Местоблюститель УПЦ МП попросил Порошенко помочь защитить имущество церкви
Местоблюститель Киевской митрополичьей кафедры митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий попросил президента Украины Петра Порошенко лично вмешаться в ситуацию и применить все средства для предотвращения нападений и захватов храмов и монастырей УПЦ.
В обращении Митрополита утверждается, что "недавно имели место поджоги храмов в Киеве и других регионах Украины, совершены акты вандализма, а также попытки захвата храмов и других помещений, принадлежащих УПЦ", передает Цензор.НЕТ со ссылкой на Зеркало недели.
"Наше особое беспокойство вызывает тот факт, что 22 июня 2014 года возле Киево-Печерской лавры собралось большое количество агрессивно настроенных и вооруженных людей. Все это выглядело как попытка захвата Лавры. По милости Божией и благодаря действиям правоохранительных органов ситуацию удалось уладить. Однако мог бы быть и другой вариант развития событий, следствием которого стали бы человеческие жертвы и усиление раскола общества", - заявил Онуфрий.
Читайте на «Цензор.НЕТ»: В Киево-Печерской Лавре утверждают, что не имеют отношения к "самовольному крестному ходу"
"Не может не возмущать то, что в последнее время в СМИ неоднократно появляются сообщения, которые существенно искажают позицию нашей церкви по ситуации в Украине. Не было исключением и освещение событий вокруг Киево-Печерской лавры. Все это мы расцениваем как попытки искусственно противопоставить Украинскую православную церковь обществу. Такие действия несут угрозу нарушения межрелигиозного мира и общественного спокойствия", - говорится в заявлении митрополита.
Как сообщал Цензор.НЕТ ранее, 22 июня на территории Киево-Печерской Лавры сторонники "Русского мира" планировали провести крестный ход и объявить о создании "Киевской народной республики". Для предотвращения этой попытки возле Лавры собрались несколько сотен человек с украинскими флагами.
#ПУТИН: Из меня вышел хороший человек. А плохой - остался.
служба безопасности России, Приказ № 345 от 05.01.2014:
В целях
экономии времени на переодевание, разрешить священникам отправлять
религиозные службы в кителях, и приходить на работу в ФСБ в рясах. В
дальнейшем будет введена новая форма одежды - рясокитель. На левом рукаве
рясокителя имеется нарукавный знак с буквами «РПЦ ФСБ РФ» и крестом на
фоне красной звезды. Разъяснить населению, что бабло за крышу и откаты
можно вручать непосредственно священникам. Но в этом случае квитанции не
выдаются. Священник выдает расписку от руки.
церковь Киевского патриархата, на протяжении 698 лет существовала в
единстве с Константинополем, не имея никакого отношения к Московскому
патриархату, который возник намного позже. Московская церковь объявила
себя автокефальной, и избрала себе митрополита в 1448 году. Но это действо
не признал вселенский патриарх, и другие иерархи православных церквей,
поэтому на протяжении 141 года московская православная церковь считалась
не канонической (не законной), а ее каноничность была признана только в
1589 году. В 1667 году, после захвата Московией большей части территории
современной правобережной Украины - московские цари и патриархи, несколько
раз безуспешно стремились ликвидировать церковную независимость Украины. И
в 1686 году патриарх Яким послал в Константинополь диакона Никиту
Алексеева с очередной просьбой ликвидировать Киевский патриархат, однако
получил очередной отказ у патриарха. Тогда Алексеев подкупил турецкого
визиря от которого Константинопольский патриарх был в сильной зависимости.
Великий визирь за взятку приказал Дионисию удовлетворить просьбу Московии.
Именно за этот поступок Дионисия лишили церковного престола, однако
церковную автономию Киеву уже не вернули. Таким образом, путем несложных
расчетов получаем: Киевский патриархат был независимым с 988 по 1689годы -
всего 698 лет, а Московский - с
1589 по 2014 годы - всего 425 лет.
То есть киевский патриархат - в полтора раза дольше был каноническим, чем
сегодняшний московский.
раз такие детали замечаешь....
но, номер настоящий - я в копипасте год и месяц поменял.....
