Брюховецкий о подписании Януковичем языкового закона: Разве это не фашизм?
Подписание закона о статусе региональных языков является демонстрацией фашизма со стороны власти.
Такое мнение в ходе заседания медиаклуба высказал почетный президент Национального университета «Киево-Могилянская академия» Вячеслав Брюховецкий, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на НБН.
«Мы почему-то говорим о содержании закона о языке. Но о чем там говорить? Там не о чем говорить. Мы не говорим о том, как его принимали и кто голосовал, как нарушали Конституцию. Это те вещи, о которых необходимо говорить», - отметил Брюховецкий.
Смотрите на «Цензор.НЕТ»: В Харькове 500 защитников украинского языка штурмуют горсовет. ФОТОрепортаж
«А содержание - это убогий закон. И то, что президент его спокойно подписал, зная, что это за закон, это не фашизм, да? Навязывание своего мнения и уничтожение целой культуры - это не фашизм?» - сказал он, комментируя высказывание относительно того, что действующую партию власти можно отнести к неолиберальному течению.
Напомним, что 10 августа вступил в силу закон Украины «Об основах государственной языковой политики», расширяющий сферу применения русского языка и других языков национальных меньшинств.
Смотрите также: Измаильским болгарам не дали сделать свой язык региональным: Вы разжигаете межнациональную рознь. + ВИДЕО
8 августа президент Виктор Янукович подписал данный закон, а также поручил Кабинету министров создать рабочую группу для разработки предложений по совершенствованию законодательства о порядке применения языков в Украине.
После подписания закона главой государства Объединенная оппозиция «Батькивщина» выступила с заявлением о том, что отменит антиукраинский акт о языках и привлечет нынешнего президента и председателя Верховной Рады к ответственности.
Каким же глупым или подлым и гадостным человеком нужно
быть, чтобы не любить культуру и язык земли, на которой живешь? Вспоминается
эпизод времен СССР в московской гостинице ЦДСА. Молодой человек, только что
заселившийся в плохенький номер несет тройку огромных налитых соком яблок.
Нежные яблоки слега примялись, доказывая свою отменную спелость. «Кушайте, на
здоровье», - говорит он администраторше, - "это - полтавские яблочки". Особа
посмотрела на бедолагу, как на клопа и проблеяла: «Прежде, чем предлагать дамам
гнилые яблоки, подумал бы хорошенько». И не дожидаясь пока оконфуженный хлопец
отойдет, громко добавила своей партнерше: «Какие они все тупые - эти украинцы».
Другой случай: моя жена - из Подмосковья. В своем институте «Союзгазпроект» ей досталась
путевка в Рахов. «Не езжай туда», - советовали ей подруги из тех, которые при
любом случае уточняют: «Мы - не украинки; мы - русские». « С твоим московским
говором ты можешь нарваться там….». Рассказывала моя жена: «Приехали и поселили
нас в живописной местности среди гор. Красота - дух захватывает. Но не успела
осмотреться, как у нашего 6-летнего сына температура под 40. Перепугалась
ужасно, растерялась: одна, телефона нет, среди людей, которые, как меня
предупреждали, ничем не помогут, а то и хуже… Села и плачу… И, вдруг, заходит
женщина и спрашивает на украинском языке (слава Богу, я уже сносно понимала):
все ли у меня в порядке. Узнав в чем дело, метнулась куда-то и все вокруг
ожило. Кто-то побежал звонить в скорую. А один мужчина сказал: «нет, быстрее
пройти через горы». Он взял нашего сына и нес его бережно на руках всю
неблизкую горную дорогу без остановки и устали. Все обошлось. Сын быстро пошел
на поправку, а ко мне приходили и приходили люди, несли фрукты, улыбались. И я
пыталась отвечать им на Украинском. Вот почему я люблю Украину и Украинцев и не
могу понять даже своих родственников, которые там, в Подмосковье все так же
презрительно и недоброжелательно отзываются о людях, среди которых я живу
здесь, в Киеве и была там, на Западной Украине. Там в России они слушают свое
радио они, смотрят свой телевизор…». Два менталитета, а выбор - за Вами.
