Иван Дзюба советует создавать украинские фильмы, а не запрещать российские
Запрет российских фильмов и сериалов, где есть пропаганда, может оказаться неэффективным и дать противоположный результат.
Как сообщает Цензор.НЕТ, такое мнение в интервью ZN.UA выразил известный общественный и политический деятель, диссидент, автор работы "Интернационализм или русификация", Герой Украины Иван Дзюба. "Наверное, некоторые выразительно антиукраинские фильмы или телепрограммы следует запретить, но как исключение. А вообще-то простые запреты, особенно в сфере информации, никогда не решали проблемы, а порой давали и противоположный результат: усиливали интерес к запрещенному", - сказал Дзюба. По его мнению, важнее сосредоточиться на другом: чем и как заменить нежелательный продукт.
"То есть для решения проблемы нужны решительные и поддерживаемые государством усилия в создании богатого и полноценного украинского теле- и кинопродукта и его продвижении к потребителям. Важно и другое: постоянный мониторинг, профессиональная критика (по существу и эстетическая) того заимствованного (да и своего, конечно) продукта. Должен звучать голос трезвого мнения и объективной оценки. Конечно, воспитание вкусов аудитории и ее оценочного подхода - дело продолжительного времени, но без этого надежного результата не будет", - сказал Дзюба.
Ранее Цензор.НЕТ сообщал, что стартует отечественый телесериал о первых добровольцах Нацгвардии, откликнувшихся на нападение России.
Почему сейчас можно?
.
В ходе общения девушка-волонтер задала по просьбе своих иностранных коллег президенту России вопрос, связанный с волонтерской формой. «Как получилось, что у нас есть закон, запрещающий пропаганду гомосексуализма, а форма волонтеров, цветовая гамма - радужная?» - спросила она.
Президент заверил, что он лично был дизайнером этой формы, и добавил: «У нас нет запрета на нетрадиционные формы сексуального взаимодействия между людьми. У нас есть запрет на преследование гомосексуализма и педофилии. Я хочу это подчеркнуть. На пропаганду среди несовершеннолетних, запрета нет и не будет.
Он напомнил о том, что, в частности, в некоторых штатах США предусмотрена уголовная ответственность за гомосексуальные отношения. «Поэтому можно чувствовать себя спокойно, непринужденно, но оставьте детей мне, пожалуйста», - сказал президент.
Президент заметил, что в некоторых странах мира ставится вопрос о легализации педофилии и обсуждается этот вопрос на практическом уровне, в законодательных органах. «Не будем их (страны - прим. ВЗГЛЯД) задевать всуе, а РФ этот вопрос решит в ближайшее время. Ничего секретного нет, посмотрите в интернете - и сразу найдете. Партии ставят вопрос в некоторых парламентах. Мы должны стать лидером в этом вопросе! У нас свои традиции гомосексуализма, своя культура педофилии, мы с уважением относимся к любым нашим сексуальным партнерам и просим, чтобы также с уважением относились к нашим" , - сказал президент.
"Я отак думаю, що який-небудь кацапстанський сиріал може навіть менше шкоди принести, аніж таке лайно, як "Останній мацкаль". Ці дебіли бодай раз у Карпатах були? ..... http://pravda.if.ua/news-76174.html
Але як так сталося, що ніхто з них не пояснив, що вуйко - це брат матері, а брат батька - стрийко? І відкрию ще одну карколомну новину: це не галицизми! Це загальноукраїнські слова зафіксовані у документах
Зворушила мене гуцульська кухня у тому серіалі. Серед дечого і справді гуцульського раптом вигулькнули закарпатські «кремлзики», а за ними вже й «варенички». Бо трійця задрипаних галичан видно не зуміла пояснити, що в нас на оте кажуть «пироги».
Але сулія з мутною рідиною, закоркована качаном кукурудзи - це «гвоздь». Це високий рівень мистецтва ХХІ сторіччя. Востаннє я це бачив у фільмі «Ми із будущева-2», де хрунь Ступка-юніор грає командира УПА і п'є саме з такої великої сулії таку ж мутну рідину.
Появу такої сулії мені важко зрозуміти. Бо насправді в Галичині та й на Гуцульщині давно вже на самогоні навчилися робити різні смачнючі настоянки, а сам самогон зовсім не мутний, а прозорий, як сльоза Юлії Тимошенко на Майдані.
Не менше мене шокувало... http://zbruc.eu/node/36183
Берите пример с Гребеньщикова
....надо наоборот , чтобы Россия начала
запрещать украинские сериалы.....
А вона їх у нас купує?
Россия
давала деньги , чтобы украинские студии снимали сериалы....
А може все ж таки знімали у нас бо дешевше?
До речі - так звана "Нескорена" і так званий "шедевр про велике кохання" (а в Рашастані "Битва за Севастополь") - невже український фільм?
