РУС
10535 посетителей онлайн
"Свобода" проведет в центре Киева факельный марш в честь Бандеры
В Киеве 1 января 2013 ВО «Свобода» намерена провести традиционный факельный марш в честь дня рождения лидера ОУН Степана Бандеры.
Начало акции запланировано на 18-00 возле памятника Тарасу Шевченко, передает Цензор.НЕТ.
Читайте также: "Мы заставили политических проституток-коммунистов уважать государственный язык", - Фарион об итогах года
Марш пройдет по бульвару Шевченко и Крещатику, а завершится митингом на Майдане Незалежности.
Топ комментарии
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:SBandera.jpg
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:OUN-B-01.svg
навіть п'ять ще можна було вважати, що вона нам потрібна, - просто ми ще не
знаємо, що з нею робити, ще тільки думаємо, що з неї взяти, ще тільки вчимося,
як з нею поводитися, ще тільки вивчаємо, які переваги вона дає і які
перспективи відкриває.
4-х президентів і 17 (сімнадцяти!) урядів - можна сміливо сказати: наша
незалежність нам не потрібна. Чому? Тому що вона нас не робить кращими. Ми, як
країна, не розвиваємося на грунті своєї незалежності, ми не прогресуємо, ми не
вчимося найкращому, що є у світі, не рухаємося вперед. В межах своєї
незалежності і на її основі - ми лише деградуємо. В усіх сферах, галузях, в
усіх напрямках і векторах. Нам ця незалежність потрібна, як мавпі комбайн для
збору бананів - це щось занадто складне і вкрай обтяжуюче.
ні для тіла. Багато інтелектуалів, духовних лідерів виросло за цей час? Багато
письменників з'явилося за ці роки? І які вони? В порівнянні з найкращими
літераторами УРСР - це пігмеї. Можливо, хтось скаже, що література взагалі в
наші часи не актуальна чи не модна (то нехай поїде в Німеччину, наприклад) -
припустимо, що це так. А кіно? Ніяк не скажеш що ним не цікавиться світ. То
може, в незалежній Україні більше кіно знімають, ніж в УРСР? Смішно навіть
запитання так ставити. А може, тепер митці, художники, композитори, вчені
кращі, ніж в радянській Україні? Може, таланти квітнуть буйним цвітом? В цих
запитаннях криються і відповіді.
духовне не дуже й потрібне, матерія, все таки первинна, сало і таке інше? То
давайте про матеріальне. Може, ми самі себе одягаємо? Так, самі - тільки шиють
для нас турки та китайці. А може, самі себе годуємо? Так, їмо ми переважно своє
- тільки з їхніми домішками. Придивіться, а ще краще, принюхайтеся в
супермаркеті, чим нас годують, точніше чим отруюють - бо це не ми, на своєму унікальному
чорноземі, придумали консерванти, ароматизатори, емульгатори, підсолоджувачі,
підсилювачі смаку та іншу гидоту, без якої немає супермаркету.
комп'ютер чи свій автомобіль, які продавалися б краще імпортних? Смішно навіть
запитувати. Хоча за 20 років можна було створити й не таке.
За роки незалежності Україна втратила більш ніж
половину свого економічного потенціалу, перетворилася на ринок збуту дешевого
барахла іноземного походження. Криміналізовано і тінізовано буквально всі сфери
життя. Корупція переможно крокує по країні, диктує стиль і методи керівництва в
усіх структурних підрозділах органів влади та на всіх рівнях управління...
після першого десятиріччя - буцімто, причина всіх негараздів у тому, що
очолювали уряди молодої держави представники старої комуністично-господарської
номенклатури, які просто не вміли по-новому керувати. На другому десятку
керівництво країни помолодшало - ні Ющенко-прем'єр, ні Тимошенко-прем'єр, ні
Ющенко-президент не були представниками старої радянської номенклатури. Та й
зараз країною керують не представники "старшого покоління" Янукович-Азаров, а
Клюєви, Колєснікови, Тігіпки, Льовочкіни і т.д., тобто нове покоління, яке не
просто відчуло смак капіталу, а разом з молодим капіталізмом виросло. І що? А
нічого нового. Те, що було при старих, те й при молодих. Тільки ще гірше.
