Минобразования предложило лишать ученой степени за плагиат в диссертации
29 апреля Министерство образования и науки Украины опубликовало проект процедуры, которая предусматривает лишение ученой степени за плагиат в научном докладе.
Как передает Цензор.НЕТ, проект процедуры опубликовало на своем сайте Минобразования.
Согласно документу ученого звания можно лишиться в случае, если в диссертации или научном докладе будут обнаружены академический плагиат, фабрикации, фальсификации, нарушения академической добродетели, определенные законодательством о высшем образовании, или другие нарушения во время публичной защиты научных достижений.
Граждане Украины, которые обнаружат факты плагиата могут подать жалобу в Комитет этики Нацагентства по обеспечению качества высшего образования, который в течение 30 дней рассмотрит заявление и проведет экспертизу работы. Если факты будут подтверждены, автора могут лишить ученой степени.
Кроме того автора, научного руководителя и оппонентов могут привлечь к ответственности, сказано в документе.
Сообщается, что порядок отмены решения диссертационного совета о присуждении ученой степени, разработанный Национальным агентством по обеспечению качества высшего образования, вынесен на общественное обсуждение.
"В результате принятия указанного Порядка Национальное агентство по обеспечению качества высшего образования получит важный инструмент для реализации политики обеспечения академической добродетели", – сказано в пресс-релизе министерства.
Уже давно есть программы, обнаруживающие плагиат.
Тому дуже ймовірно, що там теж є питання.
Несмотря на все это, я не слышал о купленных диссерах, по крайней мере в физ.-мат, и вряд-ли в технических. На гуманитарке - история, юриспруденция, возможно экономика - там все может быть.
Юридична наука в Україні немає сенсу - немає ні науки, ні юриспруденції - є імітація. У всякому випадку, як мінімум , треба припинити доплату державним функціонерам, а особливо суддям доплати за наукові ступені.
Покупают те, кто потом думает ее (степень) использовать в коррупционных схемах.
В коммерции человека-нулевку никто держать не будет.
Щодо іншого - є ті, хто йде працювати у науку, не викладати у вищі. З кого їм там брати хабарі? Ви ведете дослідження певної теми у науково-дослідницькому закладі, на це виділені певні бюджетні кошти. Все. Ваша офіційна з/п - це все, що вам гарантовано за вашу роботу.
Вищі - окрема тема. Хабарництво - це стаття КК, плагіат теж є порушенням закону. Я в курсі, як гребуть у медвищах, також на економфаках, юрфаках тощо. Хабарі на юрфаці - то взагалі сюр. Готуватися працювати у правоохоронній системі і - свідомо - порушувати закон вже під час навчання. За таке треба реально саджати за грати - і тих, хто дає хабаря, й тих, хто бере. Але хто буде засуджувати? Судді, які самі гребуть?
У Німеччині для виявлення плагіату доценти універів використовують комп´ютерні програми. Кожна робота - курсова, дипломна, кандидатська дисертація пропускається через таку програму. Той, хто плагіатить, прос.ав. У теперішнього наукового керівника точно, у наступного у цьому вищі, можливо,також, якщо між доцентами йде обмін інфою. Тому краще не ризикувати.
Зарплати? Вам не смішно? Які зарплати, кого вони там цікавлять? Викладати будуть йти, навіть якщо 400 баксів буде плата за вхід на роботу. А ось ті хто не допущений до хабарів і працює на зарплату, звідти тікають.
І джерело:http://litakcent.com/2018/09/27/skandal-iz-plagiatom-dmitra-drozdovskogo-nabiraye-obertiv/
https://goo.gl/aSxQ5Z
🤗
іноді краще бути старою руїною
Ось наприклад окремі із них, багаточисленних:
1) Для захисту докторської дисертації необхідно було опублікувати в наукових фахових сбірниках чи журналах 20-ть і більше статтей визначеним об'ємом, який спочатку був прийнятий більше 4 сторінок, а потім більше 6 сторінок, тобто вимоги були не в якості наукових робіт, а в кількості статтей, що призвело до значного самоплагіату у більшості статтей науковців, тобто переписуванню і перепечатанню одного і того ж тексту, теорії, наукової розробки по декілька раз в декількох статтях під різними найменуваннями... і в кожній із статтей не залежно від дати її публікації повторювалися одна і таж тема, мета, задачі, але під різними ракурсами і різними найменуваннями, бо основною задачею була кількість, а не якість статтей науковця, а також не його величина особистого вкладу в наукову розробку публікації при наявності соавторів...