Государство Россия, предав и подло разрушив козацкий союз, фактически объявила
войну Украине. Она приемлет ее лишь, как подчиненную зону, как материал. «На
Украине», - говорят эти нелюди из «на России». С тех пор во всех
государственных программах империи ли, Союза ли, современной России ли
официально фигурирует - подчинение Украины. Не стесняются ее думские наглецы
говорить о планах и руководстве антиукраинскими пособниками в Украине. Все
было… Присылались армии Потемкина,
Колчака, Муравьева, НКВД. Ссылки, переселения, пытки, убийства тысячам и миллионами - все эти секреты они берегут под
грифами, как свою святыню. Ведь, правда для них - убийственна. Преследуют
ученых и журналистов... Но дело агрессоров - неправое и, люто ненавидя людей,
они боятся своего разоблачения - ведь есть опыт Нюрнберга... Танцующий гопак
Хрущев их устраивал, но не более. Ложь, замалчивание правды, грабеж всех
Украинских реликвий активов (те же около 100 млрд., считай, долларов из банков
Украины накануне разделения), презрение, агрессия, геноцид Голодомором - вот
исторический опыт наших с Россией отношений. Нет, я - не обо всех Россиянах и
не всех русских. И общее было, и важное…. И в культуре отношений между простыми
людьми есть совсем иное глубокое и чистое начало. Посмотрите, сколько россиян и
русских поддерживают Украину в государственных и культурных устремлениях. Эти
люди меня поймут. Я не он них здесь говорю, а лучше сказать ради них и ради нас
всех, потому что добро едино и оно должно победить. А потому мои размышления -
о той России и тех людях, которые рушат и свое и наше будущее, которые
продолжает то убогое, варварское и
агрессивное, заклейменное всеми выдающимися представителями интеллигентной
России. Взлелеяв перлы всех наших народов, мы могли бы обрести мировую
сокровищницу. Вместо этого - провокация ненависти и вражды. Это их почерк. Это
их кровавые дела в Грузии и Молдове. Сегодня они целенаправленно создают и лелеют 5-ю колонну предателей в Украине -
тех самых моральных уродов, которые вопят о своих «правах» на «родной язык». Но
эти последние же посылают своих детей учить английский язык, чтобы дать им
деловой простор, но и они же против того, чтобы учить Украинский язык и дать
своим детям спокойствие и единство своей страны. С идиотическим энтузиазмом они
работают на другую страну, нестабильность Украины, для которой - ресурс обогащения и контроля над всеми живущими
вокруг нас. Что ж это люди за такие? Выходит они - или полные идиоты, или
предатели. Ну, а предатели заслуживают, как минимум, презрения, бойкота, а как
максимум… Не хочется крови. Но кто ж ее провоцирует? Не те ли, кто разрушают
основы Украинской государственности и ее язык, как самое главное звено? Ищите
циничные улыбочки иудушек… Не ошибетесь… А что же вы - ждущие и лицезреющие
безучастно?
Заради русскава язика Діти війни, афганці, чернобильці заради русскава язика навіть погодились позбавитись своїх пільг заради русскава язика.
А если насилие хотя бы чуть ослабнет - то это уже фашизм.
Интересная "логика" у глистов, выползших из дупы ляза.
Это какие-то особо мерзкие членистоногие черви, которых ляхи обозвали гнусной кликухой - окраинцами.
Может, ляхи правы?
Глистам нужно дерьмо дупомовы?
это сборище разрушителей, кощунственных людей, духовных бродяг, умственных мошен-
ников, моральных развратников, бесстыдных лжецов, простецких хвастунов и дикарей.
Но все они высокомерны до посмешища. К этому, извините, "обществу", относятся также
и нравственные и умственные, сифилитические калеки, идиоты, уроды, полусумасшедшие,
истеричные люди, циничные моральные и физические проститутки обеих полов.
И вот это гнусное, мракобесие- болото считаем мы, маскавиты, своей духовной, культурной
и умственной элитой, передовым авангардом новой Московии".
Иван Бунин. Лауреат нобелевской премии по литературе.
В основі державності будь-якого європейського народу лежить також і національна мова. Між тим мене дивувало й дивує, що навіть за президентства Ющенка не було у цьому напрямку інформаційно-просвітницької роботи, пропаганди рідної мови.
Тим паче, що за більшістю параметрів наша мова не поступається найрозвиненішим мовам світу. А таких параметрів, як мінімум, п'ять: древність, самобутність, інформаційна спроможність, вокальність та краса звучання, термінологічна розвиненість.
Щоправда, за рівнем термінологічної розвиненості українська поступається як основним європейським мовам, так і російській через наш 350-річний колоніальний статус.
