Антикоррупционный комитет Рады зовет Абромавичуса на заседание 11 февраля
Комитет Верховной Рады по вопросам предотвращения и противодействия коррупции пригласил на свое заседание, которое состоится 11 февраля, подавшего в отставку министра экономического развития и торговли Айвараса Абромавичуса.
Депутаты хотят заслушать информацию о коррупции в государственных предприятиях и покрывающих ее должностных лицах. Об этом журналистам сообщил председатель комитета Егор Соболев (фракция "Объединение "Самопомич"), информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на Украинские новости."Мы пригласили на заседание в следующий четверг Айвараса. Я еще перезвоню ему лично. Хотим, чтобы он назвал все госпредприятия, где сохраняется коррупция, всех помогающих этому людей, а также давивших на него, чтобы эта коррупция сохранялась", - сказал он.
На уточняющий вопрос о том, будет ли "Самопомич" поддерживать отставку Абромавичуса в случае вынесения этого вопроса в сессионный зал, Соболев сказал, что этот вопрос не обсуждался на фракции, но, по его мнению, "Самопомич" должна поддержать такое решение.
Топ комментарии
а далее по ситуации.
А тем временем коррупционеры с переляку забьются по углам. некоторые убегут со страхзу из страны. Все, скоро коррупции гаплык!
Именно для этих целей и создают чиновники всякие НАБУ комитеты и т.д.
Пишет на своей странице у https://www.facebook.com/gnap.ua?fref=nf Фейсбук український журналіст, громадський активіст Дмитрий Гнап.
И Порошенко не изменится. Он, и его алчное окружение этот скандал воспримут не как тревожную сирену перед падением на землю. А как неблагоприятное изменение бизнес-среды и просто подстроятся по неё. Станут крысить чуть тише и строить более замысловатые схемы. Но они не изменят своего отношения к управлению страной. Волк никогда не станет вегетарианцем.
Я пишу это, чтобы у вас не было напрасных ожиданий. Пишу, потому что мне уже тошно от моих сбывшихся прогнозов. Хотя для того, чтобы делать прогнозы о решениях Порошенко или Яценюка не нужно быть Вангой или политологом. Достаточно здравого смысла.
Полтора года назад, я написал, что Порошенко - это Янукович, улучшенный на 30%. Сегодня мы видим подтверждение этому во всей красе: схемы, смотрящие, откаты, заносы. Разве что сын президента миллиардером не стал. Да и сам президент не несет хрень, вроде "Анны Ахметовой".
Поэтому, не стройте иллюзий и напрасных надежд. Никто из этих упырей не превратится в лилового пони. И все, что нам остается - это борьба с ублюдками на каждом сантиметре жизни. Давайте давить их дальше, - написал журналист.
пока от свинного гриппа не погиб))
Как-то мне не верится, что Корбан, Мосийчук и Завируха дружили с нашим президентом.
https://www.facebook.com/sergeygaiday?fref=nf Сергей Гайдай
Александр Зинченко.
24 января 2005 года был назначен на должность Государственного секретаря Украины - главой секретариата Президента Ющенко, 3 сентября 2005 года подал в отставку, обвинив в коррупции ближайшее окружение Виктора Ющенко (Петра Порошенко, Александра Третьякова и др.), это спровоцировало кризис власти и отставку правительства Юлии Тимошенко.
Знакомый персонаж выделен мной.
Но у нашего народа очень короткая память, к сожалению.
Стоят на горе и красными труселями машут , машут ...
Через дві години після заяви про відставку НВ зустрілося з міністром економіки Айварасом Абромавичусом у його кабінеті на Грушевського. Розмова була короткою: міністра викликали на бесіду з главою держави і прем'єром після того, як він назвав причиною відходу тиск з боку найближчого соратника президента Ігоря Кононенка.
Слідом за міністром про відхід заявили двоє його заступників, Максим Нефьодов, Юлія Клименко та Наталя Микольска.
