РУС
8231 посетитель онлайн
На похоронах Солженицына произошел скандал. Два человека задержаны.
При этом нацболов, сопровождавших Эдуарда Лимонова, на похороны не допустили, а двое из них – Николай Авдюшенков и Кирилл Унчук – были задержаны.
Эдуард Лимонов признался, что внутренне осиротел после смерти Александра Солженицына, которого он всегда считал «историческим человеком», и теперь является его преемником.
Напомним, что в 22:45 (по Киеву) в воскресенье, 3 августа, Солженицын умер на 90-м году жизни.
На одном надпись "От кровавой гебни",
а на втором "Теленку от Дуба"(кто читал Исаича - поймет)
Не боялся ни слова, ни пули
И в привычные рамки не лез,-
Но с тех пор, как считаюсь покойным,
Охромили меня и согнули,
К пьедесталу прибив "Ахиллес".
Не стряхнуть мне гранитного мяса
И не вытащить из постамента
Ахиллесову эту пяту,
И железные ребра каркаса
Мертво схвачены слоем цемента,-
Только судороги по хребту.
Я хвалился косою саженью -
Нате смерьте! -
Я не знал, что подвергнусь суженью
После смерти,-
Но в обычные рамки я всажен -
На спор вбили,
А косую неровную сажень -
Распрямили.
И с меня, когда взял я да умер,
Живо маску посмертную сняли
Расторопные члены семьи,-
И не знаю, кто их надоумил,-
Только с гипса вчистую стесали
Азиатские скулы мои.
Мне такое не мнилось, не снилось,
И считал я, что мне не грозило
Оказаться всех мертвых мертвей,-
Но поверхность на слепке лоснилась,
И могильною скукой сквозило
Из беззубой улыбки моей.
Я при жизни не клал тем, кто хищный,
В пасти палец,
Подходившие с меркой обычной -
Опасались,-
Но по снятии маски посмертной -
Тут же в ванной -
Гробовщик подошел ко мне с меркой
Деревянной...
А потом, по прошествии года,-
Как венец моего исправленья -
Крепко сбитый литой монумент
При огромном скопленье народа
Открывали под бодрое пенье,-
Под мое - с намагниченных лент.
Тишина надо мной раскололась -
Из динамиков хлынули звуки,
С крыш ударил направленный свет,-
Мой отчаяньем сорванный голос
Современные средства науки
Превратили в приятный фальцет.
Я немел, в покрывало упрятан,-
Все там будем! -
Я орал в то же время кастратом
В уши людям.
Саван сдернули - как я обужен,-
Нате смерьте! -
Неужели такой я вам нужен
После смерти?!
Командора шаги злы и гулки.
Я решил: как во времени оном -
Не пройтись ли, по плитам звеня?-
И шарахнулись толпы в проулки,
Когда вырвал я ногу со стоном
И осыпались камни с меня.
Накренился я - гол, безобразен,-
Но и падая - вылез из кожи,
Дотянулся железной клюкой,-
И, когда уже грохнулся наземь,
Из разодранных рупоров все же
Прохрипел я похоже: "Живой!"
И паденье меня и согнуло,
И сломало,
Но торчат мои острые скулы
Из металла!
Не сумел я, как было угодно -
Шито-крыто.
Я, напротив,- ушел всенародно
Из гранита.
Гебня на похованні Солженіцина ! Й хто його відпеває ?
Може його побратим по ГУЛАГу Глеб Якунін , може Александр Мень кресний батько майже усіх дисидентів ?!
Та ні , його відпівають гебісти в рясах ! Чи то не символічно ? Чи то не є справедливо , коли людина останні 20 років свого життя тільки й робила те , що переклеслювала все те , що вона робила майже усе своє попереднє життя !
Круг замкнулся.
русский народ спасая себя спасает и ту сволочь, которая им руководит.
Солженицын пропустил эту трагедию через себя
Такими діями він кінцево відгорнув від себе не тільки майже усіх дисетентів , але й свої товаришів по ГУЛАГу . Я спілкувався майже з добрим десятком таких людей . Усі вони майже одностайно абсолютно негативно сприймають двух людей : Солженіцина й Ширанського . Бо обидва дуже швидко забули , що "приватизувавши" на свій рахунок право бути рупором усіх жертв совдепії вони втратили право висловлювати лише свою точку зору й тим більш нав"язувати її усьому світу . Але обидва поводять себе так , нібито крім них а ніхто не сидів , й тим більш ніхто не сидів важче їх , що виглядає дуже смішно на фоні того , що багато людей навіть не знала , що таке "Шаражка" , або бути "нормирувальником" – по 15 років лише за кайлом .
Дуже символічно , що більшость його прихильників зараз складають люди з неогібистскьим мирооглядом й з гєбистським минулим . Такі як Путін , Медведєв , усі колишні сексоти . Ось ця категорія й шанує Ісаїча , повністю підтримуючи його діяльність . Ті люди , які ніколи не любили совдем , але добре вміли до нього пристосуватися пролізти в йому майже на саму гору .
А подавна більшість тієї частини народу , любові якого він так добивався , його продовжує ненавидити . Бо рядові печерні шовінисти , чорносотенці ніколи йому не простять участі в розвалі совдепії , яку вони боготворили , як й самого Сталіна продовжують боготворити . Тако ж відгорнулася від Солженіцина й справжня російська інтелігенція . Бо їх завжди були огидливі ідеали "Союза Михаїла-Архангела" . Таким шовінистам-чорносотенцям , яким був Солженіцин останні 20 років ніколи б не подали б руки , ані Лев Толстой , ані Менделєїв, ані Бердяєв , ані Блок , ані Столєтов, ані Бунін , ані Купрін , ані Короленко , ані Вл. Солов"ьов , ані Целковський . Хочу лише нагадати , що коли у відомій справі "Бейліса" від сторони звинувачення прийняв участь відомий філософ (що мав погляди приблизно такі як Солженіцин) Розанов , то його моментально й одностайно виключили з філософської спілки . Перед ним закрилися усі двері в академії наук , його перестали запрошувати на усі мереоприємства , де збиралася інтелігенція тих років .
Щодо Солженіцина , то тут трохі інша справа , бо цей велетень прожив перші 60 років свого великого життя дуже достойно й зіграв величезну роль в формуванні цілого покоління свободмислячих людей усієї совдепії . Мабуть тому , я продовжую називати його велетнєм й навіть настоюю що це саме так , незважаючи на усі "але" ! Нехай йому ці 60 років зачтуться більше , ніж останні 20 й буде йому земля пухом !
Все слова - сказаны
Все тома - написаны
Мудрость многотонная
Давит на хребет
Слово изречённое -
Болезнь кессонная
Вроде вот - всё понял
А вроде и нет...
Кто бы мог такое представит году этак в 70м или 80м. Просто какой то один день из жизни Ивана Денисов.
... А все ведь наверное потому, что и Солженицин был тогда другой