РУС
11676 посетителей онлайн
В Мариуполе объявлен траур по погибшим в результате обстрела Сартаны
В Мариуполе распоряжением мэра 17 августа объявлен днем траура по погибшим в Сартане.
Об этом стало известно сегодня утром во время оперативного совещания по ликвидации последствий террористического акта в поселке Сартана Ильичевского района Мариуполя, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на местный сайт 0629.На место трагедии выехало все руководство города.
Как известно, в воскресенье вечером боевики начали мощный обстрел из тяжелой артиллерии поселка Лебединское (бывш. Новоазовский район) и поселка Сартана (Ильичевский район Мариуполя).
Топ комментарии
https://www.youtube.com/watch?v=osN8W5-4S4E https://www.youtube.com/watch?v=9rHvt199fKc
СМОТРИТЕ И ЗАПОМИНАЙТЕ, КТО ФАКТИЧЕСКИ НАЧАЛ ВОЙНУ В УКРАИНЕ
http://ln.is/www.youtube.com/fr4Yi
Это типа если бы террористы взорвали бы дом, убили людей, а на следующий деть туда пришел участковый и составил протокол о случившимся и на этом всё закончилось.
З моменту підписання «Мінську-1» минув вже майже рік, а ситуація на Сході України залишається такою ж напруженою. Всі спроби вирішити ситуацію в мирній площині руйнуються постійними атаками та обстрілами зі сторони проросійських бандформувань та регулярних військ РФ. Такі тенденції вказують, що в планах Кремля пункт «мир» відсутній взагалі,натомість головна увага російських стратегів направлена на подальшу дестабілізацію ситуації в Україні.
Маріуполь - одна з головних цілей російської експансії. Місто цікаве кремлівським стратегам в будь-якому вигляді. Якщо проросійським силам вдасться в короткі терміни захопити такий значний стратегічний об'єкт, то сепаратисти отримають колосальний бонус у вигляді величезної кількості стратегічних підприємств та зручну базу на надважливому для Москви шляху між окупованим Кримом та континентальною Росією, натомість залишивши Україні тільки незначну смугу азовського узбережжя. У випадку ж запеклого опору українських сил російська артилерія, яку тільки зараз починають помічати спостерігачі ОБСЄ, за лічені дні перетворить півмільйонне місто в руїну, змусивши стати біженцями сотні тисяч людей. За будь-якого сценарію, падіння найбільшого південного форпосту України стало б черговим подарунком для окупаційних сил, значно масштабнішим за Іловайськ, ДАП чи Дебальцеве. Навряд-чи кремлівські стратеги наважаться на «лобовий» удар - Маріуполь надто міцний горішок аби його взяти потужним штурмом.
Удар з моря малоймовірний - навіть сліпі гаранти українського суверенітету змушені будуть реагувати на гарцювання російського флоту в Азовському морі, а без значної кількості десантних суден атаку легко подавлять українські сили. Значно простіше обійти маріупольський плацдарм з півночі, ударивши на «волноваському» напрямі. За умови успішності такої операції російська сторона уникає значних втрат, отримуючи все і одразу. Величезне місто не зможе довго опиратися в умовах блокади і українське керівництво знову змусять підписувати черговий «Мінськ», як це вже було після Іловайська. Атака на Старогнатівку могла бути одним з початкових етапів на шляху до реалізації наймасштабнішої наступальної операції російських сил за весь 2015-й рік. Зараз сепаратисти намагатимуться перевіряти на міцність систему першої лінії української оборони, атакуючи та постійно маневруючи по всій лінії зіткнення поблизу Маріуполя. Проросійські сили необмежені дефіцитом ***********, палива чи людей, можуть дозволити собі атаки одразу по кількох напрямках, шукаючи слабкі місця в обороні українців.
Допускати розвитку такого сценарію, який може бути реалізований ще до осені, не можна в жодному разі - ДАП і Дебальцеве стали фінальними точками в довірі більшої частини українських військових до свого ж командування. Падіння Маріуполя керівництву АТО вже просто не пробачать.
Успішність дій 72-ї ОМБР при обороні Старогнатівки показали, що активна оборона з чіткими контратаками є значно ефективнішою, ніж «вгризання» в лінію оборони. Українська артилерія не повинна мовчати там, де «заговорили» російські «заборонені калібри» - за більш ніж рік війни українські артилеристи довели свою боєздатність і такий талант не можна відкидати на десятки кілометрів від лінії - там, де він найбільш необхідний. Сумний досвід Іловайська був цьому гірким доказом. Мінські домовленості давно не працюють - з першого дня їх підписання це було зрозуміло. Керівництву країни, а в першу чергу Головнокомандувачу потрібно нарешті переходити до радикальних мір - в державі війна, АТО давно скінчилася.
Висновки потрібно робити негайно.
Адже більш ніж рік українсько-російської війни Петро Порошенко так і не став українським Маннергеймом, і навіть не зумів привести в Міноборони українського Анрі Гізана, який би побудував нормальну систему оборони. Натомість ми отримали Гелетея і сотні українських життів на руках цього «стратега».
Першочергову увагу необхідно приділити системі оборони на всіх трьох лініях. Випадки розкрадання коштів при будівництві оборонних споруд, про які все частіше повідомляють в ЗМІ, повинні бути прирівняні до найважчих злочинів проти держави, а винуватці повинні назавжди забути про свободу. Україні сьогодні потрібна своя потужна лінія - свій «Національний Редут», на кшталт швейцарського. Потрібна професійна контрактна армія - армія, яка чітко і мовчки робитиме свою роботу. Десятки тисяч мобілізованих - це вихід, але тільки в короткостроковій перспективі. Потрібний новий підхід до кадрового набору - нова чиста генерація в керівництві всіх силових відомств. Бойові офіцери середньої ланки повинні стати командним центром реорганізованого силового блоку - пузатий кабінетний генералітет повинен стати сірою сторінкою історії. Periculum est in mora.
.
Станіслав Шух Журналіст