вот держи, с учетом всех праздников и выходных - правильный вариант:
Федеральная служба безопасности России,
Приказ № 7, от 15.01.2014:
В целях экономии времени на переодевание, разрешить священникам отправлять
религиозные службы в кителях, и приходить на работу в ФСБ в рясах. В дальнейшем будет введена новая форма одежды - рясокитель. На левом рукаве рясокителя имеется нарукавный знак с буквами «РПЦ ФСБ РФ» и крестом на фоне красной звезды. Разъяснить населению, что бабло за крышу и откаты можно вручать непосредственно священникам. Но в этом случае квитанции не выдаются. Священник выдает расписку от руки.
В податковій не працював, хабарі не брав.
Этот московитский гадюшник надо разогнать, это не церковь, а филиал гебни в Киеве.
Маленького Пу... в отставку НА...
Мда украину также непонять как и рассию
Гадаєш, ми така ж наволоч, як ваші кримляді?
Проте, хто зна, може і варто відповісти подібним? Згадати листівки проти Ющенка та хресні ходи на підтримку Януковича - пряме втручання в політику?
В БОГА ВЕРУЮ ПОПОВ НЕНАВИЖУ! (хотя едко и среди них попадались Люди)
21.02.2011Yuriy_K1238514190
Теги: http://newsland.com/index/news/tag/3945/ фашизм , http://newsland.com/index/news/tag/47437/ рпц , http://newsland.com/index/news/tag/86500/ православие , http://newsland.com/index/news/tag/102550/ религии
В нашем православном предании, как и в нашей истории, есть много черных страниц. Вот одна из них.
КАЗАНСКИЙ СЪЕЗД 1897 ГОДА. Страшное знамение последнего времени - концентрационные лагеря смерти - плод миссионерского творчества «святителя Мелетия» и других православных иерархов злополучного Казанского съезда
Про це йдеться в повідомленні на http://www.patriarchia.ru/ сайті Російської православної церкви.
Таку нагороду головний комуніст Росії отримав на честь свого 70-річчя.
"Вважаю справедливим удостоїти вас ордена "Слави і честі" III ступеня", - сказано в привітанні Кирила.
Глава РПЦ привітав Зюганова з ювілеєм.
"Будучи одним з найбільш відомих політиків ******** Росії, Ви
прагнете піклуватися про добробут народу та захищати традиційні моральні
цінності", - сказано в привітанні.
Як повідомлялося, раніше лідери луганських сепаратистів Валерій Болотов і Василь Нікітін http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/26/7030178/ подякували Зюганову за фінансову допомогу.
Хочется задать вопрос Онуфрию :"Ситуация в Киеве хуже чем на Донбассе?"
хрещення України-Русі в 988 р. Українська церква протягом 698 років існувала в
канонічній єдності з Константинополем незалежно від Московського патріархату,
який виник набагато пізніше. Московська церква проголосила себе автокефальною
(тобто не залежною ні від Києва, ні від Константинополя) й обрала собі
митрополита в 1448 р. Проте цю акцію не визнали ні Вселенський патріарх, ні
найвищі ієрархи інших православних церков, і протягом 141 року Російська
православна церква вважалася не канонічною
(незаконною).
Її канонічність було визнано
й обрано першого патріарха цієї церкви за участю Константинопольського
патріарха лише в 1589 р. Після приєднання України до Росії в 1654 р. й
особливо після Андрусівського перемир'я з Польщею 1667 р., за яким Росія
одержала більшу частину Правобережної України, московські царі та патріархи
прагнули ліквідувати й церковну незалежність України. Особливо на цьому
наполягав патріарх (з 1674 р.) Яким (Савелов). Разом з московським царем він
декілька разів звертався до Константинопольського патріарха, просячи його
уступити Москві Українську церкву, але згоди на це не діставав.
