В ПР хотят предоставить судьям пожизненное право ношения оружия
Депутат Верховной Рады Сергей Кивалов (фракция Партии регионов) выступает за предоставление пожизненного права ношения травматического огнестрельного оружия украинским судьям.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Українські Новини.
«Как ни печально, но эта трагедия (убийство судьи и его семьи в Харькове) должна подтолкнуть законодателей к пересмотру законодательства о защите работников суда. В частности, я давно выступаю за то, чтобы судьям разрешили носить огнестрельное оружие не временно, как сейчас, и не по заявлению судьи о том, что ему угрожает опасность, а с момента вступления в должность и, возможно, пожизненно», - сказано в сообщении.
Смотрите на «Цензор.НЕТ»: Харьковского судью могли убить из-за профессиональной деятельности, - МВД. ВИДЕО (обновлено)
При этом Кивалов отметил, что также необходимо усилить гарантии неприкосновенности судей.
«Я и раньше выступал за то, чтобы судья был более защищенным - и социально, и физически. А сейчас, думаю, для всех очевидно, что это сделать просто жизненно необходимо», - отметил депутат.
Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: Последние решения жестоко убитого харьковского судьи: земельные вопросы и ДТП. ФОТОрепортаж
Кроме того, Кивалов призывает Министерство внутренних дел, Генеральную прокуратуру и Службу безопасности Украины направить на раскрытие этого преступления свои лучшие силы и найти виновных в самое ближайшее время.
Напомним, 15 декабря судья Фрунзенского райсуда Владимир Трофимов и 3-ое членов его семьи найдены убитыми и обезглавленными в квартире многоэтажного жилого дома, расположенного в Московском районе Харькова.
Милиция установила вознаграждение 0,2 млн гривен за содействие в раскрытии убийства судьи и его семьи.
Ми сидимо в кримінальній ямі, тому що все переведено на рівень споживацтва. Це ж катастрофа. Я не знаю, чи є десь у світі цивілізована країна, яка не дбає про моральне і духовне здоров'я нації? Ми ж на двох ногах ходимо, а не на чотирьох лапах.
Треба повністю відходити від того принципу, який накинула нам кримінальна влада. Це вона вигадала мажоритарну систему, щоб скупити людей під час виборів. Але їм цього зробити не вдалося ні в Києві, ні на Західній Україні. Тому ті, хто зводили роль депутата до прокладання дороги, газу чи ще чогось, з тріском програли. Адже значна частина українців - це високодуховні та інтелектуальні люди, що не бачать себе поза моральними цінностями та ідеалами правди. Не всі, на щастя, обирають Партію регіонів чи комуністів як останнього виплоду совка.
Мене хвилює Україна, починаючи від Ужгорода і закінчуючи Луганськом. Всюди є українці з високим прагненням жити у незалежній і національній державі, а не відстійникові криміналітету радянського виробництва.
Її (мову) не треба робити популярною і живою. Нею треба просто говорити. Силу мови визначають не особливості її лексичного складу чи досконалість її синтаксису, морфології і словотвору. Живучість мови визначається винятково одним-єдиним чинником - ставленням до неї її власних носіїв.
Немає жодного сенсу висловлювати комусь якісь претензії. Є сенс світитися самому так, щоб ті, які на тебе дивляться, хотіли засвітитися самі. Для чого витрачати свою енергію на зміну когось, коли можна вкладати в себе систему знань, коли можна ставати таким промовцем, що російськомовний українець буде дивитися на тебе і казати: «Боже, яка фантастична мова! Невже я не можу так говорити?!». Це перше і найскладніше завдання.
Ми маємо продемонструвати гідний політичний майстер-клас у Верховній Раді, щоб, дивлячись на нас, люди розуміли, що вони не самотні, що прийшов той аванґард, який ніколи не відступиться від державотворчих цінностей.
Розумієте, Юда буде завжди, невірний Тома буде завжди, Каїн буде завжди. Інша річ, який ти обираєш шлях. Галичина і Центральна Україна показали, що вони хочуть абсолютних цінностей - вірності, принципів, ідеалів. Вони хочуть побачити у парламенті себе, а не тільки антидержавних виродків.