Восстановившийся по суду Бочковский не будет возглавлять ГСЧС. Недостоин, - Аваков. ВИДЕО
Экс-глава Государственной службы по чрезвычайным ситуациям Сергей Бочковский, восстановленный судом на этой должности, не будет работать в ГСЧС.
Об этом заявил на брифинге журналистам глава МВД Арсен Аваков, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на "Укринформ".
Видео 112"Он недостоин, он не будет ее (ГСЧС) возглавлять на основании законных решений", - сказал Аваков.
По его словам, соответствующие решения принял Кабмин, они законны. Аваков добавил, что "о манипуляции Бочковского в судах" известно всем.
Напомним, 25 марта 2015 года на заседании Кабинета Министров правоохранители задержали Сергея Бочковского и его первого заместителя Василия Стоецкого по подозрению в злоупотреблениях и причастности к коррупционным схемам в ГСЧС. После этого правительство уволило этих чиновников. Им было объявлено подозрение.
Печерский районный суд Киева 28 марта удовлетворил ходатайство следствия об избрании меры пресечения Бочковскому в виде содержания под стражей на два месяца с правом внесения залога в 1,184 млн грн. Бочковский вышел под залог из Лукьяновского СИЗО 2 апреля.
Главное следственное управление МВД 8 октября 2015 года закончило досудебное расследование в уголовном производстве по подозрению чиновников. Действия Бочковского были квалифицированы по ч.4 ст.368 (принятие предложения, обещания или получение неправомерной выгоды должностным лицом), ч.2 ст.364 (злоупотребление властью или служебным положением) и ч.1 ст.366 (служебный подлог) Уголовного кодекса. Действия В.Стоецкого квалифицированы также по ч.4 ст.368 и ч.2 ст.364 УК. По информации МВД, действия экс-чиновников нанесли убытки государству на сумму более 6,6 млн грн.
С мая 2015-го председателем ГСЧС Украины стал генерал-лейтенант Николай Чечеткин, который до сих пор выполняет эти обязанности.
26 апреля Окружной административный суд Киева признал противоправным и отменил распоряжение Кабинета Министров Украины об увольнении Сергея Бочковского с должности главы Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям. Также суд определил взыскание с ГСЧС в пользу Бочковского средней зарплаты за время вынужденного прогула с 25 марта 2015 по день фактического восстановления в должности.
В свою очередь, МВД обжаловало решение Окружного админсуда Киева о восстановлении Бочковского в должности главы ГСЧС.
Бочковский также подал заявление в Кабмин о восстановлении в должности главы ГСЧС.
8 августа апелляционный суд Киева принял решение о восстановлении в должности начальника Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям Сергея Бочковского, частично удовлетворив апелляционную жалобу.
Тогда надо либо подать заявление о разъяснении решения суда (подача такого заявления в силу ч.4 ст.254 КАС Украины приостанавливает исполнение решения суда на неограниченное время), либо ввести в штатном расписании ГСНС должность директора службы как её руководителя, а должность "головы" отнести к категории работников и предусмотреть для такого "головы" функцию уборки туалетов и подметание двора, и восстановить Бочковского на должность "головы" ДСНС.
Ичерпывающий перечень оснований для приостановления именно исполнения решения суда определен в ЗУ "Про виконавче провадження".
Самое дорогое в нашей жизни - ВРЕМЯ, без него даже поесть и сесть посрать нельзя, поэтому если в законе говорится о том, что подача заявления приостанавливает истечение времени, отведённого для исполнения судебного решения, а каждое судебное решение может быть исполнено в сроки, указанные ст.12 Закона Украины "Об исполнительном производстве", то подача заявления о разъяснении решения административного суда автоматически освобождает от необходимости его исполнения, причём независимо от результатов рассмотрения такого заявления.
Этот "баг" предусмотрен только в КАС Украины, другие процессуальные кодексы не содержат положений о том, что подача заявления о разъяснении судебного решения влечёт его неисполнение.
Ну раз известно всем, тогда посади еще раз, но уже вместе с судями, или балабол.
Источник: https://censor.net/n3082396
Тут он добровольці і майданівці ще не всі пересаджані.
Знову ж таки бєркут треба відновити у повній мірі, бо термін виборів скоро.
А ще ж замість рюкзаків щось треба постійно тирити.
А то что сабж подаст в ЕСПЧ и прокинет Украину еще на немного бабла... так то такэ - чай не из своего кармана...
Эх, феодалы вы наши хреновы, доктора Гильотена на вас нет...
....
Коментар до статті 382. Невиконання судового рішення
1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади Чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,-
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1 Об'єктом злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень.
2. З об'єктивної сторони невиконання судового рішення може характеризуватися: 1) невиконанням службовою особою вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили;
2) перешкоджанням службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили (ч. 1 ст. 382); 3) невиконанням службовою особою рішення Європейського суду з прав людини (ч. З ст. 382).
Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних
осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення.
Відповідальність за ч. ч. 1 і 2 ст. 382 настає у випадку невиконання рішення лише одного органу державної влади - суду. Поняттям суд охоплюються всі існуючі в Україні суди, які входять до судової системи України: Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції, у т.ч. спеціалізовані. Під вказане поняття не підпадають товариські і третейські суди, Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.
