РУС
9278 посетителей онлайн
Голуб: Ющенко готов пойти на крайние меры
"В стране может быть введено чрезвычайное положение, в результате которого будут ограничены и свободы прессы, и действия ряда политическим партий. Собственно говоря, это тот сценарий, который в свое время разыгрывался в Грузии, что позволило удержаться при власти господину Саакашвили. Очевидно, что сценаристы и в Грузии, и в Украине одни и те же. Они находятся в Вашингтоне", - подчеркнул Голуб.
Также он выразил мнение о том, что "совершенно неправомерная раздача высших государственных военных званий, проведение президентом совершенно непонятного ряда учений и приведение в боевую готовность внутренних войск говорит о том, что Ющенко готов пойти на крайние меры".
Политик также напомнил, что "во времена прошлого кризиса он также пытался двинуть на Киев внутренние войска".
На вопрос, каким образом можно избежать такого варианта развития событий, нардеп ответил: "Поможет объединение всех депутатов и всех политических партий, которые находятся в парламенте, кроме тех сорока человек, которые представляют интересы Ющенко, и внесение срочных изменений в Конституцию Украины".
Источник: ИМК
Про Прем"єра без прем"єр
Дівчинка, що народилася колись у Дніпропетровську, мабуть, в дитинстві навіть і не думала, що колись досягне такого статуту, який їй притаманний сьогодні.
Офіційна біографія Юлії Володимирівни є доступною на багатьох сайтах, проте вона є офіційною і не показує ті внутрішні перипетії усього шляху, які були у Тимошенко.
Насамперед, треба відзначити, без усяких сумнівів, що вона – найбільш харизматичний політик України, а може, після Путіна, який названий найвпливовішою людиною у світі, навіть усього СНД. Цієї харизми Юлії Володимирівні додала як зовнішність, так і її постійна боротьба і нестандартні деякою мірою рішення.
Не вдаючись у подробиці та опис, згадаймо 2001 рік, коли Тимошенко запроторили за ґрати. Тодішній Прем’єр-Міністр України Ющенко жодним належним чином не відреагував на це. Окрім того, у прем’єра тоді були, як він говорив, різкі болі у спині і загострення остеохондрозу, тому він довгий час пробув у лікарні (хоча згодом заявив, що в нього немає "жодної хроніки"). Леді Ю тільки завдяки своїй мужності і незламності змогла відстояти сою незалежність та свободу. При цьому всьому голова Уряду Віктор Ющенко тоді зберігав просто-таки зразкову мовчанку.
Другий епізод, який був і лишається незрозумілим для багатьох наших співгромадян. Відставка уряду Тимошенко у 2005 році була ні чим іншим, як виявом слабкості однієї людини – того ж таки Віктора Андрійовича, який між нормальним партнерством і роботою обрав тіньові схеми, які йому пропонували окремі друзі та знайомі. Звільнивши всіх і вся, він показав свою нездатність приймати виважені рішення і керувати своїми вчинками. Однак Юлія Володимирівна і тут усіх вразила, коли не перейшла у відкриту опозицію до Президента, а, навпаки, зробила першою крок до примирення. Тоді, 9 вересня 2005 року, інтерв’ю Тимошенко одному із каналів побило усі рекорди переглядів. Якщо б тоді Тимошенко сказала, що йде в опозицію до Ющенка і потім розказала усе те, що було згодом сказано в інтерв’ю – можна із впевненістю сказати, що Україна обирала би Президента уже у грудні 2005 року – настільки великою була тоді популярність Тимошенко.
Це одна з найбільших помилок Президента Ющенка. Він зі своєї соратниці та найпершого союзника ось вже три роки намагається свідомо чи несвідомо зробити свого ворога, не розуміючи, що його власна підтримка і довіра людей до нього знаходяться на рівні нижчому, ніж був у Леоніда Кучми у 2005 році.
Ющенко, вочевидь, не бачить у реальному світлі того, що відбувається навколо. Адже ще 2005 року було кинуто звинувачення стосовно того, що Президент створив "тіньовий" уряд в РНБОУ. Тепер те ж саме зроблено у Секретаріаті Президента України. Невже Президент України не бачить, що сам риє собі політичну могилу?
Юлія Тимошенко тепер користується у народі найбільшою підтримкою. Решта політичних діячів самі просто усунулися від народних мас, вважаючи за доцільне звертати увагу на народ тільки у якості "електорату" і тільки на виборах. Не розуміючи того, що широким народним верствам загалом по цимбалах, хто там винен у Південній Осетії чи хто куди їздив відпочивати, ці політики продовжують розказувати людям про далекі від повсякденних проблем кожної людини речі. Тимошенко, ніде правди діти і ніхто не може цьому заперечити, набагато більше приділяє уваги рядовим громадянам, аніж усі решта політиків. Віктор Янукович дискредитував себе скандалами у власній же партії та аморфністю і бездіяльністю протягом останніх 6-7 місяців. Інший Віктор, Ющенко, теж не робить виважених кроків "назустріч людям", хоча його програма так і називалася.