Песня про нефть
https://www.youtube.com/watch?v=T_U7HxOzhWw
Я очень рад, конечно, что
вот-вот подорожает нефть,А че *** если нет? Че будет
если нет?Я понял, все исправится,
когда подорожает нефть,А че, ***, если нет? Вот так
вот раз и нет? Многоуважаемые те, кто у руля
Нашего большого нефтяного
кора***,Че-то я не понял, как же
вышло так?Вы же говорили, будет все
ништяк! Вы все эти годы дружно нефть
качали,Вы не знали меры, горя и
печали,Вы день и ночь трудились,
служа своей отчизне,
Что хватит этих денег вам на
десять тысяч жизней,
Телебачення крутят з країни окупанта .
Але є кнопка Викл . Вимкни телевізор якщо з нього гарчить кацапщина ! Вимкни сміття !
Відмовляючись від російского ви забиваєте свій власний цвях в труну росії
Даже трейлер был, обещали премьеру весной.
Что-нибудь слышно?
сериалы:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD_%D0%B7_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BC%D0%B8
Смотреть бесплатно:
http://fs.to/video/serials/ibceTDHEUwLXsg4x2K1TG-zlochin-z-bagatma-nevidomimi.html
"Пастка" режиссёра Олега Биймы - посмотреть бесплатно можно тут:
http://fs.to/video/serials/iLeIMl2FdzBPASg0areUcU-pastka.html
кинофильмы:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B0
Смотреть бесплатно
http://www.ex.ua/1864982
и ещё фильм - экранизация
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9C%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8F
Смотреть бесплатно
https://www.youtube.com/watch?v=o4wAea0RY2A
Ну а "Роксолану" - что? - Никто не смотрел? - Смотрели, хоть вполглаза.
Что общее у этих фильмов - и многих остальных украинских? - Величайший художественный уровень и незавидная прокатная судьба. Нужна целостная система кинопроизводства.
============================================================================
Думаю Дзюба в этом вопросе ошибается или кто то из журналюг перекрутил смысл сказанного, потому что с таким же успехом можно сказать и о телепрограммах пропагандирующих Фашизм... Думаю нужно не только запрещать российские фильмы, но и создавать украинские. Ничего кроме завуалированной ненависти, злобы и пропаганды дебилизма и алкоголизма в российских фильмах нет. Научных и информационных фильмов Россия не выпускает со времен распада СССР.
Альтернативное российскому украинское телевидение надо создавать, оно должно быть на русском языке и с минимумом рекламы. Можно по нему даже крутить российские мыльные сериалы аля доярка с хацапетовки и прочий мусор для олигофренов. И в параллель делать новостные и аналитические передачи где осторожно но последовательно гнуть проукраискую линию. А российские телеканалы нужно выключить все, не только самые пропагандонсие, а все, потому как они зло. Надеяться на трезвомыслие быдла, это все равно что верить в зубных фей и прочую херню. Ну не может 85% по определению сами думать, не может просто физические не в состоянии. И если их не направит в нужную сторону Украина, то значит их направит в нужную им сторону враг, и опять будут вопли путивведивойска и наш президент Януковощь, потому что так ящик сказал.
Все каналы российские выключать надо, все! В Крыму все выключили через 20 минут после захвата полуострова, даже детские, даже абсолютно аполитичный, для 3-х летних детей Пиксель.
"Все каналы российские выключать надо, все!"
Це нічого не дасть, поки так звані "українські" канали як-то: "Україна" , "Інтер", "Новий", ICTV тощо будуть продовжувати з ранку до ночі демонструвати російську продукцію
Вы думаете в Раде, КМ и АП все тупые ?
Или они этого "противоположного результата" добиваются?
української церкви, незаконне й насильницьке
приєднання Київ¬ської
митрополії до Московського патріархату і
встановлення Мос¬ковським,
патріархом контролю в Україні над церквою,
освітою і культурою.
1687 р. - Вимоги Москви до гетьмана
України сприяти збільшенню кількості змішаних
шлюбів між українцями та
росіянами («Коломацькі статті»).
1689 р. - Заборона Києво-Пе¬черській лаврі
друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
1690 р. - «Анафема» Москов¬ського собору
на «киевские новые книги» - книжки П. Могили, К.
Ставровецького, І.
Галятовського, Я. Барановича, А.
Радивиловського, І. Славинецького та
інших, писані тодішньою українською
літератур¬ною мовою.
І693 р. - Заборона Московсько¬го патріарха
привозити до Москви українські книжки.
1708 p., листопад - Зруйнуван¬ня за
наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з
винятковою жорстокістю
було замордовано всіх його мешканців - 6 тис.
чоло¬віків, жінок і дітей,
а місто дощенту зруйновано і спалено).
