РУС
9575 посетителей онлайн
Порошенко наградил сотрудников СБУ за спецоперацию по обезвреживанию террористов
Президент наградил высокими государственными наградами семерых сотрудников Службы безопасности Украины, в том числе посмертно – подполковника Андрея Кузьменко, которые принимали участие в спецоперации по обезвреживанию террористической группировки 10 декабря.
Соответствующий Указ №696/2015 Глава государства подписал сегодня, информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на сообщение пресс-службы Президента.За выдающиеся заслуги в защите государственного суверенитета и укреплении национальной безопасности, личное мужество, проявленное при исполнении служебного долга, добросовестное и безупречное служение Украинскому народу подполковник Андрей Кузьменко удостоен ордена Богдана Хмельницкого III степени (посмертно). Эту же награду получат и подполковник Виктор Скарбенчук и полковник Максим Якименко.
Орденом "За мужество" III степени Президент отметил старшего лейтенанта Вадима Алексеева и старшего прапорщика Руслана Полиновского. Орденом Даниила Галицкого награжден подполковник Валентин Кузьменко и полковника Сергей Ткачук.
Напомним, 10 декабря в СБУ заявили, что поздно вечером 9 декабря 2015 в результате проведенной Службой безопасности спецоперации пресечена деятельность диверсионно-разведывательной группы, которая действовала в ряде городов Украины, в том числе в Киеве. Всего было задержано 7 человек, один - ликвидирован. Один член ДРГ из РФ оказал сопротивление, ранил дв ух бойцов "Альфы" и был убит ответным огнем. У диверсантов изъяли арсенал оружия, в том числе взрывчатку.
Топ комментарии
О "бравых комбатах " , на крыльях ФБ залетевших в ВР , я вообще молчу.
А ложь от СБУ (от парашенка) лежит на поверхности.
Я выше совсем о другом написал.
а зачем эти друзья друг другу санкций навводили?
не иначе, чтобы ещё больше бабла заработать?
выгода в чём?
Ні Порося , тобі не втекти ...Слава Україні !
А шо не ниже подполкана их брали(?), прапор затесался, ну енто панятно....
Нагородження на другий день - вперше, здається, в історії нагороджень. Комусь відома причина такої оперативності? У Красногоровці затримано 85 терористів, і операція була масштабнішою. Але про нагородження інформації нема. Чому?
Это он о Леснике, который практически всю жизнь прожил в Украине и воевал за Украину ?
ПС
******.
Люди, вы хотя бы понимаете, что 9.12.15, в день убийства Лесника, у нас в Украине родилось свое ***** ?
Скоро у нас будут свои Политковская, Литвиненко, Магнитский, Немцов ...
"Один член ДРГ из РФ оказал сопротивление, ранил двух бойцов "Альфы" и был убит ответным огнем. "
Это он о Леснике, который практически всю жизнь прожил в Украине и воевал за Украину ?
ПС
******.
Люди, вы хотя бы понимаете, что 9.12.15, в день убийства Лесника, у нас в Украине родилось свое ***** ?
Скоро у нас будут свои Политковская, Литвиненко, Магнитский, Немцов ...
Из того,что перечитал за вчера и сегодня понял,что завалили человека,который хотел вооружённым путём устранить Пидорошенко-Яйценюха и их гопкомпанию,и не из-за того,что "ахент ФСБ",а потому,что считал эту ******* внутренними врагами Украины.Ребята,ну тогда считайте,что уже каждый второй украинец - "ахент ФСБ".
Ну а сцаная контора опять сработала прохвесси-анально,т.е. через ЖОППУ.Та ещё и ******** убедительно не смогли.
https://www.facebook.com/brtcomua/posts/980391442021510 1 ч ·
Последнее время новости всё больше про СБУ. Там контора предотвратила теракт, здесь разоблачила шпионов, тут нашла склад с оружием... И вроде бы это хорошо: работа нужная во время войны. Но вот перестрелка в киевской квартире - погиб альфовец, убит некто Сергей Амиров - может быть, российский диверсант, а может - украинский радикал. Радикализм, особенно воинственный, бывает не менее опасен, но кто знает правду?..