У минулому успішний інвестбанкір, Абромавичус був призначений міністром у грудні 2014 року. Заради крісла в українському Кабміні громадянину Литви довелося отримати український паспорт, хоча литовського громадянства, як виняток, його не позбавили.
Тільки-но півтора місяці тому, в грудні 2015-го, НВ зустрічалося з міністром Абромавичусом, який «відзначав» рівно рік з моменту початку роботи в уряді Арсенія Яценюка. Тоді http://m.nv.ua/ukr/publications/abromavichus-chitko-znaje-golovnu-chornu-diru-ukrajini-i-znaje-jak-jiji-zakriti-85837.html в розмові з НВ він сказав , що сто найбільших держкомпаній країни, що входять до компетенції його міністерства, згенерували минулого року збиток у розмірі 115 млрд грн, що становить п'яту частину держбюджету.
Сьогодні вранці Абромавичус заявив, що Кононенко, права рука і бізнес-партнер президента, нав'язував йому «своїх» людей на керівні пости в ті самі держкомпанії, корупцію в яких команда міністра-литовця марно намагалася побороти.
У сьогоднішньому інтерв'ю НВ міністр, котрий грюкнув дверима, називає прізвища всіх тих, хто саботував зміни в його відомстві. А крім того, розповідає, як до нього в кабінет приходили ходоки з вимогою призначити їх заступниками, тому що так вирішили «нагорі».
- Коли ви вперше відчули, що так звані «сірі кардинали» намагаються вплинути на державні підприємства і хто це був?
- Це досить швидко відчулося. Для мене це не було сюрпризом. Я цього очікував. Але я очікував, що будуть якісь старі інтереси, а не нові. Я очікував червоних директорів, регіоналів у стилі [Віктора] Бондика в Укрхімтрансаміаку. Для мене великим сюрпризом стало те, що деякі з нових політиків полізли в держкомпанії.
- Кого конкретно ви маєте на увазі?
- Тих, кого я сьогодні назвав і тих, хто нещодавно пішов у відставку.
- Тобто Кононенко і Мартиненко.
- Ніхто ж не сказав, що буде легко. Тому ми продовжували робити реформу держкомпаній, при цьому розуміючи, що держава поганий власник і тільки приватизація врятує від усього цього дерибану і політичної корупції. З'явився хороший закон про фінансування політичних партій з державного бюджету. Це відразу мінімізує потребу з держкомпаній, у тому числі ДФС [Державної фіскальної служби], витягати колосальні грошові ресурси, щоб потім гратися грошима на виборах. Ми придумали обов'язковий аудит, публікувати фінансову звітність - цього ж нічого не було. Можна було красти, як хочеш, і ніхто цього не бачив. Ми все це поставили. Створили номінаційний комітет [для відбору керівників держкомпаній], який спочатку зустрів опір з боку олігархів, потім судами збивали різного виду конкурси, і це все діяло і діяло. Ми постійно ці процеси намагалися поліпшити. Але це не працювало. Був саботаж призначення людей на керівні посади в держкомпаніях.
Саботаж і політичний тиск починалися в лінійних міністерствах. Я цього не бачив, але відчував. Подають таких кандидатів, що вже ясно, що це не з цієї опери. Коли номінаційний комітет з іноземцями у складі бачив цих людей, вони всі голосували проти. Тому в кінці року ми ще раз вирішили поліпшити цю систему і прийняли постанову №777. Ми прибрали можливість ініціювання конкурсу лінійним міністерством по топ-60 компаніях і забрали цю функцію під міністерство економіки. І, звичайно ж, привабливість посади міністра економіки відразу ж зросла. Туди ще НАК Нафтогаз додали в управління. Це ж не так, що НАК Нафтогаз вирішили з Міністерства палива та енергетики передати абикому. Попереду реформи в НАК Нафтогаз йде **** [Європейський банк реконструкції та розвитку], який дав величезний кредит. Тому ****, який знає хто і чим займається, сказав [передати НАК Нафтогаз у керування] тільки в Міністерство економіки. Після чого привабливість і важливість посади міністра економіки зросла до піднебесся. Це вилилося в початку цього року в бажання керувати цими потоками. Тиск божевільний. Я вирішив у цьому не брати участь.