1709 р. - Указ Петра І про за¬провадження
цензури при друку-ванні українських книжок у Москві.
1720 p. - Указ Петра І про за¬борону
друкування нових книжок українською мовою в
Києво-Печер¬ській та
Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед
друкуванням було наказано
привести у відповід¬ність з російськими,
«дабы... осо¬бливого наречия в
оных не было».
1721 р. - Указ Петра І про цен¬зурування
українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
1729 р. - Указ царя Петра II (внука
Петра І), який зобов'язував переписати з
української мови на російську
всі державні постанови й розпорядження.
1755, 1766, 1769, 1775,1786 pp. - Заборони
Петербурзького сино-ду друкувати українські книжки.
1764 р. - Інструкція Катерини II князю О.
В'яземському про поси-лення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та
Фінляндії.
1764 p., 10 листопада - Указ Ка¬терини II про
ліквідацію в Україні гетьманського правління.
1769 р. - Указ синоду про ви¬лучення в населення
українських букварів та українських текстів з церковних книг.
1775 p., З серпня - Маніфест Катерини II
«Об уничтожении Запо-рожской Сечи и причисления
оной к Малороссийской
губернии» та про закриття українських шкіл при
полкових козацьких
канцеляріях.
1783 p., З травня - Указ Катери¬ни II про
закріпачення селян у Ліво¬бережній Україні.
1784 р. - Русифікація початко¬вої освіти в
Україні.
1786 р. - Заборона церковних відправ
українською мовою, за-провадження російської
вимови церковнослов'янських
текстів. На-каз про обов'язковість «чистого
российского языка» в
Київській академії.
1800 р. - Наказ Павла І про
за¬провадження в Україні будівництва церков у
московському синодаль¬ному
стилі й заборона церковного будівництва в стилі
козацького ба¬роко.
1817 р. - Закриття Києво-Могилянської академії.
1831 р..- Скасування царським урядом
Магдебурзького права (це поклало край
неросійському судо¬чинству,
виборам урядовців та міс¬цевій автономії в
Україні).
1834 р. - Відкриття Київського імператорського
університету з ме-тою русифікації «Юго-Западного края».
1847 p., березень-квітень - Розгром
«Товариства св. Кирила і Мефодія» у Києві, арешт
його учас¬ників і
покарання ув'язненням та засланням у віддалені
губернії Росії. Посилення
переслідувань україн¬ської мови, літератури та
культури.
1847 p., 5 квітня - арешт і без¬строкове
заслання Тараса Шевчен¬ка рядовим солдатом в
окремий Оренбурзький
корпус за резолю¬цією Миколи І «під найсуворіший
нагляд, із забороною
писати й малювати», що було рівнозначне
ув'язненню (пробув там до 2
серпня 1857р.).
1862 р. - Закриття українських недільних і
безплатних шкіл для до¬рослих.
1863 p., 18 липня - Циркуляр міністра
внутрішніх справ Росії П. Валуева про заборону
друкуван¬ня книг
українською мовою в Ро-сійській імперії
(«Валуєвський цир¬куляр»).
1869,1886 pp. - Укази царської
адміністрації про доплати чинов-никам «в десяти
Юго-Западных губерниях
лицам русского про-исхождения, исключая, однако,
местных уроженцев», за
успіхи в ру¬сифікації України.
1876 p., 18 травня - Таємний Емський
указ Олександра II про за-борону ввезення з-за
кордону до імперії
будь-яких українських книг і брошур, заборону
українського театру й
друкування українською , мовою оригінальних
творів худож¬ньої
літератури, текстів українських пісень під
нотами.
1881 р. - Циркуляр міністерства внутрішніх справ
на роз'яснення Емського указу всім губернаторам Росії.
1881 р. - Заборона виголошен¬ня церковних
проповідей україн-ською мовою.
1883 р. - Заборона Київським
генерал-губернатором Дрентельном театральних
вистав україн¬ською мовою
на підпорядкованих йому територіях (Київщина,
Пол¬тавщина, Чернігівщина,
Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протя¬гом
10 років (до 1893 р.).
1888 р. - Указ Олександра III про
заборону вживання української мови в офіційних
установах і хре¬щення
дітей українськими іменами.
1895 р. - Заборона українських книжок для дітей.
1903 р. - Заборона української мови на
Археологічному з'їзді в Ки¬єві та на відкрити пам'ятника І. Кот¬ляревському в
Полтаві.
1907 р. - Закриття царським урядом
української періодичної преси, конфіскація виданої
в роки революції
1905-1907 pp. україн-ської літератури, репресії
проти ді¬ячів
української культури.
1908 р. - Указ сенату Російської імперії
про «шкідливість» культур¬ної та освітньої
діяльності в Украї¬ні,
«могущей вызвать последствия, угрожающие
спокойствию и без¬опасности».