Останній хід Президент вирішив зробити після 1 вересня цього року. Парламентські фракції БЮТ та Партії регіонів проголосували разом за необхідні суспільству і антиузурпаторські рішення. Проте, ручна політична сила кольору спілого помаранча одразу почала істерику, не бачачи того, що закони потрібні передусім людям, а не їм самим. Верховна Рада чим далі, тим більше забуває про те, що працювати треба не для себе та своїх бізнес-інтересів, а для народу, який її обрав. Тому дуже дивно, коли в парламенті йде нормальна злагоджена робота і приймаються потрібні закони і рішення, такі "приязні людям сили", як фракція НУ-НС раптом займає деструктивну позицію і починає робити усе для того, щоб взагалі виробити у людей велику ненависть до Верховної Ради, що вже і так відбувається. Проблема у тому, що Гітлер прийшов до влади теж демократичним шляхом, коли люди розчарувалися у демократичних інститутах Веймарської республіки. Німці тоді його підтримали, бо втомилися від безкінечних суперечок між соціал-демократами, комуністами і консерваторами. Невже тепер певні політичні сили штовхають державу до цього ж?
Жоден Кабінет міністрів не може працювати без помилок і прорахунків. Але якщо ці проколи "роздмухувати" та "робити із мухи слона" – це лише шкодить державі. Навіть інфляція, яку звалюють цілком і повністю на Уряд, не є лише суто українським явищем. У тій же Росії на липень місяць інфляція перевищила 17 відсотків. Саме тому звалювати на Тимошенко усі смертні гріхи – не державницька позиція.
Влада повинна працювати злагоджено і для народу. А якщо ця влада тільки і займається тим, що критикує роботу інших – це політиканство. До речі, Тимошенко жодного разу не робила закидів на адресу Президента чи його служб. Тому Ющенку треба замислитися над тим, що Юлія Володимирівна, як не крути, тепер має повний карт-бланш на відповідь по усіх пунктах звинувачень, які він висував їй протягом року. І відповідь ця тепер вже об’єктивно має бути тільки одна – імпічмент. Тому не Президенту треба примушувати Тимошенко до миру, а йому самому треба змінити своє ставлення до політики в державі та змінити обличчя у своїй команді. Якщо Президент не зробить висновків із ситуації, що склалася – його може очікувати не просто відставка, а взагалі задвірки історії. А Юлії Володимирівні можна сказати лише одне: ідіть вперед і не обертайтеся на гавкіт собак, які Вам заважають на шляху, бо Ви робите правильну і потрібну справу.
PS: можливо не уся інформація цієї статті може бути об’єктивною, проте монополії на правду не існує.
Буду голосовать за коммунистов.
А ты "Факт" хоть при комунистах то жил предурок когда в магазинах нехер купить за вонючую зарплату в 100 рублей. Очереди на телек или мебель были по 3-4 года а на машины по 10. А первые 50 лет правления комунистов были особенно интересными (репресии, голод, терор).
Потому в магазинах нихрена и не было, что покупательная способность была очень высокой.
Зато теперь в магазинах висит по три костюма, в пыли трехлетней давности по цене алмазного рудника.
Все только ходят по магазинам как по музеям, время нахер убивают.
А первые 50 лет правления комунистов были особенно интересными (репресии, голод, терор).
Да что ты говоришь, любезный? А от кого же ты на свет появился?
Да, скажу по секрету, что в то время была еще гражданская война, Великая Отечественная война.
А вот пойдишь ты, глань-ка! СССР входил в десятку экономически развитых стран мира. И был сепердержавой, которых на земле в то время было всего лишь две.
До сих пор племя бесовское не может расстащить и разрушить то, что было создано при коммунистах.
У-тю-тю! Не шали.
... против Голуба, Симоненко, Грача...
Не помешало бы.
"Факт" - ты б лучше историю поучил и у старых людей поспрашивал а не путинские каналы смотрел.
Угу! А остальные 300 миллионов иждивенцев сидели на завалинке и семечки плевали.
С ними еще лоботрясничали воры и бандиты, потому что в тюрьмах сидели лишь одни политзаключенные.
Политзаключенный-это трутень, решивший нарушить закон, лишь бы нихрена не делать. Он, видите ли, не согласен.
Вот их и вылечили трудотерпией. Правда не всех долечили, многие тараканы сейчас на свет белый повылазили. Не мешало бы их снова на самые трудные участки направить. А то мелят языком как бабы помелом.
А крестьянам в селах даже зарплату не платили а на трудодень 400 г зерна выдавали.
Вы же сами говорили, что купить было нехрен, вот им едой и давали.
Паспортов крестьянам тоже не полагалось, потому на целину из украинских сел все и рвали что можно было хоть паспорт получить и в город свалить.
Крестьянам нужно на земле работать, а не в город валить.
Поразвелось куркулей-колбасников, мать родную продать готовы.
Небось, Америкой бредишь (судя по неудержному скулежу о политзаключенных), манхеттенской пылью подышать хочешь, об шубы американских нигеров-сутенеров потереться мечтаешь...
Да скатертью дорога, плакать не будем.
У-тю-тю! Не шали.
а нах он готов пойти?
1. Группы журналистов=аналитиков
2. Представителя ПР
3. Жириновского
4. Представителя ПР
5. Юли
6. Грча
7. Голуба.
И все врут? Такое невозможно по определению? А если "вдруг" случится то это безусловно "рука Москвы" ?
Кое-кто усиленно пускает дымовую завесу, пытаясь скрыть явное.