Полиция открыла уголовное дело по факту потасовки во Львовском горсовете

https://www.youtube.com/watch?v=Jj20Y2NRYDs

2016.06.08 ЗАВЕРУХУ за волосы вытягивают с камеры суда

все равно скоро эта вся рыго-шоколадная шобла будет висеть

back to 2013-2014 y.

Ничего,Янучара также дела уголовные открывал,и где он сейчас? А вот вы чоколЯдные можете и не успеть сдрыснуть

До сраки , Банду геть !!!!

Майдан не пройдет. Порох введи.

Що це за дурість написана - ввірвалися в задніє. Та доступ у мерію відкритий завжди і туди ніхто вриватися не може апріорі. А те що садік вже залучає поліціянтів на захист своєї сонцеликої персони то є дуже негативна тенденція

Львівські магістрати, бурґомістри, президенти, голови міськвиконкому, міські голови які
НЕ ВИРІШИЛИ ПРОБЛЕМИ ГРИБОВИЧ
А винний Садовий? Не смішіть мої шкарпетки.

польський період (неповний список):https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%B5%D1%80 Петро Штехер (https://uk.wikipedia.org/wiki/1401 1401 ), керував будівництвом міського водогонуhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AF%D0%BD%D1%83%D1%88_%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87&action=edit&redlink=1 Януш Тлумач (https://uk.wikipedia.org/wiki/1425 1425 )https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0&action=edit&redlink=1 Матвій Мікулка (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=152.&action=edit&redlink=1 152. )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE Павло Кампіан , багатий купець та банкірhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%90%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BD Станіслав Ансерін (https://uk.wikipedia.org/wiki/1590 1590 , https://uk.wikipedia.org/wiki/1596 1596 , https://uk.wikipedia.org/wiki/1598 1598 , https://uk.wikipedia.org/wiki/1619 1619 )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86 Станіслав Шольц (https://uk.wikipedia.org/wiki/1598 1598 ), здійснив капітальний ремонт міської ратуші, встановив статую https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0 лева Лоренцовича https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B9_%D0%A3%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Бартоломей Уберович (https://uk.wikipedia.org/wiki/1619 1619 )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD Мартин Кампіан (https://uk.wikipedia.org/wiki/1623 1623 )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BA%D1%81%D1%82_%D0%95%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BC Сикст Еразм (https://uk.wikipedia.org/wiki/1627 1627 ), вчений, медикhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BF%D0%B5%D0%BA_%D0%AF%D0%BD Ян Альнпек (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=163.&action=edit&redlink=1 163. ), автор першого друкованого опису Львова «Topographia civitatis Leopolitanae»https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B9_%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Бартоломей Зиморович (https://uk.wikipedia.org/wiki/1648 1648 , https://uk.wikipedia.org/wiki/1664 1664 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1672 1672 ), автор хроніки історії Львова «Leopolis Triplex»https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D2%90%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D0%B0%D1%94%D1%80 Мартин Ґросваєр (https://uk.wikipedia.org/wiki/1648 1648 , керував обороною міста під час облоги Львова козацько-татарським військомhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80 Мартин Никанор Анчевський (https://uk.wikipedia.org/wiki/1649 1649 )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BA_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B5%D0%BA Домінік Вільчек (https://uk.wikipedia.org/wiki/1704 1704 ), секретар короля Яна ІІІ Собеськогоhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Василь Ілляшевич (1771), греко-католик, писар консисторії при соборі Св. Юраhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%AF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юзеф Яськевич (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=17..&action=edit&redlink=1 17.. ), суддя вірменської громади, секретар короля https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Станіслава Понятовського https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Яків Теодор Бернатович (https://uk.wikipedia.org/wiki/1786 1786 ), президент міського вірменського суду
У австрійський період .https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80 Золотар Ян Яжина, https://uk.wikipedia.org/wiki/1892 1892 р.

З періоду до https://uk.wikipedia.org/wiki/1870 1870 р. відомо, що https://uk.wikipedia.org/wiki/1809 1809 року головою міста було обрано https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80 золотаря https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BD_%D0%92%D0%B0%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2 Вацлава Кобервайна .
Після https://uk.wikipedia.org/wiki/1871 1871 року Львовом керували такі бургомістри:Др. Флоріан Зємялковський (Florian Ziemiałkowski) (https://uk.wikipedia.org/wiki/1871 1871 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1873 1873 )Др. Алєксандер Ясінський (Aleksander Jasiński) (https://uk.wikipedia.org/wiki/1874 1874 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1879 1879 )Др. Міхал Ґноїнський (Michał Gnoiński) (https://uk.wikipedia.org/wiki/1880 1880 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1882 1882 )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%86%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Вацлав Домбровський (Wacław Dąbrowski) (https://uk.wikipedia.org/wiki/1883 1883 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1885 1885 )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Едмунд Мохнацький (Edmund Mochnacki) (https://uk.wikipedia.org/wiki/1886 1886 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1897 1897 )Др. Ґодзімір Наленч-Малаховський (Godzimir Nałęcz-Małachowski) (https://uk.wikipedia.org/wiki/1897 1897 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1905 1905 )https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB_%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Міхал Міхальський (Michał Michalski), https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C коваль (https://uk.wikipedia.org/wiki/1905 1905 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1907 1907 )Станіслав Цюхцінський (Stanisław Ciuchciński), https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B0%D1%80 бляхар (https://uk.wikipedia.org/wiki/1907 1907 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1911 1911 )Юзеф Нойманн (Józef Neumann), https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80 друкар (https://uk.wikipedia.org/wiki/1911 1911 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1914 1914 , https://uk.wikipedia.org/wiki/1919 1919 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1927 1927 )Др. Тадеуш Рутовський (Tadeusz Rutowski) (https://uk.wikipedia.org/wiki/1914 1914 -https://uk.wikipedia.org/wiki/1915 1915 )За часів Другої Речі Посполитої[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0&veaction=edit&vesection=4 ред. • https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0&action=edit&section=4 ред. код ]
Починаючи з https://uk.wikipedia.org/wiki/27_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F 27 травня https://uk.wikipedia.org/wiki/1934 1934 року, самоврядування Львова почали обирати шляхом демократичних виборів. Рада складалася з 72 осіб (радних): президент, три віце-президенти, 12 лавників, решта - радники. За давньою традицією, серед віце-президентів завжди був один https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8 русин і один https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97 єврей .
З цього періоду відомі імена наступних президентів Львова:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%85-%D0%91%D0%B6%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Ян Галюх-Бжозовський (Jan Haluch-Brzozowski), https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80 інженер (

Почему не открыли уголовное дело по факту неоднократных отказов Садового от строительства завода по переработке мусора?