Закон о референдуме чрезвычайно опасен для стабильности Украины, - секретарь Еврокомиссии
Секретарь Европейской комиссии за демократию через право Томас Маркерт заявляет, что принятый с подачи украинской власти закон о референдуме является чрезвычайно опасным для стабильности Украины.
«Я не хотел бы спекулировать по поводу мотивов, которыми руководствуется украинская власть. Однако, я думаю, для стабильности страны является чрезвычайно опасным существование вероятности, при которой фактически всякое может быть изменено путем референдума», - заявил Маркерт в интервью Deutsche Welle, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на "Главком".
Он отметил, что вывод по этому закону является «одним из самых критических выводов» Венецианской комиссии. «Поскольку очень обеспокоило то, что этот законопроект дает возможность вносить поправки в Конституцию путем референдума. Но, как Венецианская комиссия уже отмечала в 2000 году, согласно Конституции Украины это сделать невозможно, минуя Верховную Раду, которая должна одобрять все поправки в Конституцию конституционным большинством», - подчеркнул секретарь комиссии.
Читайте на «Цензор.НЕТ»: Венецианская комиссия "в пух и прах" раскритиковала закон о референдуме: "Это навредит стабильности и законности в Украине"
Маркерт пояснил, что в европейских странах «референдумы проходят только по тем жизненно важным вопросам, на которые граждане должны ответить «да» или «нет». «На них не выносят более сложные альтернативы, например, о том, как улучшить текст определенного документа. Для внесения изменений в Конституцию необходимо иметь широкий консенсус, и поправки в Основной закон не должны вноситься узкой большинством без участия оппозиции. А референдум в этом случае может быть использован для того, чтобы обойти требования для достижения достаточного консенсуса», - отметил он.
Ранее Венецианская комиссия представила свой доклад по закону о референдуме, раскритиковав сам закон и идею Партии регионов вносить изменения в Конституцию на плебисците. Напомним, президент Украины Виктор Янукович в конце ноября 2012 года подписал скандальный закон «О всеукраинском референдуме», поспешно принятый 6 ноября Верховной Радой VI созыва.
И хватит... не хочу я в рашу - жалко вас
кто имеет хоть какую то власть. Можно
безнаказанно воровать, убивать, насиловать
давить крутыми тазиками пешеходов которые
шастают по тротуарах и на переходах да много чего
не опасаясь ответственности.
В ЕС этого не сделаешь там зверские порядки
бандита и вора за человека не считают, будь
хоть министром или президентом посадят и то на долго.
Убедил?
Томас Маркерт или тупой,или просто к власти имеет неприязное отношение.
Референдум это составляющая демократии. ….
Это справедливо для страны в которой есть демократия.
1. Народ понимает что - нибудь в конституционном праве.
2. Честно посчитают бюллетени.
или ты просто брехиональный тролль. Если нет, то - просто дебил.
Передумови Галицької Асамблеї[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_1991&action=edit§ion=1 ред. ]
На кінець http://uk.wikipedia.org/wiki/1990 1990 року в Україні склалася надзвичайна ситуація з гострим дефіцитом http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80 споживчих товарів . Реґіони прагнули захистити себе від економічного хаосу, обмежити його розростання. Було очевидно, що консолідація демократичних сил, об'єднання ресурсів, потенціалів та зусиль трьох областей Галичини підвищить їхні шанси на виживання. Але для тісної співпраці було й ширше підґрунтя, ніж жорстка економічна потреба - цілий комплекс історичних, культурних, господарських, політичних та економічних мотивів.
Такими передумовами були:Доповнюваність економік http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 галицьких областей, що в сукупності різко підвищувало http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit&redlink=1 самодостатність реґіону - як його стійкість та опірність в аварійних обставинах, так і потенціал до розвитку.Єдність економічної та соціальної інфраструктури, що формувалася в Галичині століттями й сплавлена культурними та господарськими традиціями.Єдність та синхронність суспільно-політичних процесів в регіоні, висока однорідність та визначеність населення регіону в ставленні до основних соціально-політичних проблем.
Саме це визначало основні напрями стратегічної роботи керівництва галицьких областей: формування та утвердження регіонального фрагменту державності України та регіональної інфраструктури ринкової економіки.
Юридичною основою для розробки та реалізації цієї ідеї стала довгострокова угода щодо співробітництва.
В основу її було покладено:зобов'язання із сумісного проведення структурної, інвестиційної, природоохоронної, фінансово-кредитної, цінової регіональної політики;розширення співробітництва в комерційній, маркетинговій, посередницькій діяльності;
8 розробка й впровадження спільного механізму соціального розвитку областей збалансованого з природнім і економічним потенціалами, підвищення рівня життя, соціального і економічного захисту населення;створення спільної індустрії туризму та ін.
Механізмом реалізації угоди було передбачено створення робочого органу - Міжрегіональної координаційної ради, експертних груп спеціалістів з метою визначення головних регіональних проблемних питань і шляхів їхнього вирішення, а також створення комп'ютерного банку даних на регіональному інформаційно-обслуговуючому центрі. Пізніше ця робота була зосереджена в створеному Галицькому економічному центрі, який очолив професор http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BD%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 В.Пинзеник . Результатом його роботи була програма переорієнтації виробничих зв'язків з метою різкого підвищення рівня внутрішньої кооперації, конкретні проекти організації нових виробництв тощо.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%90%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_1991#cite_note-2 [2] Діяльність