прислів'я досить влучно характеризує одну із рис національного характеру. Нам
дали незалежність - і ми взяли. А навіщо? Ніхто не запитував - начебто, це само
собою собю зрозуміло. А от тепер - незрозуміло. Зрозуміло одне: тоді ми взяли
її з причини недорозвиненості, як дитина бере нову іграшку. Народ хотів
незалежності - як засобу покращення матеріального життя. Народ сподівався, що
це покращення відбудеться так само легко і просто, як і незалежність:
незалежність запропонували - ми взяли; покращення життя запропонують - ми
візьмемо. Народ думав, що він проголосує на референдумі за незалежність, а
потім прийдуть люди, які щось побудують на цьому політичному фундаменті і щось
йому дадуть, щось більше, ніж давала метрополія. А вийшло навпаки: прийшли
свої, осідлали цей фундамент, і не ДАЮТЬ більше народу, а більше ЗАБИРАЮТЬ.
Всі за бугор не виїдуть. Та що там тікати - навіть поскаржитися не можна, хоча
б'ють безжально. Не чужі б'ють - свої! Незалежні! Якщо вже це видно, то постає
запитання: навіщо вона нам, така іграшка? Народу, більшості населення. Того
населення, яке ХОТІЛО більшого. Якби це було інше населення, яке НЕ хоче
більшого матеріального, а хоче лише ідеї (ідеї незалежності) - тоді була б інша
справа. Тоді можна було б сказати: так, народу живеться погано, але йому
потрібна незалежність, бо вона йому потрібна більше, ніж заможне життя. Але ж -
ні! Люди хочуть жити краще саме матеріально. А живуть гірше, ніж жили у стані
залежності.
ті, хто використовує НАШУ незалежність для ВЛАСНОГО збагачення, які б не
висмикували "позитивні тенденції" з нашої незалежної історії, як би красиво не
підспівували їм їхні прикуплені ідеологи - а є один факт, який валить наповал
всі їхні аргументи. Цей факт - 20 років нашої
деградації. Не два, не п'ять, не десять років, а двадцять. За цей час можна було все змінити, докорінно - створити абсолютно нову
державу. Але маємо те, що маємо. З одного боку крики: ми сотні років існували в
складі інших держав, і звідси наша безпорадність, але ми будуємо, розбудовуємо,
рухаємося! А з другого боку - непорушний, як гранітна скеля, факт: 20 років деградації! На одній шальці терезів - "ми
вчимося, ми ще все змінимо, ми оберемо зовсім інших, ми повернемо на нормальний
розвиток!.." А на іншій - 20 років
деградації.
"Виростає (ось-ось виросте, не сьогодні, то завтра!) покоління з новим
світобаченням, з новою освітою, з новими стандартами. Саме нова генерація,
поставивши в центр своєї політики інтереси народу, зупинить псевдореформи,
відродить розорену Україну, виведе її на належний рівень соціального
прогресу!.." Вже виросло! Та ще й яке! Найкращий
приклад покоління "з новим світобаченням" - це молода команда Черновецького,
яка за останні чотири роки розорила столицю не менше, ніж Велика Вітчизняна
(чотирирічна!) війна. Все! На користь незалежності немає жодних аргументів,
вони - нуль, ніщо, на фоні цього єдиного всемогутнього факту: 20 років деградації! Які можуть бути питання?
Ніяких. Запитання на кшталт "Куди ми йдемо?" "Як змінити життя на краще?",
"Кого обирати до влади?", "Які робити реформи?" і т.д. - це все тупе бараняче
бекання. На фоні одного факту - 20 років
деградації! - всі ці запитання виглядають як нікчемні, примітивні, несерйозні дитячі
"чомучки". І не більше. Уособленням цієї випадкової,
дарованої, зненацька даної незалежності є нинішня українська держава. Як кажуть
українці: "Якось буде, бо не може бути так, щоб ніяк не було". Оце - про нашу
державу. Якось вона створилася, якась вона є. В результаті такого творення -
вона функціонує не на якихось політичних принципах. Профілюючими принципами
функціонування цієї держави є найбільш примітивні, найбільш ганебні й мерзотні
якості людей. В даному разі - тих людей, які живуть на даній території, тобто -
українців. Всі аналітики вже давно зійшлися в одному: ті, що керують - зухвалі
злодії, гнобителі простих людей. Але якщо прості люди раптом опиняться при
владі - то вони будуть такими ж.
