Новым главой Днепропетровского облсовета избрали экс-заместителя Коломойского по ДнепрОГА Святослава Олейника
Бывший заместитель председателя Днепропетровской обладминистрации Святослав Олейник возглавил Днепропетровский областной совет вместо Глеба Прыгунова.
В пятницу депутаты приняли отставку Прыгунова, который возглавлял облсовет с конца 2015 года, а потом тайным голосованием избрали Олейника, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на lb.ua.
Кандидатура Олейника была единственной, выставленной на голосование. Депутаты проголосовали большинством голосов. "За" - 91 голос из 93-х. Один депутат воздержался, один бюллетень был испорчен.
Новый глава Днепропетровского облсовета сразу же принес присягу.
Святослав Олейник родился в 1975 году в Днепре. В 1998 году окончил Днепропетровский государственный университет по специальности правоведение. В 2009-м - факультет психологии Санкт-Петербургского государственного университета по специальности онтопсихология.
В 1998-2005 годах работал в органах прокуратуры. Периодически исполнял обязанности прокурора города Днепропетровска. В 2005 году уволился из прокуратуры по собственному желанию, начал частную адвокатскую деятельность.
2006-2007 годах - народный депутат Украины V созыва. Глава подкомитета по вопросам парламентского контроля над соблюдением прав человека в деятельности правоохранительных органов и работы с заявлениями и обращениями граждан комитета Верховной Рады по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности.
2007-2012 годах - народный депутат Украины VI созыва. Глава подкомитета по вопросам уголовно-процессуального законодательства комитета по вопросам правосудия.
В 2014-2015 годах работал заместителем главы ДнепрОГА при Игоре Коломойском.
Осенью 2015 года на местных выборах был избран депутатом Днепропетровского областного совета.
2015г.
-----------------------
Та, можно сказать, что уже скинулись. Вот, читаю украинские новости и офуеваю...
Публікуємо допис блогера Олени Монової в оригіналі. Орфографію та синтаксис збережено:
"Пока мы позапрошлой ночью спали и пускали слюни на подушку, у нас случился рекорд: Украина импортировала из РФ рекордное количество электроэнергии. ******** событие, особенно если учесть, что благодаря этому рекорду произошло вынужденное отключение «зеленых» электростанций от энергосистемы. Почему? Потому что в системе переизбыток, все «лишнее» отключили.
Ну кому-то лишнее, а кому-то платить все равно за праздник придется. И я даже догадываюсь, кому. Согласно закону «О рынке электроэнергии» это насильно отрезанную от системы электроэнергию ВИЭ придется оплатить государственному предприятию «Гарантированный покупатель».
В двух словах, что это за предприятие.
Если совсем на пальцах, то это государственное предприятие, которое обеспечивает механизм финансирования зеленой генерации по зеленому тарифу и фиксированные низкие тарифы на электроэнергию для населения.
Сейчас 90% электроэнергии госкомпании НАЭК «Энергоатом» и 35% госкомпании «Укргидроэнерго» продаются ГП «Гарантированный покупатель» (ГарПок) по фиксированным ценам - около 570 и 720 грн за МВт/ч соответственно.
Для сравнения: средневзвешенная цена электроэнергии на рынке на сутки вперед в сентябре составила около 1600 грн за МВт/ч.
Часть электроэнергии ГарПок перепродает поставщикам универсальных услуг по еще более низкой цене - для обеспечения населения. Часть передает по цене закупки операторам магистральной и распределительных сетей на технологические потери. И вот чтобы компенсировать свои убытки от поставок населению по низким ценам, ГарПок продает оставшийся ресурс на рыночных сегментах. А прибыль от этого идет на обеспечение «зеленого тарифа» для объектов генерации из возобновляемых источников энергии.
Вот такая не слишком сложная схема.
И она бы себе работала, если бы не Герус со своей поправкой, позволившей Коломойскому импортировать электроэнергию из России. И теперь этот импорт наносит прямой ущерб государству в лице предприятия «Гарантированный покупатель». Которое уже не может работать по привычной схеме, раз зеленые электростанции начинают отключать от общей энергосистемы страны.
И если вы думаете, что на этом Беня остановится, то вы напрасно так думаете, бультерьер не размыкает челюстей, пока жив. На ноябрь бабушкин трейдер «Юнайтед Энерджи» выкупил 500 МВт сечения, тем самым увеличивая доступ к импорту электроэнергии из РФ в 5 (пять!) раз.
