Порошенко поздравил иудеев Украины с Песахом
Президент Украины Петр Порошенко поздравил иудеев с Песахом.
Как информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на пресс-службу Президента, об этом говорится в поздравлении главы государства.
"Искренне поздравляю всех вас и весь еврейский народ с Песахом. На протяжении веков этот праздник символизирует радость, свободу и освобождение от рабства, напоминает нам, что только свободный человек может быть счастливым.
В борьбе против российской агрессии за суверенитет и независимость нашей страны мы отстаиваем человеческое достоинство и свободу, боремся за идеалы правды и справедливости. ", - говорится в поздравлении.
Также Президент подчеркнул, что многогранная деятельность еврейской общины способствует единству всех граждан Украины, а это единство является залогом мира и процветания Украинского государства
"В эти праздничные дни хочу пожелать крепкого здоровья, счастья и благополучия. Счастливого вам Песаха!" - сказал Порошенко.
,, Аааааа, Порошенко поздравил евреев!!! Ааааааааа,,. Так он поздравляет и католиков и мусульман и православных и греко-католиков. Он поздравляет всех верующих в их праздники. Успокойтесь!
- что вам?
- пюре и свинину
- луком посыпать?
- а это за бесплатно?
- а вам точно свинину можно?
- Вы не поверите... Купил "белую говядину"!
- Изя, как можно! Вы же евгей!
- Но я же в Бегдичеве годился!...
С вечера:
пятница
30 марта
До вечера:
суббота
7 апреля
У нас наперёд не поздравляют даже с днём рождения.
Мірей Кнолл народилася у Парижі. Коли дівчинці було 9 років, їй вдалося уникнути страшної облави «Вель Д'Ів», найбільшого арешту євреїв у Франції підчас Другої світової війни. Тоді, влітку 1942 року, у Парижі та околицях арештували 13 тисяч євреїв. Їх збирали на велодромі «Вель Д'Ів» неподалік Ейфелевої вежі, а вже звідти відправляли у Аушвіц. Третина арештованих - були саме діти. Загалом вижити вдалося менш як сотні людей.
Родич Кноллів, що мав бразильське громадянство, допоміг Мірей та її мамі втекти. Спершу у південну Європу, а згодом - у Канаду. Одразу після закінчення війни дівчинка повернулася у Францію, вийшла заміж за чоловіка, що вижив у концтаборі. Він помер на початку 2000-них.
Мірей обожнювала свій Париж. 60 років вона прожила у рідному місті, в 11 окрузі. Навіть коли онуки запропонували бабусі репатріюватися з ними до Ізраїлю, вона відмовилася.
Одного зі своїх убивць Мірей чудово знала. Це був її сусід (за однією версією йому 27, за іншою - 29 років). Вони разом жили у так званому «соціальному» будинку. Мірей завжди жаліла хлопця і ставилася до нього, як до сина. У п'ятницю, в день перед вбивством, вона запросила його в гості на чай. А наступного дня ввечері, він, разом із спільником - 21-річним хлопцем-безпритульним, прийшов до неї аби жорстоко вбити. 11 поранень ножем. Після цього вбивці хотіли спалити квартиру, аби знищити сліди вбивства.
Ці нелюди вирішили вбити Мірей, бо вона була єврейкою. А за популярним стереотипом, ще й мала бути багатою. Вони були впевнені, що, «як усі євреї, вона десь приховала скарб». Хоча вона була звичайною бідною бабусею.
Цей страшний злочин сколихнув Францію. Тисячі людей вийшли на марш проти антисемітизму у Парижі. Більшість Українських ЗМІ чомусь не написала про це. Президент країни Еммануель Макрон запевнив, що докладе усіх зусиль, аби боротися з антисемітизмом. В той самий час, коли країна завмерла у скорботі, невідомі розгромили офіс єврейської студентської організації Union des Etudiants Juifs de France [ UEJF ] у Сорбонні, залишили антисемітські та антиізраїльські написи. Разом з Uujs Uujs я хотів би висловити цим відважним молодим людям своє співчуття.
Все це - просто шок. Розпач. Я не можу уявити, як у 21 столітті люди можуть йти на такі варварські злочини. Це справжній жах, підґрунтям для якого є расова ненависть, побудована на абсолютно вигаданих та роздутих стереотипах. А найстрашніше, що вони є всюди. І повторитися така трагедія може будь де. Українці мають звернути увагу на цю трагедію, аби подібне ніколи не сталося тут, поряд з нами.
Вічна пам'ять Мірей
Втім, до євреїв з огидою ставилися майже усі відомі люди в усі часи: Луцій Сенека, Марк Туллій Цицерон, Тома (Фома) Аквінський, Мартін Лютер, Джордано Бруно, Ріхард Вагнер, Федір Достоєвський, Тарас Шевченко, Гоголь, Джордж Вашингтон (так-так, саме він), Генрі Форд та багато інших.
тому, що ви постидалися написати Гітлера поряд з Вашингтоном, про Шевченка я вже промовчу - ну щоби картина, яку ви малюєте була би яснішою.
Мої мотиви вторинні, важливіше, що я написав правду стосовно того, що в історії в усі часи були відомі, розумні та шляхетні антисеміти. Від кошерних доволі часто можна почути, що лише покидьки та дурники є антисемітами, так історія свідчить, що кошерні нам брешуть.
it's the most powerful mind control weapon ever invented
если меньше одного процента,то это выглядит слишком лицемерно и заискивающе,имхо