Європейський суд з прав людини, відповідальність за невиконання рішень якого передбачена ч. З ст. 382. - це міжнародний суд, створений Державами-учасницями Конвенції про захист прав і основних свобод людини з метою забезпечення виконання ними своїх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідальність за невиконання рішення будь-якого іншого міжнародного суду КК не передбачає.
Рішення суду (у вузькому значенні) - це письмовий акт, який приймає господарський суд при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові), загальний суд при вирішенні цивільної справи, КС за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів ВР, актів Президента України, актів КМ, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Вирок суду - це рішення суду першої інстанції про винність чи невинність відданої до суду особи. Вирок суду може бути двох видів - обвинувальний або виправдувальний. Обвинувальний вирок також встановлює міру покарання винному та визначає інші правові наслідки визнання особи винною. Ухвала суду - це: а) у кримінальному процесі - будь-яке рішення, крім вироку, яке виносить суд першої, апеляційної і касаційної інстанцій в судових засіданнях у колегіальному складі; б) у цивільному процесі - рішення суду першої інстанції, яким вирішуються питання, що виникають у зв'язку з розглядом цивільної справи по суті; в) в господарському процесі - рішення, яке виносить господарський суд, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо). Постанова суду - це рішення, яке виніс суддя одноособове, і рішення президії суду, ПВС. За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення суди виносять тільки постанови.
Як зазначено у диспозиції ч. 1 ст. 382, відповідальність настає у випадку невиконання чи перешкоджання виконанню службовою особою тільки таких судових рішень, які набрали законної сили. Вказівка на цю обставину є абсолютно обґрунтованою, оскільки судові рішення, що не набрали законної сили, не вважаються остаточними і можуть бути змінені. Незважаючи на те, що ч. З ст. 382 не містить аналогічної вказівки, так само і рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню лише за умови, якщо вони є остаточними. Остаточне рішення, як правило, виносить відповідна палата, яка розглядає справу, а в передбачених зазначеною Конвенцією виняткових випадках - Велика палата Європейського суду з прав людини.
Відповідальність за ст. 382 може настати лише у випадку невиконання службовою особою правосудного судового рішення. Неправосудне судове рішення відповідно до законодавства України підлягає скасуванню, а постановлення завідомо неправосудного судового рішення тягне відповідальність судді за ст. 375.
Для наявності складу злочину, передбаченого ч. ч. 1 і 3 ст. 382, не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним. Злочин є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення (з початку ухилення від виконання судового рішення) або з моменту перешкоджання його виконанню. Для визначення моменту закінчення цього злочину важливим є встановлення моменту надходження судового рішення до службової особи, яка повинна його виконувати, і строку виконання судового рішення, який встановлено законом або судом. Так, закон передбачає ряд випадків, коли рішення суду підлягає негайному виконанню (зокрема це стосується справ про поновлення на роботі незаконно Звільненого або переведеного працівника, про присудження працівникові заробітної плати) або коли негайне виконання рішення не допускається (наприклад, це стосується судових рішень у справах про виселення громадян з жилих приміщень).
3. Суб'єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.
Невиконання судового рішення іншою, крім службової, особою, може потягнути кримінальну (зокрема у випадках, передбачених ст. ст. 164, 165, 389, 390, 393, 395) або адміністративну відповідальність (ст. ст. 51-1, 185-6, 186-5 КАП).
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
5. Кваліфікуючими ознаками злочину закон визначає: 1) вчинення його службовою особою, яка посідає відповідальне чи особливо відповідальне становище або 2) особою, раніше судимою за цей злочин, і 3) заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб (ч. 2 ст. 382).
Про поняття службової особи, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам. або інтересам юридичних осіб - див. коментар, викладений у Загальних положеннях до розділу XVII Особливої частини КК. Про поняття судимості див. коментар до ст. 88.
6. Злочинне невиконання судового рішення, відповідальність за яке передбачена ст. 382, слід відрізняти від правопорушення, передбаченого ч. 1 ст185-6 КАП (залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді) за предметом правопорушення (у ст. 382 КК йдеться про рішення, вирок, ухвалу або постанову суду, тоді як у ст, 185-6 КАП - про окрему ухвалу суду або окрему постанову судді) і за ознаками об'єктивної сторони, і від правопорушення, передбачено-
го ст. 186-5 КАП (керівництво об'єднанням громадян, яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності такого об'єднання) - за об'єктом, суб'єктом і об'єктивною стороною.
Конституція України (ст ст 60, 124-131, 147-153) Конвенція про захист прав) основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. Ратифікована Україною 17липня 1997 р (розділ II) КПК (cт.ст. 23, 2, 32, 323, 327, 367, 340, 401, 403) ГПК (ст ст 90, 115) КАП (ст 283) ЦПК( ст.ст І4.23.23
Це гроші олігархів, які платять великі податки в Україні, вони могли б обурюватися, а народ тут при чому?
а суда нет
А як жеж цівілізація і шлях до Европи, де рішення суду є обов'язковим до виконання (в Україні, до речі, теж)
судову реформу пропоную рахувати такої яка відбулась...
С другой - правовой нигилизм министра внутренних дел удручает. А по поводу того, кто чего достоин...то жулик Аваков на посту главмента для меня всегда был издевательством над здравым смыслом.
о,каком правовом государстве может идти речь???)
1. Гівняний суд.
2. Гівняний міністр.
3. Гівняні і суд, і міністр.
Нє достоін ?