Я не берусь оценивать правомерность действий СБУ; мне неизвестно, кем был на самом деле Сергей Амиров. Среди моих знакомых достаточно честных людей из конторы, но и мерзавцев немало. Эти мерзавцы все годы независимости помогали олигархам дерибанить госсобственность, крышевали и крышуют контрабанду, черный рынок топлива, алкоголя, сигарет... Эти люди фактически сдали Крым и Донбасс, поддерживали сепаратизм в Днепропетровске, Харькове, Николаеве, Одессе. Эти люди никуда не делись; они по-прежнему занимают тихие кабинеты и незаметно решают вопросы.
Конечно, в любой стране работа спецслужб - тайна, покрытая мраком. Это нормально. Ненормально, когда отсутствует гражданский контроль; опасно, когда старая коррумпированная прокуратура действует с конторой заодно; безнадежно, когда продажные суды могут вынести любое нужное решение. И тогда под флагом борьбы с диверсантами и шпионами может идти война с несогласием и инакомыслием. Тогда патриоты убивают патриотов, общество находится в состоянии хаоса, и государство рассыпается как карточный домик.
Наращивая истерию в обществе, в атмосфере всеобщего страха, спецслужбы легко получают доступ к рычагам управления государством. Так было не раз в мировой истории. Именно так - на волне борьбы с терроризмом пришел к власти путин; и консолидирует он общество вокруг себя с помощью террора - внутреннего и международного.
Сегодня очень большие риски. Спецслужба может стать инструментом внутриполитической борьбы, может взять на себя неконституционные, несвойственные ей функции. А может реально стать на защиту общества и государства. Для этого нужны гражданский контроль, и очень серьезная реформа. Фактически, надо начинать заново. Строить новую службу, как новую полицию с чистого листа. Чтобы такие людишки как Вася Писный никогда не могли туда пролезть. Чтобы граждане жили в безопасности и без страха.
Де спецоперації по ліквідації Захарченко, Плотницького і Аксьонова? Херої срані. Крім того як відстрілювати націоналістів по місцю проживання на ніщо більше не здатні.
https://www.facebook.com/bilozerska/posts/972521236138911 6 ч ·
ПРО ВБИТОГО У ПЕРЕСТРІЛЦІ З СБУ-ШНИКАМИ "РОСІЙСЬКОГО ДИВЕРСАНТА"
Що його звали Олег Мужчиль, я, звичайно, і гадки не мала. Для мене він був Лісник, або Сергій Аміров - по Фейсбуку. Аміров, до речі, від ісламського терміну "амір" - командир. "Сергей Командиров" - посміхнувшись, пояснив він. А справжні імена - навіть імена, не тільки прізвища - у нас питати не прийнято.
Він очолював один з підрозділів розвідки ДУК ПС (вийшов з ДУК за власним бажанням у кінці літа). Був висококваліфікованим розвідником-диверсантом і авантюристом до мозку кісток. Воював, за його словами, у Другу чеченську (на боці чеченців). Його не раз арештовували. Сидів у "Матросській тишині". Розказував, що там усюди килими і абсолютна тиша, яка діє на психіку краще за будь-які тортури. Кілька тижнів такого сидіння в "одиночці" - і переважна більшість людей готові розказати слідчим усе завгодно - просто за право поговорити з живою людиною.
Він очолював Духовне управління українських буддистів, був настоятелем буддійського монастиря. Почувши про це від нього, я недовірливо спитала, чи він справді щиро сповідує буддизм чи це для нього одне з багатьох прикриттів розвідника. "Одно другому не мешает, - посміхаючись, казав він. - Я путешествую по буддийским храмам, это моя легенда. И, конечно, я настоящий буддист".
Він не без захвату розповідав, як одного разу в Росії його намагалися "розколоти" справжні професіонали. Йому підставили освіченого буддиста (або спеціаліста з питань буддизму), який побував у тих самих священних місцях, їм було про що поговорити. Під час спілкування "буддист" час від часу вживав терміни, які стосуються іншої релігії - не пам'ятаю, можливо, індуїзму чи даосизму. Людина, для якої буддизм - лише поверхнево вивчена шпигунська легенда, ні за що не помітила б цього нюансу. Але Лісник, справжній буддист, одразу це помітив і зрозумів, що це підставна особа, яка намагається вивести його на чисту воду. "Ось так потрібно працювати", - казав він.
Він був родом зі східної України. Очолював кілька автономних груп, які з початку війни активно працювали на окупованих територіях і навіть на території Росії. Я бачила відеоролики з їхніх операцій - працювали добре. Згодом - причина мені невідома - Лісник осів на контрольованій Україною території, перевіз сюди частину своїх людей. Серед них були громадяни РФ, з тамтешніх радикальних опозиційних кіл, я особисто бачила двох.
