РУС
10288 посетителей онлайн
Полицейская миссия ОБСЕ необходима для реализации минских соглашений, - Порошенко
Президент Петр Порошенко заявляет, что альтернативы возвращению украинского суверенитета на Донбасс и восстановлению территориальной целостности Украины нет, но начало политического урегулирования ситуации в Донецкой и Луганской областях возможно только после выполнения и соблюдения пророссийскими боевиками всех пунктов Минских договоренностей по обеспечению безопасности в регионе.
Об этом он заявил в интервью украинским телеканалам, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Администрацию Президента."Политическое урегулирование может быть рассмотрено и начато лишь тогда, когда будут обеспечены критерии безопасности. Мы ни в коем случае не можем дать легитимизировать российской оккупации через механизм псевдо выборов, вроде крымского псевдо референдума или псевдо выборов 2 ноября 2014 года. Мы этого не допустим", - сказал Глава государства в интервью украинским телеканалам.
"Это главная содержательная часть Минских договоренностей - первое и главное условие что должно быть - установившийся режим прекращения огня и критерии безопасности, которые должны соблюдаться не только вдоль линии соприкосновения, а на всей оккупированной территории", - добавил Петр Порошенко.
По словам Президента, эту позицию Украины поддерживают и ее партнеры в Нормандском формате и Соединенные Штаты Америки. Глава государства с грустью констатировал, что действующая Специальная мониторинговая миссия ОБСЕ не может обеспечить выполнение вышеупомянутых пунктов - обстрелы продолжаются, а Миссии не всегда удается зафиксировать эти нарушения Минских соглашений боевиками.
"Потому что они не вооружены, они могут лишь зафиксировать факт обстрела, но не всегда могут зафиксировать с какой стороны он был осуществлен. Именно поэтому мы подчеркиваем, что мы должны вводить новую, специальную полицейскую миссию, которая сможет обеспечить оборонные моменты и обеспечить себя", - подчеркнул Петр Порошенко.
Только усиленная миссия способна будет обеспечить наконец-то постоянное прекращение огня и безопасность, отвод тяжелой военной техники и вывод российских оккупационных войск, восстановление контроля над украинско-российской частью границы, убежден Президент.
Кроме эффективного мониторинга линии соприкосновения для установления реального места и направления обстрелов, нарушителей режима прекращения огня, обеспечение возможности быстрого реагирования, полицейская миссия ОБСЕ должна выставить действующие вооруженные посты в местах отвода тяжелой техники и на неконтролируемом участке российско-украинской границы с целью прекращения поставок боевикам российской техники и боеприпасов через нее, подчеркнул Глава государства.
"Если это будет обеспечено, то задача полицейской вооруженной миссии будет состоять из трех этапов. Первый - это компонент безопасности. Второй - подготовка и проведение выборов, обеспечение свободного волеизъявления граждан: возможность проведения полноценной кампании, доступ к СМИ, избирателям, обеспечение работы и защиты избирательных комиссий, соблюдение критериев, чтобы выборы были свободными и справедливыми. И третье - это обеспечение этапа передачи власти новым представителям украинского Донбасса", - сказал Петр Порошенко.
"После завершения этого процесса функция Миссии будет выполнена", - констатировал Президент.
Топ комментарии
Про деякі ризики України. Деякі факти і аналіз. Про сумісність традиційних спільнот, зокрема за ознакою відмінності релігій - християнства і ісламу, які, як показує практика, несумісні. Забігаючи наперед: вірмени для Українців не є ризиковим фактором.
