Миссия ОБСЕ зафиксировала 168 взрывов вокруг Донецкого аэропорта
Специальная мониторинговая миссия Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе за вчерашний день зафиксировала 168 взрывов вокруг Донецкого аэропорта.
Как передает Цензор.НЕТ, об этом сообщает УНИАН.
Как говорится в отчете миссии за 30 июня, опубликованном сегодня, боевые действия вокруг Донецкого аэропорта продолжаются с более сильной интенсивностью, чем это наблюдалось в предыдущие дни.
"Специальная мониторинговая миссия между 9:03 и 13:00 находясь на наблюдательном пункте Совместного центра по контролю и координации на центральном вокзале Донецка, слышала и видела 168 взрывов, в основном сопоставимые с выстрелами снарядов из минометов и танков", - говорится в отчете.
В то же время, из зафиксированных фактов нарушения режима прекращения огня, наблюдатели ОБСЕ определили, что 109 таких случаев произошли на севере и северо-западе от поселка Спартак (подконтрольное "ДНР") и Донецкого аэропорта, а также в районе подконтрольных Украине сел Опытного и Муравейник, а также шахты Бутовская на расстоянии 3-7 км от занимаемых позиций представителями ОБСЕ. Другие 39 взрывов произошли в 10-15 км к северо-востоку от позиций наблюдателей ОБСЕ.
Дмитро Коцюбайло (псевдо "Друг Да Вінчі") - 19 років, командир 1 штурмової роти
5 БАТ. ДУК Правий Сектор.
майстерно володіє технікою стрільби з АК, РПК, АГС, ПТРС, РГД, офіційно
вважається кулеметником.
Дмитро знайшов себе саме
на фронті. Одразу після Майдану, на котрому він був з самого початку, хлопець
поїхав тренуватись у вишкільний центр «Десна» (на Чернігівщині), а далі - на
фронт у лавах Добровольчого Українського Корпусу ПС. Там він змужнів, став стриманішим,
спокійнішим, розсудливішим. Своїй мамі він сказав: «Мамо, це моє…».
Зараз Да Вінчі -
незаперечний командир своїх бійців, котрі, не дивлячись на те, що він один із
наймолодших серед них, слухаються його наказів. Побратими розповідають, що він
дуже ініціативний. Ніколи просто не очікує на бій. Працює на випередження дії,
будує укріпрайони. Дмитро брав участь у боях у всіх найгарячіших точках - під
Савур-Могилою, в Пісках, в аеропорту. Цього тижня виконує завдання на шахті
«Бутовка» (за с. Опитним), де ведуться активні бої. За останні два тижні тут
загинуло вже 2 бійці та 10 поранено.
Да
Вінчі неодноразово був під обстрілами і завжди показує себе як відважний боєць,
він має здатність швидко реагувати на ситуацію. Як розповів його побратим, під
час ротації в аеропорт при в'їзді напали сепаратисти. Дмитро одразу ж зреагував
і 5 пострілами з «мухи» (РПГ - ручний протитанковий гранатомет) «відсік» їх,
врятувавши ситуацію. Після цього мав легку контузію, оскільки через
несподіваність ситуації не встиг одягнути протишумові навушники. Да Вінчі дуже
влучно стріляє, на його рахунку є навіть підбитий танк.
оборони наших позицій, поблизу смт Піски, де він провів 7 місяців (5 з них -
без виїзду), хлопець був важко поранений. У Дмитра - зламана ключиця, кілька
ребер, права скула, розірвана щока.
- Блін,
я тільки мав їхати в аеропорт на ротацію. І тут на тобі, поїхав... Нічого,
тиждень відлежусь і назад, - прокоментував це Дмитро.
І
справді, не дочекавшись повної реабілітації, повернувся на Схід.
За цей
час, що хлопець служить в Добровольчому Українському Корпусі, йому з
військкомату вже тричі надсилали повістки. Мати трохи набрала злості і, за її
словами, «зробила революцію» у Галицькому військкоматі. А вже як приїхали
воєнкоми в село і побачили її, то лише говорили хлопцям, що були поруч: «Беріть
приклад з Дмитра Коцюбайла»…
Вдома
на Дмитра очікують три сестрички і брат, ще одна сестра одружена і живе з
сім'єю окремо. Вони захоплюються своїм братом-героєм і радіють кожній його
невеликій відпустці.
Сім'я бійця багатодітна.
Та допомоги від влади практично не отримують. Мама розповідає, як колись на
День матері з сільської ради дали один банан. І це на 6 дітей!.. А чотири роки
тому з районної ради матері-героїні привезли великодній кошик. Оце і вся
допомога.
- Джон ты слышал, что то взорвалось?
- Да слышал. Это первый взрыв.
- Опа, опять два взрыва... Доплюсуй.
- Ещё и ещё... Это уже какие по счёту.
- Вроде бы записал - 94-й, 95-й.
- Да ну его нафиг, полдня считать эти взрывы. Давай наливай для разрядки.
- А это какой уже по счёту?
- Не знаю. Но доплюсую ещё 17... А вообще допивай и пошли на базу.
https://www.youtube.com/watch?v=qM1g96z1yVk
За это время ничего не изменилось у кацапов.
(друзьям из 95-й аэромобильной бригады)
В честь меня не назовут моста
Вежливые злые челочечки
Даже если сбудется мечта -
Утром умереть у Чёрной речки.
Дырка в голове прогонит хмель,
Жизнь и без меня пойдёт как надо,
Встретит без меня весной апрель
95-я бригада.
Те, чья жизнь - прекрасна и проста,
Как рисунок безыскусный детский,
Чья мечта - как рушничок чиста -
Отстоять аэропорт донецкий.
В голове - чужие девять грамм,
Или - граммов, - если быть точнее,
И скупые строчки телеграмм
Про него, кто не простился с нею.
«Киборги» - дурацкое словцо -
Не определит вовеки сути
Тех, кто к небу повернув лицо
Лёг на поле, вставши против жути.
Отступили - это ничего,
Там не долго попануют гады,
Помнит павших всех до одного
95-я бригада.
Я их лица видел только раз,
Пожелал им, чтоб никто не помер,
Чтобы по земле, где жил Тарас,
Все вернулись, как один, в Житомир,
Чтоб детей носили на руках,
Чтобы, шаг чеканя на парадах,
Мир несла на примкнутых штыках
95-я бригада.
Слово против смерти - ерунда,
Но хочу, чтоб знали супостаты,
Что на их пути стоит всегда
Вся страна и дев'яносто п'ята