Привыкайте к слову «убытки», оно теперь будет часто звучать.
Убытки для государства, конечно. И только Бене все на пользу."https://www.facebook.com/monovaolena?__tn__=%2CdC-R-R&eid=ARA8GKEepU0sB2_3X4df2xl5cpnNC6pVU0f-2p7y024PrzStDS_jY0x7AqDi9-it2LUJcd9L-u0aNsyT&hc_ref=ARQBTJanCyg0A3tzNB9PQmXtXftW9JcsXezuyU5iAq0PIJzfBvOTfPMn1qPQ30a4Xfs&fref=nf Олена Монова
Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на https://startko.co.ua/ startko.co.ua , а також на сам матеріал!
---------------
---------------
За даними Enkorr, у 2018 році 37% всіх наших потреб у дизельному паливі покривається імпортом із Росії.
Тепер РФ стала основним та найбільшим постачальником дизелю в Україну, на другому місці - Білорусь, її доля ринку впала до 35% (теж російська нафта). Поставки із цих двох країн СТАНОВЛЯТЬ БЛИЗЬКО 72% УСІХ ПОТРЕБ УКРАЇНИ.
За підсумками 2018 року, з РФ очікується імпорт біля 2,3 млн тонн дизелю, це десь на 130% більше, аніж у 2014 році (менше 1 млн тонн).
Основні поставки ідуть через нафтопродуктопровід "ПрикарпатЗахідтранс", ділянка Самара - Новоград-Волинський - Закарпаття - Угорщина.
За інформацією ЗМІ, "ПрикарпатЗахідтранс" та фірми, які здійснюють поставки через цей трубопровід, в реальності належить Віктору Медведчуку.
Раніше цей дизельпровід належав російській "Транснафті", а щодо самого трубопроводу були судові спори, але у 2015 році рівненська суддя приймає рішення на користь "ТрансНафти".
Українську дочку "Транснафти" оперативно викуповує швейцарський International Trading Partners AG. А наш Антимонопольний комітет (вже новий поточний склад) так само оперативно видає дозвіл на концентрацію - вірить, що кінцевим бенефіціаром нібито є якийсь Анатолій Шеффер.
Тобто за версією АМКУ, в Україну проходить дизельного палива з РФ на суму понад 60 млрд грн у рік через якогось бізнесмена Шеффера. Всі на ринку кажуть, що це Медведчук і це, звичайно, більше схоже на правду.
Але щоб дизельпровід зміг почати прокачувати з РФ більш якісний дизель, треба було з труби кудись злити старий неліквідний дизель стандарту євро-3. І вони його злили - продали українській армії (армія - сфера президента).
Ці поставки дизелю із РФ суперприбутковий бізнес через два фактори:
1.Арбітраж між російським експортним митом на нафту та нафтопродукти. Таке мито на нафтопродукти непропорційно нижче, аніж мито на нафту, яка буде перероблятися на заводі поза РФ.
Таким чином, Роснєфть віддає свій дизель із заводу у Самарі для поставок в Україну.
2. Низькі транспортні затрати дизельпроводу порівняно із поставками залізницею.
Таким чином, якщо на крупно-оптових поставках із інших напрямків трейдери заробляють 10-20 доларів на тонні дизелю, то на цих поставках із РФ маржа може сягати 40-50 доларів на тонні.
Така маржа означає близько 3 млрд грн чистого прибутку по року. Непогано, як для бізнесу з агресором під час воєнного стану.
Але це ще неповна сума, адже ще є бізнес по поставках скрапленого газу із РФ. І саме тоді, коли відповідна компанія із російським ресурсом входила на ринок, то СБУ (керівництво СБУ призначається президентом) влашувало арешти та додаткові перевірки вагонів інших трейдерів.
Тобто заблокувала їх діяльність, і ресурс був лише у компанії, яка якраз заходила на ринок. Усі на ринку кажуть, що ця компанія де-факто належить Медведчуку
Вы же выгнали "барыгу", что бы жить стало лучше? Или я по наивности своей чего-то не понимаю? В чём прикол?
Мико, Вы сознательно не оставили шансов своей стране только ради того, что бы у того, кто её насилует, просто была другая фамилия?
