РУС
10833 посетителя онлайн
Проспекты Московский и Ватутина рекомендуют переименовать в Бандеры и Шухевича
На очередном заседании Комиссии по вопросам наименований Киевской городской государственной администрацией было поддержано ряд предложений о переименовании улиц в Киеве.
Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на пресс-службу КГГА.В частности, комиссия рекомендовала Киевскому городскому голове внести в Киевсовет представление о переименовании 4 улиц, 2 проспектов и переулка: ул. Баумана на ул. Януша Корчака, ул. Ванды Василевской на ул. Змиенко, ул. Кутузова на ул. Генерала Алмазова, ул.Суворова на ул. Михаила Омельяновича-Павленко, пер. Кутузова на пер. Евгения Гуцало, проспект Ватутина на проспект Романа Шухевича и проспект Московский на проспект Степана Бандеры.
"Все соответствующие предложения прошли общественные обсуждения и голосования. Мы берем на себя ответственность и сразу информируем в случае если голоса были "накручены". Предложения будут сформированы в проекты решений, которые внесут в Киевсовет и попадут на рассмотрение профильных комиссий. Только после рассмотрения комиссиями проекты решений вносятся в сессионный зал, где депутаты определятся: поддерживать или не поддерживать соответствующее переименование. Решение Комиссии по наименованиям носят исключительно рекомендательный характер, и только решение Киевсовета, подписанное мэром является нормативным актом", - сказал сопредседатель комиссии, заместитель председателя КГГА Алексей Резников.
Кроме того, комиссия рекомендовала мэру внести в Киевсовет представление о присвоении скверу на Владимирском проезде, 1 названия "Литовский".
Также было принято решение вынести на общественное обсуждение вопрос о присвоении школе искусств Деснянского района имени выдающегося украинского композитора Николая Леонтовича, а Международном аэропорту "Киев" - имени выдающегося украинского авиаконструктора Игоря Сикорского.
Кроме того, решено вынести на общественное обсуждение переименования ул. Гайдара на ул.Семьи Праховых, ул. Маршала Тимошенко - на ул. Николая Кагарлицкого, пер. Михаила Реута - на ул. Памвы Беринды, ул. Генерала Наумова - на ул. Людмилы Фои, ул. Семашко - на ул. Николая Павлушкова, б-р Дружбы Народов - на б-р Николая Михновского.
Топ комментарии
Так и проехали весь город Луганск.
Нормальный город.
БЫЛ...
Совпадение?
"Волинська різанина" затьмарює відносини України і Польщі
Ян Репа Історик, експерт з питань Центральної Європи, для ВВС Україна
Група озброєних чоловіків заходить у село. За ними - натовп, озброєний сокирами, вилами та різним селянським інвентарем. Починаються вбивства. Це супроводжується тривалими катуваннями і каліченням жертв. На сам кінець будинки розграбовуються і підпалюються. Руанда? Колишня Югославія? Це Східна Польща у 1943, а такі картини повторяться сотні разів по всій Волині і сусідніх з нею областях.
З її лагідними легко горбистими краєвидами і родючими землями, Волинь була краєм великих землевласницьких помість і численних селян-кріпаків. Попервах частина середньовічної держави Київська Русь, із якої походять українці, росіяни і білоруси, між XIV і XVI століттями Волинь увійшла до складу Польщі і залишалася польською областю до 1790-х, коли була анексована Російською імперією.Витоки протистояння
На час Першої світової війни, коли закінчилося російське правління, Волинь була одним із найбільш відсталих регіонів Європи. Польські політики не мали єдиної думки щодо того краю. Частина вважали заохочення української мови і народних українських традицій фактором стримування радянського впливу з-поза іншого боку кордону; інші обстоювали потребу економічного підйому регіону і його "ре-полонізації". У будь-якому випадку, українці, які становили більше двох третіх місцевого населення, не мали жодного реального впливу.
