Канада не чувствует усталости от Украины, - экс-посол Ващук
Канада видит в Украине много положительных изменений и совсем не чувствует усталости от проблем страны.
Как передает Цензор.НЕТ, об этом в интервью Укринформу рассказал бывший посол Канады в Украине Роман Ващук.
"Мы набираемся в Украине положительной энергии, видим очень много творческих людей, замечаем рост, поэтому признаков усталости я в Канаде не вижу", - сказал Ващук.
По его словам, "сами украинцы действительно немного были уставшие от Украины". "Не надо заниматься проекции собственной неудовлетворенности на другие страны", - отметил дипломат.
При этом он добавил, что "в настоящее время доминирует социальный оптимизм, поэтому ситуация может быть иной".
Роман Ващук работал послом Канады в Украине с 2014-го по октябрь 2019 года. В ближайшее время ему на замену в Киев прибудет Лариса Ґаладза.
логично
Что я только что прочитал ??
/переклад з Европейської преси. (вибачте що багато тексту...та й то це не всі тези)
Міжнародний суд ООН виніс проміжне, але дуже важливе рішення за скаргою України проти Росії щодо подій у Криму та на Донбасі. Його вагу складно переоцінити: тепер з'явилася гарантія принаймні часткової перемоги української сторони та першого доведення міжнародним судом відповідальності Росії за злочини, що сталися внаслідок її агресії проти України. Друзі України аплодують...
Але чому перемога України лишила геть байдужим керівництво держави?
Адже для команди Зеленського подій у Гаазі немов не було.
Відтоді минули дні - а Банкова досі зберігає мовчанку. Чи не єдиним відомством, яке публічно зраділо успіху України, стало МЗС - бо воно вело процес і ніяк не могло мовчати.
Складається враження, що чинна влада свідомо уникає згадки про цей суд, який має на меті покарати державу-агресора, державу-терориста. Ми, европейські друзі України, маємо підстави стверджувати: це враження вірне.
Чи багато ми чули заяв президента Зеленського із засудженням Росії? Чи часто він вживає термін "агресор" щодо РФ? Чи доводилося чути категоричність у засудженні російських злочинів?
Міжнародні процеси проти Росії є для нової команди на Банковій забороненою темою.
В червні, коли трибунал ООН з морського права наказав Росії звільнити українських моряків, президент та його підлеглі теж тримали мовчанку. Мовчить він і стосовно інших неприємних для Кремля тем. Багато хто звертав увагу на те, що у публічних заявах про Донбас Зеленський уникає термінів "російська агресія" чи "окупаційні війська", віддаючи перевагу більш розмитим формулюванням - тим, які не викличуть напруження у переговорах з Москвою. Але це - не єдина заборонена тема.Майже немає публічних заяв про "Північний потік-2". Нещодавніх подій у Бундестазі для Банкової немов і не було- хоча ми точно знаємо, що їм пропонували вийти із публічною заявою, щоби переконати німецьких депутатів не підтримувати проросійське рішення. Та сама історія - з німецькою дискусією про визнання Голодомору Геноцидом тощо.
Варто зазначити: прямі звинувачення на адресу Росії від Зеленського все ж лунали, але за майже пів року на посаді президента це були лічені рази. І після кожної такої заяви росіяни влаштовували "рознос" на неофіційних консультаціях із Києвом, попереджаючи, що, мовляв, наступна гостра заява поставить хрест на процесі повернення українських полонених. Причому рівень заяв, які долають "больовий поріг" росіян, із часом знижувався.
Саме тому Банкова почала зважувати публічні дії та рішення на предмет того, чи не образять вони Кремль і самого Путіна.
Адже реальні успіхи України у протистоянні агресії зникають з інфопростору, якщо немає заяв керівництва країни, які підтверджують, що це не випадковість. Це добре відомий піар-принцип: перемоги, про яку ніхто не знає, просто не існує.
Історія довела: показавши один единий раз слабину перед шантажем Кремля, українська влада буде вимушена йти на все нові та нові поступки агресору. І саме це ми спостерігаємо на Донбасі, коли Україна воліє закривати очі на проблеми під час розведення, відмовляючись від своїх вимог, які ще вчора лунали як категоричні і необговорювані.
Це надзвичайно небезпечний шлях. Створивши традицію поступок перед вимогами Кремля, Україна сама посуває власні червоні лінії.
Цей процес ще не пізно розвернути... Та чи є кому це зробити?.......
https://twitter.com/i/status/1193315045813489666 ВІН ПРАЦЮЄ
Конечно. 70% населения ходят с открытыми ртами, каждому столбу улыбаются. Я аж вижу, какая накатывает ситуация.
Писатель Цензора, ты сегодня очень устал. Смена караула и немедленно.
Ещё бы, - подумал Бохдан, - ведь я их выстирал и повесил сушиться 😐
Весь кайф обломали!
Теперь стало не интересно...
Скоро втомиться.
Дебілів ніде не поважають. Ними гидують.