"Импорт дизельного топлива из РФ в Украину с начала октября вырос в 2,5 раза - до 129 тыс. тонн"
Но ещё больше я не могу понять того, как Порошенко проводил парады и тихо-тихо покупал через своих людей у оккупанта соляру, уран, электроэнергию - В ТОТ САМЫЙ МОМЕНТ, когда оккупант убивал военнослужащих Украины сотнями и сотнями... Тысячами.
В Изварино, Илловайске, в ДАПе, на Савур-Могиле, Дебальцево...
Святослав Олійник - колишній прокурор, який замішаний у цілій низці гучних справ за часів його роботи в правоохоронних органах, і справи ці були пов'язані зі здирством та «віджимом» підприємств і бізнесів.
Згодом він став народним депутатом від фракції БЮТ та так званим «смотрящим» по Дніпропетровській області від Юлії Тимошенко, з якою його об'єднують спільні бізнес-інтереси в сільському господарстві.
У 2014 році Олійник став заступником губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського. Адже Олійник був дуже зручним для впливових людей області своєю беспринципністю, вірністю й готовністю братися за найбрудніші справи.
2015-го року Олійник очолив партію «Вiдродження» в Дніпропетровській області, став представником одіозного народного депутата Віталія Хомутинніка. Восени того ж року Олійник був обраний до Обласної Ради і вибив собі посаду першого заступника його головы.
Одночасно з цим Олійник активно займався контрабандою та «обналом», використовуючи вплив своїх київських патронів на податкову і митну служби. Саме Олійник був ідеологом створення «площадки» для виведення коштів з бюджету його друзями та куратором.
Використовуючи вже випробовані ним раніше схеми (шляхом заведення карних справ), він «віджав» половину старої Дніпропетровської дорожньої компанії УПС Тараса Палія, сина колишнього голови Дніпровського Облавтодору.
Формальним власником компанії став помічник Олійника - Владислав Бородін, депутат Обласної Ради від фракції «Укроп». Звідки у колишнього співробітника міліції, який не дослужився до більш-менш високого звання, гроші на таку компанію - питання для правоохоронних органів. Але далі - більше...
Навколо цієї компанії Олійник побудував мережу з кількох будівельних фірм - Гремко, Спецдоррембуд, СПМК-78 та інщих, які за формальними ознакам були підприємствами реального сектору і навіть вели начебто якісь будівельні роботи. Під цими компаніями знаходились ще біля десятка юридичних осіб, які постійно змінювалися, і через які Олійник заробляв і... виводив кошти.
У 2016-2017 роках будівельний холдинг Олійника активно отримував підряди в Дніпропетровській області, втім, за невеликим винятком кількох доріг, жоден з об'єктів не зміг добудувати до кінця. Так :
*Зал ігрових видів спорту біля стадіону «Трудовые Резервы» у Дніпрі - стоїть лише частина «скелету» будівлі. И це все, що Олійник зміг зробити за два роки.
*Парк у Синельниковому... Олійник почав займатися їм ще у 2014-му році при Коломойському. Парк досі не добудований.*Школа у Синельниковому і окрема будівля ДЮСШ. Роботи розпочаті вже у 2017 році. Досі не завершені.
* Школа у Межевій. Ще один довгобуд імені Олійника. По цей час будівельні роботи на ній не завершені.
* І найбільш кричущий приклад того, що метою Олійника було не будівництво, а крадіжка - це дитячий садочок у формі сот в Ілларіоново. Його будівництво компанією Олійника було розпочато у 2017 році. Паралельно з двома іншими, точнісінько такими ж садочками, які будували інші компанії - у Підгородньому і Романковому. Садочок у Підгородньому було відкрито восени минулого року. Садочок у Романковому також вже давно готовий. А от садочок Олійника в Ілларіоново стоїть недобудований та покинутий....
І мабудь саме бажання Олійника тільки красти бюджетні кошти, а не будувати, стало причиною його конфлікту з Обласною Адміністрацією у 2017 році. Олійника буквально дратувало те, що співробітники ОДА могли зателефонувати йому з вимогою надати звіт за використання бюджетних коштів, або вимагаючи здати об'єкти в експлуатацію.
Влітку 2017 року Олійник вирішив змінити джерело отримання коштів з бюджету і почав працювати з Укравтодором. Для цього він пролобіював призначення керівником Служби автомобільних доріг області своєї людини - Геннадія Немоги.
За допомогою Немоги та своїх покровителів у Києві з партії «Відродження» Олійник якимось чином змусив Укравтодор прописувати тендери виключно під свою компанію УПС. Так, УПС отримав підряди на будівництво ділянки траси Дніпро - Запоріжжя і кількох ділянок траси Дніпро - П'ятихатки.
