В "Свободе" объяснили, кто имеет право называться украинцем
Украинцем имеет право называться человек, который имеет соответствующее происхождение и самоопределение.
Так считает народный депутат от партии «Свобода» Андрей Мохник, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на ТСН.
«Для нас украинец - тот, чьи родители, или хотя бы один из них, являются украинцами, и он сам идентифицирует себя как украинец», - объяснил нардеп позицию «Свободы». «То есть, происхождение и самосознание - это два равнозначных фактора», - подчеркнул он.
Читайте на «Цензор.НЕТ»: "Свобода" объяснила, зачем нужно обнародовать национальность каждого нардепа
Мохник определил нацию термином «кровно-духовная общность», отметив, что такое объяснение происходит от поэта Тараса Шевченко.
«Нация - кровно-духовная общность, и борцы за свободу Украины хотели, чтобы она была украинской по сути, а для этого нужно сохранить украинскую идентичность», - отметил политик.
Дальше чего?
древнерусской литературы, написанный преподобным Нестором Летописце в Киеве1080-е годы.
По сих же божьствьный Феодосий шедъ къ единому от кузньць,
повелѣ ему желѣзо съчепито съковати, иже и възьмъ и препоясася имь въ
чресла своя, и тако хожаше. Желѣзу же узъку сущю и грызущюся въ тѣло
его, онъ же пребываше, яко ничсоже скьрбьна от него приемля тѣлу своему.
И тако устрьмися къ Кыеву городу, бѣ бо слышалъ о манастырихъ ту
сущиихъ. Не вѣдый же пути, моляшеся Богу, дабы обрѣлъ съпутьникы,
направляюща и́ на путь желания.
О чем с ними можно говорить? Это просто бесполезно
в голове у них одна труха сгнившего союза.
Сами не живут и другим не дают нормально жить в Украине.
Папка черкесс, мамка его рабыня хахелиха, а на выходе хахел-щеневмерлик, харный холопче окраины ридной
я не можу повірити що це відбувається.. народ зупиніться! комуністи в свій час знайшли винних : "господарів т.зв буржуїв". тепер свобода определила
на прикладі канади: не важливе твоє походження- важливі- мета чому ти тут і які в тебе цінності: обдурити чи по правилам, і що ти можеш. Народ приїхав з усіх країн і хоче жити інакше і краще. всі працюють на результат. вживаються навіть ті чиї країни воюють. Мета і цінності однакові- тому країна успішна.
Не знаю, кто такие "ЧУРКИ", но можно преклонить колена перед их мастерством и уровнем культуры работы по металлу! Они просто НЕБОЖИТЕЛИ!
Жаль, что хохол так и не имел счастья у них чему-то научиться.
Впрочем, стырить у турок, получалось не плохо.
Все великое заслуживает величайшего почтения.
Ну, а всё закомплексованное - сострадания и подаяния.
Возьми на столе конфетку.
Тут нужно уточнение. А для кого это для вас?? Для тебя лично чтоли? Походу он лично будет решать, кого записывать в щирые, а кого нет))
А вообще украинец-это ругательство.
питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок,
роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той
місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали
гордитись, що ми - українці?
І що є в нас душа,
повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума,
яка ще від Байди нам в'ється,
І що ми в Україні -
таки ж український народ,
А не просто юрба,
котра в звітах населенням зветься.
І що хміль наш - у
пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість - у
серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова, і
що українська вона,
Без якої наш край -
територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до
кожного з вас: ?говори!
Говорімо усі, хоч ми
й добре навчились мовчати.
Нелукаво спитаймо -
відколи, з якої пори
Почали українці себе
у собі забувати?
Запитаймо й про те,
як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості
нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду
нам видався чад забуття
Рідних слів, і
пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То
вкраїнці ми з вами - чи як?
Чи в «моголах» і
вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати
судилось нам наш переляк,
Що згнітив нашу
гідність смиренністю «меншого брата»?
Українці мої! Як
гірчать мені власні слова!..
Добре знаю, що й вам
вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо
серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто
себе зневажають вкраїнці.
І тоді в мені ниє
крамоли осколок тупий,
Мене думка одна
******* і душить на славу:
Ради кого Шевченкові
йти було в Орські степи,
Ради кого ховати свій
біль за солдатську халяву?
Тож хіба не впаде й
не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на
тлін українство між нами,
Коли навіть на
згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно
себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай
вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом,
і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись
небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами,
зневажена вами Вкраїна