Родственников военных предостерегли от использования русских чат-ботов для поиска пленных
В Координационном штабе по обращению с военнопленными предостерегают от использования различных российских чат-ботов для поиска украинцев в плену.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом Координационный штаб сообщает в телеграме.
В Коордштабе прошла встреча с семьями военнослужащих Отдельной президентской бригады имени Богдана Хмельницкого.
На вопросы ответили представители Коордштаба и Вооруженных Сил Украины.
Стороны обсудили оказание медицинской помощи раненым в плену. Украина пытается забрать из плена всех раненых и тяжелобольных, говорится в сообщении.
"Координационный штаб не всегда может сообщить родным место содержания пленных, даже если владеет определенной информацией. Она требует тщательной проверки. Ведь враг пытается ввести в заблуждение наших людей перед обменом. Например, во время переклички намеренно называть фамилии людей, которых нет в этом месте содержания. Защитники в разных камерах не могут этого проверить", - отметили в штабе.
Представитель штаба предостерег родственников относительно использования разных российских чат-ботов для поиска наших людей в плену.
"Не забывайте, что вы будете общаться с лицами, которые обязательно будут пытаться использовать вашу боль. Могут шантажировать. Кроме того, они могут использовать переписку для психологического давления. Показывать сообщения пленному и говорить: "Видишь, мы переписываемся с твоей женой, а Украина не хочет тебя забирать". Все это манипуляции. Мы готовы забрать всех", - подчеркнул представитель Коордштаба.
не варто їм довіряти аби не стало гірше
Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України.
У 2010 році блогер Володимир Золкін скоїв вбивство молодої людини, використав посвідчення правоохоронця для вчинення правопорушень та намагався уникнути відповідальності за вбивство з використанням службового становища. У 2014 році Золкіна було засуджено до 14 років колонії, але у в'язниці він перебував набагато менше - достроково вийшов у 2017 році. Деталі справи https://www.facebook.com/tzarovnaja/posts/pfbid02nZ8HoxsQRDDPu8bR18zx49K4sHidJkkx6pYSbyTHkJPnDFUL7yq3rn4gegxzCArzl повідомила журналістка-розслідувачка Тетяна Заровна та https://ord-ua.com/2023/03/15/kogo-jak-ta-za-shho-vbiv-volodimir-zolkin-sekretna-sudimist-nevidomi-storinki-biografii/ видання «Орд» .
Мова про того самого Володимира Золкіна, якому українські силові структури надали ексклюзивне право доступу до полонених російських окупантів. На свій канал в YouTube Золкін знімає відео з допитами рашистів.
https://glavcom.ua/img/forall/u/247/27/%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%BD.webp
Володимир Золкін
До 24 лютого 2022 року Золкін не мав медійного успіху. Близько двох років Золкін займався тим, що брав інтерв'ю у лідерки нині забороненої партії Шарія, висвітлював прокремлівську акцію «Безсмертний полк», відбілював репутаціюhttps://glavcom.ua/news/prokuratura-pidozryuje-semenchenka-v-obstrili-telekanalu-112-756213.html обвинуваченого у теракті та створенні незаконного воєнізованого формування колишнього нардепа Семена Семенченка. Проте все змінила війна, піднявши Золкіна в топ «зірок» та раптових «патріотів».
Після повномасштабного вторгнення РФ куратори з українських силових структур надали ексклюзивне право доступу до полонених загарбників майже невідомому в Україні блогеру Володимиру Золкіну, 1981 р.н.. Цю можливість він використав задля власного піару та отримав сотні тисяч шанувальників. Однак, суспільство майже нічого не знає про особу, якій довіряє представляти себе у надзвичайно складній ситуації.
До 24 лютого 2022 року В. Золкін не мав успіху. В публічному просторі він з'явився раптом та невідомо звідки. Вже у доволі зрілому віці почав називати себе журналістом, записуючи відеоролики. Близько 2 років Золкін займався тим, що брав інтерв'ю у лідерки нині забороненої партії Шарія, висвітлював прокремлівську акцію «Безсмертний полк», відбілював репутацію обвинуваченого у теракті та створенні незаконного воєнізованого формування колишнього нардепа С. Семенченка та виправдовував засудженого за садистські дії з полоненими ватажка банди «торнадо» Р. Онищенка. Тобто в «журналіста»-новачка були доволі дивні теми та вподобання. Проте, все змінила війна, піднявши Золкіна в топ «зірок» та раптових «патріотів».
