Миссия ООН по противоминной деятельности начала работу на Донбассе

Кому не нравится Порошенко - зовите на подмогу Педофила, хотя скорее всего вы так и делали в Крыму и Донбассе!

Кобздун ласти відкинув чи ні?

я конешно не в курсе, а вот попадает под эту комисию разтяжки с гранатои или нет.

***** работает на разминировании.

Ржал )))

Американський військовий експерт доктор Філліп Карбер приїхав в Україну у вісімнадцяте. Перші 17 разів він їздив у зону АТО і готував доповіді для американських військових, а сьогодні за запрошенням свого уряду збирає матеріали щодо модернізації української армії і можливості використання її бойового досвіду підрозділами НАТО. Разом із генералами Генштабу Карбер аналізує бойовий досвід і вказує на необхідні напрямки модернізації. Експерт відстежував бойові дії на сході України з самого початку, і те, що українські військові зупинили наступ Путіна на сході, він називає чудом.

- Чим саме Ви займаєтесь в Україні в цей приїзд? Чим він відрізняється від минулих?
- В перші приїзди в Україну я намагався зрозуміти, що відбувається в зоні бойових дій, і максимально перебував у так званій зоні АТО. Як відомо, американський уряд заборонив нашим військовим їздити на схід, тому інформації було небагато. Американські політики ще коливалися - підтримувати Україну чи ні, а коливання і відсутність інформації - це погане поєднання.
Для того, щоб краще зрозуміти, що відбувається на сході, навесні 2014 року я вирішив особисто поїхати в Україну. Я також покликав генерала Кларка, екс-командувача збройних сил НАТО, ми товаришуємо з 1970-х років. Зазвичай його пов'язують із Демократичною партією, а мене із республіканцями, а я хотів, щоб у делегації були представники обох партій. Я хочу наголосити, що фонд «Потомак», який фінансував мої поїздки, - це незалежна організація. Ми не отримували фінансування від українського або американського уряду.
Ми з генералом провели в Україні близько тижня, і вже тоді він сказав, що бойові дії на Донбасі будуть наростати.
А щодо цього візиту пару місяців тому зі мною зв'язались представники американського уряду і американської армії, і запропонували написати для них звіт про українську армію і бойові дії на сході, а також рекомендації, до чого готуватися. Тому цього разу я працюю в Києві, спілкуюсь із Генеральним штабом, аналізую те, що відбулося за останні півтора роки, і що потрібно робити в майбутньому. Паралельно я думаю, наскільки український досвід може бути корисним для нас.
- Як Ви оцінюєте розвиток української армії протягом війни?
- Дуже цікаво спостерігати, як змінилася ваша армія. Усі приїзди я намагався бути максимально близько до ваших військових - спав поряд із ними, обідав і ходив у патруль. Тільки так можна було зрозуміти, що насправді відбувається - на передовій.
Враховуючи стан армії на початку війни, рівень підготовки бійців, кількість техніки та інші її досягнення - це чудо. Ваші бійці спромоглися зупинити Путіна! Звісно, він міг атакувати більшими силами, але все одно це чудо.
Армія пройшла кілька етапів розвитку, зокрема, спочатку це були добровольці з Майдану. Але війна тривала, її інтенсивність наростала, і через це їх успіхи ставали менші - легка піхота не може воювати без засобів зв'язку і без відповідної підтримки артилерії.
Півтора роки росіяни, можна сказати, тренували українську армію, і тепер це зовсім інша армія! Звісно, Росія може посилити натиск, задіяти авіацію чи навіть використати ядерну зброю. Але якщо вони продовжать нинішню тактику, то нічого не досягнуть. Я спілкувався з усіма командирами бригад на передовій, і нема жодного, під керівництвом якого я чи мій син не були б готові служити.
Проте є й погані новини. Зокрема, нападки на генерала Назарова, заступника голови Генерального штабу. Люди говорять, що він має відповісти за загибель бійців у транспортному літаку, який вислав у Луганський аеропорт на допомогу. Як на мене, це нісенітниця - якщо люди без військового досвіду почнуть звинувачувати офіцерів у військових втратах, ця країна приречена, а її збройні сили можна буде викинути на смітник.
- Чи були похожі прецеденти в армії США?
- Я не знаю про такі випадки. Так, деякі офіцери не виконують накази чи ухвалюють рішення, які суперечать законам війни, але це інша справа. Сама суть війни - це готовність людей піти назустріч насильству. Якщо генерал посилає літак із 50 людьми, і цей літак збивають - це, звісно, трагедія, не менше. Але що тоді робити із полковником, який посилає людей утримувати важливе перехрестя, і вони потрапляють під «гради»? Судити його? Що робити із сержантом, який посилає бійця із повідомленням в штаб, а той потрапляє в засідку?
В армії потрібно, щоб люди брали на себе відповідальність за важкі рішення, за рішення, які ставлять під загрозу життя солдат. Ще Макіавеллі говорив, що війна - це наполовину удача, і якщо офіцери не будуть ухвалювати рішення, поки не будуть впевнені на 100 відсотків, противник скористається їхньою пасивністю і переможе.