У 1929 році нещодавно створена Організація Українських Націоналістів (ОУН) розпочала кампанію політичних убивств і саботажу, спрямовану на те, щоби спровокувати жорстку реакцію польської влади, яка, своєю чергою, мала підштовхнути до активних дій українське населення. Як і інші радикальні політичні рухи того часу, ОУН обстоювала верховенство колективного над особистим, возвеличувала насильство і мріяла про створення сильної національної держави, яка була б вільною від "чужинців": у цьому випадку - від поляків і росіян.
У 1939 році на Волині почалася Друга світова війна - спершу під радянською окупацією, а пізніше - під окупацією нацистської Німеччини. ОУН розділилася на два крила: більш крайня ОУН(Б) оголосила про створення Української Повстанської Армії (УПА).
У лютому 1943 року залишки розбитої під Сталінградом 6-ї німецької армії здалися в полон. Ця віддалена від Волині подія у південній Росії стала початком затяжного німецького відступу, що відкривав три можливі сценарії: або Волинь повернеться під юрисдикцію Польщі, або її поглине Радянський Союз, або вона зможе увійти до незалежної України. Лідери УПА вирішили збільшити свої шанси, позбувшись поляків.
Багато членів УПА перед тим служили в поліції чи в складі німецьких підрозділів брали участь в антипартизанських операціях, а також, хоча це питання залишається контроверсійним, допомагали у вивезенні до нацистських таборів місцевого єврейського населення.Хвиля вбивств
Поляки, число яких на Волині серйозно скоротилося після кількох хвиль радянських депортацій на початку війни, виявилися відносно легкою мішенню. У наказі боївкам УПА наголошувалося на потребі не просто винищити поляків, але і, де можливо, стерти всі фізичні ознаки їхньої присутності. Вбивства поступово поширилися з Волині на сусідні області. Згідно з оцінками західних і польських істориків, загальна кількість польських жертв досягає 100 тисяч, і ще 20 тисяч українців загинули від рук УПА за те, що ховали своїх сусідів-поляків, або були вбиті в польських каральних акціях у відповідь на дії УПА.
На час завершення Другої світової війни у 1945 році ситуацію на Волині міцно контролювала радянська влада. Більшість із вцілілих поляків були виселені за нову лінію польсько-радянського кордону. УПА продовжувала партизанську війну проти Радянського Союзу і нової комуністичної влади Польщі, попри дедалі більшу безнадійність такої боротьби.
Командир УПА Роман Шухевич загинув у радянській засідці у 1950 році. Степан Бандера, лідер ОУН (Б), був убитий радянським агентом у Мюнхені в 1959 році. Микола Лебідь, колишній лідер ОУН (Б) у Західній Україні, виїхав до США, де очолював фінансований ЦРУ дослідницький інститут. Він помер у 1998 році, коли йому було 89.Повоєнне замовчування
Під час своїх майже 45 років при владі польська комуністична верхівка не докладала жодних зусиль для того, щоб розвіяти популярний стереотип про українців як садистських убивць. Влада комуністичної Польщі не дозволяла також жодних серйозних громадських обговорень тих проблем, які лягли в основу подій на території колишньої східної Польщі в часи війни. У Радянському Союзі УПА просто таврували як організацію фашистського спрямування - головно, через її збройний спротив радянській владі, - а роль УПА у масових убивствах польського населення здебільшого ігнорували.
Коли в 1991 році Радянський Союз розпався, Польща швидко визнала незалежність України у її нинішніх кордонах. Україну розглядали як стратегічно важливий буфер між Центральною Європою і Росією, висловлюючи сподівання на те, що вона зможе наблизитися до інституцій на зразок Європейського Союзу і НАТО. Останнім часом запанували скептичніші оцінки. Рішення "прозахідного" колишнього президента України Віктора Ющенка проголосити Степана Бандеру і Романа Шухевича Героями України у Варшаві сприйняли негативно. Коли у 2010 році президентом України став Віктор Янукович, база підтримки якого зосереджена на сході і півдні, він скасував укази свого попередника.
