Парламент включил в повестку дня проект изменений в Конституцию

ГЕЙРОПА ЗОГНЕВАЕТ А РОССИЮШКА ВСТАЕТ С КОЛЕН11 ХА ХА УХОДИТЕ В ГЕЙРОПУ ХАХЛЫ А МЫ ТУТ БУДЕМ БЕЗ ВАС ПРОЦВЕТАТЬ11 ВЕРНИТЕСЬ ХАХЛЫ АПОМНИТЕСЬ МЫ ЖЕ СЛАВЯНЕ ОДИН НОРОД111 НЕ СЛУШАЙТЕ РЕПТИЛОИДА ОБАМУ ОН НЕ ПРАВОСЛАВНВНЫЙ111 НАКАТИМ ЖЕ ПАБЫСТРЕЯ ЗА ГЕЙ ОРГИЕВСКУЮ ЛЕНТУ111

Боевики ЛНР совершили неудачную попытку нападения на г.Счастья. Были отбиты, силы АТО ищут остатки терров по посадкам

Оксана Сироїд: Нав'язана Росією "жуйка" про те, що причиною конфлікту в Україні є проблеми російськомовного населення, яке можна вирішити лише офіційним статусом російської мови та федералізацією України - дає свої плоди. Експерти самовіддано дискутують стосовно адміністративно-територіального устрою та статусу мов в Україні. При цьому всі забувають, що ми з вами, народ України, тут у принципі існуємо, і що Конституція України, як і право її змінювати - належить виключно нам. Довелося порадити шановним експертам та дипломатам спробувати поширити цю дискусію та їхні поради стосовно конституційного облаштування адміністративно-територіального устрою та мовних проблем у таких державах як Канада, Бельгія та, зрештою, сама Росія. Після моєї поради, ті, хто були щирими у своїй омані, але достатньо проникливими, почервоніли та попросили вибачення. Однак це не бентежить новообраного президента України. Схоже, ми вчергове обрали президентом особу, яка зовсім не прагне бути главою держави Україна, але має намір стати просто собі президентом. Остаточне протверезіння забезпечили http://www.pravda.com.ua/articles/2014/06/26/7030163/ зміни до Конституції ,http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51513 запропоновані президентом на двадцятий день своєї каденції . Тому завзяттю, з яким Петро Олексійович підійшов до узурпації влади в державі можуть позаздрити всі його попередники. Якщо ще хтось пам'ятає інаугураційну промову новообраного президента, то він присягав, що не посягатиме на парламентсько-президентську форму правління та гарантуватиме децентралізацію й правдиве місцеве самоврядування. Парламентсько-президентська республіка неможлива без: 1) усього уряду, себто виконавчої влади, що підконтрольний парламенту; 2) уряду, спроможного формувати й впроваджувати всю політику в державі, як на центральному, так і на місцевому рівні; 3) глави уряду, спроможного впливати на формування своєї команди/уряду.Децентралізація означає посилення юридичної та фінансової незалежності органів місцевого самоврядування - сільських, селищних, міських рад та їх голів - у прийнятті рішень. Незалежності, передовсім, від органів державної влади як центральних так і місцевих. Але найважливіше й найпростіше, що може й повинен засвоїти кожен, хто намагається осягнути тонкощі конституційної побудови: бачиш повноваження - шукай відповідальність за них. Бо ніхто нам із вами не напише в змінах до конституції: "Я маю намір зловживати своїми повноваженнями, бути свавільним та узурпувати владу". Але як тільки нам хтось пропонує повноваження, і ми не бачимо, як цей "хтось" відповідатиме за ці повноваження - завжди йдеться про зловживання, свавільність та, зрештою, узурпацію. Питання лише часу. Отже, що Президент нам пропонує:
1. Щоб він отримав повноваження призначати частину керівників центральних органів виконавчої влади без відома голови уряду та парламенту. Це означатиме, що частина людей в уряді, за діяльність яких нестиме відповідальність прем'єр, буде підконтрольна президенту, який не нестиме за це жодної відповідальності.
2. Щоб прем'єр-міністр не впливав на добір своєї команди, формуючи її із числа осіб, запропонованих коаліцією. Знову ж таки, коаліція не нестиме жодної відповідальності за тих людей, яких вона запропонує прем'єрові.
3. Щоб усі органи виконавчої влади на місцях були підпорядковані президенту в особі його представників. У той час як відповідальність за діяльність цих органів нестиме уряд та прем'єр. Окрім цього, президент переконаний, що децентралізація - це коли представники президента здійснюють нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, а президент зупиняє дію актів органів місцевого самоврядування та призначає дострокові вибори до цих органів. І знову - жодної відповідальності.І родзинкою ж, звичайно, є пропозиція президента одноосібно, без згоди парламенту, звільняти генпрокурора. Це ж так приємно - тримати прокуратуру на довгому, але дуже міцному повідку. Перелік запропонованих нововведень
не є вичерпним, але, як на мене, досить показовим. Як показовим є й те, від чого президент
не відмовився. Наприклад, від повноваження призначати суддів, яке всю історію незалежної України було тяжко зловживаним і слугувало лише корупції й політичному тиску. Описані три епізоди стосуються одного сюжету - поваги до української нації.
Дуже важко очікувати, що хтось за парканом тебе поважатиме, якщо у своїй хаті тебе ні
за що мають. Ще коли йшлося про підписання Угоди про асоціацію восени минулого року, і європейські держави визначалися, чи є для них принциповою передумовою звільнення Юлії Тимошенко, представник міністерства закордонних справ однієї з держав сказав: "Ми ніколи не відмовимося від цієї позиції, бо Тимошенко єдина впізнавана українська особа в нас у країні. Якщо ми змінимо свою позицію, виборці більше за нас не проголосують". "Не зловживай!"
та "Не узурпуй!" - хіба не ці цінності є найупізнаванішими для тих, хто віддав свої
голоси за новообраного президента? Тоді для кого призначені запропоновані ним зміни?
Хто повинен хотіти жити в Україні з неконтрольованим і свавільним президентом? Є ще, звичайно, час і можливості відступити, зберігши обличчя. І перед тим, як щось знову пропонувати, подумати про тих, кому за цим жити. На що й сподіватимемось. А якщо ні… Пригадується один з останніх епізодів у книзі Жуля Верна "Діти капітана Гранта",
коли віднайдений капітан на запитання про те, що було найважче на острові, відповів
"Найважче було не впасти у відчай та залишитись людиною". Тому для нас
найважливіше - не впадати у відчай за жодних обставин і залишатись людьми.
Тобто зберігати основну ознаку людяності - гідність.
А гідність, як ми знаємо, підкаже що робити далі.