчитывалось 30000 человек) в начале июля 1944, - последние несут тяжелые потери и отступают, не достигнув цели; потери повстанцев - десяток человек - и это во время начала Львовско-Сандомирской операции.
Эта и аналогичная информация в различной интерпретации и с меньшей степенью детализации довольно широко встречается в современных работах ряда свидомых историков и публицистов.
Это как Конотопская битва - до сих пор идет, количество перебитых москалей уже превысило миллион.
Основная идея партизанской борьбы УПА в это время состояла в сборе и накоплении сил и ресурсов для будущего восстания в момент взаимного истощения сил СССР и Германии, вызванного их войной между собой. Поэтому УПА в своих действиях против немцев и не ставила перед собой задачи нанесения им поражения. Антинемецкие действия УПА сводились, как правило, к недопущению их нападений на территорию контролируемую повстанцами, к задачам захвата оружия, снаряжения и продовольствия, недопущения принудительного вывоза местной молодежи на работы в Германию, а также к ответным акциям в случае нападения немцев на позиции повстанческого движения.
О таком характере действий УПА говорит доклад И. Шитова от 24 апреля 1943 года в адрес Украинского штаба партизанского движения:«диверсионной деятельностью националисты не занимаются, в бой с немцами вступают только там, где немцы издеваются над украинским населением и когда немцы нападают на них». Так же и в сводном служебном донесении начальника полиции безопасности и СД от 30 июня 1943 года сообщалось, что со стороны украинских повстанцев «нападения на немецкие подразделения были редкостью, вообще не было ни одного случая увечий служащих немецкой полиции и военнослужащих вермахта» Польские историки также отмечают активность УПА в отношении польской вспомогательной полиции, но не упоминают о каких-либо значительных боестолкновениях с немцами. Тактика ОУН и УПА была, таким образом, ориентирована на избежание решительного столкновения с гитлеровскими оккупантами.
Рейсхкомиссар Украины Эрих Кох в своем докладе от 13 ноября 1943, касаясь действий УПА, отметил: «Украинские национальные банды ведут себя не очень активно». Он же в новогоднем обращении (1944) отмечал, что националисты в лесу «не представляли для немцев значимой угрозы». По немецким данным, весной 1944 г. действия УПА «против интересов Германии» выражались в «…пленении и грабеже немецких солдат…»
Характерной особенностью положения на Станиславщине (современная Ивано-Франковская область) было наличие там венгерских войск. Отряды УПА неоднократно нападали на венгерские части, как правило, защищавшие польское население. Немецкое командование долгое время выступало против проведения венгерскими частями ответных карательно-пацификационных мероприятий, но все-таки дало свое согласие на эти акции. Следствием чего во второй половине мая 1944 года явилась массовая репрессивная акция проведенная на территории ряда районов венгерскими частями. Между немецко-венгерскими подразделениями и УПА происходили ожесточенные столкновения, порой продолжавшиеся несколько дней.
В сообщениях советских партизан относительно действий УПА в 1944 году указывалось: «Находясь продолжительное время (июнь 1943 - январь 1944) на территории Волынской и Ровенской областей, мы не располагаем какими либо фактами о том, где украинские националисты, помимо повсеместной пустой болтовни в своей печати, вели борьбу против немецких захватчиков и поработителей». (из докладной записки Хрушеву и Строкачу дважды Героя Советского Союза генерал-майора Федорова 21 января 1944 года) В докладной записке от 22 июля 1944 Д. Коротченко писал Н. Хрущеву: «Украинские националисты не пустили под откос ни одного немецкого эшелона, не убили ни одного немца, не считая случаев уничтожения отдельных полицаев».
ОУН и УПА не удалось предотвратить вывоз около 500 тыс. украинского населения западных областей на каторжную работу в Третий рейх, им также не удалось воспрепятствовать «хозяйственному грабежу народа» нацистами. Вооруженные акции УПА на антинемецком фронте не имели стратегического значения и не повлияли на ход борьбы между Германией и Советским Союзом и в целом не сыграли заметной роли в освобождении территории Украины от немецких оккупантов.