24 квітня кожного року у світі відзначають пам'ять по загиблим вірменам у Османській імперії. Україна має подумати, аби, можливо, визнати Геноцид вірмен, здійснюваний турками наприкінці 19-початку 20 ст. Справедливість цього вимагає. США, Канада, Польща, Литва і інші країни визнали. Але ми маємо дуже небезпечну ситуацію, коли є агресивні конгломерати ісламу, тюрків-татар, що у більшості співпадають-накладаються, можуть не приховано, а явно стати нашими ворогами. Відкритими. Чомусь і Захід їх підтримує. Маємо і небезпеку від також споконвічного ворога - російської імперії і недружні, м'яко кажучи, дії єврейства. Україна - ласий шмат для багатьох. А сьогодні Україна, «завдяки» діям шахраїв-євреїв перетворилася у надзвичайно слабку, вразливу, державу-боржника - пограбовану-бідну, без нормальної армії і озброєння, понищеній економіці, у процесі русифікації і денаціоналізації. І замість визнання геноцидом різню вірмен турками і курдами Порошенко пропонує Туреччині… визнати геноцидом насильницький переїзд татар з Криму на історичну батьківщину у Узбекистан. Тобто, ніби це теж геноцид, як і омертвлення голодом мільйонів українців. Явна тенденційність, м'яко кажучи. А Чубаров верещить, аби Україна підтримала Азербайджан у війні проти Вірменії. Я вже писав про те, як Україну намагаються втягнути на ісламо-тюркський бік. Ми маємо бути самими собою. А партнерів вибирати дуже обережно.
Що потрібно би знати.
1. Вірменський етнос зформувався у 6 -3 ст. д.н.е. з фрако-фригійських племен, що прийшли з заходу(Балкан)на Схід у Малу Азію. Мова вірмен є з групи індо-європейських. По вірменськи - вірмен - хачен. Хач - хрест.
2. Вірменія прийняла християнство державною релігією першою у світі у 301 році.
3. У свій час Вірменська імперія простягалася від Каспію до Чорного моря. Туди входили і землі сьогоднішнього Азербайджану.
4. У вірмен була і держава - Кілікія( тепер територія Туреччини - між Анталією і Алеппо, Сирія. Існує концепція, згідно з якою алавіти, представником котрих є Башар Асад, є нащадками населення вірменського Кілікійського царства, що існувало до 1375р.
5. Азербайджан став так називатися у 1918 році. Раніше ця територія називалася Атропатена. Населення Азербайджану, азербайджанці - чисто татари. Як і узбеки, і ін.
6. Батьківщина татар і турків - південь і схід узбережжя Каспію, тепер Узбекистан, частина Туркменистану, Казахстану. Власне турки прийшли у Малу Азію південним шляхом, на відміну від татар, що йшли північніше. Татари і турки - одного тюркського суперетносу.
7. Всі татари були кочівниками.
8. Туреччина виросла з Османської імперії, перед тим Османського царства(османських племен), яке розширилось, коли сельджуками було повністю знищено Візантію.
9. Всі татари й і тюрки сьогодні є мусульманами і одного етнічного і мовного ґенезу(з групами-діалектами - булгарською, аварською, хазарською).
10. Орда була не монгольською, а татарською, у складі котрого було тюркське плем'я, що походило з монгольської півночі. Невелике плем'я монголо-татар, яке не мало суттєвого значення у Орді.
11. Татари, по мірі поширення(з Ордою), окрім прикаспійських племен, розташувалися по великому ареалі з компактними поселеннями і є сибірські, татари Урало-Поволжя, башкирські, литовські татари, кримські, добруджинські(буджакські), а також, що прийшли дещо раніше - булгаро-татари, казанські, астраханські, є поняття турецьких татар, але що воно таке, ніхто достеменно не знає, думаю там більше політики, а не етимології етносу.
12. Так звані младотурки ("йени османлар"), з 1905р. проголосили мету - створення Турану - держави-об'єднання всіх тюркських народів. Вірменія географчно якраз і розташовується на шляху цього умовного об'єднання. Тож младотурками було вирішено вірмен повністю знищити. Окрім того, у першій світовій вірмени не підтримали Туреччину. Але потім у Баку підтримали російських більшовиків. Пізніше татари СРСР і турки планували за допомоги Гітлера створити Великий Туркестан з тюркських країн. Сталін під гаслом зрадників виселив татар з Криму на їхню батьківщину в Узбекистан. Калмиків сильно понищив, зачищаючи простір, ліквідовуючи можливості для таких планів.
