РУС
7195 посетителей онлайн
Двое участников перестрелки возле метро "Житомирская" в Киеве арестованы судом
Сегодня состоялось заседание Голосеевского районного суда Киева по избрании меры пресечения для задержанных во время стрельбы возле станции метро "Житомирская".
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на LB.ua. Двое из пяти задержанных были арестованы судом на два месяца. Одному назначен залог в суме 24 тыс. грн.В отношении еще одного задержанного Юрия Крыхина, который ранее проходил подсудным по делу об убийстве журналиста газеты "Вести" Вячеслава Веремия и был отпущен под подписку о невыезде, суд примет решение 12 октября. Заседание решили перенести, поскольку адвокат Крыхина отсутствовал в суде, а от государственного адвоката он отказался.
В пятницу в Святошинском районе Киева возле станции метро "Житомирская" в ходе задержания правоохранителями группы "рэкетиров" произошла перестрелка. Тогда сообщалось о 20 задержанных.
Топ комментарии
Я згадую перші зустрічі солдатів з фронту. Це неймовірне відчуття, колись тільки у фільмах подібне бачили, а зараз сам переживаєш, коли поранений, який переніс десятки операцій, виходить сам з київського з поїзда.
Але це добре відчуття швидко зникає, бо включається система.
Довідки, папірчики, папки, запах затхлих коридорів, рипучі двері, що залишились у спадок ще від совка, і очі зомбі - носіїв системи, завжди злі і нещасні водночас. Червоні губи, укладки, декольте, товсті невиразні чоловіки з "барсєтками" - це образ ********* працівника-службовця-управлінця.
Пострадянська система, яку всі так прагнули реформувати, все-таки добре вистояла і не зносилась. Солдати після війни, як ніхто, відчули непробивну міць цієї добре організованої машини.
Людина, яка кілька місяців тому була мобілізована і пішла на фронт, ніби зникла, тому після передової усе починається з нового вордівського документу. На солдата починають формувати нову папку і просять зібрати все, що він робив на фронті і поза, вимагають навіть того, чого вже давно не існує. Система без цього не може, в її "пам'яті" залишилися давно здані воєнні частини і населені пункти, неіснуючі польові пошти і прізвища тих, хто вже не з нами.
Навіщо? Це годі збагнути. Здається, система так живиться людськими соками і енергією. Вона наче кайфує від отого втомленого чекання, поки твої дані вводять в якусь нікому не потрібну базу, а в твоїй голові нотується це постійне клацання по клавіатурі довгих нігтів з штучного гелю чи то акрилу на пальчиках красивої і доглянутої панянки, що вже зазомбована системою, але дуже з того пишається. Ба гірше, за входження в цю систему вона дала внесок від 500 до 1000 доларів. Це тріумфальне досягнення системи - коли за те, щоб бути у ній, платиш більше, ніж отримуєш.
Я все частіше бачу очі втомлених солдатів, які ходять вгору-вниз по блискучих сходинках системи. Система інколи хоче продемонструвати свою могутність і блокує їх, як старий ліфт, виключається світло і зупиняється, щоб перевірити солдата на витривалість.
Система - це те, що найбільше втомило людей. Від цього ненаситного паразита насолоду отримує тільки кілька тисяч зомбі, які її очолюють і підтримують у русі.
Мені інколи пропонують "боротися з системою зсередини". Бачила я таких, що після Майдану йшли на посади і говорили про велику місію - змінити систему. В мене навіть була надія на їхній успіх, але все завершувалося традиційно. "Не можу, система не пускає".
Пропали, як кораблі в Бермудському трикутнику.
Який же вихід? Напевне, треба просто звільнити зомбі - носіїв системи. Хто на це наважиться? Може, Саакашвілі. За 90 днів він суттєво скоротив чисельність одеської "філії" системи. Напевно, позбутися треба принаймні більше половини зомбіфікованих, тоді у нових людей буде більше шансів перемогти. Можливо, треба діяти подібно до того, як роблять з новою поліцією.
Далі - інструменти, з якими працюють люди в системі. Скажімо, зомбі не можуть без паперу. Треба притискати печатку до бумажок і підпис свій, виплеканий десятиліттями, ставити... Та нове покоління інше, нам приємніше торкатися сенсорного екрану, аніж до паперу.
Значить, екранів і електронного урядування має ставати більше, паперу менше. З цього починати.
І так по кроку і по кліку, наче очищаючи персональний комп'ютер - по дисках, по папках, ярлик за ярликом - всіх носіїв системи треба експортувати в корзину. "Як Зіну в корзіну". Пішла ж, хоч противилася.
Прикро тільки, що, окрім грузинського реформатора, ніхто не наважується цього робити, бо люди системи дуже завзято її бережуть і охороняють. Тому боротьба нас чекає довга. Бо навіть ті, що народилися уже в 90-их роках, наче поза "старою системою", легко до неї приростають, як молода щепа до старої трухлявої яблуні. Не здатної вже на жодні плоди.
Давайте братися рубати трухлятину і плекати новий сад.
http://kurs.if.ua/blogs/systema_27143.html Наталія Сербин
ПРИКОЛЬНО , про парашку...............)))))
...К сожалению часть нашего общество имеет «острое заболевание» - взяточничество, коррупция, незаконослухняність, неверие к органам власти. Именно современное реформирования и перезагрузки государственных систем с новыми подходами, условиями и целями воплощает веру реальную возможность поэтапного излечения и оздоровления граждан. Я имел искреннее желание, способность быть частью этих изменений, где получив дополнительные навыки можно эффективно, добросовестно, качественно и профессионально использовать свой потенциал в совместной деятельности для принесения пользы родному городу, обществу, государству.
Но, к большому сожалению, государственное руководство на местах не желает меняться и не требует профессионализма работников и прозрачности реформ. Из менее опытных и осведомленных и менее принципиальных людей но с большим потенциалом лояльности создается квази новая формация правоохранительной системы.
Другими словами, как говорят в обществе создается тоже самое только в профиль.
полная статья - http://novosti-n.org/analitic/read/2266.html