1933 р., під час намісництва П. Постишева в Україні, під приводом боротьби з так званим українським буржуазним націоналізмом були знищені десятки (55 назв!) різнотематичних науково-термінологічних українських словників, їх авторів було розстріляно.
Коли пізніше, у 60-х рр., в Україні було видано (перший у світі!) «Словник кібернетичних термінів» під редакцією академіка Глушкова, то в Москві це викликало справжній переполох. Терміново наш «Словник» заборонили, вилучивши його повсюдно з обігу, натомість подібний словник спішно було видано в Росії.
Й сьогодні триває безпрецедентне за своїм цинізмом інформаційне, фінансове та морально-психологічне блокування видання 20-томного тлумачного «Словника української мови».
Імпер-шовіністи називають нашу мову «русскім язиком, іспорченним польскімі да австрійскімі вліяніямі». Втім, чесні російські історики, такі, наприклад, як Василь Ключевський, давно визнали, що мовою Київської Русі була українська.
Починаючи з XVII ст. розпочалися заборони української мови з боку північного сусіда. За даними В. Яворівського, таких заборон було понад шістсот (642), з яких понад сорок - офіційні, а решта - таємні.
До речі, московська мова стала називатися російською лише після перейменування в 1721 р. Московії на Російську імперію. Тому слід відверто говорити про російську мову (не применшуючи її значення у світовому культурному просторі) як,
по-перше, про наймолодшу серед слов'янських,
по-друге, про певну штучність її створення на основі церковнослов'янської, яка, в свою чергу, теж штучно створена для релігійних потреб на основі староболгарської,
по-третє, про її несамостійність. Адже, згідно з чотиритомником академіка Фасмера «Этимологический словарь русского языка», у російській мові 58,5% пізніх запозичень із тюркської, німецької, французької, 29,5% запозичень з української, 0,8% - з інших східнослов'янських, 0,9% - власне російська складова.
Українська ж, як ще у XIX ст. доведено поліглотом-лінгвістом польського походження М. Красуським, є древньою мовою. Саме вона була «спонсором» не тільки слов'янських, а й певної частини індоєвропейських мов. Так вважають, зокрема, й англійські вчені - Роберт Макрам, Уільям Крен та Роберт Макней у своїй праці «The storу of English».
Наша мова не поступається іншим інформаційними можливостями. Об'єм українського тексту, перекладеного з європейських мов, обсягом, як правило, співпадає з обсягом англійського, французького оригіналу. У той же час російський переклад на 15% більший за оригінал.
Загальником став і спогад про конкурс мов різних народів світу на красу звучання, що проходив у Парижі 1936 р., де наша мова посіла друге місце. У той же час російській було відведено лише 36-те місце, яке вона поділила з африканською мовою суахілі.
Такі от уперті факти... До речі, слово «хохол» (або «кохол»), як ********** зневажливо називати росіяни українців, походить із тюркської й означає «син неба».
А «кацапами» (або «касапами» - теж слово тюркського походження) були названі ординці Івана Грозного під час захоплення Казані за їхню жорстокість. Значення цього слова - різун, м'ясник, а пізніше - забійник худоби.
Коли б етимологія обох слів була відома ширшим колам населення Росії, то, певно, у багатьох би відпало бажання називати Україну хохландією.
Останнім часом у періодиці частішають повідомлення про ******* науку біолінгвістику, яка доводить, що мова надається території, а не тільки народу. У разі штучного нав'язування на певній території іншої мови, неминуче каліцтво на тонкому душевно-духовному рівні, й, як наслідок, фізичні та психічні розлади.
Ось що говорив із цього приводу російський священик і мислитель П. Флоренський: «Асимільована зденаціоналізована свідомість оперує оболонками слів, себто морфемами та синемами, але не сутнісними ядрами слів, без зворотного зв'язку з прапам'яттю, підсвідомістю народу свого, землі своєї».
Медики виявили цікаву закономірність: що більше людей говорить російською в Україні, то вищий показник смертності. А відомий київський психіатр і правозахисник Семен Глузман повідомив, що, за даними дослідження Асоціації психіатрів України, Київського міжнародного інституту соціології та університету Стоні - Брук (США, штат Нью- Йорк), карта рівнів наркотизації й алкоголізації та їхніх наслідків повністю співпадає з картою розповсюдження мов в Україні: чим більше в регіоні переважала російська мова, тим вищим був рівень вживання наркотиків, алкоголю, депресій, суїцидів.