Якщо зараз взяти та провірити ретельно текст кожної докторської дисертаційної роботи науковців і порівняти її з текстом необхідних для захисту публікацій автора, то виявиться, що більшість дисертаційних робіт, процентів так 90...95%, в Україні були захищені із самоплагіатом... і про це знають усі: від членів Рад по захисту дисертаційних робіт до членів- співробітників департаментів в Міністерстві освіти, бо "рука руку завжди миє", тобто кругова "наукова" порука: сьогодні я в твого аспіранта-учня чи докторанта опонент і даю позитивний відгук на його дисертаційну роботу, а завтра ти вже у мого аспіранта-учня чи докторанта -- опонент...і знову позитивний відгук... і т.д... і так із року в рік по всій Україні...
Що ж необхідно було б зробити у цьому випадку, але чи в співробітників Міністерства не хватило мізків, чи вся система була саме створена в ньому для запуску системного масового плагіату і самоплагіату в наукових роботах, щоб отримувати від здобувачів на кожному етапі захисту фінансові вигоди: і так необхідно було встановити для здобувачів докторантів не кількісний бар'єр статтей, а якісний -- у кількості друкованих аркушів 5...8 незалежно від загальної кількості публікацій... тобто можна опублікувати 3...5 об'ємних статтей по 20...30 сторінок кожна, в яких викласти усю суть наукового дослідження, набравши 5...8 друкованих аркушів і підтвердити свій рівень науковця, ніж публікувати із року в рік десятки нікому непотрібних статтей із самоплагіатом... і тепер "унтер-офіцерська жона", тобто Міністерство освіти... вирішило боротися з плагіатом, який саме ж породило... Так чи може висікти себе "унтер-офіцерська жона"?!!!... звичайно ж НІ, тобто всі ці потуги з плагіатом для масового піара міністра і співробітників Міністерства освіти і науки...
2) Чи рахується плагіатом публікації докторанта із своїм аспірантом, який захистив раніше свою дисертаційну роботу під керівництвом майбутнього докторанта, вписавши в свої публікації сумісні статті і свій вклад в наукову розробку?!!!... Це питання на сьогодні є риторичним, так як на нього не має прямої відповіді, бо кожний випадок необхідно розглядати особисто... тому на сьогодні більшість, 90...95%, докторантів, що захистили своїх учнів до захисту своєї докторської дисертаційної роботи, мають в своїх наукових роботах-публікаціях і дисертаційній роботі плагіат і самоплагіат, бо результати їх наукових розробок були захищені і опубліковані раніше, як наукова новизна їх учнів, а потім вже по другому кругу, тобто в другий раз,-- вже як наукова новизна докторанта, тобто виходить, що новизна має подвійне значення, хоча в дійсності такого не може бути по суті...
1) По-перше: Хто буде вирішувати, що дана робота є плагіатом, через 5...10...20 років після її захисту при тих же раніше умовах, що були встановлені раніше цим же Міністерством?!!!....
2) По-друге: Хто повинен скасувати рішення Ради по захисту дисертаційних робіт... суд, колегія Міністерства. в якій повинні знаходитися спеціалісти по напрямку захисту дисертаційної роботи, чи самі члени Ради по захисту дисертаційних робіт на одному із своїх засідань, що було раніше прописано в рекомендаціях Міністерства при скасуванні наукового ступеня, що був раніше присвоєний цими ж членами наукової ради... і т.д.?!!!...
3) По-третє: Хто повинен виносити догану чи інші наукові чи адміністративні, правові покарання для членів, секретаря і голови (замголови) Ради по захисту дисертаційних робіт за завідомо сисьематичні прийняті до розгляду і розглянені, і затверджені дисертаційні роботи з плагіатом і самоплагіатом?!!... коли по окремим спеціальностям і науковим напрямкам в Україні відкриті тільки одна-дві Ради по захисту дисертаційних робіт, а науковці. що засідають в них, знають себе і всіх інших науковців в Україні, постійно на протязі десятків років контактують між собою на конференціях, перевірках ВУЗів і т.д... але ж дурних не має, тому проти вітру оправляться за першою ж вимогою Міністерства ніхто не буде... Тому хто буде членами Національного агенства по забезпеченню якості вищої освіти?!... і який рівень знань і компітенції вони повинні мати, щоб визначити чи перевірити заяву, що надійшла, для того, щоб винести завідомо правове рішення?!!!...
https://dt.ua/SCIENCE/kuri-ne-vinni-308411_.html Рослідування плагіату - від лікарів до міністра освіти - у статті "Кури не винні"
А то диссертантов масса, а толку нихрена.