Тоді Москва за допомогою
українського гетьмана І. Самойловича, долаючи рішучий опір українського
духівництва, протягом 1684-1686 pp. самочинно приєднала Українську церкву до
Московського патріархату. Але треба було все ж таки мати формальну згоду
Константинопольського патріарха. Для цього навесні 1686 p. патріарх Яким послав
до Константинополя досвідченого дяка Нікіту Алексеева, який привіз патріархові
Діонісію грамоти з проханням віддати Москві Київську митрополію з усіма її
єпархіями і щедрі подарунки. Однак Царгородський патріарх вважав таку злуку
незаконною і спочатку прохання Московського патріарха знову відхилив. Тоді
спритний Нікіта Алексеев вирішив звернутися безпосередньо до турецької влади,
від якої був залежний Константинопольський патріарх.
Коли недавно обраний
патріарх Діонісій приїхав до м. Адріанополя, щоб нову його посаду затвердив
Великий візир Османської імперії, там уже був московський посланець і встиг
домовитись із турецьким володарем. Великий візир, будучи непоганим політиком,
хотів зберегти добрі стосунки з Москвою і нейтралізувати Росію у війні Туреччини
з Польщею, Австрією та Венецією, а тому наказав патріархові Діонісію
задовольнити прохання Москви.
Лише після
цього у травні 1686 р. Діонісій видав грамоту про передачу Української церкви
під юрисдикцію Московського патріархату, взявши за це від московського посла
доброго хабара - 200 золотих червінців і 120 чорно-лискучих соболів. Однак
невдовзі через цей неканонічний вчинок Діонісій був позбавлений патріаршого
престолу, але церковну автономію Україні так і не повернули. (Детальніше див.:
Никольский H. Патриаршество в России // Энциклопедический словарь о-ва "Бр. А. и
И. Гранат и К°". - Изд. 7. - Т. 31. - М., [1915]. - С. 376-378; Огієнко І. І.
Українська церква. - К., 1993. - С. 157-194."
http://www.reocities.com/ua_ukraine/ukrainerus032.html#W1
Г. Півторак
Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов / Міфи і правда про трьох
братів слов`янських зі "спільної колиски".- Київ.: Видавничий центр "Академія",
2001. -C.104-105
і навіть розумніші люди з поспільства звали москвинів як півдикий, темний народ
і вже тому не могли нічого доброго сподіватися від зв'язку з тим народом.
Бракувало також конечних психологічних передумов для якогось об'єднання і з боку
московського. Москвини тоді себе не вважали за один народ з народом українським,
тільки виразно себе відмежовували від українців, яких звали "черкасами".
Себе москвини звали
"людьми московськими", державу свою звали державою московською, і лише
нечисленна група з оточення московського царя та з духовенства знала, що
московський цар почав титулуватися "всея Вєлікія Росія самодержцем". Але, як
побачимо далі, і український гетьман уважав себе володарем "Великої Росії".
Такий стан був наслідком того, що коли ще за короля Юрія І візантійський
патріарх погодився іменувати окремого митрополита для Галицько-Волинської
держави. - то надав йому титул "митрополита Малої Руси'', залишаючи за
київським митрополитом титул "митрополита всея Руси", або, як його почали
титулувати, митрополита "Великої Роси".
Митрополит київський
переїхав (не переносячи формально своєї столиці) до Москви і привіз із собою той
титул, а потім митрополити київські з Москви переїздять до Вільна.
Тоді, без згоди царгородського патріарха, москвини в 1448 році
проголошують єпископа рязанського "митрополитом московським", а що перед тим
митрополити київські, які жили якийсь час у Москві, звалися "митрополитами
Великія Росії", - то і цього титулу додають собі безправно московськи
митрополити. Пізніше, за прикладом митрополитів, починають себе і московські
царі титулувати "самодержцями всієї Великої Росії" , але цей титул був ними
взятий від митрополитів, а не внаслідок переконання, що московська держава є
єдиним спадкоємцем Києва.
Тому створилася така
ситуація, що в часі, коли було складено Переяславську умову, - хоча московський
нар і титулував себе володарем "Великої Росії", однак і українська влада
вважає, що вона заступає інтереси цілого "народу російського", розуміючи назву
"російський" як грецьку назву "народу руського", себто як "вчену", урочисту
назву українського народу Але обидва народи вважають себе цілком чужими.