Українська мова як рідна за результатами перепису 2001 року
Російська мова як рідна за результатами перепису 2001 року
На жаль, наша влада замість природної для постколоніальної й постгеноцидної країни дерусифікації продовжує фінансування російської мови, в той же час відмовляючи у фінансуванні конкурсу ім. П. Яцика; ********** у Верховній Раді одіозні антиукраїнські мовні законопроекти, не працює з окупованим інформаційним простором.
******** природничою наукою давно усвідомлено, як катастрофічно відбивається на екосистемі Землі зникнення тих або інших представників флори і фауни. Але чи досліджено наслідки зникнення цілих етносів, їхніх мов і культур для духовної складової Землі, для тонких світів?
У Російській імперії на початок XX ст. було понад двісті народностей! А до 1991р. їх залишилося лише кілька десятків. Хіба це не збіднило людство?
Але чи виграла від цього сама Імперія? Петро Чаадаєв ще у XIX ст. пророчо сказав, що «Россия существует только для того, чтобы преподать остальному миру какой-то страшный урок».
Після краху амбітних сталінських планів захоплення Західної Європи, а далі й усього світу, найкривавіша в історії людства Російсько-радянська імперія, не витримавши напруги гонитви озброєнь, удруге за XX ст. розвалилась у 1991р. Україні номінально вдалося звільнитись із цупких «братерських» обіймів Москви. Але не вдалося звільнитися від промосковського совєтського елементу управління та від надпотужної п'ятої колони.
******* путінська Росія круто повернула в бік тоталітаризму. Серед глибинних комплексів Росії є проблема її самоідентифікації, бо, вкравши в нас наш стародавній етнонім «Русь» та спотворивши на свою користь нашу історію, Московія так по суті й не стала Руссю, не стала Європою. Тому Україна й українці для неї - кістка в горлі, бо саме наше існування - загроза для Імперії.
хануриков их пятой колоны в Украине и убеждаешься в проницательности психологического
гения А.И. Солженицына.
"Нет в этом мире мельче, сволочнее и хамовитее особи, чем кацап. Рождённый в нацистской
стране, вскормленный пропагандой нацизма, ЭТОТ УБЛЮДОК НИКОГДА НЕ СТАНЕТ ЧЕЛОВЕКОМ.
У его страны нет друзей -либо холуи, либо враги. Его страна способна только угрожать,
унижать и убивать. И за сохранение этого статуса Россией рядовой кацап готов пожертво-
вать собственной жизнью, жизнями своих родителей и детей, качеством жизни собственного
народа. Воистину: кацапы ЗВЕРИ. Лютые кровожадные, но......смертные."
хануриков их пятой колоны в Украине и убеждаешься в проницательности психологического
гения А.И. Солженицына.
"Нет в этом мире мельче, сволочнее и хамовитее особи, чем кацап. Рождённый в нацистской
стране, вскормленный пропагандой нацизма, ЭТОТ УБЛЮДОК НИКОГДА НЕ СТАНЕТ ЧЕЛОВЕКОМ.
У его страны нет друзей -либо холуи, либо враги. Его страна способна только угрожать,
унижать и убивать. И за сохранение этого статуса Россией рядовой кацап готов пожертво-
вать собственной жизнью, жизнями своих родителей и детей, качеством жизни собственного
народа. Воистину: кацапы ЗВЕРИ. Лютые кровожадные, но......смертные."
Ще в радянські часи, коли нас радянських за кордоном називали "руский", я сприймав це як образу.
наприклад, явище російської мови, як акання, нерозрізнення "а" і "о" в
ненаголошеному положенні: "вода-вада", "Москва-Масква". Паралель знаходять у
мордовській мові. Фінно-угорськими впливами пояснюють цокання, нерозрізнення
"ц" і "ч". "Російська мова, на відміну від інших індоєвропейських і
слов'янських мов, - пише В. Журавльов, - не лише не скоротила число відмінків,
а навпаки, в нас спостерігається тенденція збільшення їх числа: з'являються
ніби два родові відмінки (вкус чая и стакан чаю) і два прийменникові (живу в
лесу и пою о лесе). А з усіх мов світу саме фінно-угорські характеризуються
великим числом відмінків: угорський - 21-22, пермський - 17-18, фінський -
15-17. Це дає певну підставу бачити тут фінно-угорський вплив. На відміну від
інших слов'янських мов, російська мова послідовніше ліквідувала розрізнення
роду у формах множини, а в деяких говірках "розчиняється" категорія середнього
роду. І в цьому бачать фінно-угорський вплив на російську мову, бо фінно-угри
не знають категорії роду".51 До фінно-угорського мовного впливу лінгвісти
зараховують поширені в розмовній мові вирази з частками -"то", -"ка".
