РУС
5363 посетителя онлайн
Комиссия по избранию руководителя Госбюро расследований соберется снова 10 марта
Конкурсная комиссия по избранию директора Государственного бюро расследований провела свое первое заседание и разошлась до следующей недели для того, чтобы выработать регламент и продумать ряд других важных вопросов.
Как передает Цензор.НЕТ, об этом сообщает корреспондент Укринформа."Десятого марта, вторая половина дня, 17 часов", - назначил дату заседания заместитель министра юстиции Наталья Севостьянова.
Сегодня пришли пять членов комиссии из шести предложенных Президентом и правительством. Отсутствовал народный депутат Антон Геращенко, кандидатуру которого внес Кабинет Министров.
Согласно повестке дня, на заседании планировалось избрание председателя конкурсной комиссии, ее секретаря, а также объявление конкурса на занятие должности директора бюро и его заместителей. Все это осталось в планах. Пока члены комиссии познакомились друг с другом, но без представителей Верховной Рады работать не захотели.
"Хочу напомнить, что мы также ждем трех кандидатов от парламента для нашей работы. По моему мнению, на сегодняшний день еще не надо избирать председателя и секретаря комиссии, пока мы не будем в полном составе", - сказала Севостьянова.
Она предложила членам комиссии до следующей недели подумать и разработать регламент работы конкурсной комиссии, условия и сроки проведения конкурса.
Топ комментарии
19:01, сьогодні http://24tv.ua/spravzhnya_istoriya_togo_hto_perezhiv_debaltsevskiy_kotel_n663259#comAnch 77
Іноді варто звернути увагу на те, що відбувається. Надати значення деталям і скласти пазл. І згодом усе зійдеться в повноцінну картину.
Так часто розмірковують військові, особливо кадрові, котрі роками спостерігали систематичність подій, які призвели до того, що картина в Україні намалювалася не надто райдужною.
І почалося все задовго до весни 2014-го. Але два роки тому, в цей час, коли ще ніхто не міг зрозуміти, що відбувається в Криму, картина була чіткішою для військових. Коли Росія запрошувала дозволу на пропуск чотирьох транспортних вертольотів МІ-8 на територію півострова, а замість цього заходило 24 бойових МІ-24.
Ворог був очевидним. Ті військові, які залишилися вірними Україні, впевнені, що якби їх не блокували у частинах, не виводили з Криму, та не тягнули з рішенням в Києвіhttp://24tv.ua/hronika_16_bereznya_referendum_u_krimu_ta_bagatotisyachniy_antivoyenniy_miting_v_moskvi_n421905 , жодного "референдуму" не відбулося б.
І їм, покинувши свої військові частини, пізніше не доводилося жодної секунди сумніватися (як деяким протягом усіх двох воєнних років) у тому, хто захоплює держустанови на Донбасі.
Офіцер 13-го батальйону "Барс" переконаний:
Спочатку ніби не звертаєш увагу, не надаєш великого значення. А коли все стається, виявляється, це проводилося систематично. Такі події на Донбасі були сплановані давно. І все грало на тому, що цей регіон завжди був прихильнішим до Росії.
"Барс" військовий. І говорить відповідно - чітко, майже беземоційно. Часто курить. І, здається, йому не надто приємно оце згадування подій дворічної давнини. У 13-й батальйон потрапив у 2014-му. Тоді він складався переважно з добровольців. Але командування вирішило, що у кожному батальйоні територіальної оборони повинні бути кадрові військові.
На початку травня 2014 року основна частина батальйону роз'їхалася по "опорникам" у Луганській області. Охороняли військові частини та працювали на блок-постах. А вже у червні батальйон втратив свого першого бійця - загинув командир одного з підрозділів "майданівець" Олексій Коновалов. "Барса" призначили замість нього керувати підрозділом, та відправили у Верхньобогданівку. Через деякий час він отримав у підпорядкування ще один підрозділ і з ними висунувся на сам край Луганської області.
