Ребенок попал в больницу после взрыва петарды на Львовщине, - Нацполиция

маленький хлопчик по вулиці йшов
раптом велику петарду знайшов
вирішив її він підпалити
тепер лікарям є що робити

заборонити треба ці іграшки - їми користуються в переважній більшості неадеквати які кидають ці петарди де попало

Колись, коли у мене підростали діти, вони теж з друзями почали балуватися "бомбочками". Жінка, теща засікли, і бігом до мене - висвари, заборони, бо ж очі повибивають і пальці повідривають! А я знав, що забороняти НЕ МОЖНА. Бо все одно будуть робити, ховаючись, похапцем, і все одно будуть бахкати, і може бути біда. І тому я сам навчив їх робити різні стріляючі і димлячі штуки - з сірникової "сірки", з пластмаси, з марганцівки, з сурику, з селітри, цукру, з алюмінієвої пудри тощо. Навчив робити вдома, не ховаючись, по більш-менш безпечній "технології", і різні варіанти. "Бахкали" ми теж разом, і разом з їх друзями, з тиждень і навіть більше. Жінки мої мене догризали. А пара сусідських мам прийшли навіть на "розборки", мовляв, чого я дітей вчу!? Але я їм все пояснив, і вони "скрєпя душу", ніби-то погодились... Через тиждень-півтора щоденного бахкання (ми ходили до ставка, в пожежобезпечне місце) бомбочками, самопалами тощо - і дітям, і їх друзям ці розваги набридли. Просто набридли. Бо треба терти напилком алюмінієву чи магнієву "залізяку", треба бовтати селітру і мочити в ній газети, мотати взоляційну стрічку і т.д. А я ще й заставляв переробляти, щоб було правильно і безпечно... Нудно! А саме головне - немає тайни, немає заборони, немає погоні дорослих - адже це приваблює найбільше! Коротше кажучи, побахкали ми трохи - та й знайшли вони собі інші забавки...
Вважаю, що батько має приймати участь у всіх забавках дітей, а особливо в потенційно небезпечних, і не просто приймати участь, а вчити і "керувати процесом". І жодних заборон, бо буде тільки гірше.

Норм. Хлопцу наука будет. В моем детстве бомбочки только самодельные были)) но какие!))