Утримання аеропортів було вкрай важливим з цілого ряду причин. По-перше, якщо сепаратисти проголошують автономію, то за міжнародними законами одним із показників цієї автономії є аеропорт чи морський порт, і саме тому, до речі, бойовикам так потрібен Маріуполь. По-друге, будь-який аеропорт надав би Росії можливість вести військові дії набагато швидше і оперативно змінювати їхній вектор. І по-третє, сепаратисти нібито намагалися створити власні повітряні сили - Росія передала їм кілька літаків.
Тому утримувати аеропорти було важливим. Коли підрозділи на цих об'єктах потрапляють в оточення, треба вирішувати - виводити їх звідти чи відсилати підкріплення. Наприклад, в 1954 році Франція під час війни в Індокитаї програла битву в аеропорту Дьєнб'єнфу, тому що ухвалила хибне рішення. У 1968 році американська армія у схожій ситуації близько півроку тримала людей на базі Ке-Сан, надсилала підкріплення і перемогла, незважаючи на важкі втрати. Коли треба ухвалювати військові рішення, ймовірність людських втрат - це лише один з факторів.
- Які військові операції українських військових Ви вважаєте успішними, а які ні?
Почнімо з утримання Краматорського аеропорту. Після цього - звільнення Слов'янська, хоча і з деякими зауваженнями. Також успішним був рейд десантників під командування Забродського - один із найбільш глибоких у військовій історії.
Ще одна успішна операція десантників - це відсіч наступу російських військ у серпні 2014 року. Тоді командувач 95-ї бригади Михайло Забродьский провів наступ вдовж ріки Міус, а 79-та бригада вийшла на трасу Донецьк-Маріуполь. Я б порівняв цей наступ із проривом танкового генерала Аріеля Шарона під час арабо-ізраїльської війни 1973 року. Я також вважаю успішною оборону і відступ з Луганського аеропорту. Відступи взагалі дуже важко проводити під тиском, а потім про них ніхто не згадує як про успішну операцію. Також були успішні операції повітряних сил, наприклад, бомбування техніки, яку росіяни відправляли через кордон сепаратистам, чи евакуація поранених з поля бою силами гелікоптерих підрозділів.
- А якщо говорити про наступний етап війни? Не про наступи, а про оборону?
Успішною, наприклад, була оборона Маріуполя - втрати росіян у вересні-жовтні минулого року в тому секторі були величезні, якщо порівнювати їх із втратами українських військових. Потім, оборона Донецького аеропорту - в листопаді-грудні бойовики і росіяни робили усе, щоб його захопити.
Вони кинули туди елітних бійців з 76-ї псковської дивізії, елітний чеченський підрозділ, але все було марно. Мені розповідали, що один з командирів сепаратистів, повернувшись із чергової атаки на аеропорт, застрелив свого російського куратора.
Це була успішна оборонна операція, тому що українська армія стабілізувала фронт і грамотно використовувала артилерію - 85% втрат особового складу росіян і сепаратистів - це саме їхня робота.
Щодо останніх днів Донецького аеропорту - треба було відводити людей, коли впала диспетчерська вежа. Але рішення не виводити звідти людей було більш політичним - не хотіли сперечатися із «кіборгами».
Щодо оборони Дебальцева, з вересня 2014-го до лютого 2015-го, це була успішна операція. Росіяни ******* оточення - вони бачили умовну кишеню Дебальцева на карті, намагалися взяти плацдарм штурмом і втрачали солдат. За моїми підрахунками, росіяни втрачали по десять вбитих і поранених на кожного українця. Я сам бачив, як їхні тіла лежали кількома рядами.
Але, як говорив Клаузевіц, війна - це продовження політики. Порошенко поїхав на переговори із Путіним, де останній заявив, що тримає українську армію в заручниках, і поставив ряд вимог, які можна назвати капітуляцією. Тому, я думаю, Порошенко надав голові Генштабу Віктору Муженку наказ не відступати, щоб не погоджуватися на умови Путіна. І коли в Мінську домовилися про припинення вогню, вже за три дні Путін його порушив.
На дебальцевському плацдармі було кілька сотень одиниць техніки - танків, артилерії, тощо. Близько 40% з них залишили там, також не підірвали склади, і росіяни захопили дещо з запасів. Але головне, що зберегли, - це особовий склад. Ціллю росіянин був наступ на Краматорськ, Артемівськ і далі на Харків. Але вони не змогли цього зробити. Чому? Тому що понесли величезні втрати!
Також дуже успішною була битва під Мар'їнкою, яку росіяни пізніше обговорювали в Генеральному штабі і змінили свої плани щодо можливості наступу.
- Як може НАТО і США використати досвід, отриманий українцями на сході України?
- Ми вважали, що наш противник буде обирати одну стратегію військового протистояння і не виключали можливого використання ядерної зброї. Але Росія показала, що може використовувати окремі елементи одночасно - в одному регіоні з'являються сепаратисти, в іншому - повномасштабне вторгнення, а в третьому - загрожують використати ядерну зброю. Розуміння цього - вже дуже корисно.
Знову стала можливою війна високої інтенсивності - отже, потрібні бойові танки, і важливою є артилерія. В той час, як ми в останні роки переключилися на сили спецоперацій, Росія продовжує розвивати тактику масового наступу. Спецназ може підбити кілька

