"Мы разные. Но должны быть едины": Выступление президента Зеленского во время торжеств по случаю Дня Независимости
Президент Украины Владимир Зеленский верит, что в украинском календаре скоро появится другая, не менее знаковая дата - день, когда наступит мир.
Как передает Цензор.НЕТ, об этом он заявил во время выступления на торжествах по случаю Дня Независимости. Текст опубликовала пресс-служба ОП.
"Кожен мій ранок починається з sms-повідомлення.
Це sms від Генерального штабу. За минулу добу обстрілів – сім, втрат – дві. Цифри можуть бути різними, але тільки одна робить ранок добрим. Це – нуль.
Обстрілів – нуль. Втрат – нуль.
І давайте для початку подякуємо тим, завдяки кому ми можемо сьогодні бути тут, під яскравим сонцем і чистим блакитним небом.
І щоб ці оплески почули наші захисники, які зараз на сході країни захищають Україну.
Завдяки вам ми відзначаємо сьогодні 28-му річницю з Дня Незалежності.
Хоча не зовсім правильно казати, що Україні – 28. Адже до 91-го року ми встигли чимало. Відбулося хрещення Київської Русі, Іван Федоров видав у Львові "Апостол", засновано Києво-Могилянську академію, козаки на чолі з Богданом Хмельницьким та Іваном Сірком підкорили фортецю Дюнкерк, на світ з’явилася Конституція Пилипа Орлика. Україна була однією із засновниць ООН, а Сергій Корольов зробив вагомий внесок у підкорення космосу людством. Це – лише декілька важливих подій яскравої історії нашої багатовікової та, водночас, молодої країни.
Ну а сьогодні ми відзначаємо, мабуть, найважливіший день у житті держави. День, коли вона здобула незалежність.
Сьогодні вже сформувалося ціле покоління, народжене в незалежній Україні. Для них це нормальний стан речей. Для них не може бути по-іншому. І це прекрасно. Бо це покоління – наша ментальна опора. Опора свободи, демократії та розвитку. Вони мислять інакше, вони думають сучасно, а значить – Україна рухатиметься тільки вперед.
Разом з тим, ми з вами не повинні забувати, що Незалежність не з’явилася за помахом чарівної палички. Активна боротьба за неї почалася понад 100 років тому. Тривала вона і в часи Радянського Союзу. Микола Руденко, Василь Стус, Петро Григоренко, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, учасники Революції на граніті. Це неповний список тих, хто боровся за здобуття Незалежності. Хтось – ціною власної свободи, а хтось – ціною власного життя. Заради цього одного дня. 24 серпня 1991 року. І цей день був неминучим. Бо, як казав Левко Лук’яненко, прагнення до незалежності закладене у нашому генетичному коді.
Минуло 28 років. 28 різних років. Непростих, буремних, тернистих, але – наших спільних. І всі ці роки ми пережили разом. Усією країною.
Усією країною ми тягнули кравчучки, нарізали купони та дивились як "Багаті теж плачуть". Усією країною мали ваучери, ходили в "мальвінах", а ті, кому пощастило, – з пейджерами.
Усією країною стрибали на рекордну висоту – 6 метрів 14 сантиметрів.
Першими перепливали басейни Сіднею та Афін, плакали на олімпійському п’єдесталі в Атланті, коли вгору піднімався український прапор.
Усією країною змушували тремтіти грандів європейського футболу. Коли Лужний зі Львова отримував пас від Головка з Херсона, віддавав на Реброва з Горлівки, а той – на киянина Шевченка… Тоді "гол" лунало від Ужгорода до Луганська.
Усією країною, від Донецька до Карпат, ми летіли до зірок разом з Леонідом Каденюком і раділи, коли у відкритому космосі вперше в історії пролунало "Ще не вмерла…"
Усією країною стояли в черзі у перший Макдональдз та слухали "Танець пінгвіна" від Кузьми. Чекали армагеддону з настанням 2000 року та раділи на ранок, що його пережили.
