Очевидно, что шансов у Европы интегрироваться с Украиной все меньше, - Чайка
Самые дорогие в Европе стадионы, полупустые дорогие отели, поломанные поезда Хюндай, заблокированный аэропорт "Борисполь" - все это не даст никакого пиар-спасения власти. И западные читатели об этом читают не от первого свистка футбольного рефери.
"Я разочарован преждевременными выводами некоторых европейских политиков... Такая практика отталкивает меня от Европы" - признал Янукович. Становится очевидным, что шансов у Европы интегрироваться с Украиной все меньше, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на ТСН.
Наш вменяемый, прагматичный и справедливый Гарант в последнем интервью агентству "Блумберг" окончательно убедил мировое сообщество железобетонными аргументами своей европейскости и демократичности.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ НА Цензор.НЕТ: Футбол и языковая провокация - дали властям передышку от проблемы политических заключенных, - Чайка
Три тезиса, короткие и точные, как большевистский выстрел в затылок. Во-первых, Юля - убийца Щербаня, и это знает весь мир. Во-вторых, все эти протесты в Европе Тимошенко не помогут - мы ее не выпустим. И третье - у нас полная демократия и оппозиция занимает 99% телевизионного эфира.
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми - українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще від Байди нам в'ється,
І що ми в Україні - таки ж український народ,
А не просто юрба, котра в звітах населенням зветься.
І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість - у серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: −говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.
Нелукаво спитаймо - відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами - чи як?
Чи в «моголах» і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,
Що згнітив нашу гідність смиренністю «меншого брата»?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова!..
Добре знаю, що й вам вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
І тоді в мені ниє крамоли осколок тупий,
Мене думка одна ******* і душить на славу:
Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи,
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
Тож хіба не впаде й не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...
Інф.: litukraina.kiev.ua
закликав би усіх українців вийти на
День Конституції України
для проведення демонстрації