Тому хоча б у1482 році москвини намовляють татарського хана Менглі-Герея напасти
на Київ і пограбувати його, а вдячний хан, зруйнувавши місто, посилає в дарунок
московському царю золоту чашу і дискос з пограбованої ним київської Святої
Софії."
http://www.reocities.com/ua_ukraine/ukrainerus032.html#W1
Бжеський Р.
Переяславська угода в планах Богдана Хмельницького та "переяславська легенда"/
Післяслово В.Морозова. -Львів, 1998.
-C.12-13
своїй природі, мілітарна орда, була заснована їв. Калитою (зятем і лакизою хана
Узбека). "Москва... основана на крові", М. М. Карамзін, "І. Г. Р.", т. 2, cтop.
142, 1892 p. Живе вона з того, що грабує селища мирних сусідніх племен... Чому
Москві християнізм не шкодив у житті державному? У Москву примандрував
Візантійський патріярх Єремия у липні 1588 року. У Константинополі панують
могаметани ("плем'я Агар'янське"). У св. Софії вище вівтаря напис: "Могамет
переміг Христа".
Знать Московська (вихрещені
потомки ханів Татаро-Монгольської орди) сказала Єремиї, що він отримає золото,
соболі, діяманти, коли освятить Москвина (митрополита Іову) на патріярха
Московського і всея Руси. "Я не можу цього зробити. Бо це означатиме, що
Московитія стала незалежною від патріярха Візантійського", - відповів Єремия.
"Не висвятиш, то загинеш у в'язниці, под караулом", - сказав йому татарин
(віце-цар Б. Годунов)... Годунов дивився на християнізм так, як і його предок
хан Батий. Патріярх Єремия сидить у в'язниці. Повітря затхле.. їжу Подають на
лопатці через дірку.
Починають жалити блощиці,
воші. І, щоб урятувати собі життя, патріярх Єремия 122 січня 1589 р. у Москві у
церкві Успіння, піднявши хреста, проречав: "Православний цар, вселенський
патріярх і собор священний возвишає Іову на престол патріярха всея Руси".
Знать Татарська (творці державної Московитії) - Годунов, Мансуров, Чулков,
Тарханов, Бутурлін, Темірязєв, Бекламішов і сотні таких, як вони, в екстазі
тріюмфу. "Старий Рим упав від єресі Апполінарової, а новий Рим (Константинополь)
окупований "безбожним плем'ям Агар'янським". Москва - Третій Рим! Москвини
натхненні заповітом Чингіс хана Темуджіна (текст заповіту зберігається в
Москві). Темуджін мріяв покорити народи Світу. Створити Світову Татарську Орду.
(Звідси месіянізм: Світова Комуністична Держава з столицею Москвою)."
http://www.reocities.com/ua_ukraine/ukrainerus032.html#W1
Мудристь
Української Правди: Наука РУНВіри; Силенкиянин; Віра в Дажбога.- К.: АТ
"Обереги", 1996.- Парал. тит. арк. англ.
C.196-197
митрополити ревно зберігали свій давній титул «всія Русі». Так було до
часів Брестської унії 1596 р., так стало і після відновлення Київської
православної митрополії в 1620 р. Митрополити Михайло Рогоза, Іов Борецький,
Ісая Копинський, Петро Могила неодмінно іменувалися і «всія
Россії». Характерним у цьому плані є акт обрання митрополитом Київським
Петра Могили. «Мы, сановники й рицарство, й все духовенство, обивателя корони
польской и великого княжества литовского, люди народа русского, религии
греческой... участвуя все сообща, по древним правам и обычаям, в избрании общего
пастыря нашего, митрополита всея Руси» [14-Акт избрания Петра
Могилы в митрополиты Киевские // Кисвские епархиальные ведомости. -К., 1867.-V.
8,-С. 244.]...
Судячи з наявних джерел,
назви «Велика Русь» і «Мала Русь» насправді з'явилися на початку XIV ст. і були
дані греками. Про них говориться у грамоті Царгородського патріархату, за якою в
1303 р. утворювалася окрема Галицька митрополія. У ній Малою Руссю названа
територія Галицько-Волинського князівства [22- Gelzer H. Beitrage zur zussischen
Kirchengeschichte aus griechischen Quellen Zeitschrift fur Kirchengeschichte. -
Gotha, 1892. - Bd XIII. - S. 253.]. У 1347 р. імператорською буллою Івана VI
Катакузена Галицька митрополія ліквідовувалася.
