В лесу на Луганщине в сожженной машине нашли тело проукраинского активиста
Милиционеры с Харьковщины нашли в Грековском лесу ( Луганщина ) тело пропавшего накануне проукраинского активиста Валерия Сало.
Он был председателем организации «Просвиты » в Красном Лимане Донецкой области , сообщает корреспондент Радио Свобода, передает Цензор. НЕТ .
Смотрите также на «Цензор.НЕТ»: Мать зверски замученного российскими террористами студента Юрия Дяковского опознала сына только по шраму. ВИДЕО
Сожженную машину вместе со сгоревшим телом Валерия Сало нашли сегодня , а накануне , 7 мая, его похитили боевики так называемой «Донецкой народной республики ». Об этом Радио Свобода рассказала заместитель председателя Донецкой областной « Просвиты» Мария Олийнык.
« 7 мая боевики « Донецкой народной республики » похитили жителя села Шантриголова Краснолиманского района , фермера , выступавшего за единство Украины Валерия Сало, - сообщила Мария Олийнык. - У них как раз должно было быть собрание местной ячейки . Его машину остановили в центре села вооруженные люди , избили и потерявшего сознание погрузили в багажник его машины и уехали , а сегодня сожженную машину вместе с телом нашли на Луганщине».
Радио Свобода пытается взять комментарий у Донецкой областной милиции по поводу ситуации и расследования исчезновения и убийства Валерия Сало.
иди мойся. скоро в землю
а ты ее навоз
подумайте. кто хочет быть навозом под нашими сапогами - пишите, тявкайте. кто не хочет - молчите. участь навоза ждет всех, тут тявкающих
Россия или Польша с Литвой
Хохлы как были рабами 1000 лет, так и останутся. Был шанс в СССР, но Кравчук *********
Теперь вы моль и навоз
«Под Славянском погиб Саша Анищенко, зам.командира Сумской «Альфы» СБУ. Ещё: «Под Славянском Донецкой области в ходе антитеррористической операции в понедельник погибли шесть человек, около сотни - получили ранения. Об этом сообщила спикер СБУ Марина ОСТАПЕНКО на своей странице в Facebook»
Так что данные по потерям украинцев скоро будем уточнять в сторону увеличения.
На Виннитчине простились с десантником, погибшим под Славянском: 20-летний парень закрыл собой от взрыва семерых солдат.
Мы поняли: Кацапье не люди. Отныне слово «кацап» для нас самое страшное проклятье. Отныне слово «кацап» разряжает AKM. Не будем говорить. Не будем возмущаться. Будем убивать. Если ты не убил за день хотя бы одного кацапа, твой день пропал. Если ты думаешь, что за тебя кацапа убьёт твой сосед, ты не понял угрозы. Если ты не убьёшь кацапа, кацап убьёт тебя. Он возьмёт твоих детей и будет мучить их в своей окаянной федерастийной стране. Если ты не можешь убить кацапа пулей, убей кацапа штыком. Если на твоём участке затишье, если ты ждёшь боя, убей кацапа до боя. Если ты оставишь кацапа жить, кацап повесит украинского человека и опозорит украинскую женщину. Если ты убил одного кацапа, убей другого - нет для нас ничего веселее кацапских трупов. Не считай дней. Не считай вёрст. Считай одно: убитых тобою кацапов. Убей кацапа! - это просит старуха-мать. Убей кацапа! - это молит тебя дитя. Убей кацапа! - это кричит родная земля. Не промахнись. Не пропусти. Убей!
"Пэрэможный" бой украинской армии.
Ночью 08.05.2014 в районе Рыбхоза произошёл успешный бой киевской армии с киевской армией. Победила дружба и "свидомисть"
Два
свидомо-патриотических блок-поста воевали друг с другом в течение двух
часов. На одном из блок-постов сгорел украинский "Хаммер" -
коллеги-патриоты постарались. Бой начался внезапно(тм) - донецкие
ополченцы стрельнули из подствольника и быстро ушли. А вот десантники из
95 бригады не успокоились и вовсю начали сражаться друг с другом.
Войска Донецкой Народной республики не стали им мешать - пусть
"свидомые" развлекаются.
Кроме того, по словам Стрелкова в бою под
Семеновкой было полностью уничтожено подразделение "Альфы" из Сумской
области. СБУ подтверждает очередную "свидомую пэрэмогу".
Завтра Одесса и Харьков?
Многообещающие научные изыскания и забавные эксперементы продолжаются.
(реакция т.Сталина на смерть Горького М.)
Согласен.
