Папа Римский в Сочельник попросил освободить всех похищенных

Папа Римский Франциск в рождественский Сочельник 24 декабря во время традиционной воскресной проповеди в Ватикане призвал к освобождению всех похищенных людей, включая священников, монахов и мирян.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Интерфакс-Украина.
Также понтифик попросил о "даре мира для всего мира" и отметил, что особенно молится за людей, которые больше всего страдают из-за конфликтов в мире.
Как известно, в полночь в храмах пройдут праздничные мессы. Наимасштабнейшая – в соборе Святого Петра в Ватикане. Ее проведет папа Римский Франциск, в которой обратится с традиционным рождественским посланием.
Топ комментарии
https://censor.net/blogs/all/page/1/category/0/interval/5/author/410893/sortby/dateКапелан Правого Сектору під час Майдану. З початку війни на фронті займається духовною та патріотично-виховною роботою з воїнами. Засновник Капеланської служби ДУК ПС, котру очолював до моменту розділу організації. Зараз як офіційний капелан УГКЦ працює від Генштабу. Засновник громадсько-патріотичного руху "Шлях Єднання". Автор духовного твору "Вервиця Перемоги", та засновник громадсько-патріотичного руху «Шлях Єднання».https://*********.censor.net.ua/images/2/1/2/d/212d82e296bd4e1f803cdce74c840fd2/original.jpg
https://censor.net/blogs/3041386/*****************************************
Сплановане знищення Української нації, жорстоке, поганське, по сатанинськи нелюдсько-озвіріле…
Напевно, єдине явище у житті людства що характеризується *********** (тими кому вдалося вижити), як щось безмежно страхітливіше за жахіття війни.
Але давайте з Вами проаналізуємо тодішні події:
ГОЛОДОМОР 1921-1923 років:
На вищому, державному рівні витончений грабунок Українських селян окупаційним совітським режимом.
Із кожною інтервенцією, з 1917 року починаючи, совіти відшліфовують свої розбійницькі напади, і вже станом на 1919 рік, у "красній" армії були сформовані та діяли цілі загони, що спеціалізувалися на вилученні хліба та худоби у селян, на загарбаних землях України…
Обравши для боротьби з народом стратегію ГОЛОДУ, червоні комісари отримали можливість не лише жорстокими методами подолати протистояння кровавому червоному режиму, але й наповнити бездонні комори ледачої, вічно п'яної Московії, ціною вимираючого з голоду, пограбованого Українського народу.
Адже,незважаючи на посуху, хліб в Україні був, та червона Росія мільйонами пудів вивозила зерно, відриваючи його від селян, та прирікаючи їх на голодну смерть.
Особливо беручи до уваги той факт, що подаючи на західний світ прохання про продовольчу допомогу, Ленін та його соратники вели мову тільки про Поволжжя, замовчуючи факти про вимираючий з голоду, пограбований червоним совіцьким режимом південь України, звідки вивозився останній хліб та худоба, як на терени Росії, так і на експорт.
Особливо по-звірськи звучить розпорядження Леніна про: - Необхідність розрізняти заклики до боротьби з голодом у Росії, від боротьби з неврожаєм в Україні.
ГОЛОДОМОР 1932-1933 років.
Відчуваючи реальну загрозу для СРСР, (Потворного монстра, що являв собою нову маску московської імперії на світовій мапі), Сталін & Ко… вирішують використати та продовжити практику Леніна та його чекістського бандформування, але ще з більшим сатанинсько-лютим розмахом.
Смертоносні жорна комуністичного, московського режиму з новою ще запеклішою жорстокістю заповзялися перемелювати волелюбний дух Української нації, ГЕНОЦИДОМ намагаючись подолати національно-визвольний рух.
Побудова "світлого комуністичного майбутнього" здійснювалася ціною мільйонів загиблих від штучного голоду, у нелюдських муках помираючих Українців. Заганяючи до колгоспів усіх тих, кого зламали - тих кого зламати не вдалося, пограбованих господарів, вивозили до холодного Сибіру.
Прохаючи шматочок хліба, попід тини, ридаючи помирали діти, сотнями, тисячами за один день.
І все це відбувалося під веселу музику пропагандистських фільмів про "успішну та процвітаючу радянську державу", рекламуючи західному світові експорт українського хліба, змеленого з вирваних колосків, що в агонії підбирали кістлявими руками помираючі від голоду у смертельних муках Українські діти. Вивозилися сотні тон Українського хліба, до котрого тяглися повільно з голоду божеволіючи, вигнані з власних домівок Українські селяни.
Ще напередодні, на партійних зборах влітку 1930 року, керівник Компартії України Косіор проголосив:
- Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати врожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. Ваше завдання покінчити з куркульським саботажем урожаю. Ви мусите зібрати його до останньої зернини і відразу відправити на заготівельний пункт. Селяни не працюють. Вони розраховують на попередньо зібране зерно, яке вони заховали в ямах. Ми повинні примусити їх відкрити свої ями…
Дух злоби і людиноненависництва, дикий танець на кістках загиблих… …Лютує червоний московський звір на спаплюженій, загарбаній Українській землі.