Однак, суспільству треба знати про Володимира Золкіна більше. Щонайменше те, що в минулому він був міліціонером, в 2010 році скоїв звіряче вбивство молодої людини, використав посвідчення правоохоронця для вчинення правопорушень та намагався уникнути відповідальності за вбивство з використанням службового становища.
11.11.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області визнав Золкіна виним в умисному та зухвалому вбивстві. Пана Володимира було засуджено до 14 років колонії, але відсидів він удвічі менше. Відбував покарання В. Золкін в Менській колонії, що призначена для колишніх правоохоронців.
Отже, що ж сталося?
11 липня 2010 близько 05 години поряд із приміщенням розважального центру «Формула» по вул. Велика Кільцева, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області між Золкіним та його приятелем з одного боку, та трьома хлопцями з іншого сталася сварка, яка швидкоплинно переросла у бійку. Після закінчення бійки наймолодший учасник подій за наказом брата поїхав додому на таксі, інші ж двое «опонентів» Золкіна пішли у напрямку АЗС «Лукойл», яка розташована в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 10.. Тим часом пан Золкін вирішив наздогнати та вбити одного з учасників подій з метою помсти - а саме курсанта, який дозволив собі не погодитися із «законними вимогами» Золкіна. Наздогнавши «опонентів» за допомогою таксі, Золкін накинувся на курсанта Національної академії внутрішніх справ. Приятель Золкіна, маючи намір йому допомогти, незабаром прибіг на місце бійки, вирвавши дошку з дерев`яного піддону. Приятель потерпілого, побачивши людину з дошкою, втік. А Золкін разом зі своїм приятелем бив жертву кулаками та ногами по голові, поки та не вмерла. В процесі приятель Золкіна зламав дошку о потилицю вбитого, але Золкіна це не зупинило.
В подальшому молодший брат вбитого повідомив слідству, що Золкін почав сварку ще в клубі на дискотеці. Чіплявся до нього, до товариша, та до його старшого брата, розмовляючи з кожним окремо. При цьому Золкін називався міліціонером, вимагав речі, нишпорив по кишенях наймолодшого учасника та його приятеля під приводом пошуку нібито зниклого в якоїсь дівчини годинника. Почавши з молодшого, Золкін вдарив його ногою по руці, зламавши руку, та вимагав від юнака віддати йому телефон. Після цього зайнявся приятелем вбитого в подальшому курсанта: пред`явив посвідчення працівника міліції та, погрожуючи затриманням, запропонував «вийти та поговорити». Далі провів «обшук» особистих речей. Не знайшовши годинника, Золкін не припинив чіплятися до юнаків.
Мешканка будинку неподалік АЗС (місця злочину) дала важливі свідчення: Золкін та його приятель били лежачого хлопця вдвох. Приятель Золкіна вдарив хлопця три рази по голові дошкою. До цього моменту той, що лежав, закривав голову руками та благав, щоб його перестали бити, але після дошки замовчав. Під час всіх цих подій, спостерігаючи за тим, що відбувається з балкону, жінка марно намагалася викликати міліцію. Це тривало на протязі щонайменше 15 хвилин, але міліція не реагувала. Вона бачила, що лише після того, як жертва остаточно завмерла, вбивці почали комусь телефонувати.
Раптовий свідок, що був у нічному клубі «Формула», повідомив, що біля клубу бачив початок суперечки двох хлопців (Золкіна та курсанта). Потів викликав автівку, а в подальшому став свідком розвитку подій біля АЗС «Лукойл». Він вирішив прийти на допомогу. Побачив, що на газоні вже лежить нерухомо хлопець, поруч стоїть ще один хлопець - водій автомобіля «Мазда». А Золкін стояв на руці у хлопця, який лежав на газоні. Після його зауваження Золкін прибрав ногу. В розмові свідок запропонував хлопцям гроші, щоб вони тільки відпустили хлопця. Той вже виглядав мертвим, але, можливо, ще дихав. Проте вони відмовились, а Золкін на очах у свідка поліз в задню кишеню хлопцеві, що лежав, та достав звідти гроші. Пізніше виявилося, що з мертвого тіла ще «кудись зник» золотий ланцюжок.