Вживу ми з ним познайомились на початку літа цього року, коли він з кількома людьми осів на нашій базі. Познайомились і майже подружилися - з того моменту, коли він раптово з'ясував, що принаймні по одній з його улюблених спеціалізацій я володію знаннями і можу розмовляти з ним на рівних. Після цього була не одна ніч балачок взагалі про все - від серйозних політичних питань до дрібних випадків із життя. Розповідав таке - дуже шкодую, що не записувала по свіжих слідах. Мене дивувала легкість, з якою він розказував про те, про що люди його професії зазвичай мовчать. А коли я кудись ненадовго від'їжджала, він незмінно годував замкненого у моїй кімнаті Комцю Ватничка.
У минулому він, як і мій батько, був акваріумістом - це була ще одна спільна тема для розмов. Пам'ятаю, розказував, як неймовірно дорого коштує тримати акваріуми з морськими рибами і водоростями, і як заробляють (і як ризикують) контрабандисти, які переправляють сюди екзотичних морських риб і рідкісні корали. Не пам'ятаю, чи встиг особисто він позайматися такою контрабандою, але не здивуюся, якщо встиг, причому не для заробітку, а для власного задоволення. Він був з тих людей, для яких авантюра - все.
Неймовірно розумний, ерудований, харизматичний, з блискавичною реакцією. Це про нього колись я розказувала історію, як він у небезпечній ситуації з неймовірною швидкістю рив окоп і на питання: "Что, решил вспомнить молодость?" миттєво відповів: "Нет, решил встретить старость". Підтягнутий, рухливий, без шкідливих звичок, виглядав дуже молодо - як на мене, років на 40, я дуже здивувалася, коли дізналась, що йому за 50.
Розумом, лексикою, манерою говорити, парадоксальністю мислення, навіть блиском очей він нагадував мені Дмитра Корчинського. "Чому я сиджу і дивлюся на тебе, а бачу Корчинського?" - врешті-решт напряму спитала я.
- Потому что мы были в одних и тех же местах, учились у тех же людей, читали те же книги. Но разница между нами в том, что он философ, то есть, балабол, который ничего не довел до конца, а я военный, и я человек дела.
Його стосунки з "Правим сектором" були дуже складними. Дмитра Яроша він тупо ненавидів, асоціював себе лише з ДУК, і те - з деякими "оговорками". Постійно закликав до бунтів, терактів, будь-яких силових дій, як маячню сприймав усі аргументи на тему, що не можна робити такі речі, поки в державі не назріла революційна ситуація. Аргументовано, на історичних і ******** прикладах, пояснював, що думка більшості - ніщо, що історію творять одиниці, відчайдухи. Чи не всі його розмови крутилися навколо цього. Говорив спокійно, переконливо, на вигляд абсолютно щиро.
На своїй сторінці у Фейсбук він постійно лаяв Яроша, ПС і взагалі всіх за млявість, нерішучість, неготовність вже зараз підривати усе, що рухається, і стріляти в усе, що піднімає голову. Це було занадто навіть для найрадикальніших наших радикалів, і врешті-решт ми з Лісником попрощалися. Не вигнали - пішов сам. Не знаю, як інші, а я, якщо чесно, зітхнула з полегшенням.
Як вам така, наприклад, розмова. Я почала казати, що якби завтра, припустимо, відбувся переворот і президентом України став би Ярош, жодна держава світу не визнала б нову владу.
Лісник перебив:
- Кто угодно, только не Ярош. Это вообще не тот человек.
- Послухай, я не схильна обожествляти Яроша, але реально кращого наразі не знаю. Він може чогось не знати або не вміти, але є головне - він порядна людина.
- А я худшего не знаю. Его уровень - сельский учитель, это максимум. А порядочность в политике... - і весело засміявся. Лісник чхати хотів на порядність і казав це абсолютно відверто. Можливо, він вважав її прийнятною у стосунках між друзями, але не більше.
Звичайно, я спитала в нього, що він взагалі робить у ПС, якщо так ставиться до Яроша. Він відповів, що він не в ПС, а лише в ДУК, і ДУК потрібен йому для того, щоб знайомитись з цікавими йому людьми. Щоб приходити до них не з вулиці, а під брендом ДУК.