13. Росія сьогодні представляє собою дивовижний конгломерат державної ординської структури з татарськими ординськими традиціями і частково татарським-тюркським населенням та християнські традиції, у т.ч. серед елітних татар. Туди ж, у кремлівську еліту, вклинено кадри і інтереси хазарських юдеїв. Нехай не вводять всіх в оману слов'янські прізвища кремлівських бонз. Татарська знать «…зберегла своє громадянське та військове лідерство у російські часи; окремі класи громадян були купцями та землеробами. На чолі уряду був хан татарської держави (Казанського ханства), частина сім'ї якого, за угодою, що було підписано у XVI ст., прирівнювалась до Російської знаті. Ця стратифікація у межах татарського суспільства продовжувалась до Російської Жовтневої Революції 1917 року.». Підтримка вірмен Москвою має власні інтереси, є її стратегія по утриманню впливу на Кавказі. Татарсько-хазарська знать Росії структувалася і у нас. Чому вона в Росії і у Україні, здавалося б, має протилежні політичні вектори відносно Туреччини, Азербайджану, татар, що проживають у нас у Криму - це окрема розмова.
На цей час, судячи по подіям, у деяких світових геополітичних гравців існує план розповсюдження тюркізму і ісламу, у тому числі з відривом Криму і південних територій України(спочатку як мінімум у межах Кримського Ханства - включаючи Херсонську область) та приєднання до тюркського світу. Яку участь у цьому приймає влада Порошенка-Ахметова і ін. в Україні - поки що не ясно, але бачимо, намагаються закласти під ці плани юридичну базу - визнали кримських татар як корінний народ Криму і наперед Меджліс «з наступним уточненням його структури, прав, функцій у міжнародних організаціях» - абсурд і дикість, що суперечить Конституції України і історичній правді. Татари, що сьогодні живуть у Криму у більшості не є з тих сімей, котрих Сталін виселяв у Узбекистан. Більшість з Казані, Астрахані та інших місць, де поселилися татари.
Окрім спільного тюркського фактору є і об'єднуючий ісламський. Просування ісламу в Україні йде форсованими темпами. В Україні створено ліцеї, центри по вивченню ісламської культури, і ін. З Яготина пробують вже системно пропихувати ісламських мігрантів. Всюди агітація про нещасний народ кримських татар, майже начисто забувто про українців Криму. Причому самі татари Криму до цієї політики мають у більшості далеке відношення, більше зайняті адаптацією до російської окупації. До панісламізації долучаються також і деякі арабські країни з ефемерною, поки що, мрією про ісламських Халіфат, можливо на чолі з Туреччиною. Але араби не тюрки і тут є лінії розходяться. Тим більше, що Туреччина мріє вповзти у ЄС, мирним шляхом, гуманітарно, відновити у Європі Османську імперію - релігійно, культурно, демографічно. Збоку, чи над усім цим стоять деякі сили Заходу. Хто зна їхні плани по цьому. Але турків у Німеччину запущено мільйони, і не два і не три. Тепер пхають сирійців, мігрантів з Магрібу.
Ми повинні пам'ятати свою історію, зокрема у відносинах з ординцями, бусурманами, і маємо пам'ятати, що у нас немає друзів. Бо Україна - ласий шмат для багатьох.
Що робити у цьому плані українцям.
1. Партіям, громадським організаціям наполягати на скликанні РНБО з актуалізацією питання гуманітарної, демографічної катастрофи в Україні - зокрема катастрофічного зменшення населення з вимиранням щонайменше по 600 тисяч на рік, зменшення питомої ваги українців. З цим розробити комплекс невідкладних заходів по забезпеченню росту українського населення. Має бути поставлено питання по намаганню зробити Україну російськомовно-«демократичною», відсуваючи на практиці все більше українську мову з медіа і офіціозу. Держава не має політики по розвитку мови корінного народу України. Негайно прийняти Закон про українську мову, що дозволить найкоротше поставити її на належне місце. Це має бути суворий закон, що передбачає у т.ч. виховання виключно українською мовою з найменшого віку. Велика увага по словарному запасу, вимові, конструюванню речень, риториці.
Потрібно виключити можливості отримання громадянства України без знання української мови рівня перфект. Термін «національний» в Україні має бути максимально поширений, починаючи від державних функціонерів, медіа, повинен мати позитивний, патріотичний смисл. Бо тільки національна держава може дати її населенню повне гармонічне існування - не тільки економічне, але й культурне і духовне. Нація, національний має сакральну цінність.