Наприклад, "а рыба-то жареная", "взгляни-ка!". Конструкції "я маю" в інших
індоєвропейських і слов'янських мовах відповідає російська конструкція "у меня
есть". "Цей зворот властивий фінно-угорським мовам і його розповсюдження в
російській мові пояснюють їх впливом".52 Є ряд інших мовних явищ у фонетиці та
синтаксисі, які пояснюються фінно-угорськими впливами. Як би там не було, такі
впливи простежуються виразно, так що не можна не погодитися, що тут існують
взаємовпливи. З розряду взаємовпливів наведемо такий приклад: 1960 р. на
зустрічі з французькою делегацією М. Хрущов пообіцяв показати Заходові "русскую
кузькину мать". Навколо цього скандального висловлювання розгорнулася бурхлива
дискусія на тему, що цей фразеологізм означає. А походить "кузькина мать" із
чудської мови, де слово "кузьо" означає лісового чорта (лешего).
Трубєцкого "К проблеме русского самопознания". У цій роботі наголошується,
що російська народна (етнографічна) культура "є особлива зона", в яку, крім
самих росіян, входять ще угро-фінські "інородці", разом з тюрками волзького басейну". Трубєцкой
стверджує, що народний костюм росіян є не
слов'янським, а радше угро-фінським.
"В русском-финском костюме
есть несколько характерных общих черт (лапти,
косоворотки, женский головной убор), неизвестных романогерманцам и славянам". Окрім неслов'янського лаптя, князь Трубєцкой
вказує ще на неслов'янську п'ятитонову
гаму народних російських пісень і певні інші неслов'янські ознаки фольклору,
що належать до обрядовості (відсутність русального циклу, колядок, культу
Перуна, наявність фінського культу берези замість індоєвропейського дуба і т.
д.). До цього можна додати характер пам'яток архітектури, які свідчать, що основним архітектурним типом
були шатрові будівлі й храми та зрубні і багатозрубні будови з "подклетями и
крыльцами" - будівлі, які трапляються лише на чудській етнографічній території.
Зовсім незнані в Росії ні коляда, ні веснянки, ні Русалчин Великдень, ні
Купало і т. д. Варто зазначити, що після приєднання Західної України цей же
Зеленін змушений був написати, що такий тип одягу, як "сарафан" і "лапті",
чужий для українців. "Назва "сарафан" - нова, перська. Сарафан першопочатково
був чоловічим, а не жіночим одягом; він мав рукави, які потім втратив.
Російським національним костюмом сарафан зробився вже в якості дворянського
московського костюма, а не раніше. Не дивина, що цей тип одягу чужий українцям…
На Україні не було лаптів, плетених з
деревної кори… їх розповсюдження серед
росіян пояснювалось винятково недостатністю шкіри і взагалі надзвичайною
бідністю населення". Проблема участі угро-фінів у російському етногенезі ніколи
в Росії не була суто науковою: надто
домішувалися тут політичні інтереси.
У другій половині XIX ст. польський публіцист, етнограф і історик Ф. Духінський
своєю теорією, яку, сприйняв Карл Маркс. Ф. Духінський намагався доказати, що
"москалі" не належать не тільки до слов'ян, а й до індоєвропейців взагалі. У
"москалів", - на погляд Духінського, - панує неєвропейська за типом, деспотична
форма правління, побутує азіатська колективістська община, існує нахил до
кочівництва. Як плем'я "туранське" вони незаконно привласнили собі назву "Русь",
яка по праву належить тільки українцям. Мова росіян, за твердженням
Духінського, - зіпсована церковнослов'янщина, а тому ця мова позбавлена чітко
виражених діалектних рис, на відміну від усіх решта слов'янських мов. Схожих
поглядів дотримується англо-польський історик Г. Пашкєвич. Росіян він має за
майже чистих угро-фінів, які після християнізації прийняли слов'янську мову,
але не ввели до свого складу якогось істотного компонента праслов'янського
населення. Група російських мовознавців (Б. Серебренніков, В. Литкін, П.
