Дело Рудьковского показало "лицо" украинского правосудия: игнорирование законодательства, необъективность и предвзятость, - юристы
На підставі правового аналізу постанови Печерського суду про зміну запобіжного заходу щодо Рудьковського М.М. можна з 100% вірогідністю стверджувати про необ’єктивність та упередженість суду.
Постанова міститься на 3-х сторінках формату А4. В постанові зазначені тільки факти надані прокуратурою під час досудового слідства і жодного факту, жодного посилання, жодного слова на документи надані стороною захисту та на документи, які знаходяться в матеріалах справи.
Суддя обмежився фразою в постанові: …«вислухавши думку адвоката, який заперечував проти зміни запобіжного заходу».
Коментарі Прокуратури та СБУ стосовно затримання М. Рудьковського м’яко кажучи не витримують жодної критики з правової точки зору.
Ось деякий аналіз статей Кримінально-процесуального Кодексу України:
1). Ст.. 151 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, що підписка про невиїзд полягає у відібрані від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого.
М.Рудьковський написав заяву слідчому прокуратури (заява знаходиться в матеріалах справи) про своє місце проживання в даний час на квартирі в м. Києві.
2). Ст.. 137 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, коли місце перебування обвинуваченого невідоме, а також, коли він ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку, встановленого для провадження досудового слідства, зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів до встановлення місця перебування обвинуваченого.
Захисником (адвокатом) слідчому були надані медичні довідки (які знаходяться в матеріалах справи) про перебування М. Рудьковського на стаціонарному лікуванні і йому зроблена операція.
3). Ст.. 135 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, обвинувачений зобов’язаний з’явитися за викликом слідчого у призначений строк. В разі неявки без поважних причин обвинувачений підлягає приводу. Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно з’явитися до слідчого.
З 07.02.2008 Рудьковський був прооперований, значить неявка була з поважних причин.
4). Ст. 136 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, привід обвинуваченого здійснюється органами внутрішніх справ та Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (щодо військовослужбовців та працівників Збройних Сил України) за мотивованою постановою слідчого. Привід обвинуваченого, крім виняткових випадків, здійснюється у день.
Запитання чому затримання відбувалося спецпідрозділом СБУ в нічний час?
5). Ст. 143 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинні проводитись у день.
Які виняткові випадки були у слідчого щоби з порушенням законодавства затримувати та допитувати обвинуваченого вночі?
6). Ст.. 161 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, що про арешт підозрюваного або обвинуваченого і його місце перебування слідчий зобов’язаний повідомити його дружину або іншого родича, а також сповістити за місцем його роботи.
Як відомо, що правоохоронні органи не тільки не виконали норму даної статті, а свідомо не пускали до затриманого народних депутатів, захисника (адвоката) і тільки Уповноваженій з прав людині Н.Карпачовій після двохгодинних наполягань вдалося «прорватись» в камеру до М. Рудьковського.
7). Ст.. 165-1 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, що про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд – ухвалу. Постанова або ухвала негайно оголошується під розписку особі, щодо якої вона винесена. Одночасно особі роз’яснюється порядок і строки оскарження постанови або ухвали.
Як відомо, із слів М.Рудьковського сьогодні на засіданні суду, йому не оголосили і не вручили постанову, а тим самим позбавили його можливості оскаржити її в апеляційному суді тим самим порушили його право на захист. А як стало відомо у судовому засіданні Постановою Печерського суду 02.02.2008 році було дано дозвіл на затримання Рудьковського М.М, а саме затримання відбулось 09.02.2008 року, тобто цілий тиждень і прокуратура і слідчий приховували дану постанову прямо порушуючи дану статтю КПКУ.
8). Ст.. 120 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, що досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців.
Чому прокуратура тисне на обвинуваченого та захист коли термін збігає 21 лютого 2008 року, хоча і може бути продовжений з поважних причин, як мінімум на 1 місяць.
9). Ст.. 218 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, що обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібного їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи.
Із двох томів, які складають 300 сторінок залишилось ознайомитись захисником (адвокатом) М. Рудьковського ще 50 сторінок і це визнано слідчим вході сьогоднішнього судового розгляду.
10). Ст.. 219 Кримінально-процесуального Кодексу передбачає, що захисник обвинуваченого при ознайомленні з матеріалами справи має право: робити виписки, мати побачення обвинуваченим віч-на-віч, роз’яснювати обвинуваченому зміст обвинувачення, обмірковувати з обвинуваченим питання про заявлення клопотань, подавати докази, заявляти відводи, оскаржувати дії та рішення слідчого і прокурора.
Чому Прокуратура обмежує законне право обвинуваченого і захисту, то чи відповідають дійсності твердження органів слідства про ухиляння про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи? Запитання риторичне.
Доречі! Кримінальна справа була порушена Прокуратурою 20 грудня 2007 року, в вже 21 грудня 2007 року слідчий завершив розслідування кримінальної справи відхиливши усі без винятку клопотання захисту про допит свідків, очні ставки та інші клопотання. Тобто саме розслідування кримінальної справи тривало одну добу.
Навіть за таких безпрецедентних обставин ігнорування законодавства прокуратурою і судом, захист (адвокат) готують апеляційну скаргу і надіються на об’єктивний розгляд справи в апеляційній інстанції.
