Запуск электронного реестра военнообязанных "Оберіг" упростит мобилизационные мероприятия в Украине, - представитель Сухопутных войск Фитьо
Запуск единого электронного реестра военнообязанных "Оберіг" значительно упростит мобилизационные мероприятия в Украине.
Об этом спикер Сухопутных войск ВСУ Владимир Фитьо рассказал в интервью РБК-Украина, сообщает Цензор.НЕТ.
Он напомнил, что сейчас в Украине работает электронный реестр военнообязанных "Оберіг". Но пока он не синхронизирован с другими государственными реестрами.
Когда соответствующий законопроект будет принят, то в большинстве случаев потребность в мерах оповещения просто отпадет, потому что будут синхронизированы различные существующие базы данных.
"И мы будем видеть, например, что гражданин был зарегистрирован в Киеве, но сейчас он работает во Львове, потому что налог с его зарплаты – НДФЛ – уплачивается в Лычаковский район города Львова. Соответственно, тогда будет просто обращение к владельцу его предприятия, любой формы собственности о том, что данному гражданину необходимо явиться в Лычаковский ТЦК города Львова. И руководитель предприятия будет обязан лично доставить данного военнообязанного в ТЦК и СП", - рассказал Фитьо.
Он отметил, что в настоящее время электронная база, работающая в ТЦК, только позволяет осуществлять меры оповещения граждан в любой точке страны. То есть гражданин, например, из Луганска или Сум может получить повестку в Одессе.
"Сейчас эти данные, которые были в бумажном виде, перенесены в электронный. И это позволяет увидеть личное дело, например, в другом ТЦК другого региона. Пока что синхронизации данных с другими государственными реестрами нет. Как только это заработает - все вопросы с посещением спортклубов, ресторанов, осуществлением оповещения на блокпостах сразу, автоматически отпадут", – пояснил представитель Сухопутных войск.
Кроме того, по его словам, электронный реестр упростит проведение мобилизации ресурсов – как человеческих, так и транспортных, и многое другое.
"Мы сейчас очень большое количество человеческих ресурсов тратим именно на осуществление мер оповещения. И российская пропаганда тоже на этой теме нанесла очень большой вред. У определенной категории мужчин есть какой-то страх к посещению ТЦК и СП. Они думают, что первая повестка – это сразу отправка на фронт. Это так вложила российская пропаганда, проведя очень большую работу", - отметил Фитьо.
Он в очередной раз подчеркнул, что первая повестка - это значит, что нужно только появиться в ТЦК и СП, чтобы обновить свои данные, пройти медицинское освидетельствование, а не срочная отправка на фронт.
Типу, на фронт пішли лохи, вони там гинуть за мене - а я вумний, шо пісєц.. І не для того мама квіточку ростила.
Інший дружбан пішов служити і 2 роки не може побачитись з дружиною і дитиною в португалії, тому що застряг всередині бараку незламності. Отака історія, моралі не буде.
По першому прикладу - чмо звичайне. Слово "зневажаю" є слабким до того почуття, яке маю до таких істот в штанцях.
По другому - абсолютно без проблем. Бере відпустку на 15 днів плюс 4 на дорогу. Їде в Варшаву, з Варшави до Ліссабона дві години льоту.
Я воюю в інтернаціональній роті. У нас повно і іноземців і українців, що до війни жили за кордоном.
Куди вже тільки не літали в відпустку. Нема обмежень від слова "зовсім".
Твоєму дружбану по любому за 22 та 23 рік положені відпустки. За 22 тільки грошима компенсують. За 23 теж, напевно, вже пізно. В січні пише рапорт і пістюхає в свою ПОртугалію - нема проблем абсолютно.
І в Іспанію, і в Польшу, і в Німеччину їздили до сімей.
В рапорті пише де де проводити відпустку. В відпускному квитку вказуються адреса. Англійською чи португальською - пофіг. І все.
Тоді за 5 хвилин робляться і форми 5 і додатки 6, і все інше...)))
Нехай аргументують. По Закону чи законам військовослужбовцям виїжджати за кордон можна абсолютно спокійно. Нічим не відрізняється від звичайної відпустки по Україні.
Хто захоче в цю потвору лізти? Я розумію, що є цивільні люди, які не хочуть служити, і зневажають решту тих, хто служить, рахують за лохів, так. Але це нічого не міняє. Є і адекватні люди, які не йдуть бо бачать це. І їх більшість, хочу в це вірити.
Давно живу, бачив дофігіща всього (на війні надивився на декілька життів вперед, але то таке).
Так от, вважаю, що цивільне життя не сильно й відрізняється від військового. Така сама купа імбецільних ідіотів, офісного планктону чи лемінгів. Така сама купа паркетних кар'єристів. Така сама купа аватарів, наркош, тривожного люду.
Це нормально.