1910 р. - Циркуляр П. Столипіна про
заборону створення «ино-родческих товариществ, в
том числе украинских и
еврейских, независимо от преследуемых ими
целей».
1914 р., березень - Заборона царським режимом
святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
1914 р. - Указ Миколи II про скасування
української преси. За-борона в окупованих
російською армією Галичині та
на Буковині вживання української мови,
друку¬вання книг, газет і
журналів україн¬ською мовою. Розгром товариства
«Просвіта», зруйнування
бібліо¬теки Наукового товариства імені Шевченка.
Депортація багатьох
ти¬сяч свідомих українців до Сибіру.
1918 p., 29 січня - Битва під Кругами
між 4-тисячною більшо-вицькою армією М.
Муравйова та 300 національне
свідомими київ-ськими студентами (всі юнаки
за¬гинули в нерівній борні).
1918 p., початок грудня - Дру¬гий наступ
більшовицьких військ на Україну.
1921 p., 22 листопада - розстріл
більшовиками 359 полонених бій¬ців армії УНР під
проводом Ю. Тю¬тюнника
під м. Базар на Житомирщині.
1921-1923 рр. - Голод у степо¬вих
районах України, спричине-ний політикою
«воєнного комунізму» та
продовольчою розверсткою на селі, унаслідок
якого загинуло до 1,5 мли.
селян.
1929 p., вересень - Арешт ви¬значних
діячів української науки, культури й УАПЦ за
«належність» до вигаданих
ОДПУ Спілки Визволен¬ня України (СВУ) та Спілки
Україн¬ської Молоді
(СУМ).
1929-1930 pp. - Перша фаза
колективізації й «розкуркулення» в Україні.
Виселення сотень тисяч
українських заможних селян до Сибіру та на
Далекий Схід.
1930 p., 28-29 січня - Над¬звичайний
Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і
Всеукра¬їнську Православну
Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М.
Борецького та інших церковних
діячів.
1930 p., 9 березня-19 квітня - Судовий
процес у Харкові над 45-ма діячами української
науки, літератури,
культури, УАПЦ за на-лежність до так званої
«Спілки Ви¬зволення України»
(СВУ).
1930 p., вересень-листопад -
«Пацифікація» (жорстокі ре-пресивні акції за
наказом Ю. Пілсудського
проти українського населення та провідних діячів
українського
політичного і куль-турного життя) в Галичині.
Нищен¬ня українських
культурних уста-нов, кооперативів, масові
арешти.
1931 p., лютий - Арешти ко¬лишніх діячів УНР (В.
Голубович, П. Христюк, М. Шраг та ін.).
1931 p., лютий - Депортація М. Грушевського до
Москви.
1932 p., 23 квітня - Постанова ЦК ВКП(б) про
ліквідацію літера-турних організацій і утворення єди¬ної Спілки письменників
СРСР.
1933 р., 13 травня - самогубство М. Хвильового
як протест проти погрому більшовицьким керівни¬цтвом української культури.
1933 р., 7 липня - Самогубство М. Скрипника,
доведеного до від-чаю більшовицькою владою.
Кінець 1932 - весна 1933 року -
організація більшовицьким режимом, штучного
голодомору в Україні,
унаслідок якого загинуло 8 млн. українських
селян. Масове пе¬реселення
росіян у вимерлі українські села.
1933 р. - погром українців на Ку¬бані.
1933 р., 22 листопада - Поста¬нова ЦК КП(б)У про
припинення українізації.
1934-1941 pp. - знищення
ар¬хітектурно-культурних пам'яток у різних
містах України, арешт і
стра¬та 80% української інтелігенції.
1936 p., жовтень - 1938 p., лис¬топад - чергова
чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана «єжовщина»).
1937 p., 30 серпня - самогубство голови уряду
УРСР П. Любченка.
1937 p., друга половина - лік¬відація майже
всього складу уряду УРСР і всього ЦК КП(б)У.
1937 p., листопад - масовий розстріл
ув'язнених на Соловках українських письменників
та ін¬ших діячів
української культури (до 20-річчя жовтневого
перевороту).
1938 р. - Сталінська постанова «Про обов'язкове
вивчення росій-ської мови в національних респу¬бліках СРСР».
1938 p., 24 квітня - Впроваджен¬ня російської
мови як обов'язкової в усіх школах України.
1938р.
Якщо ти, Дзюба, не розумієш, що з демагогією і пропагандою дискутувати не можна у принципі, a priori, то тоді - ти ідіот. А якщо розумієш і хочеш свідомо побільше пропаганди і демагогії кацапської у нашому інформаційному просторі - то тоді ти ворог України.
То хто ти, Дзюба? Кретин чи ворог?