Якби в 2013 році мені хтось сказав, що ми будемо воювати з Росією, я би плюнув в очі. Не повірив би. А так, я деякий час стояв на кордоні і відчував всю братську любов. З усього чого можна. Були воронки більше як два метри глибиною і в діаметрі до чотирьох метрів. І я ж бачив звідки летить. В нас згоріла практично вся техніка. Батальйон територіальної оборони і не надто її мав, але й те згоріло.
Росіяни зайшли тоді, коли наша армія практично обійшла Луганськ і вже готова була замкнути кільце. Нашим залишалося взяти лише село Миколаївка, отримавши таким чином Луганськ в підпорядкування. Але росіяни чітко знали для чого прийшли. Відчувши, що їх зараз "задушать", вони запустили регулярні війська. Влітку-2014 по нашим військовим летіло все, що можна - "Гради", "Урагани", "Тюльпани". В стрілкових сутичках тоді загинуло мало. В основному від артобстрілів.
Немалу роль на початку війни зіграло і місцеве населення - допомагаючи росіянам і сліпо заперечуючи очевидне.
Наприклад, коли Колесниківку накрило "Градами" і в хату однієї бабки прилетів снаряд, розбивши її навпіл, і в городі стирчала ракета. Вона не хотіла ні думати, ні розуміти з якого боку прилетіло. Переконано верещала, що це від українців.
Було таке, що всі з села на ніч дружно переходили на територію Росії, ночували на території піонерського табору, а на ранок верталися назад. І всі ж чудово розуміли - обстріли всі завжди вночі, і зрозуміло, звідки саме.
Новий 2015 рік почався для 13-го батальйону з нового місця дислокації - так званого "Дебальцівського котла". Там бійці замінили 42-й батальйон. Перед черговим наступом противника "Барсу" видали протитанкові міни, які вони встановили в районі Вуглегірська. А наступного дня з району Горлівки розпочалась атака. Один опорний пункт довелося залишити. На іншому вели бій, доки не скінчилися **********. А коли зібралися відходити, можливість була втрачена. Було багато згорілої техніки. Були загиблі.
Хотіли відбивати "опорники", але росіян вже було надто багато в місті. Там залишався батальйон "Світязь", який ще добу відбивався на місці. А "Барс" зі своїми хлопцями вийшов на опорний пункт, який тримав Єнакієвський напрямок. Там трималися три доби. Втратили трьох людей. Ночами вивозили поранених.
А 30 січня мала б відбутися визвольна операція. Та батальйон "Донбас" навіть не встиг в'їхати у Вуглегірськ - їх зупинили. Там отримав поранення в плече. Мене вивезли. А через півгодини отримали команду виходити. Місто кинули. Кинули наших 200-х. Їх не вивозили, бо для поранених було мало місця. Залишили частину озброєння і *********** і багатьох загиблих.
"Барс" розповідає, що за той період, поки вони були в районі Дебальцевого, бачив багато російських танків і БТРів. "Вони пхалися і губили дуже багато народу. Вони навіть не уявляли, де знаходяться наші "опорники". Проводили розвідку боєм. Тоді ми здобули багато їхніх карт, документів росіян. Вони втратили багато людей, але визначили точні кордони, де ми стоїмо..."
А в кінці розмови військовий додав, що перемир'я важливе, але й відсіч потрібно давати так, аби росіянам більше не хотілося його порушувати.
13-й батальйон зараз захищає кордони в районі Красногорівки, Авдіївки. Це один з найскладніших районів фронту. Потреби у військових, як у всіх, хто на першій лінії оборони. Тепловізори, прилади нічного бачення, запчастини для ремонту транспорту - це все актуальні речі для них.
А розвідникам 13-го потрібен теплоприціл. Щоб діяти на випередження у будь-який час доби. Це тепловізійний приціл Pulsar Apex XD38. Його вартість 3100 доларів. А його значимість - живі українські військові. Вберегти яких ми повинні будь-якою ціною.