Далі я спитала: "Якщо не Ярош, то ХТО??? Не можу ж я підозрювати тебе у бажанні привести до влади Сєню або Юлю".
- Я сам. И больше никто.
- У тебе такі амбіції? - я спочатку вирішила, що це жарт.
- Ну, если я возглавляю всех украинских буддистов, как ты думаешь, есть у меня амбиции? Я просто никого не вижу больше, кто потянет.
Я пробувала казати щось про те, що кар'єрна "стеля" для розвідника - це голова СБУ чи ГУР. Можна, звичайно, і вище, але для цього треба зав'язати з професією і років 5-10 побути публічною людиною, щоб тебе знали... Він мене не почув. Я вирішила тоді, що людина трохи втратила зв'язок із реальністю.
Дмитро Ярош, у свою чергу, поважав Лісника за професіоналізм, але не довіряв йому ні хвилини і закликав ставитись до цієї людини з великою обережністю.
У підрозділі Амірова, зокрема, були люди, про яких нічого хорошого сказати не можу. У нас була база біля великого ставка, на якій знаходились кілька невеличких підрозділів зі своїми командирами, і всі вони підпорядковувались нашому старшому командиру, який перебував на тій же базі. І от люди Лісника почали брати з місцевих рибалок плату за право ловити рибу у цьому ставку. Решта бійців, включно зі старшим, про це нічого не знали. Рибалки платили, але коли їм підняли ціни, поскаржилися на правосєків, які їх обдирають, і в нас почалися проблеми. (Нагадаю, що в "зоні АТО" правосєків взагалі офіційно немає). Ми доволі довго думали, що ВСП, яка заявилася на базу (добре, що нас попередили і вони нікого не застали) вигадує нісенітниці про якісь там скарги на нас.
Одразу після цієї історії Лісник і його люди буквально за півдня з нашої бази з'їхали. Більше я його не бачила. Тільки читала гнівні пости у Фейсбуці, де мало не кожне друге слово було на кшталт "підрив" і де наїзди на ПС чергувалися з повідомленнями ЗМІ про різні силові акції - не без натяку, що групи Лісника якось причетні до цього.
ІМХО, він просто загрався. Хочеш підривати - підривай, хочеш скидати - скидай, але мовчи, не піарся. Воюємо ж ми з квітня місяця мовчки, таємно, маскуючись під інші підрозділи, нікому сторонньому не розповідаючи про те, що робимо. Навіть зараз, коли я це пишу, наші хлопці в полі, на ворожій території.
Дурнею було б думати, що СБУшники не моніторять твій Фейсбук і не стежать за тобою, якщо ти у кожному пості закликаєш до державного перевороту. І не пристрелять тебе, якщо ти сидиш у квартирі, набитій зброєю.
Він казав, що в нього амбіції, що він хоче бути диктатором - але, як на мою думку, не стільки там було тих амбіцій, скільки потягу до пригод, ексцентричності натури, яка й призвела до його загибелі.
Його б енергію і знання у правильне русло... Там, влітку на базі, він часто вдягав кікімору і зникав десь на півдня-день. Одного разу приходить веселий і розказує, як провчив наших солдатиків, які розслабились і ловили рибу, не виставивши охорону. Підкрався до них під виглядом сепарського диверсанта, роззброїв і взяв у полон. Сказав їм потім, що якщо вони так робитимуть і надалі, то не вони їстимуть рибу, а риба їстиме їх. Може, він і правильно зробив - краще він їх повчить, ніж супротивник, але я тоді намагалася витягнути наших полонених, і ще довго не
Чи працював він на ФСБ чи ГРУ - не знаю. Казати такі речі без серйозних доказів неприпустимо. Чи міг працювати? Як на мене, він міг працювати на будь-яку розвідку світу, співпраця з якою могла б задовольнити його бажання жити так, як він хотів жити, робити те, що він хотів робити. Думаю, що за рахунок свого розуму і кваліфікації він розраховував усіх переграти - переграти, знов-таки, не в інтересах України чи якоїсь структури - а так, задоволення заради.
Кінець Лісника, в принципі, був закономірним. І як би там не було, він, Лісник, заслуговує на повагу - за те, що, на відміну від десятків інших, що підбивають інших на подвиги, в лапках і без лапок, а самі відсиджуються в безпеці - "відповів за базар" і пішов своїм шляхом до кінця.
Классные новости:
Нефть Brent 38,69 долл.
Доллар - 69,773 руб.