РУС
3955 посетителей онлайн
Яценюк: "украинский парламент определенным образом существенно деградировал"
Перед закрытием Яценюк отметил, что “украинский парламент определенным образом существенно деградировал”. «И это заслуга наша – и больше ничья», – сказал он.
В то же время, по словам председателя ВР, как это ни странно, все же удается находить компромисс в стенах ВР.
Яценюк также отметил, что ВР этого созыва сделала и много хорошего. В частности, ратифицировано соглашение о вступлении Украины во Всемирную торговую организацию, направлен в Конституционный Суд законопроект об отмене депутатской неприкосновенности, принят бюджет, ликвидирована Тендерная палата.
«Да, этого мало. Мало в силу того, что наши политические элиты не готовы к жестким экономическим и социальным реформам», - сказал председатель ВР.
Яценюк выразил надежду, что следующая сессия будет более продуктивной.
«И следующую сессию я уж точно начну с доклада председателя ВР с той целью, чтобы выразить собственные политические позиции относительно того, что происходит в Украине и в парламенте», - сказал он.
Во время закрытия сессии отсутствовали народные депутаты фракции Партии регионов, которые покинули сессионный зал.
Источник: УНИАН
А ще, змішавши дві гілки ми, власне, змішали два різних стилі мислення. Щоб бути дієвим, Уряд, дійсно, має бути дещо централізованим: щоб домовитись про той же транзит газу потрібно щоб міністр зовнішніх справ не суперечив міністру транспорту, а міністр фінансів - міністру палива та енергетики.
Але коли ця, безумовно корисна для Уряду, риса переходить в Парламент, Рада поляризується. Ті, що вже мають владу під керівництвом Прем"єра роблять все, щоб її захистити. Решта робить все, щоб цю владу перебрати. Спільні цілі об"єднують окремо владу, окремо опозицію. Імперативний мандат цьому сприяє. Об"єднання ворога змушує ще сильніше гуртуватися навколо лідера. Дехто з депутатів ще вправляється в красномовстві, намагаючись когось переконати. Та дарма: кожний голосуватиме як скаже його лідер, байдуже це буде добре для України, чи ні. Хто спробує інакше - зрадник.
Спірні ж питання тим часом вирішуються в КАбмін, інколи простим голосуванням (треба ж десь голосувати, коли в Раді клінч?). Байдуже, що відповідальні міністри за різні ділянки, які не однаково стосуються питання, що розглядається. Це якби стоматолог, офтальмолог і гінеколог більшістю прийняли рішення різати апендицит чоловікові в шляпі, всупереч думці хірурга спочатку зробити аналізи. Так що в Кабміні справи не кращі, якщо це когось тішить.
Точно так же як лікарня або система охорони здоровья - це не пацієнт в капелюсі.
пацієнт в капелюсі - це радше окремий завод чи тваринницька ферма.
З огляду на це, Кабмін слід розглядвти як Центр упрвління еконмікою держави, де розвиток, чи реформа будь-якої галузі повинна кореспондуватись із суміжними галузями та фінансовими можливостями країни. І тим більше, якщо ці реформи заплановані на тривалу перспективу.
У кожного із міністрів, в класичному варіанті, є апарат міністерства та наукові галузеві інститути, котрі опрацьовує той чи інший перспективний план розвитку галузі, її структурну реформу. Вони роблять певні висновки і з іншої проблематики, котра стосується функцій Кабміну (хоча і не в повній мірі їх міністерства), дають свої висновки, котрі на засіданні Кабміну і озвучує той чи інший міністр.
Тому Кабмін - це колективна команда поллітиків-стратегів, за котрими стоять еконмічні і політичні інститути (виконавці замовлення) та апарати міністерства, котрі пропонують для затвердження той чи інший варіант тактичноного втілення ідеї.
Все в світі вже давно напрацьовано і описано в теоретичних працях і практичних напрацюваннях, котрі стосуються УПРАВЛІННЯ.
Одна справа, коли державою і економікою зокрема керують спеціалисти, котрі вивчали її теорію і займались на практиці (Тимошенко, П"ятницький, Пензеник) і інша справа, коли за важелі державного управління беруться вчорашні гопники, розробники схем по дерибану Державного бюджету і відверті шизофреніки (Янукович, Азаров, Шуфрич).