Минобороны назвало поименно военнослужащих, погибших за время проведения АТО
Министерство обороны поддержало инициативу Цензор. НЕТ и создало на своем сайте страницу памяти всех погибших во время проведения АТО военнослужащих Вооруженных сил Украины.
С инициативой публикации полных списков погибших и пропавших без вести при отражении агрессии Российской Федерации украинских воинов выступил главный редактор Цензор.НЕТ Юрий Бутусов.
"Дело чести нашей державы и общества - чтобы не было ни одного забытого, неназванного, ненайденного. Мы обязаны знать о каждом: без уважения к памяти героев, которые пошли на смерть ради своей Родины, нельзя строить современную армию. Мы тем и отличаемся от России и от путинской орды, что не забываем ни одного из своих героев, не закапываем павших в безымянных могилах, и всегда будем чтить павших воинов и увековечим память о них", - написал он.
На сайте Министерства обороны появилась страница "Пантеон героев". Можно также увидеть список всех погибших военнослужащих.
Матеріал вимагає розповсюдження на англомовних сайтах.
http://en.wikipedia.org/wiki/Russian_Liberation_Army
http://en.wikipedia.org/wiki/Andrei_Shkuro
http://en.wikipedia.org/wiki/S.S._Sturmbrigade_R.O.N.A.
http://en.wikipedia.org/wiki/Pyotr_Krasnov
http://www.feldgrau.com/rvol.html
Преклоняюсь и благодарю...
----------------------------------------
и до седьмого колена
ГЛАВНОЕ, ЧТО БЫ БЫЛ НЕ ТОЛЬКО ОДИН ПИАР
https://www.youtube.com/watch?v=KiOTbK0iecI&list=PLwTItU6CxpfZdzBm44y-kmBulvjxGmIMa&index=1
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/599/2014 Указом президента України № 599/2014 від 19.07.2014 р ---
Поэтому, может надо попросить\обязать соответствующих лиц МОУ, МВС, СБУ, ДПСУ (хотя бы на общественных началах) привести в соответствие все данные о погибших на общественном, существующем портале.
P.S. К memorybook я не имею никакого отношения!!!
Бутусов, рвите на части все "гавнецо" - путающееся под ногами украинцев.
Бутусов, а Вы задавались себе вопросом, какое число войск Вы могли бы собрать из "диванных войск Цензора?". Прведите социсследования...
Всем родным и близким соболезнования.
символизирует слово выбор?
После вторичного поклонения Господу ангелы отводят душу в ад, и она созерцает жестокие муки нераскаявшихся грешников. В сороковой же день душа в третий раз возносится на поклонение Богу, и тогда, на 40-й день, решается ее участь - по земным делам усопшего и его духовному состоянию души Господом назначается место пребывания в ожидании Страшного Суда.
так что не знаю вам верить или писанию . а судный день это для здраствующих на тот день .
Одна - до Бога пішки, а інша - в грішний світ.
Одна - душа солдата, загиблого в бою,
А інша - немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім'я, до речі, матусеньки твоїй?»
Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім'я,
Ось-ось народить сина, а син її - то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке - Земля?)
А той боєць «Галина» повторював ім'я …
Та це ж його дружина чекала немовля.
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він , ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, І пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово: вагітність - добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди - вона просила - Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила, та їй тебе - не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з'явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»
Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім..постріл в спину.. і запах полину….
Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»
На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні - до Бога пішки, хтось - в протилежний бік.
Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!
Автор: Людмила Лєгостаєва
Бохонько Сергій Сергійович - солдат резерву МВС України, батальйон «Донбас». Загинув в бою із терористами у ніч з 18 на 19 липня поблизу Артемівська Донецької області.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 http://uk.wikipedia.org/wiki/Бохонько_Сергій_Сергійович
Героям слава.
Господи Боже, защити укропов, не дай гибнуть лучшим!
Я як, безпосередний участник цих подій прошу відновити справедливість та віддати заслужену шану загиблому герою. Вважаю його ім'я повинно бути в цьому списку.
З повагою полковник Дєрмін А.І.
Слава Україні!