- А прем'єр міг вас захистити від цього тиску?
- Як?
- Саакашвілі сьогодні заявив, що і у прем'єра ви не знаходили підтримки.
- З прем'єром у нас чисто ділові стосунки. Якогось достатнього доступу до нього в мене немає. Я з ним обговорював тематику проблеми керівництва Електроважмашу. Я з ним обговорював проблему керівництва ОГХК [Об'єднаної гірничо-хімічної компанії], де все продається через фірми-прокладки. Я зробив подання на звільнення Руслана Журила з посади голови ОГХК в кінці минулого року.
- Хто стоїть за Електроважмашем і ОГХК? Микола Мартиненко [колишній нардеп фракції Народний фронт, соратник прем'єр-міністра Арсенія Яценюка]?
- Я ж за руку його не тримав. Я в СБУ не працюю, у мене немає такого матеріалу, але ЗМІ кажуть, це так. Товариш з Електроважмашу зачепився за крісло і шляхом підкупу судів та інших намагається там поновитися. Якби він отримав команду від більш впливових людей, ніж я, його б давно там вже і близько не було.
- Якби ви працювали в інвестиційному бізнесі або поставили б себе на місце керівництва МВФ, як би ви вважали - варто в такій ситуації цій країні давати гроші?
- Я вже сказав кілька днів тому: ми або за два кроки від прориву або за два кроки від провалу. Деякі наступні призначення в уряді будуть дуже сильно впливати, куди ми рухаємося далі. Якщо технократи не потрібні, а потрібні управлінці...
Багато розуму, щоб яму на дорозі закрити, не треба. «Папєрєднікі» робили, рапортували, скільки зібрали врожаю, як всі виїхали на посівну. Зараз потрібні зовсім інші підходи й моральні принципи. На жаль, у нас криза цінностей, і коли бачиш список людей, які нічого спільного не мають з нормальними моральними цінностями, тоді ти розумієш, що все-таки ми ближче до провалу.
Але знову ж таки. Ми стільки всього зробили всі разом. І в енергетичному секторі, і в банківському секторі, і з дерегуляції разом з Міністерством транспорту та Міністерством аграрної політики. Чого варта тільки наша ініціатива щодо держзакупівель. Заощадили на купі корупційних схем від Укрекоресурсів до різного виду сертифікації.
- Вибачте, що перебиваю, але зараз важливо назвати речі своїми іменами.
- Я вже назвав. Напевно, більше назвав, ніж будь-хто інший.
- Ви сьогодні перерахували, що Кононенко впливає на Укрхімтрансаміак, Держзовнішінформ, підприємства порошкової металургії, Нацагентство з акредитації України.
- Не скрізь впливає, але скрізь намагається впливати. Сюди ходить товариш від БПП, підконтрольний Кононенку.
- Хто?
- Товариш [нардеп БПП Геннадій] Чекіта. Наприклад, щодо порошкової металургії, ходить, лобіює своїх людей.
- А як це відбувається? Він приходить у міністерство?
- Згідно з законом у народного депутата є повноваження заходити, куди завгодно і коли завгодно. Це повна маячня. Заходити мало не на внутрішні наради. Є люди, які насправді частіше ходять в міністерство (куди їх не запрошують), ніж у Верховну раду.
- Тобто він приходить, коли відбувається конкурс?
- Приходить і сидить. Рекомендує якихось старих людей з міністерства. Наприклад, з приводу цього акредитаційного бюро. Ми їх [старих людей] прогнали, а він намагається їх поставити. Причому в самого є якась компанія з сертифікації, і він намагається тему сертифікації рухати. Я взагалі не розумію, як депутат може намагатися впливати на державні компанії. У нього ж є якісь повноваження. Ми - виконуюча влада. У нас є підконтрольні підприємства. Ми там формуємо якусь політику. Причому тут депутати і державні компанії? Мені це незрозуміло.