Усією країною ми підкорили Європу "Дикими танцями" та відстояли демократичний вибір у 2004-му. Усією країною молилися за моряків "Фаїни" у полоні сомалійських піратів та плакали за гірниками на шахті Засядька.
Усією країною тішилися, коли на когось падав вінок.
Намагалися встигнути до Євро-2012 та усією країною не розуміли: як можна було не побачити гол у ворота Англії?
Це були різні роки. Непрості, але тепер, озираючись назад, можна сказати, що до певного моменту – безтурботні. Адже потім настав 2014 рік.
Спочатку всією країною ми довели, що маємо гідність. Не побоялися водометів і кийків. А дехто не побоявся і снайперських куль.
Тоді всією країною ми дізналися, що сотня може бути небесною.
А згодом на нашу землю прийшла війна. Яку ми зустріли всією країною.
І тут "усією країною" – це вже не просто художній прийом. Бо ми – в прямому сенсі слова – всією країною збирали на бронежилети, медикаменти, тепловізори.
Усією країною, в Інтернеті та біля телеекранів, були прикуті до новин зі сходу. Новин, де решта слів втрачала сенс, а перед очима були тільки назви населених пунктів та кількість загиблих героїв.
Як це не парадоксально, але тоді ми народилися вдруге. Як країна та як суспільство. Об’єднались і згуртувалися. Згадали це забуте відчуття – коли ти пишаєшся своєю Батьківщиною. Саме тому сьогодні тут зібралася гордість України! В першу чергу – це наші воїни. Ті, хто захищав, і ті, хто зараз захищає нашу землю. Це родини військових. Ті, хто втратив сина, батька, чоловіка чи брата. Це волонтери. Ті, хто допомагає, інколи віддаючи останнє. Тут також ті, хто навчає, і ті, хто рятує життя щодня. Ті, хто на спортивних аренах світу прославляє Україну. Наш науковий і творчий потенціал. І звичайно – наше майбутнє – наші діти. Ці люди – не просто учасники Ходи Гідності. Це наші тисячі причин любити Україну.
Знаєте, колись мене запитали: а за що ти любиш Україну? Дивне питання. А за що ти любиш свою маму? Вона тебе народила, виховала, підняла на ноги. Я люблю Україну, бо я тут народився, я люблю наш прапор і радію, коли він переможно майорить. Я люблю наш гімн, бо це – наш найголовніший хіт! Бо яку ще пісню так знає і так співає кожен з нас?
Я люблю нашу землю, бо кожен куточок України – це велика сім’я.
І для тих, хто не розуміє сьогоднішній біль українців, я поясню дуже доступною мовою.
Уявіть, що, наприклад, сусід відібрав у вас двох дітей. Першу дитину – просто викрав. Їй видали нове свідоцтво про народження. А потім кажуть: та ми не забирали вашу дитину. Вона сама захотіла жити з нами. Ну і що, що під дулом автоматів? Це її бажання. І взагалі – хто вам сказав, що це – ваша дитина? Вона споконвіку була нашою. Ви не хвилюйтесь, їй тут буде краще, у нас прекрасний притулок біля моря, під сонечком.
І от пройшло 5 років. І ті, хто був так занепокоєний, кажуть: та, наче, все нормально. Дитина за вами вже не плаче. І взагалі – не сильно вона на вас і схожа. Чому вони так кажуть? Тому що це – не їхня дитина.
А другу вашу дитину закрили в дитячій кімнаті. І поставили озброєну охорону. Вам кажуть – яка охорона? Там нікого немає. І ви чуєте, як ось тут поруч, за стіною, ваша дитина плаче, але не можете туди зайти.
Кожного дня у кожного з нас розривається серце. І будь-які перемоги чи здобутки неповноцінні, адже наша родина неповна. Та настане день, і ми обов’язково зберемося разом. Бо голос рідної крові переможе!