Кузнєцов, А. Челіщев та ін.), які пояснюють деякі специфічні особливості
російського фольклору та мови саме чудськими впливами. Мовознавець Е. Леві
висунув теорію фінно-угорського субстрата (мовної підоснови) російської мови.
"героях фашистах" в составе Вермахта и СС в
частности:
• Батальон Муравьёва
• Боевой Союз Русских
Националистов (БСРН)
• Братство Русской
Правды
• Дивизия «Руссланд»
• Добровольческий полк
СС "Варяг"
• Зеленая армия особого
назначения
• Казачий Стан
• Комитет освобождения
народов России (КОНР)
• Локотская республика
• Организация Цеппелин
• Республика Зуева
• РОНА
• РОА Власова
• Русский корпус
• Русский отряд 9-й
армии Вермахта
• 15-й казачий кавалерийский
корпус СС
• 1-я русская национальная
бригада СС "Дружина", известна также
как 1-й Русский
национальный отряд СС
• 29-я гренадерская
дивизия СС (русская Нр.1)
• 30-я гренадерская
дивизия СС (2-я русская)
• ВВС КОНР (ВВС РОА)
• 1-я дивизия РОА / ВС
КОНР (600-пехотная дивизия вермахта)
• 2-я дивизия РОА/ВС
КОНР (650-я пехотная дивизия)
• 602-й Ост-батальон
• 645-й батальон
• РОНД/РНСД
• Русский корпус
• Русская народная
национальная армия
• Русская освободительная
армия
• Полк СС "Десна"
• Русский отряд дивизии
СС "Шарлемань"
• Русский отряд дивизии
СС "Дирлевангер"
Памятники, установленные
в России тем, кто верой и правдой служил
Гитлеру:
Самый «скандальный» -
• Мемориальная плита посвященная фон
Паннвицу, А. Г.
Шкуро, П. Н. Краснову,
Султан-Келеч-Гирею, Т. Н. Доманову и др.
- «Воинам
русского общевоинского
союза, русского корпуса, казачьего
стана, казакам 15
кавалерийского корпуса
СС, павшим за веру и отечество» - храм
«Всех Святых», г.
Москва, Ленинградский
проспект д. 73а. Установлен в 1994 году. 8
мая 2007 года
памятник был разрушен
антифашистами, но позже восстановлен
приверженцами
«Великой» России.
Самый «свежий» - • 4
августа 2007 года в станице Еланской
(Ростовская область)
состоялось открытие и
освящение Мемориального комплекса
«Донские казаки в
борьбе с большевиками»
и памятника П. Н. Краснову. В Мемориальный
комплекс
входят музей и архив.
звалася Московією. "Руською" мовою називали українську, а московити
послугувалися "московским наречием", яке на 80% було
угро-фінсько-татарським. Слов`янізувався "великий и могучий" саме
завдяки українській ("руській" мові). Раджу у цьому контексті звернути увагу на такі факти.
«Как пишет российский лингвист И.С.Улуханов в работе «Разговорная речь
Древней Руси» («Русская речь», №5, 1972), круг славянизмов, регулярно
повторявшихся в живой речи народа Московии, расширялся очень медленно. Записи
живой устной речи, произведенные иностранцами в Московии в XVI-XVII веках, включают только некоторые славянизмы на фоне
основной массы местной финской и тюркской лексики. В «Парижском словаре
московитов» (1586) среди ВСЕГО СЛОВАРЯ народа московитов находим, как пишет И.С. Улуханов, лишь слова «владыка» и
«злат». В дневнике-словаре англичанина Ричарда
Джемса (1618-1619) их уже больше - целых 16 слов «благо», «блажить»,
«бранить», «воскресенье», «воскреснуть», «враг», «время», «ладья», «немощь»,
«пещера», «помощь», «праздникъ», «прапоръ», «разробление», «сладкий», «храмъ»).
В книге «Грамматика языка московитов» немецкого ученого и путешественника В. Лудольфа (1696) - их уже 41 (причем,
некоторые с огромным финским «оканьем» в приставках - типа «розссуждать»).
Остальная устная лексика московитов в этих разговорниках - финская и тюркская.
"Поскребите русского и вы увидите
татарина" (Ф.Достоевский) "В жилах российского народа течет не меньше
80% финно-татарской крови" (М. Покровський, "История
Российского государства")»
Гэ?
Якшо вас вырвет от дупомовы, тогда я получу свидомое удовольствие и большую радость.