- Розкажіть про ситуацію з двома заступниками, яких вам хотіли призначити. По оборонній промисловості і Нафтогазу і держпідприємствам. Як це відбувалося?
- Взагалі смішна ситуація. У мене зараз є одна вакансія. Вакансія заступника. У понеділок з пакетом документів прийшов товариш. Я сказав йому, що так швидко не приймаю рішення, давайте подивимося, що буде з урядом. А він каже: «Ні, ні, все узгоджено нагорі, я з команди Кононенка, готовий приступати до посади». Я йому відповідаю: я вас добре не знаю. А він: «Так ось документи, більше і дізнаєтеся».
- Хто це? Назвіть прізвище [нардеп БПП Сергій Лещенко сьогодні заявив, що на посаду одного з двох заступників, про яких каже Абромавичус, лобіювали Сергія Пинькаса].
- Це не має великого значення.
Або приходить людина 1960-го року народження, мало не вдвічі старший, ніж у мене середній вік заступників. У резюме - жодної роботи на керівній посаді, незважаючи на вік, тільки «консультант» і «радник». Людина сама в інтерв'ю, яке проводили мої HR-фахівці, визнає, що навіть не хоче працювати, але говорить «мені сказали» [йти працювати].
- Він приходив у міністерство з цим пакетом документів?
- Раніше пропонувалося багато кандидатур. Це нормальний процес. Щоб прийняти рішення і призначити заступників, я переглянув CV 200 людей. З 50-60 зустрівся. Але ненормально, коли тобі кажуть, що у тебе немає іншого виходу і ти тільки цю людину повинен брати. Врешті я сказав: звільніть мене від усього цього діла, я не хочу бути частиною всього цього.
- Як ви вважаєте, МВФ продовжить виплачувати Україні транші [після скандалу]?
- Ми повинні продовжити виконувати ті вимоги, які нам поставили. У нас дуже багато талановитих, відповідальних людей, давайте їх далі залучати. Люди, які готові допомагати країні, вони є, але потрібно створити умови.
- Що далі буде? Якщо фракція БПП проголосує за зняття мандата з Кононенка і якщо Рада провалить голосування за вашу відставку, ви залишитеся міністром?
- Я частиною цієї системи не хотів би бути. Це не тільки Кононенко. Він тільки одна з дійових осіб. Є якийсь конкретний алгоритм речей, які потрібно було б зробити. Ми ж не побороли корупцію не тільки в держкомпаніях. Ми не побороли беззаконня в судах, у прокуратурі. Там же всі залишилися ті ж самі. А ДФС чого варта! Найпростіша вимога - бізнес хоче отримати свої гроші назад, дайте вчасно, в повному обсязі повертати ПДВ та без відкату. Це базові речі.
- То що ж? Революція? Перевибори?
- Треба кількох людей, які хочуть все зламати і поміняти, призначити на дуже відповідальні посади.
- Так ви ж і були одним з таких.
- Я хотів би, щоб [моя відставка] стала холодним душем для керівників країни і щоб країна рухалася далі.
http://m.nv.ua/ukr/publications/nehaj-moja-vidstavka-stane-holodnim-dushem-dlja-kerivnikiv-krajini---pershe-interv-ju-abromavichusa-pislja-vidstavki-95201.html
ЛЮСТРАЦИЯ
ключове - "На це піде покоління, як мінімум!»". .....- і це ще, за збігу багато обставин ...