У лютому 2018 року на відремонтованому Олійником "відрізку" траси Дніпро - Запоріжжя з'явилися ями. Це ввикликало обурення усіх автомобілістів. Траса, ремонт якої був закінчений за три місяці до того, почала руйнуватися. Фахівці, заявили, що причиною цього стало використання компанією Олійника неякісних матеріалів, зокрема бітуму. Замість імпортного Олійник використав якісь вторинні відходи Кременчуцького НПЗ, які й бітумом навіть не є.
Вже тоді фахівці заявляли, що на ремонті цієї траси Олійник нажився на 350 мільйонів гривень. Для виправлення дефектів цієї траси її слід було переробити повністю. Олійник робити це відмовився і через свого голову Служби Автомобільних Доріг у Дніпропетровській області підписав акти виконаних робіт та дав команду накривати трасу верхнім шаром. Лабораторія Дорякості, структурного підрозділу Укравтодора, на трасу допущена не була.
Розуміючи, що його починає переслідувати все більше й більше проблем, у 2018 році Олійник продав частину свого будівельного холдингу відомому Дніпровському бізнесмену й меценату Олександру Петровському (тобто Наріку))). Але по суті Олійник продав компанію-банкрот з боргами й довгим переліком зобов'язань.
Влітку 2018 року компанія Олійника УПС все ж завершила роботи на трасі Дніпро - Запоріжжя. Але навесні 2019 року на цій трасі з'явилася колія завглибшки кілька сантиметрів. Це говорить про те, що роботи на цій трасі були виконані не за проектом, а більша частина з відведеного на цю трасу 1 мильярда (!!!) гривень Олійником була по суті вкрадена.
Усе виглядало дуже наочно - на сусідніх ділянках цієї траси, які ремонтували компанії «Онур» та «Автомагістраль», усе було ідеально. На ділянці Олійника - колії та ями. Тому було б логічніше, якщо б під час візиту Президента України Володимира Зеленського у Дніпропетровську область на цій трасі відбулася б публічна «страта» компанії УПС і голови Укравтодору Славоміра Новака.
Напередодні візиту Президента Олійник дав команду вивести на цю трасу дорожньо-будівельну техніку й зробити видимість гарантійного ремонту цієї траси. Але достатньої кількості техніки у УПС не знайшлося, тому на трасу виїхала техніка, яку було арендовано у Облавтодора, і яка зламалася того ж вечора.
Але за якихось причин Президент до цієї траси не доїхав. Це вирішило частину проблем Олійника, але не всі. Головна його проблема - нестача коштів і великі борги, а також незадоволення Олійником і станом справ у компанії з боку нового акціонера Олександра Петровського (він бути дурнем не звик).
На цей час майбутнє Святослава Олійника залежить від того, чи зможе він переконати Офіс Президента призначити його губернатором Дніпропетровської області, щоб попросту вкрасти гроші з Обласного Бюджету й закрити ними дірку у власному будівельному холдингу.
Якщо йому це вдасться,( А ЙОМУ ЦЕ ВДАЛОСЬ!!!) то він зможе вдруге вкрасти 1 мільярд з бюджету, бо вже зна як!(вибачте що довго! багато слів...)
Аж тепер, "раптом", помітило "злочини і зловживання".
))))))
Причому на засіданні Дніпропетровськох облради, на якій практично одноголосно було вибрано цього чиновника - ніхто з соєвої купки - анічичирк. Ніяких майданів, навіть пікетів. Сидять собі на диванах, жують кокосову стружку, мріють про пєціне баунті і щось там сичать крізь зуби.
)))))
никто не замечал...хорошо хоть теперь... паренька приметили, руку дружбы подали, повели с собой, девушки пригожие, тихой песней встретили..(с)..
https://kiev.ukraines.news/advokat-dyavolov-svyatoslav-olejnik-i-ego-temnye-dela/
Что-то вспомнилось - Нарик, Филарет, термос...
Оппоблок - 46,
Вiдродження - 29,
БПП - 14,
Укроп - 10,
Батькивщина - 9
Ляшко и Самопомичь - по 8
Экс-глава Глеб Пригунов от БПП, имеет орден от УПЦ КП, новый глава Олейник от Вiдродження.
Следующие выборы в 2020 году.