не можеш? то нащо тут придурюєся?
В лишаях и другой заразе
Шелудивого пса голодного
Ты вытаскивала из грязи?
Хоть и ела сама половушку,
Но дралась за его свободу
И поила - своею кровушкой,
Строя фабрики и заводы.
Но такая уже традиция
Над страной моей нависает,
Что задрипаная Галиция
Руку кормящую кусает.
И набив свой живот галушками
И хозяйскими пирогами,
Псина злобой горя - не дружбою! -
Залезает на стол с ногами,
Разбивая посуду лапами.
Злобным лаем пророчит горе
И , слюною из пасти капая,
Норовит нам вцепиться в горло!
И навязывает нам, куцая,
Свой умишко, и нрав, и веру:
То поносную революцию,
То коричневого Бандеру.
Моя Родина многотрудная -
Пробудись, не терзаясь больше!
Не пора ли на цепь, приблудного,
Да вернуть поскорее - Польше!
Насчёт национализации...а не передел ли это собственности?
Придёт укронацист - хорошо! А можкг опять вот так?
..
...
И почему меня это не удивляет? Можно, конечно, возмущаться, что это очередная провокация против радушных и мирных галичан, которые последнюю рубаху с себя снимут и отдадут нуждающимся. Отдадут. Но с наценкой. У них срабатывает врожденный генотип. Если есть многокилометровая пробка, то появляется прекрасная возможность немного поживиться. При этом, я более чем уверен, инстинкт велит галичанам продавать продукты с наценкой всем, независимо от их расовой принадлежности. Не важно, говоришь ли ты на местном польско-непонятном диалекте, или же просишь горячей воды на русском. Какая разница? Они видят перед собой возможность заработать. Получить дополнительные 50-100 гривен, чтобы потом в тесном семейном кругу хвастаться тем, как ловко использовали сложившуюся ситуацию в своих целях. «Воны там сыдять, я пийшов, взяв старого хлиба, поризав и продав по шматам». И с их точки зрения это будет геройством. Ну, если не геройством, то находчивостью, заслуживающей всяческого поощрения. А причем тут женщины и дети? Бизнес есть бизнес. Нечего в такую погоду за границу ездить. Сидят «у джипах», «грошей повны торбы, а мы тут бидуемо».
В этом проявляется врожденная ненависть не просто к тем, кто говорит на другом языке, а к тем, кто живет лучше их. Зависть - основное движущее чувство галичан.
Самое главное: они абсолютно не видят никакой разницы между тем, впаривают они свои товары просто туристам или же попавшим в экстремальную ситуацию. Действительно, какая разница? Именно поэтому они так не любят евреев. Те делают это гораздо элегантнее и с размахом. Галичане готовы удавить представителей этого находчивого народа, поскольку те переплюнули их в искусстве торговли. Сами же они действуют тупо и без особого изыска. Если есть возможность украсть - украдут. Обмануть, причем так, чтобы особо больно не били, - обманут. Типичная модель поведения коренных жителей данного региона.
....И,
наконец, в этой статье было бы неправильным не упомянуть о том, что
сорокакилометровая пробка на трассе М10 оказалась двухсоткилометровой -
по словам очевидцев, имевших несчастье оказаться в снежном плену, машины
встали уже под Великим Новгородом. Люди в итоге добирались до дома в
течение нескольких дней, а придорожные кафе, пользуясь ситуацией,
повысили цены в 2, а то и в 3 раза. Я уже молчу о том, что людям
банально было некуда сходить в туалет...
