СБУ задержала одного из лидеров сепаратистов в Донецке, - СМИ
Сегодня сотрудники Службы безопасности Украины задержали одного из лидеров общественной организации «Донецкая республика» Андрея Пургина.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на «Новости Донбасса».
Читайте также на «Цензор.НЕТ»: СНБО принял решение ввести визовый режим с Россией
Его подозревают в сепаратисткой деятельности. Деятельность «Донецкой республики» была запрещена решением суда, который посчитал, что ее действия направлены на территориальный развал Украины. Андрей Пургин принимал участие в штурме здания Донецкой областной государственной администрации 3 и 5 марта. Официально информацию о задержании Пургина пока не подтвердили.
Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: "Не финансируй оккупанта!", - активисты призвали киевлян бойкотировать российские товары. ФОТОрепортаж+ВИДЕО
Амерам- запад и центр Руины+ право вхождения этой части в НАТО, тоже через некоторое время.
Все по честному, ну а пока дерите глотки, свидоры, хе-хе.
Вобщим, как старшие скажут, так с Украиной и будет. Велком, так сказать, в счастливое будущее.
Не сцыте, каклы,так помойно как сейчас, вам уже не будет.
Да не сцыте, житуха ваша при этом улучшится, вы будете встроены в великий российский проект
Смерть кремлівським окупантам!!!
поймали
первого попавшего бомжа и навесили на него все, вплоть до шпионажа в пользу созвездия Тау-Кита.
-Ну, кум, Украина будет участвовать в ЕС.
-Значит войдет в ЕС?
-Нет, не войдет, но будет участвовать.
-Як так?
-Ну примерно, як яйца в половом акте: участвуют, но не входят. А так, рядом
болтаются!
Трахнутые трамадолом майдановцы отдыхайте, вы не в теме.
Те безумство, що зараз Ахметов коїть у Донецьку за допомогою завезених з Росії «туристів Путіна» й місцевого криміналітету, організоване злочинне угруповання «Люкс» (якщо хто не в курсі - свою назву це ОЗУ отримало по найменуванню нинішньої резиденції Ахметова в Ботанічному саду Донецька) вперше влаштувало 31 жовтня 2003 року. Того дня в Донецьку - заручившись обіцянкою Ахметова не заважати - мав відбутись партійний з'їзд «Нашої України». Але Рінат Леонідович, як відомо, хазяїн свого слова: захотів - дав, захотів - узяв. Саме тоді поплічники Ахметова - перший заступник голови Донецької облдержадміністрації Василь Джарти та голова обласної ради Борис Колесніков - вперше зігнали під будинок обласної державної адміністрації бюджетників з російськими прапорами та вивели на вулиці міста гопників з каменюками.
Цій фотографії 11 років. 31 жовтня 2003 року організоване злочинну угруповання «Люкс» уперше зігнало людей з російськими прапорами на площу перед Донецькою облдержадміністрацією
Слово «тітушки», яким нині позначають дрібний криміналітет, що використовується для нападів на журналістів і громадських активістів під час масових заходів, увійшло в обіг недавно - у травні 2013-го. Але саме це явище започаткував аж ніяк не мешканець Білой Церкви Вадим Тітушко на прізвисько «Румун». Авторство також належить «люксівцям», які 31 жовтня 2003 року вперше вивели на вулиці Донецька гопників і вихованців боксерського клубу ім. Єлісєєва з арматурою та каменюками.
Сплине рік, і «орли Ріната» будуть молотками бити учасників «помаранчевого» мітингу біля пам'ятника Шевченку в Донецьку та заснують «Антимайдан» у Маріїнському парку…
Донецький паханат
Для мене найбагатша людина України назавжди буде не «Рінат Леонідович» і не «Уважаємий», як нині модно його називати, а просто «Рінат». І не тому, що я старший від Ахметова. А тому, що пам'ятаю Ріната рудим відморозком, який приїздив на «стрілки» з ланцюгом у руці, наводячи жах на численних свідків його подвигів.
Власне, і Ахатя Брагіна, засновника організованого злочинного угруповання «Люкс», відомого під кримінальним прізвиськом «Алік Грек», 15 жовтня 1995 року замочили не в останню чергу через жорстокість Ріната - найближчого соратника скаженого Грека. Чимало замахів було й на самого Ахметова (особливо пам'ятна стрілянина по його автомобілю з гранатомета), однак йому вдалось не тільки вижити в буремні 90-ті, але й перетворити Донецьку область на кримінальний анклав, який впродовж шести років - з 1999 по 2005 - взагалі перебував у складі України суто номінально.
Власні суди, власна міліція, власна прокуратура, власна держподаткова адміністрація - ось що отримало угруповання «Люкс» на теренах Донецької області завдяки підтримці на президентських виборах 1999 року кандидатури Леоніда Кучми.
Для Кучми, який балотувався на свій другий президентський термін, результати голосування на Донеччині мали вирішальне значення, оскільки його політтехнологи вирішили скопіювати успішну виборчу кампанію російського президента Єльцина. Маючи лише 6% електоральної підтримки, Єльцин тоді переміг завдяки тому, що вийшов у другий тур голосування разом з комуністом Зюгановим. Після чого вся ліберальна Росія проголосувала проти «меншого зла».
Під аналогічну технологію в Україні був терміново сформований Конституційний Суд, який реанімував Комуністичну партію (щоправда, без повернення їй майна, конфіскованого в 1991 році постановою Президії Верховної Ради). А колосальні грошові вливання, державна підтримка, пресинг реальних опонентів Кучми й примітивні фальсифікації в ході виборів гарантовано забезпечували керівникові Компартії Петру Симоненкові вихід разом з Кучмою в другий тур виборів.