Дорогі українці! Ми різні. Але єдині. Мусимо бути єдині, бо тільки тоді – ми сильні. Зрозуміти, що розраховувати маємо тільки на себе. Не сваритися через минуле, а об’єднатися заради майбутнього. Україномовні та русскоговорящие, незалежно від віку, статі, віросповідання – бути єдиним народом. Не на плакатах, не в гаслах, а ось тут. У кожного в серці. Ми повинні рухатися вперед, разом будувати країну, разом робити неможливе і кожного ранку казати собі: "Я українець". І я можу все!
Наша земля – неповторна, чарівна, незламна, неймовірна, дивовижна, казкова, чудесна, прекрасна. Якби не наша Батьківщина, людство могло б і не знати цих слів. Адже всі вони були вигадані для того, щоб описати Україну.
І сьогодні вона відзначає 28-му річницю Незалежності. За ці роки ми зробили найголовніше. Ми їх примножили. Зберегли незалежність і свободу.
І бережемо сьогодні. Хтось – ціною власної свободи, а хтось – ціною власного життя.
У цей важливий день ми віримо, що в українському календарі скоро з’явиться інша, не менш знакова дата. Конкретне число і місяць – неважливі.
Бо це буде день, коли настане мир.
І мій ранок починатиметься з sms-повідомлення: за минулу добу в Україні народилося 1000 хлопчиків та 1001 дівчинка.
З днем народження, Україно!
Слава Україні!"
Ваша двоєдина мета - довести до кінця руйнування України і пограбування всього і всіх в ній сущих, втратила ознаки реальності і реалізованості.
Це є справжньою причиною, вашої і ваших кураторів, невдоволеності.
Як не є таємницею і ваше основне завдання - довести нездатну оборонятися Україну до стану повномасштабної війни з Росією. Що буде дальше можна дізнатися з репортажів зі Сирії.
Для цього треба зранку до вечора кричати лайки і погрози в сторону Росії, можна навіть і посеред ночі це робити, А можна просто не підривати склади з озброєннями, укріплювати лінію оборони і мовчки шукати союзників, наскільки це ще можливо після всіх кондитерських фокусів.
При цьому, варто пам'ятати, що Буркуна-Фасо разом з Кот-Д'Івуар на сторону України можуть і не стати.
А теперь они эти вышиванки припрятали - до поры, до времени.
Всё будет Украина!
И пропутинский блогер, холуй Горный, на Эхе Москвы все время сетует, что Крым в последнее время стал резко проукраинским. Почитайте - это бальзам на душу.
А Вы точно из Ровенек? Помните, как назывался квартал Шахтерский, до того как он стал Шахтерским? Как называли в народе частный сектор за кварталом Гагарина? Где находился магазин "Детский мир" в советское время?
Я тебе ничего не должен пархатый кривляка. Хренов "просто двигатель границы". И да мы с тобой разные, это правда, несовместимо разные.
Буває,не збагну, що то за диво,
Усе так щиро, чисто, незрадливо:
Ці люди,і це небо,й ці ліси,
Усе як є -каштани, явори,
Усе моє, все зветься - Україна-
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись та з Богом говори.
І від отих щедротних молитов
Хай щезнуть всі загарбники іржаві-
https://strana.ua/news/218509-den-nezavisimosti-v-ukraine-onlajn-transljatsija-24-avhusta-novosti-kieva.html Бо ми- народ!Ми-за свою Державу!
За Волю!за Свободу!за Любов!
САША ЧЁРНЫЙ «БЕССМЕРТИЕ»
Бессмертье? Вам, двуногие кроты,
Не стоящие дня земного срока?
Пожалуй, ящерицы, жабы и глисты
Того же захотят, обидевшись глубоко...
Мещане с крылышками! Пряники и рай!
Полвека жрали - и в награду вечность...
Торг не дурён. "Помилуй и подай!"
Подай рабам патент на бесконечность.