Раніше Сенат Польщі ухвалив постанову, у якій окреслює волинські вбивства як "етнічні чистки з елементами геноциду". Ця досить закручена фраза стала результатом багатьох місяців суперечок. Раніше опозиційна партія "Право і справедливість" домагалася осуду вбивств як акту геноциду. Урядова партія "Громадянська платформа" каже, що не хоче нічим зашкодити відносинам України і Польщі. Її партнер в урядовій коаліції - Селянська партія - нещодавно заявила про нібито 200 тисяч убитих на Волині.
До дискусій долучилися релігійні лідери з обох боків кордону.
Опитування засвідчують чіткий поділ між Західною Україною, де більшість загалом позитивно оцінює діяльність УПА, і рештою країни, де більшість її засуджує.
А в Польщі і далі лунатимуть і голоси тих, хто запитуватиме, чи варто мати справу з країною, частина громадян якої вважають героями вбивць, тоді як решта справляють враження світоглядної близькості до Росії, а не Центральної Європи.
Я понимаю, что КОМУ-ТО очень хочется зажечь.
Дулю вам, кацапсины!!!
Переименовать Московский проспект в Нахтигаль-Штрассе. Будет самое то...
И насколько символично будет переименовать Проспект генерала КА Ватутина в Проспект гауптштурмфюрера СС Шухевича! И Сикилев, и все москали со злобы лопнут!
а московский патриархат причислил Невского к лику святого!
То , можливо , назвати вулицю ім'ям Гудеріана - він же звільняв Київ від червоних , в 1941-у ...?!
Фамилия доктора - Яновский ("доктор совесть").
А улицы Франко,Сковороды,Гончара,конечно,есть в Киеве.
Нах вашого лобановського
и Ватутина в Ватную...
также был росс имперцем и русофилом,
не мешало бы кое-кому и Википедию почитать
Київ найкраще місто в світі
«Отмена визового режима с этими партнерами стала результатом углубления отношений с ЕС. Это обеспечит дальнейшее укрепление экономических, культурных и политических связей», - заявила докладчик по этому вопросу депутат Мария Габриел.
Этот болгарский политик также является докладчиком по подготовке законодательной инициативы по отмене визовых требований для граждан Украины и Грузии.
http://argumentua.com/novosti/evrosoyuz-otmenil-vizy-dlya-grazhdan-gosudarstv-kolumbiya-tonga-i-palau
-коли у пенсіонерів будуть достойні пенсії,
-у вчителів та лікарів - висока зарплатня,
-коли тарифи на КОММУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ будуть адекватні (а не ТАКІ,ЯК КОМУ ЗАМАНЕТЬСЯ!),
-коли дороги будуть відремонтовані,
-коли армія буде забезпечена новітньою технікою та зброєю,
-коли злодії та казнокради будуть сидіти по тюрмах,
-врешті,коли стане нормально жити в Україні простим людям,
тоді перейменувати старі назви вулиць,площ та міст.
А зараз це окозамилення та облуда!
А потім,коли важливе буде зроблено,от тоді ТРЕБА перейменовувати.І дуже сильно подумати про назви,щоб через деякий час знову не перейменовувати....
Історія така річ,що нічого наперед не можна прогнозувати.Були ворогами,були братами,знову стали ворогами.Гетьмани "крутили" та "доїли" Україну, як їм було вигідно, самі набивали кишені,жили заможньо та сито...коли дурні сперечалися,як назвати чи обізвати щось....
Вылечим головы сифилитиков коммунистов и отстроим дороги!
І взагалі не треба давати ім'я людей вулицям - краще географічні або інші топографічні назви, пов'язані з Києвом та його околицями. Це справедливо і розумно. Ну, буде проспект Бандери і поляки можуть образитись - у них до цієї особи ставлення різне.