За таких умов можна було не сумніватись, що Західна Україна проголосує хоч за Кучму, хоч за чорта лисого, але тільки не за Симоненка, який на гроші олігархів проголосив себе «продовжувачем великої справи Леніна». Одначе Донецька область була традиційно «червоною», де комуністична риторика знаходила відгук серед чималого прошарку люмпенізованого пролетаріату. Тож мавпування російського досвіду могло призвести до блискучої поразки Кучми голосами тутешніх виборців.
І тоді Кучма домовився з донецьким бандформуванням про те, що «Люкс» усіма доступними способами забезпечить необхідні результати голосування, а Кучма віддасть Донецьку область на поталу Ахметову та Януковичу, перетворивши її, по суті, на автономну республіку. «Люкс» впорався з завданням, а до берега Азовського моря хвилі ще довго прибивали мішки з бюлетенями - такими дурницями, як підрахунок голосів на Донеччині з тих пір більше не переймались.
Форму державного управління, запроваджену Януковичем і Ахметовим у Донецьку, гострі на слово журналісти охрестили «донецьким паханатом». Це квазі-державне утворення, що проіснувало впродовж 6 років, не тільки мало власну армію (боєвики «Люксу») чи поліцію (у формі української міліції), але й власну ідеологію. За останню відповідали дві особи: це офіційний ідеолог Борис Колесников (голова Донецької обласної ради, згодом - народний депутат України, міністр інфраструктури й знову народний депутат України) та головний піарник Микола Левченко (секретар Донецької міської ради, нині - народний депутат України). Офіційну позицію угруповання в засобах масової інформації представляла народний депутат України Олена Бондаренко.
Коли кажуть, що організована злочинність не знає кордонів і є безнаціональною, це велика помилка. Угруповання «Люкс» завжди сповідувало й пропагувало ідеологію, в основі якої лежить патологічна ненависть до всього українського. Розроблена під керівництвом Колесникова «теорія» про особливий донбаський народ, який завжди протистояв хохлам за допомогою одномовних братів з Росії, мала ідеологічно закріпити окремішність донецького паханату та право угруповання «Люкс» встановлювати в Донецькій області свої власні закони.
Також помиляються ті, хто вважає, що Ахметов та його зграя є завзятими противниками Росії та протистоять експансії російського капіталу, позаяк розуміють, що безкарно набивати кишені вони можуть лише на теренах України. Насправді російський капітал давно вже панує в Донецькій області - урешті-решт, корпорація ІСД, очільник і співвласник якої Сергій Тарута нині очолює обласну державну адміністрацію, на половину належить державному «Внешэкономбанку», головою наглядової ради якого є прем'єр-міністр Російської Федерації.
Насправді на Ахметова в демократичній Україні чекає безрадісне майбутнє, що показали події 2005 - 2006 років, коли після перемоги «помаранчевої революції» з закинутих шахт підняли понад 50 трупів, жертв ОЗУ «Люкс». До речі, тоді в числі перших за ґрати мав потрапити не тільки бойовик «Люксу» Гіві Немсадзе, але й нинішній начальник ГУМВС України в Донецькій області Костянтин Пожидаєв. Але любов, яка раптом виникла між тодішнім президентом Ющенком і прем'єр-міністром Януковичем звела нанівець всі плани по розкриттю злочинів «Люксу».
Ба більш того: для Ахметова зараз є життєвоважливими, як мінімум, добрі стосунки з Росією. По-перше, його угруповання має чималі активи на території Російської Федерації - достатньо лише згадати кондитерські підприємства, що належать Борису Колесникову і які, на відміну від аналогічних підприємств Петра Порошенка, аж ніяк не потерпають від антиукраїнської політики Путіна.
По-друге, через анексію Криму Керченська протока наразі перебуває (і ще невідомо, скільки перебуватиме) під російським контролем. А, між тим, Ахметову належить Маріупольське пароплавство та порт на Азовському морі, через яке вивозиться за кордон левова частка продукції його металургійних комбінатів. Чи варто говорити, наскільки бізнес Ахметова залежить від прихильності російського керівництва?
По-третє, Ахметов має в Криму колосальні активи, нерухомість, компанію з перевалки морських вантажів у Севастополі, якій виділена земля для будівництва терміналу. Якщо найбагатша людина Україна відмовиться активно підтримувати сепаратистів, все це буде елементарно конфісковано «в доход кримського народу».
В обіймах Росії
Вже тиждень, як у Донецьку мусора (називати тамтешніх «правоохоронців» міліцією язик не повертається) знову катують людей за синьо-жовтні прапорці, знову переслідують активістів Майдану, знову передають «тітушкам» для розправи адреси тих, хто має нахабство мітингувати за державний суверенітет.
Нині вся імперія «Люкс» працює на влаштування в Донецьку сепаратистських заколотів. Безпосередньо організацією погромів займаються Микола Левченко та Сергій Богачов - колишній на нинішній секретарі Донецької міськради. Саме вони керують завезенням автобусами «туристів Путіна» через Луганську область, розселяють їх у готелях та гуртожитках, виплачують «добові», пишуть сценарії погромів, планують вбивства.
Микола Левченко та Сергій Богачов
Влучну характеристику цим двом персонажам з числа найближчого оточення Ахметова дав відомий донецький блогер pauluskp: «Эти гниды в новую реальность вписываться не хотят, поэтому из воров и коррупционеров превращаются в изменников и сепаратистов - чтобы и дальше оставаться ворами и коррупционерами. Путин им гарантирует».
До речі, Богачев інк
http://www.youtube.com/watch?v=Wryl37ugekM