Значит, дупомова ещё не иссякла, значит от неё по-прежнему смэрдыть дерьмом, т.к. она из польской дупы.
(ПР(б)) в союзничестве со своим подпевающим филиалом коммунистических
проституток (КП(У) - украинский филиал)) реализует московский сценарий
дестабилизации и развязывания войны в Украине. Апеллируя к биомассе,
интеллектуально ущербных, а потому, неспособных понять, что единство и
спокойствие страны важнее удобства «говорения» на языке другой страны, они
взрывают страну по сценариям Чечни, Молдовы, Грузии и других стран, где они
пытались разжечь огонь ненависти и
братоубийственной бойни. Объединения вокруг ценностей другой страны не может
быть объединяющим, а Патриоты Украины никогда не смирятся с утратой своей
страны и людьми, ненавидящими
древнейший язык и культуру земли, на в которой живут. Этого не могут не
понимать предатели всех мастей, а значит это - их цель и суть предательства, за
которое они непременно ответят перед народом. Никому из нормальных людей не
хочется крови. Но «парад языковых суверенитетов» уже разразился. Так начинался
развал СССР. В Украине - то пролог войны по всем известным сценариям
московского покроя. У нас не та истрия чтобы мирно разойтесь, как в
Чехословакии. Значит, возможны «грады» по домам мирных жителей, как в Грузии,
или Ольстер со всеми его ужасами и невинными жертвами. Еще есть надежда, что народ
сплотится, чтобы мирной волной смести жирующих гадов с захваченных ими мест у
власти. Еще вчера, я - русскоязычный Украинец, думал, что они - это, пусть
тупые, наглые и беспредельно жадные, но все же - политические оппоненты.
Сегодня мне ясно: это - враги по сути всех их деяний. Не живите сказками и
песнями проходимцев. Жизнь реальна и жестока для тех, кто не умеет
предвидеть. Думайте кто - Вы, через что
Вы желаете пройти и что Вы хотите иметь вокруг себя: Европейскую страну с их проблемами или выжженную руину и
беспредел с «их» проблемами. Третьего не дано.
Роман Шпорлюк
Профессор Гарвардского университета в США этнический украинец.
- Київ- Тель-Авів".
http://www.volianarodu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=49%3A2010-12-14-18-48-54&catid=25%3A2010-07-20-02-08-50&Itemid=37
http://duhvoli.com.ua/index.php?article=284
ТА:-
"Крах СРСР як етап напіврозпаду
Російської Імперії "
http://volianarodu.org.ua/uk/Publikatsiji/Krach-SRSR-yak-etap-napivrozpadu-Rosiyskoji-imperiji-Rozdil-1
Я запитую в себе,
питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок,
роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той
місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали
гордитись, що ми - українці?
І що є в нас душа,
повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума,
яка ще від Байди нам в'ється,
І що ми в Україні -
таки ж український народ,
А не просто юрба,
котра в звітах населенням зветься.
І що хміль наш - у
пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість - у
серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова, і
що українська вона,
Без якої наш край -
територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до
кожного з вас: ?говори!
Говорімо усі, хоч ми
й добре навчились мовчати.
Нелукаво спитаймо -
відколи, з якої пори
Почали українці себе
у собі забувати?
Запитаймо й про те,
як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості
нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду
нам видався чад забуття
Рідних слів, і
пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То
вкраїнці ми з вами - чи як?
Чи в «моголах» і
вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати
судилось нам наш переляк,
Що згнітив нашу
гідність смиренністю «меншого брата»?
Українці мої! Як
гірчать мені власні слова!..
Добре знаю, що й вам
вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо
серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто
себе зневажають вкраїнці.
І тоді в мені ниє
крамоли осколок тупий,
Мене думка одна
******* і душить на славу:
Ради кого Шевченкові
йти було в Орські степи,
Ради кого ховати свій
біль за солдатську халяву?
Тож хіба не впаде й
не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на
тлін українство між нами,
Коли навіть на
згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно
себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай
вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом,
і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись
небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами,
зневажена вами Вкраїна
Ми йдемо: крок - у крок,
Ми йдемо: день у день.
А над горами й степами сходять зорі!
Нікому не віддамо,
Ми своє збережемо:
Наше небо, наші землі неозорі.
Хто казав, що наша пісня не крилата?
Хто казав, що ми слабкі супроти злата?