В усіх по різному. Але як себе поставиш.
ну, вірніше - що значить, як себе поставиш? Ми ж не в тюрмі з блатними. Як поведеш себе на позиції під час піздорєзу, як покажеш холодний розум в короткому контакті або навіть під час гарячих танкових приходів десь в неглибокій канавці - таке й буде ставлення.
Плюс - мій позивний бачиш )) Теж корисне вміння в армії.
Народжуєшся ти маленьким голеньким лохом. Помираєш чоловіком. Питання - як померти.
І кацапи не будуть в тебе питати як ти хочеш померти. Вони таких як ти в Бучі, Маріуполі, Ізюмі просто нахрєн розстрілювали, а то і гірше.
Прийде час - онуки спитають у діда. "Діду, а чому ти не воював, чому ти втік в іншу країну в час, коли вороги топтали твою рідну землю?"
Що ти їм відповіси? Скажеш - "я вас рятував, я космополіт, мені земля пофіг, тралі-валі?"
Тобто довірливі люди, повірили та залишились - тому й постраждали?
Як щодо тих, піклування про яких покладено на державу - вони теж лохи?
Може краще було не розповідати "сидіть удома", а євакуювати, або роздати зброю?
Так, особисто я вважаю усіх, хто не в ЗСУ (за винятком працюючих в критичній інфраструктурі, окрім інвалідів, наглядаючих за інвалідами та багатодітних батьків) - мне просто лохами. Порожніми нікчемами та чмирями.
Ці квіточки самі раді були б поїхати і в це болото не повертатися. І те, що ти пишеш, нікого не вмотивує, а я би сказав, навіть, навпаки. Ти ще додай, що ти служиш і ви там всі чекаєте на додаткових таких самих лохів.
Головне тут знаєш що, що нікого не звільнять, навіть якщо нагребуть нових. Всі будуть тягнути і далі. І ти теж. І ніхто тебе нікуди не відпустить. Тому нікому зі своїх знайомих я не раджу.
Коли ти приходиш до ТЦК, ти - доброволець. А коли сідаєш у бусик до частини, ти вже військовгозобов'язаний і собі не належиш. А це - різні речі. Якщо це було не зрозуміло, коли йшов, то це твої власні проблеми. Я коли йшов у 2014, так само, йшов бо "так було треба", а зараз я розумію, що це - рабовласництво, але теж змушений тягнути. Разом з такими як ти, які ще мріють про демобілізацію. Її не буде, ніхто нікого не поміняє. Якщо доберуть свіжих, то решту ніхто не звільнить. Треба дивитись на речі тверезо.
І нічого докоряти двома роками. Від того, що вигрібуть всіх, тебе раніше додому не відпустять. Твоя дорога додому, демобілізуватись, з нашими совками, тільки у двох варіантах. Я так думаю, що ти розумієш, про що я.
До війни був фінансистом, проєктним менеджером. Не бідував, будував заводи, згадок за мене в ЗМІ вистачало. Але то все була повна фігня.
Те, що роблю зараз - вважаю найголовнішим в своєму житті. Це найважливіше.
==
Старий вже. Поранення, контузії, травми, ніженьки вже не так носять як ще півтора роки тому під Ізюмом. Якось потроху..
Не те, щоб я був вже таким раждикально налаштованим проти уклоністів. З вівці вовка не зробиш. Але, в АТО я не воював, мені було кабздець як незручно, соромно.
Просто, не розумію. Чому їм не соромно зараз?
Не соромно їм, тому що більшість прикривається гаслами, хоча самі в них не вірять. Більшість з наших людей нічого не має. Багато хто не має житла і родини. Людині важко знайти, на що спертися. Та і ситуація на війні що тоді, що зараз, не має позитивної динаміки, а це головний фактор. Всі ж хочуть приймати участь у перемозі. А в нас ще й нема розуміння, наскільки такі херові справи, насправді, на фронті.
В мене була мотивація, яка трималася на правді, ми тоді знали, що відбувається, що бьють, де і скільки ми втрачаємо. І я розумів, що якщо не я, то хто?
А зараз ми знаємо справжній рівень втрат та наші справжні сили? Деяким це все досі здається грою. Тому що нема відчуття тієї порожнечі, від втрачених життів. Бо про них ніхто не знає, вони, по суті, забуті.
Всю ту війну я знав, що нас гонять назад, була мотивація якось зупинити. Нас не надрачували, що ми вийдемо на кордони, що "будем всєх бамбіть". І воно давало той темний настрій, який потрібен, безвихідь.
А тут люди придумали собі відосіки про скиди, про війну переможну... Мені здається, що це дуже тепла ванна, яка нас, як державу вже згубила. Це треба припиняти. Припиняти брехню. Бо ті, хто бояться померти, війни бояться, вони не підуть в обох випадках. А якщо ми знатимемо правду, прийдуть тільки ті, хто знає за що.