ЦЕ УКРАЇНА !!! ДОНБАСС- ЭТО УКРАИНА !!!
Донецька
та Луганські області - це українські етнічні землі, це землі Кальміуської
паланки Війська Запорозького Низового, східний кордон якої сягав р.Дон.
Жодного сантиметра Кремлівському агресору української землі,
окропленої славою нашого КОЗАЦТВА !!!
Справжньою науковою сенсацією
археологічного 2012 р. сезону стало відкриття козацької фортеці Кальміус в
центрі Маріуполя, що на Донеччині.
Незважаючи на те, що згадки про
центр Кальміуської паланки Війська Запорозького
Низового ( східний кордон якої сягав ріки Дон ) збереглися в архівах Коша, у листуванні козацької
старшини, писав про нього у своїй знаменитій «Історії запорозьких козаків» і
Дмитро Яворницький, факт існування на березі Азовського моря східного
козацького форпосту і слободи біля нього, тривалий час брався під сумнів, а то
й вперто заперечувався. Як заперечувалася й козацька історія донецького краю.
Особливо ж той факт, що Маріуполь має українське козацьке коріння, був, як і
багато міст та містечок на сході і півдні України був заснований запорожцями,
січовиками, а не за вельможною царською вказівкою, як у тому, фальшуючи
історію, переконувала людність роками імперська пропаганда. Ще й сьогодні у
Маріуполі дотримуються імперсько-радянської версії щодо заснування столиці
Приазов'я. За цією версією «батьком» міста був
губернатор Азовської губернії Чертков, з волі якого, начебто, закладено
поселення у 1778 році. Нову енергію цій даті надав Указ Президії Верховної Ради
України від 3 вересня 1978 року про нагородження Жданова (так тоді називався
Маріуполь) орденом Трудового Червоного Прапора на честь 200-річчя міста. Не
менш популярна й версія про заснування Маріуполя греками, яких Катерина друга
переселила з Криму на береги Азова. Відомо, що більше двох тисяч православних
переселенців з Криму митрополит Ігнатій за домовленістю імператрицею (за що тримав
щедрі дари) привів у Павловськ наприкінці липня 1780 року. Документи свідчать,
що перший подячний молебень Ігнатій з паствою відслужили у козацькій церкві, а
чимало людей розселили у хатах та кам'яних будинках, що належали козакам. Самих
же козаків депортували, виселили на землі інших паланок.На клопотання
переселенців Павловськ, що називався так на честь цесаревича Павла Петровича,
був перейменований у Маріуполь. Втім Павловськ був Павловськом усього півтора
роки, до того, до знищення Катериною Запорозької Січі із забороною на віки й
спогаду про запорозьких козаків, носив назву Кальміус.
Пам'ять
про паланкового полковника зберегли не лише архіви Коша, а й його хутір у Новоазовському районі, який
до сих пір зветься Порохня. Є на мапі Донеччини й інші села та міста, що
нагадують про козацьке минуле краю: Козацьке, Селидове, від імені козака
Селида, Козацька пристань тощо.
А ось краєзнавець, автор відомої книги «Приазов'я - колиска козацтва» Микола
Руденко стверджує, що вже на початку XVII століття фортеця Кальміус виконувала
важливу роль у період походів запорозьких козаків проти татар і турок у 1615 і
1616 роках, наступних 1617, 1620, 1622 та 1630 роках. Адже ріка впродовж
тривалого часу, якщо головний дніпровський шлях був перекритий ворогом,
забезпечувала запасний вихід з Хортиці по Дніпру, далі Самарою, Вовчою,
Осиковою та Кальміусом у Азовське, а потім Чорне море.
P.S.
В січні 1655 року січовики отримали від
гетьмана Богдана Хмельницького універсал, якій більш-менш точно узаконював межі
вольностей війська Запорозького Низового. Ось як сказано в універсалі Хмельницького : «А тепер також володіти їм стародавнім
городком запорозьким. Самарою прозваним, з перевозом із землями в гору Дніпра
по річку Оріль, а вниз до самих степів ногайських і кримських, а через Дніпро і
лимани Дніпрові та Бугові, як одвіку бувало, по очаківські улуси, і вгору річки
Бугу по річку Синюху. Від Самарських же земель, через степ по самісіньку річку
Дон, де ще за гетьмана Предслава Ланцкоронського козаки запорозькі свої
зимівники мали, те все щоб непорушно повік при козаках запорозьких лишилось».
Звернімо увагу: запорозькі землі сягали
аж до Дону. Це була крайня, споконвічна межа їхніх вольностей, межа
Кальміуської паланки.