Сільське господарство України нагодує весь світ - американський підприємець
Дейвид Свірі 25 років займається фермерством в Україні. Їхати назад до США не збирається, бо «в Україні є величезні можливості»
Попри нинішні труднощі з доступом на ринки Євросоюзу для українських виробників, угода про вільну торгівлю відкриває величезні перспективи. Про це сказав «Голосу Америки» американський бізнесмен Дейвид Свірі. Він працює в Україні від часів проголошення незалежності: вирощує олійні культури і виготовляє комбікорми. Його бізнес пережив багато криз. Але підприємець продовжує вірити у велике майбутнє сільського господарства України, яке, каже він, нагодує весь світ.
«Я фермер і звик казати прямо. Я простий чоловік, який розуміє просту економіку», - каже керівник компанії «Київ-Атлантик Україна» Дейвид Свірі.
Американець чверть століття фермерує в Україні. Він каже - вільна торгівля з Євросоюзом, яка почала діяти цього року, поки що ніяк не позначилась на його бізнесі.«Ми вже багато років торгуємо з Європою, і обсяг нашого експорту не зріс з 1 січня. Європа далі дуже ревниво оберігає свої ринки. Я не бачу ніякого реального пожвавлення торгівлі. В них досі діє квотна система на ввезення товарів, досі діють широкі бюрократичні обмеження. І я не бачу справжнього, щирого бажання це швидко змінити», - вважає Свірі.
Агрокомпанія «Київ-Атлантик Україна» вирощує на полях Київщини та переробляє сою та соняшник. Половину продають на внутрішньому ринку, половину експортують. При цьому найактивніший закордонний партнер сьогодні - Середній Схід, Туреччина. На ринки Європи йде лише 15% продукції: соєва олія та білок. І збільшити цей відсоток поки не видається можливим. Крім квот Євросоюзу, заважають українські реалії. Наприклад, різна ширина залізничних колій в Україні та Європі, що перетворює проходження кордону на страшний сон, скаржиться Дейвид Свірі.
Перелічивши усі проблеми й труднощі на шляху до вільної торгівлі з ЄС, бізнесмен, однак, не вагається з відповіддю про важливість угоди з Євросоюзом.
«Це майбутнє. В України є вибір: або залишитися там, де ми є зараз, у старій пострадянській сфері впливу, як неконкурентна відстала економіка, або рухатись важкою дорогою туди, де ми хочемо бути, щоб зрештою стати економікою світового класу».
Щоб підігнати рейки української економіки під європейських стандарт, знадобиться час.
«Ніякої магії! Ніякого дива, що відбувається за помахом рук! На це піде покоління, як мінімум!».
************ також величезні фінансові вливання.
За словами Свірі, «Україні треба зробити велетенський стрибок. Заради робочих місць. Просто заради більшого шмату пирога».
Бізнесмен каже, що Україна вже зараз реальний гравець на світовому аграрному ринку. І була б ще конкурентнішою, якби зосередилася на експорті продукції з високою доданою вартістю, а не сировини. Але тут починається українське замкнуте коло: на модернізацію потрібні інвестиції, а вони не йдуть, поки не покінчили із корупцією.
«Про це вже стільки було сказано і написано, стільки шуму і витрачених чорнил! Але красивих слів замало, треба діяти. Я не хочу багато про це розводитись, бо це не моя справа, я тут в Україні гість, і я намагаюся бути ввічливим. Знаєте, якщо мені не подобається, я можу їхати додому. А я вже тут 25 років, і не їду додому. Бо я знаю, що тут і далі є величезні можливості. І ситуація з бізнесом може бути набагато, набагато, набагато кращою, ніж є зараз. У світі повно інвесторів, які шукають куди вкласти гроші. Бракує місць, де на інвестиціях можна гарно заробляти. Гроші йдуть туди, де є економічна свобода», - заявив в інтерв'ю «Голосу Америки» американський бізнесмен Дейвид Свірі.
http://www.segodnya.ua/economics/enews/zhurnalist-obvinil-semyu-syna-gontarevoy-v-ekstrennom-vyvode-deneg-iz-banka-bankrota-688770.html
Абромавичус будет уже у себя в Литве.