Не дамо себе зганьбити, будем жити і любити:
Нашу Землю, нашу кров - бо велика до країни в нас Любов.
Ми йдемо: за рядом ряд,
Буде в нашім домі лад.
Та спочатку ми готуємся до бою!
Нікому не віддамо,
Ми своє збережемо:
Бо козацького коріння ми
з тобою.
Хто запродав Україну яничарам?
Хто повірив їхнім співам і примарам?
Ми йдемо плечо в плече, буде сильно гаряче:
Будем дуже сильно бити - розбіжуться й поховаються бандити.
Ми йдемо: крок - у крок
Ми йдемо: день у день.
А над горами й степами сходять зорі!
Нікому не віддамо,
Ми своє збережемо:
Наше небо, наші землі неозорі.
українці, наступним кроком зондер команди буде введення для нас комендантської години і
аусвайс.І це на нашій землі, де ми не пришлі, не приймаки.
украинского языка, а о сживании его со света. Подобные ситуации в
постколониальных странах были, но чтобы после обретения Независимости в своем
собственном государстве терпеть такую дискриминацию, такой нескрываемый цинизм
- это беспрецедентно», - подчеркнула Лина Костенко.
или они только на кухне могли общаться на родном языке?
да и школы, в большинстве своем, были только 8-летние...
і вища технічна освіта - теж російською...
так що:
...и то, что сейчас происходит, это просто ответная реакция
правда, за Урал...
за те, щоб мати можливість
знати російську, а за те щоб не знати українську.В державі Україна повинна бути
одна державна мова- українська. А враховуючи ,що українська мова в імперіїї 350
років несамовито нищилась, держава зобовязана забезпечить її захист і
розвиток, тому що ведеться боротьба під
лозунгом: **Защитим русский язык и уничтожим в Украине украинский.**
, татарином, поляком... Только мацкаль может позволить себе такую фривольность в выражениях - особенно если его башка недосягаема...
мовою в Україні є українська мова.
{Офіційне тлумачення
частини першої статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/99 від
14.12.99}
1. Положення частини першої статті 10
Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська
мова", треба розуміти так, що українська
мова як державна
є обов'язковим засобом спілкування
на всій території України при
здійсненні повноважень органами
державної влади а
органами місцевого самоврядування
(мова актів, роботи, діловодства,
документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя,
які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Поряд з державною мовою при здійсненні
повноважень місцевими органами
виконавчої влади, органами Автономної
Республіки Крим та органами
місцевого самоврядування можуть
використовуватися російська та
інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.
2. Виходячи з положень
статті 10 Конституції
України та законів України
щодо гарантування застосування мов в Україні, в тому числі у навчальному процесі, мовою
навчання в дошкільних,
загальних середніх,
професійно-технічних та вищих
державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова.
У державних і
комунальних навчальних закладах
поряд з державною мовою
відповідно до положень
Конституції України, зокрема частини
п'ятої статті 53, та законів
України, в навчальному процесі
можуть застосовуватися та
вивчатися мови національних
меншин.
3. Рішення Конституційного Суду України
є обов'язковим до виконання
на території України,
остаточним і не
може бути оскарженим.
Держава
забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах
суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний
розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин
України.
Держава сприяє вивченню мов
міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні
гарантується Конституцією України та визначається законом.
територіальну цілісність і недоторканність України
1. Умисні дії, вчинені з
метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку,
становленого Конституцією України , а також публічні заклики чи
розповсюдження матеріалів із закликами до
вчинення таких дій, - караються обмеженням волі на строк до трьох
років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони
вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за
попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи
релігійної ворожнечі, - караються
обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі
на той самий строк.
3.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до
загибелі людей або інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на
строк від семи до дванадцяти років.
Они и так обижены. Богом.
Он у них разум отнял.
Это ж надо себя нацменами окрестить,
при этом презирая нацменов.
повязують з Україною то потрібно добре дуже добре знати і володіти українською
мовою- мовою державною, мовою народу на землі якого ти живеш і збираєшся жити.
Потрібно знати англійську-мову міжнародного спілкування, міжнародної
інформації,науки, мову інженерів.Хто хоче і в змозі нехай вчить російську, але
сфера її розповсюдження і вживання постійно звужується.
- "Рускагаварящими" нацменами!
- Повбивав би !
У тебе такі асоціації? Співчуваю.
.