«Відтепер,- говориться в
грамоті,- святі єпископства Малої Русі, званої Волинню, а саме галицьке,
володимирське, холмське, перемишльське, луцьке і турівське мусять підлягати
наново святій митрополії Києва і цілої Русі» [23- Цит. за: Чубатий М. Історія
християнства на Руси-Україні.-Рим, Нью-Йорк., 1965.-Т. І, С. 699-700.]. Лист
імператора до волинського князя Любарта пояснює причину ліквідації Галицької
православної митрополії. «Ти знаєш, що відколи руський народ пізнав Бога та
через святе хрещення просвітився, через звичай та закон було усталено, щоб в
цілій Русі, як у Великій так і в Малій, був тільки один митрополит у Києві та
щоб він висвячував усіх єпископів на всі єпископства» [24- Чубатий М. Вказ.
праця.-С. 700.].Ф
http://www.reocities.com/ua_ukraine/ukrainerus032.html#W1
П.Толочко Русь-Мала
Русь-руський народ у другій половині ХIII-ХVII ст. // УКиївська старовинаФ, є
3/1993.
"На мою думку, причиною цієї неперехідної
затятості є якраз те, що в глибині душі наші молодші «старші» брати, які - як не
крути - зросли саме з нашого кореня ... Російська православна церква
Московського патріархату, що зросла на наших теренах. До 1448 року Москва
входила до складу Київської метрополії, потім оголосила себе автокефальною, а у
1685 році («не за церковними канонами, а хитрощами», як дипломатично
зазначає патріарх Київський і всієї України-Руси Філарет [68])
вже, у суто московському стилі, «насильно приєднала до себе Київську
метрополію, котра на той час перебувала в юрисдикції Константинопольського
патріархату, ...і хоча у 1686 році патріарх Константинопольський Діонісій і
дав Москві відпускну Грамоту, але вже у наступному, 1687 році.
Константинопольський Собор скасував рішення патріарха Діонісія стосовно
Київської митрополії і за порушення канонів позбавив його патріаршества» [69],
постійно відчувають саме свою історичну меншовартість, оскільки століттями
будували свою «исконнорусскость» саме на нашому, вкраденому і привласненому,
історичному підірунті."
http://www.reocities.com/ua_ukraine/ukrainerus032.html#W1
Михайло
Лукінюк Україна - Крим - Росія: ******* на тлі минулого, або старі міфи і нова
реальність взаємин.-К., "Бібліотека Українця",2000
Энгельс
Ф. пише у литі до свого друга Е. Бронштейна : "как "освобождает" царь? ...
спросите у украинских крестьян, которых Екатерина тоже сперва освободила от
"польского гнета" (предлогом была религия) только для того, чтобы потом их
аннексировать. К чему в сущности сводится все русско-панславистское
надувательство? К захвату Константінополя - больше ни к чему... Стоит только
русским занят Константинополь, - тогда прощай болгарская и сербска независимость
и свобода - эти братушки (bratanki) очень скор почувствовали бы, насколько лучше
им жилось даже при турках. Только колоссальной наивностью этих bratanki
объясняется их вера то, что царь заботится об их выгоде, а не о своей
собственной..."
http://www.reocities.com/ua_ukraine/ukrainerus032.html#W1
Маркс К. и Энгельс Ф.
Сочинения: в 50-ти тт. Изд. второе. Том 35. - М., 1962.
С.230-231.
Все имущество, принадлежащее УПЦ МП нужно конфисковать и передать нашей УКРАИНСКОЙ церкви - УПЦ Киевского Патриархата, ибо российские мрази - попы и дьяконы - практически поголовно завербованные ФСБ РФ агенты, действующие на территории Украины уже несколько лет.
Адеюсь порх хоть здесь не полезет против народа!
Должна быть одна единая поместая украинская церковь!
Никаких московских патриархатов!
Посмотрим, что из этого выйдет, болезный.