Де юре за сімейними (мав на те право весь час - не користувався. Де-факто, за здоров'ям. Зібрався з ногами на госпіталь, комбат попросив залишится, допомогти штабним. Допоміг, все трансформував, зробив їм універсальні таблиці - для БЧС скопіювати, вставити в ворд, поміняти шрифти). Штатку, табелі, багато чого.
І звільнився. А не звільнився б - ще за пару місяців побратими б забули, що Ексель був бойовим та згадували мене як штабного писаря ))) Реноме, блін ))))
Побратими все одно забудуться. Не всі, звичайно. Мертві не забудуться, деякі, а живі розлетяться по домівках
Я, навіть, не відвідував би ці форуми, але я не на твоєму місці.
Сьогодні було цікаво дуже. Замовив пиломатеріали собі, приїхав на пилораму. Вистачило декілька секунд зрозуміти що свої. ССошник з Кракена на одній нозі вже з протезом. Обнюхалися - ще й воювали поруч. В мене новий побратим ))
будеш їх всюди бачити.
Добре, що не зтикнувся з госпіталями. Краще не знати.
Вже в цьому році лежав з операцією на коліні (знесло з бехи під обстрілом, а меніск, що й так в лахміття, наказав довго жити) Ті дівчата - це дещо. Дуже сподобалося. Що в Харкові, що в Кременчузі. Відношення просто супер.
Олександре, ну вже вибачай.
Трохи поклацаю по клаві..
Те, що пощастило - це точно. 5-7 контузій. наскільки розумію, це приблизно те саме, як різні люди ставляться, наприклад, до алкоголю.
Поруч прилітає 120мм. Усім хєрово. Ніч ще відстояв якось, зранку трохи башка гуде, підташнює - чистий бодун. До обіда й забув шо таке було. У побратимів, з якими був буквально поруч в цей момент - повна труба. Причому, такі симптоми - навіть лякався за них. І сліпнули, і глохнули, і ригали як не в себе, і дуже було погано. Зараз сильно жалкую, що не звертався в медичку за формою 100 по кожному разу. Мав би зараз підстави для пенсії, напевно, додатково до УБД.
А як прилетіло колись прикольно. Теж, евакуювали в медичку, зеленкою замазали, зашибісь. Через місяць маленький осколок виліз з ноги самостійно. Придавив трохи ))
Нормальні люди вимагають реєстрацію усього у медиків, тому що потім воно все може мати плюс к льготам.
Це я, ідіот.. В 10-ти метрах від мене прилітає 120мм міна (якби ж то один раз - прилітало все що можна, включно з КАБом) постояв, може приліг, потряс башкою та пішов воювати далі... Отжеж..
Знаєш, насправді, треба реєструвати. Не тільки для себе, а щоб люди, які за це відповідальні, робили це для всіх без виключення. Хоче людина, чи ні - мають зробити. Бо стани бувають різні, а потім людина жалкує решту життя.
Ти розповідаєш як касетою граду прилетіло в бліндаж.. Страшно, так. А як по нам з побратимом в погрібі така сама касета прямо на нас зверху ))) З тих пір ніхто та ніколи не затащить мене в погріб.
А як в такий сами погріб (в інший, але поруч) прилетіло і втикнулося по діагоналі, пробило дві цегляні стіни. І жужжить. Виповзали під нею. Були ще недосвідчені, не знали, що вже пустишка.
А як магнієм зверху. Присів під сарайчиком, той білий вогонь летить зверху - а думаю, аби ж хату не підпалило, там уся снаряга...
Та чого тільки не було..
Жалкую, що не писав щоденник. Щодня щось..
На фото все, що залишилося від мого побратима. Кусок автомата в дереві.
https://ibb.co/vPN12Hn
Мабуть, я щось пропустив з новинок законотворчості.
Як працює перша повістка для оновлення даних теж хай не "заливає" - оновили дані, одразу на ВЛК і після "чудесного зцілення" на полігон та передову.
Для чого дурити постійно людей, якщо саме так і відбувається? Чи він відвертою брехнею та маніпулюванням хоче повернути довіру? Просто перегляньте, які відео ютюб виводить в тренди про ТЦК і які про Третю Штурмову. То чому одних обходять десятою дорогою, а до інших стоїть черга? Ось де корінь, фальш та лицемірство не побудує довіру між державою та громадянином.
нема снарядів? - ще 800 000
нема броні? - ще 400 000
Нема податків? - Хмммммм таємниця чого ми ж робили все вірно - вбивали платників податків і роботоздатне населення
А, зважаючи на те що гаманці зараз здебільшого цифрові, фізичне знаходження громадянина не має визначального значення.
Пс - тай й своє місцезнаходження посполиті транслюють регулярно, декілька разів на день мінімум, за допомогою смартфонів.