Світове Українство намагається, рятувати своїх братів…
Немов голос Христа лунає заклик церкви з уст великого духовного батька Української нації митрополита Андрея Шептицького:
- Усі радіостанції просимо рознести наш голос цілому світові: може дійде він і до убогих хатин конаючих з голоду селян.
Пізніше належну оцінку тим жахіттям що втілювалися радянським режимом відносно нашого народу, дали ряд представників світових спільнот.
Одне з найяскравіших свідчень американського історика, політолога, дослідника голодомору в Україні Джеймс Мейса:
- Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті - нема проблем. - Сказано на міжнародній конференції про Голокост і геноцид у Тель-Авіві у 1982 році.
ГОЛОДОМОР 1946-1947 років.
Післявоєнна розруха, господарства та й уся економіка "страны совєтов" перебувала у жалюгідному стані…
Але керуючись непоборним бажанням придушити остаточно будь-які прояви спротиву, та переслідуючи маніакальне бажання показати всьому світові "процвітаючий радянський соціалізм", що прямує "семимильними кроками", долаючи "загниваючий капіталізм", московська орда знову влаштовує на Україні голодомор.
Тож цього разу голод також був спричинений не настільки повоєнним неврожаєм, настільки спланованою, звірською акцією Сталіна та політбюро комуністичної партії, з метою вилучити в Українського народу залишки зерна, тим самим знову, в чергове придушити спротив звірствам російсько-більшовицької диктатури.
А тоді хліб вимінювали у європейців на передові технології, продавали, чи й просто дарували його "братнім режимам" у соціалістичному таборі…
Тим самим демонструючи "велич і успіхи" СРСР…
Таким чином 1946-го було вивезено 350 тисяч тонн зерна до Королівства Румунія, у 1947 - 600 тисяч тонн зерна до Чехословацької республіки, за тих два роки Польська республіка отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба. А у південних областях України стрімко поширювався голод, і лише за перше півріччя 1947 року, офіційно було зареєстровано 130 випадків людоїдства.
Маніакальна імперська злоба та пихатість, що коштувала понад мільйон життів Українців…
Штучні голодомори (пік жорстокості та несамовитої сатанино-московської люті яких припав, звісно, на час геноциду 1932-1933 рр.), влаштовані російсько-більшовицьким (комуністичним) режимом - є факт безсумнівний, та і не новий по своїй суті.
Азіатські ординці завжди, не маючи можливості взяти міста чи фортеці штурмом, починали облогу і морили людей голодом.
Особливість московського звірства у даному випадку полягала у тому, що голодом, по декілька років під час трьох голодоморів, знищували не окремі міста, а цілий народ.
АЛЕ Ж ЧИ ЦЯ ЖОРСТОКІСТЬ БУЛА ПОРОДЖЕННЯМ ЧЕРВОНОЇ РОСІЇ, А ЧИ ГОЛОДОМОР Є ОДНИМ З ЕТАПІВ БАГАТОВІКОВОЇ ВІЙНИ МОСКОВІЇ (РОСІЇ) ПРОТИ УКРАЇНИ, ЩО В ЦІ РОКИ СЯГНУЛА ВЕРШИНИ ОСОБЛИВОЇ ЗЛОБИ ТА ДЕМОНІЧНОГО ЗВІРСТВА ?
Тож, починаючи роздуми, ще раз пригадаймо слова американця Джеймса Мейса:
- Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було вигубити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у розумінні народу, знищити Україну як таку. Калькуляція дуже проста і вкрай примітивна: нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті - нема проблем.
Тобто, щоб остаточно окупувати, знищити народ, націю перетворити на юрбу рабів, Московії потрібно було знищити інтелігенцію, культуру, мову і традицію…ТОБТО ВБИТИ ДУШУ НАРОДУ.
Початки цього протистояння давні, першу письмову згадку знаходимо ще майже тисячу років тому:
- 1093р. - Київський літопис «Временник» писав: «Наш північний сусід Суздальщина є значно небезпечніший ворог, ніж половці».
І з тих часів триває активна, гібридна війна Московії проти України, з метою послабити наш народ та повністю упокорити його.
Ведеться вона на усіх можливих напрямках:
- Економічному.
- Культурологічному.
- Інформаційно-пропагандиському.
- Ну й звісно, тривають постійні спроби збройним шляхом загнати до ярма рабства Український народ...
РОЗГЛЯНЕМО ЛИШЕ ДЕКІЛЬКА ПРИКЛАДІВ:
- 1169 р. - Володимиро-Суздальский князь Андрій Боголюбський захопив і пограбував Київ. Літописець писав: «Суздальці так страшно зруйнували Київ, що татари не мали вже що руйнувати 1240 року.» Тобто, це була перша війна майбутньої Московії проти Києва. («И граби-ша за два дни весь град, Подолье, и гору, и манастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю й не було помилування нікому ж»). У Києві на той час існувало 400 церков, і він був багатшим за тодішній Лондон та Париж. Андрій Боголюбський украв з