Хлопець на «Мазді» - ще один випадковий свідок - повідомив, що на своєму автомобілі проїжджав по Кільцевій дорозі в м. Києві в напрямку Жулянського мосту та біля АЗС «Лукойл» побачив, що на газоні лежить чоловік, поряд з яким стояли двоє чоловіків, один з них був побитий, а інший ні. Він подумав, що того чоловіка, що лежав, збила машина, та вирішив допомогти. Коли він підійшов до чоловіка, що лежав на газоні, то побачив, що він лежить лицем до низу. Свідок запитав у чоловіків, які стояли поруч з тілом, про те, що трапилося, на що Золкін відповів, що вони розберуться самі, та порадив не втручатися. Свідок сказав, що потрібно викликати швидку, на що Золкін відповів, що він працівник міліції та вже про все потурбувався. Після цього Золкін знов наполіг, щоб свідок йшов геть - не втручався. Але свідок відмовився. Згодом по дорозі проїжджав патрульний автомобіль, який зупинився. Золкін одразу ж підійшов до працівників міліції, щось їм сказав, та сів до їхнього автомобіля. Свідок ще довго знаходився на місці події, надавав пояснення та бачив, як лише згодом приїхала «швидка». Бачив ще, як на відстані 10-15 метрів від місця події працівники міліції знайшли дерев`яну палку довжиною біля метра.
Свою вину Золкін не визнав, пояснивши, що діяв як правоохоронець, намагаючись затримати хлопців, які, на його думку, вчинили крадіжку. Посилався на дівчину з дискотеки, яка йому пожалілася. При цьому дівчина з дискотеки підтвердила слідству, що в неї зник годинник, проте не вказувала ані на вбитого хлопця, ані на когось конкретно. Вона додала, що не збиралася звертатися з заявою про крадіжку, оскільки годинник не мав матеріальної цінності. До суду ж ця дівчина не прийшла, щоб або підтвердити, або спростувати попередні покази, надавши відповідей на запитання потерпілої сторони. Тобто - привід для «з'ясування стосунків» між хлопцями та паном правоохоронцем В. О. Золкіним виявився вигаданим.
Володимир Золкін повідомив суду, що в нього не було на меті вбивати людину, що він був «в афекті», та попросив його виправдати. Але свідки наполягали, а суд врешті-решт прийшов до висновку, що сталося зухвале вбивство, яке було скоєне за ініциативою пана міліціонера Володимира Золкіна.
Три випадкових свідка трагедії - небайдужі громадяни, які не належали до сторін, що приймали участь в бійці, зіграли вирішальну роль у встановлення істини під час судового розгляду. Хоча слідство проводилося формально, покази спотворювалися, а на свідків чинився тиск. З оприлюднених матеріалів можна зробити висновок, що робота над встановленням картини злочину проводилася поверхово і формально, а правоохоронна система намагалася «відмазати» вельмишановного Володимира Золкіна.
Володимира Золкіна звільнили з органу міліції за його власним бажанням «заднім числом». Суду була представлена фейкова експертиза, в якій йшлося про те, що Золкін «був не в собі»: тобто діяв у стані афекту, а тому не має відповідати. Але суд не погодився, підкресливши, що задля афекту потрібна раптовість. А пан Золкін наздогнав свою жертву на значній відстані від місця початкової сварки та продовжив здійснення плану, метою якого була помста.
Золкіна В. О. достроково звільнили від покарання у січні 2017 року, тож судимість на сьогодні не погашена (погашення судимості можливе лише у січні 2025 року). Крім того, борг, визначений судом, наразі не закритий: Золкін не розрахувався з батьками убитого та з його молодшим братом за цивільними позовами про виплату компенсації моральної шкоди. Незважаючи на це, пан Володимир Золкін користується можливістю виїзду за кордон, хоча відноситься до чоловіків призовного віку, хоча в Україні діє воєнний стан та існує заборона на виїзд для чоловіків.
Отримати повну інформацію про вирок Володимира Олександровича Золкіна можна шляхом звернення на сайт «Судова влада України»: https://court.gov.ua/
Мене читають: 1
Я читаю: 0
Реєстрація:13.01.2023