ДНР = Совок

Захарченко звинуватив в аморальності "ДНР" кока-колу і Міккі Мауса

"Після оголошення самостійності України нам намагалися насаджувати і досі це роблять чужу нам ідеологію. Якщо ми свого часу виховувалися на таких основних поняттях, як сім'я, вірність, братство, любов до батьківщини, то ми зараз розуміємо, що виховуємося на кока-колі, Міккі Маусі, джинсах і так далі ... на Playboy ", - заявив Захарченко.

https://www.youtube.com/watch?v=97fxQ8hP4KM Захарченко о Кока Коле, Микки Маусе, джинсах и Playboy

http://www.pravda.com.ua/news/2016/01/25/7096536/

преподаватель из Луганска : Оккупированный Луганск: Живем в счастливом измерении СССР

Мы в "республике" живем в счастливом измерении СССР. В новостях у нас только все хорошо: спортсмены побеждают в соревнованиях, талантливые дети принимают участие в конкурсах, а умные - в олимпиадах, город ремонтируется, а все плохое остается за чертой разграничения с Украиной. У нас не может быть плохо.

Если диверсия - она раскрыта и враг обезврежен. Даже украино-канадский центр и тот разоблачили, вскрыли и в местных новостях вместе с комментариями сотрудников кафедры истории показали. Пригрели на груди змею, как оказалось.

Каждый желающий в этом центре мог почитать изданные в Канаде книги и почерпнуть из них тлетворное влияние запада, если бы не светлые умы современности и бдительный глаз местной "милиции". Железный занавес опустился.

Теперь всем луганчанам внушают, что все, что связано с Украиной - плохо.

http://www.segodnya.ua/opinion/viktorovacolumn/okkupirovannyy-lugansk-zhivem-v-schastlivom-izmerenii-sssr-684944.html

" Миссия ООН по противоминной деятельности начала работу на Донбассе" - напишите потом,ктонить подорвался из них на мине,или нет.От этого зависит отчет по "загрязнению минами"(застрелиться фразочка)).А то еще,как "слепые обсе",напишут что "мин_нет".А так все-таки "личная практика".