Дар'я Бура
Проект "Повернись живим"
http://l.facebook.com/l.php?u=http%3A%2F%2Fwww.savelife.in.ua%2F&h=CAQHu5hIM&enc=AZPVu0qDIQOMOLvKWTy4ABoS-Ibu2o0QC8UB3CRgBcuol6hb3DPXjPQR9rPNCYhiL6YQ-jBOV4-UckiYQ3pqbydpQ1j8wBpIezT4VJIP7-IMIxpDyoK7GSMp9svPBo90-lMkKjer4sZWx2XU-UXTrUHF&s=1 http://www.savelife.in.ua/
http://l.facebook.com/l.php?u=http%3A%2F%2Ftwitter.com%2Fbackandalive&h=lAQEVREkZ&enc=AZM1Ibcs9tPfqsUBt7Lh8jZJf8wdiS2HKSsAfi9_I2FuyWfDZBlWNwVOaf6gKGwcXqd52l1HSe9N932OKdmm-wNAG3qet_Y6aeSzVyaFehm0P0JEGL9bLRxntQpfurcsqxrptyBtdYrJaF-V_ZUQk0hq&s=1 http://twitter.com/backandalive
https://www.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fc%2FSavelifeInUaKiev&h=tAQFcP7AM&enc=AZP_b__x-*******************************************************************************-h9rlNgoU0TH-9Oo0c789hsOBiNN4Xjb04y6Anrqq2pcuE1RbBXWTlshUSvEznxV&s=1 https://www.youtube.com/c/SavelifeInUaKiev …
депутати відпочивають довше, алеж і збираються цілих 4 раза на тиждень..
ану порахуємо.. депутати - на 4 збори 3три тижні "по округам", комісія на 1 збори - 1,5 тижні "думать"..
мені б таку роботу..
Скотину не переспоришь, не переубедишь, ни логикой, ни исторической фактологией, ни примерами из её собственной жизни или жизни её близких.
На любой аргумент на тему крещения Руси, террора опричников, крепостного права, красного террора и просто, элементарного национального унижения русских в советско-россиянских империях, у быдла заготовлены стандартные ответы о том, как хорошо было, когда "нас боялся весь мир", что Грозный был прав, когда уничтожил Новгород (мнит себя опричником), что крепостное право - это благо (мнит себя барином), что Сталин был прав, когда голодом загонял людей в колхозы, десятками тысяч гноил русских людей на стройках коммунизма, десятками миллионов посылал на смерть в войну (мнит себя НКВДшником) и тому подобное.
Чувствуется, что среднестатистический быдлоид очень желает наступления такой власти, при которой он получит неограниченную власть и возможность убивать людей.
От него не услышишь ни слова озабоченности судьбой и положением русского народа, тем более русской семьи или русского человека.
Так как сам быдлоид ничего из себя не представляет, ему нужно великое государство, принадлежностью к которому он может гордиться, даже валяясь к куче дерьма на конюшне своего хозяина.
Скоту необходимы великие стройки, мегазаводы за полярным кругом, танки, ракеты, самолёты, военные авантюры, полёты в космос.
О том, что это всё будет создаваться их горбом, что в качестве пушечного мяса будут выступать они, что ценой всему этому будут вымершие русские деревни, скот не задумывается, так как каждый мечтает о том, что он будет не рабочей силой, а комендантом лагеря, бойцом загрядотряда или хотя-бы охранником-надсмотрщиком.
Они обожают Каддафи, Амина, Мугабе, Чегевару и Ким Чен Ира, но являются оголтелыми расистами. Обожают царей и, одновременно, Ленина и Сталина. Ненавидят Гитлера, но считают, что он был прав, отправляя евреев в лагеря и гетто, отрицая при этом холокост. Полный набор взаимоисключающих параграфов. Таково описание среднего гражданина РФ, мужского пола, среднего возраста, считающего себя русским. Увы..."