2. Законодавчо у Конституції потрібно закріпити положення, що: Україна є моноетнічною, слов'янською країною, де проживають також нацменшини з рівними правами, претендує на центр слов'янського(та балтійського) світу з усіма обов'язками перед ним; Україна є християнською країною з своїми древніми культурними й релігійними традиціями, а держава не відділяється від церкви - не можна віддавати душі українців на поталу чужим ловцям(у Японії, Туреччині, інших країнах священники на службі у Держави). Функціонування інших церков, релігій є обмежена, контр
Зараз Україна максимально вразлива. Представляє собою аморфну, ентропічну, ревалентну систему. Понищена демографічно, економічно, пошматована територіально, русифікована-денаціоналізована. Французька депутат має привід для заяви, що у Україні табір ІГІЛ з російськомовних ісламістів-терористів, які є другими по кількості серед ІГІЛу. Не тому, що це правда. А тому, що у нас російська мова не щезла, а розквітає. А Лазаренко у відомих журналістських корупційних матеріалах вказувався як прем'єр Росії. При україномовній Україні таких заяв не було би. Нас плутають з кацапами до цього часу. Поляки побили російськомовного українця. Українець розпізнається перш за все по мові.
Україна, понищеною втратила важелі самозбереження і майже сам інстинкт, є з дуже високою інклюзивною властивістю - вбирає у себе все - чуже, поступаючись своїм національним, розкладаючись. Шакали відчули це і наступають - ісламісти, кацапи, юди…, поступово добиваючи нашу країну.
Найбільший ворог України сьогодні - це хазарська шахрайсько-бандитська влада. Це вона дає чужинцям перспективи ділити, руйнувати Україну, її суспільну організацію, її власні підвалини, макро- і мікро-наративи, при цьому сама її грабуючи і руйнуючи.
Никто не пойдёт связываться с рашистами, да они сами этого не позволят...
Только силовое освобождение оккупированных территорий может привести к миру на Донбассе. другого не дано
Президент Украины поклонился чудотворным иконам в гебешной Киево-Печерской Лавре
https://t.co/rOH2CwmQbk http://pravoslavie.ks.ua/news/view/1773
И хотелось бы прочесть эти документы, условия ввода, нахождения и вывода полицейской миссии. В обязательном порядке нужен состав, численность, вооружение этой миссии.
Чтобы "случайно" не оказалось, что выполнять роль "полицейской миссии" будет оккупант и это в один момент легализует пребывание расейских войск на украинской территории.
И так далее. Ведь судя по тому, что Петя до сих пор ничего не озвучил по существу - это не есть хорошо.
Пеця не має права приймати такі рішення одноосібно.
ВР немедленно должна остановить это.
У меня порой складывается ощущение, что П. просто не знает, что дальше делать (а дельного совета ему никто дать не может), и сложившееся положение стабильной неопределенности его устраивает. Но такое положение - заведомо для Украины проигрышное. Экономика будет "проседать" сильнее, чем Российская (в процентном соотношении). Можно поправить занимая деньги, но их придется отдавать. Самое плохое в том, что Украина, при всех своих недостатках, очень привлекательна для инвестирования, но инвесторы в нее не пойдут, пока такая ситуация с Лугандоном будет продолжаться.
Нынешнее положение Украины можно сравнить с положением человека, попавшего в болото. Он медленно тонет и утонет гарантированно. Можно рвануться. Тут 50 на 50: или быстро утонешь, или вылезешь. Но, если будешь торчать неподвижно, то утонешь в любом случае. Кому не нравится такое сравнение, могу привести другое. На войне, в неясной обстановке, следует принять одно из возможных решений (любое, хоть монетку кидай). Решение может быть ошибочным, а может быть правильным - тут как повезет (удача, "верхний нюх", предчувствие, опыт). Но, если будешь стоять на месте, не принимая решения, погибнешь гарантированно.
Вполне очевидно, что в нынешней ситуации военного решения (открытой силой) нет. Но ведь есть другие способы.
Не понял, усиленная кем? Русскими? Ведь Европейцы заведома на убой не пошлют своих, все это знают, кто эту "миссию" вооружит? Украина? Европейцы ее не вооружат! (неохота с Путиным ссорится) Украинцы вооружат? "миссию", и что? "миссия" начнет стрелять в российских солдат? Отводить российское вооружение? И как намерены восстановить контроль над границей?
Господин Президент, только мужество Украинского солдата может восстановить контроль над Украинско-российской части границы, а так же военные трибуналы над известными Вам предателями из генштаба и министерством обороны.
так і хочеться запитати преза чи він окончательно не ї.....ся?