котрого было бы интересно слушать. Там таких нет. Но везде лезут выступать
перед широкой аудиторией, потому что
обыгрывать тему «забрать всё у жидов и москалив и поделить между украинцами»
могут и самые примитивные люди.
Свидоинтеллектуалы.
с 1000 грн зарплаты донетчанина государству отдаётся примерно 400 грн. На эти
деньги содержится вся социалка ЗУ школы, больницы и т.д. Заробитчанин с 500
эврикив своей зарплаты ничего не даёт Украине.
Вы в могилы ляжете
И этим нас обяжете,
Очень нас обяжете.."
(с)
..............
............
...........................................
.......................................................2..http://www.pokrova.org.ua/ Марш УПА http://www.pokrova.org.ua/#
галычани-тоталитарная секта,ненавидящих Россию ... это диагноз.
тягнисрак типичный галицай !!!
А этих фашистов тягнибоковцев потом надеюсь расстреляют!
І смуток ріже
зморшкою чоло
Я добре знаю, є одна
єдина,
Що не сховає рук
своїх в тепло.
Приспів:
Одна єдина на білім
світі,
З твого імення сонце
світить.
Одна єдина, одна
єдина,
Моя ти рідна Україно!
Коли далеко знов до
тебе лину,
Спішу до тебе як
весняний птах,
Бо де б не був я, ти
одна єдина
В моїй задумі і в
моїх словах.
Приспів
Коли день гріє як
рясна калина
І зерна-мрії падають
в ріллю,
Я вірю свято, є одна
єдина,
З якою сонце й хмари
розділю.
Приспів
Одна єдина, одна
єдина,
Моя ти рідна Україно!
Одна єдина, одна
єдина,
Ти рідна мати
Україно!
http://newzz.in.ua/politic/1148893019-provokacya-na-den-narodzhennya-banderi.html
Настолько реально что бандерье аж из схронов вылазило от страха и драпала по лесам в поисках новых схронов . Цель игры выкурить бандерье из схронов и замочить главного душегуба кошкодава бандеру !! Всем приятной игры!!!!
в конце главного бандерлога бындеру можно повешать за яйца как бонус .мочить можно всем оружием что есть под руками ,бандерье с криками драпает по лесу в поисках схронов ,драпает как от русских так и от поляков .. Жесть а не игра ,советую всем пройти !!
5-та колона і північний сусід намагаються
завалити велетнів духу і чину, але марно: вони Герої в душах і серцях мільйонів українців. Імена Коновальця,
Бандери, Шухевича золотими буквами
вписані в історію визвольної боротьби української нації від окупантів. Вони
давно стали легендою і ввійшли в історію і вічність незалежно від суддів,
депутатів чи президентів. Прийде час і в Пантеоні Слави і Національних Героїв України будуть навічно викарбувані
їхні імена. А хто через 20 років буде пам'ятати суддів які лишають звання Героя
України Бандеру і Шухевича? Хто буде
пам'ятати 4-го - президента, який хоче витруїти в пам'яті народній про геноцид
української нації, про визвольну боротьбу УПА? Хто буде пам'ятати депутатів,
які ведуть наступ на українську мову, українську душу, українську історію? Не
було б Коновальця, Бандери, Шухевича, УПА-не було б сьогодні незалежної України.
Як
треба піднятися, в часи коли нація була розшматована сусідами, коли
імперія з несамовитою люттю знищувала
всіх хто міг чинити найменший спротив і казалось немає ніякої надії відновити
державу, вони почали створювати військову організацію, готувати кадри, а потім розпочати і очолили боротьбу за відновлення
держави. В цій боротьбі вони принесли
себе в жертву - спалили себе. Імперія їх підло вбила, але душі їх, піднявшись
на небо, висвітлювали шлях до незалежності, будили українців і звали їх на
боротьбу за незалежність. Чи є у інших народів і націй приклади такої
самопожертви?
Доля Бандери і його родини трагічна батько, мати, брати, сестра всі
знищені. Кати української нації мали б молити прощення в українців.
Анальных выродков на кичу !