Тюремщики своей земной тюрьмы,
Грызущие друг друга в каждой щели,
Украли у пророков их псалмы,
Чтоб бормотать их в храмах раз в неделю...
Нам, зрячим, - бесконечная печаль,
А им, слепым, - бенгальские надежды,
Сусальная сияющая даль,
Гарантированные брачные одежды!..
Не клянчите! Господь и мудр, и строг, -
Земные дни бездарны и убоги,
Не пустит вас Господь и на порог,
Сгниёте все, как падаль, у дороги.
Между 1908 и 1912
Робіть висновки....
получается, уже в третий раз вас "делают"
не часто?
El ****** unido jamás será vencido (произносится эль пуэ́бло уни́до хама́с сэра́ венси́до; «Когда народ един-он непобедим!», дословно - «Единый народ никогда не будет побеждён!») - песня чилийского поэта и композитора Серхио Ортеги, автора известной песни Venceremos.
Правда ескортом форм був капітан І рангу з кортиком і при повному параді. Також форми трималися по праву руку, так потрібно по уставу.
Тоді я згадав вислів свого командира з ескадронного міноносця "сПОКОЙНИЙ" - Военно-морской офицер должен иметь жену, что бы весь Невский проспект оглядывался, когда он с ней будет прогуливаться.". Так і було, весь Хрещатик оглядався, а у мене в руках був дипломат з дермонтину і я подумав - цікаво, можна поставити на форми дипломат і упаде він чи ні.
Так що Кардашьян то фігня, в Україні жінки з такими формами уже були давно і ті форми були натуральні, а не силіконові.
СЛАВА УКРАЇНІ !!!
Так позорно путать (не знать!) ударения в словах в своей (якобы) речи - это надо долго учиться в криворогом юридическом институте!
Ну и апогей апофеоза - это как у него автоматически кривится мордочка, когда он какие то патриотические вещи пытается озвучивать
Добавлю їм перцю на їх рвані пукани.
Кравчук назвал два главных недостатка Порошенко
https://inforesist.org/on-nikogo-ne-hotel-slushat-kravchuk-nazval-dva-glavnyh-nedostatka-poroshenko/ Кравчук назвал два главных недостатка Порошенко
«У него два недостатка большие, я думаю, они и сегодня действуют. Это его всеохватывательное желание стать богатым человеком. Он здесь не остановится ни перед чем. Он бизнесмен. Он творил не управление государством, а бизнес-империю, которой управляли его соратники. Бизнес-команда. Это первый его недостаток, который - ну, он как бизнесмен, он же грамотный человек, образование у него стационарное, это же не то, что он получал ее где-то там…, владеет логикой, языком, но вот этот изъян, не останавливает его ни перед чем, - это богатство. И второе - это карьеризм невероятный. Просто невероятный», - сказал он.
*
«Ну, он никого не хотел слушать. Никого. Я обращался к нему нечасто, но дважды обращался с какими-то предложениями и понял, что лучше не обращаться. Он слушает, даже вызывает к себе исполнителя, но и исполнитель, и он знает, что ничего делаться не будет», - отметил первый президент.
*
Друге посилання на Горбуліса
*
"Из разных вариантов самореализации он выбрал паллиативный: делает все, чтобы стать политическим и государственным деятелем, не расставаясь с бизнесом. Если бы он внимательно прочитал "Евангелие богатства" Карнеги, то вероятно задумался бы над его утверждением: собирание богатства - один из худших видов идолопоклонства. Ни один идол так разрушителен, как поклонение деньгам".
.
"Порошенко не склонен доверять никому. Или, если это не получается, максимально сжимает круг людей, причастных к решениям. Это свидетельство двух тенденций: недоверия к окружающим и желания самому контролировать все. Именно отсюда проистекает еще один штрих управленца: назначать на должность скорее преданного человека, чем профессионала".
.
Владимир Горбулин
"Мой путь в зазеркалье"
***
Зверніть увагу, вони май же ідентично дали оцінку Пєціку.