РУС
13315 посетителей онлайн
В сентябре Кабмин внесет в Раду честный госбюджет, - Гройсман
Кабинет министров Украины в сентябре текущего года намерен внести в Верховную Раду честный проект закона "О Государственном бюджете Украины на 2017 год" с реальными доходами и прозрачными расходами.
Как передает Цензор.НЕТ со ссылкой на "Интерфакс-Украина", об этом заявил премьер-министр Владимир Гройсман в ходе заседания правительства в четверг."Мы должны в сентябре внести этот бюджет в парламент. Я бы хотел, чтобы мы построили качественный диалог вокруг парламента. Но, как я говорил ранее, правительство Украины внесет в парламент честный бюджет. Бюджет, который является честным по двум причинам: реальные доходы, абсолютно открытое распределение этих доходов на нужды страны и украинских граждан", - сказал премьер.
Он подчеркнул, что основным приоритетом правительства при формировании проекта госбюджета является национальная безопасность и оборона.
По словам Гройсмана, среди приоритетов также экономический рост и развитие инфраструктуры, поддержка децентрализации, аграриев, внедрение более активной энергоэффективности, а также повышение зарплат учителям.
Топ комментарии
вспомнился Попандопуло - я себя не обделил? 
"КОНСЕРВАЦИЯ БЕДНОСТИ"
заамятайте це люди і не говоріть потім, що вас не попереджали
Чесний бюджет - це зарплати та пенсії будуть співпадати з цінами ??
Чесний бюджет - це - квартплата - вища зарплати ??
Чесний бюджет - це виконання Ст . Конституції , да Гарантовано Соцстандарти ..
Лояльность народа покупает и Путин поддержкой высокого жизненного уровня. И только наши барыги откровенно, цинично, в лицо плюют всему народу! Визжат про популизм со всех экранов ТВ и "честный бюджет"!
Кому он честный?
...от реальні реалії....
хоч Бондаренко тех кишеньковий - але всеж більш менш реалістично виклав КАРТИНКУ сьогосьогодення від пА-новому....
Бондаренко: «Зміни в Україні настануть шляхом або палацового перевороту, або велетенської кількості врадієвок»06.09.2016 15:00
Ексклюзивне інтерв'ю з політологом
Про очікування від політичної осені, оманливу відставку Ложкіна, перспективи «тарифного Майдану», політпроект, що хоче наслідувати приклад Китаю та Епоху Щурів в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту інтернет-видання http://from-ua.com/ Новини України - From-UA розповів ветеран української політології Кость Бондаренко.
Новини України - From-UA: - Здається, всі очікують від цієї політичної осені чогось особливого. Як ви вважаєте, що має статися?
Кость Бондаренко: - У нас кожного року відбувається урочисте і злегка тривожне "очікування осені" - насамперед політичної осені. Згадайте: кожного року нас лякають новими Майданами (іноді небезпідставно), підвищеннями цін, народними стихійними бунтами, масовими виступами, переворотами тощо. Просто восени відбувається традиційне загострення психічних хвороб. Серед "мирних активістів", що ******* влаштовувати різного роду акції протесту (аж до сміттєвих люстрацій включно) - чимала кількість людей з психічними девіаціями (до речі, психіатри вважають фанатизм відхиленням від психічної норми - у чому би цей фанатизм не проявлявся - у футболі, політиці чи любові до Вітчизни). Є чимало людей з психічними розладами у стінах Верховної Ради. До них додалося чимало людей з посттравматичним та поствоєнним синдромами. Ну от звичайний обиватель і чекає: ось прийде осінь - і почнеться!
Що саме почнеться - цього не знає ніхто. Хтось говорить про те, що Аваков ось-ось зніме з фронту батальйони і поверне їх на Київ. Хтось вважає, що Юлія Тимошенко - з огляду на її високий рейтинг - поведе маси на барикади за нову владу і нові тарифи. Хтось очікує на вторгнення Путіна. Хтось - навпаки, на милість Заходу. Хтось чекає, що Україна розвалиться. Хтось хоче, щоби наші війська пішли у наступ на Донбас і Крим - ну а потім на Урал, Алтай - "і на Тіхом акєане свой законьчілі паход".
Точно можна прогнозувати лише кілька речей. По-перше, Україна навряд чи зможе восени пишатися серйозними здобутками у політиці та економіці. Криза поглиблюватиметься. Навіть якщо Україні дадуть безвізовий режим з ЄС, це не додасть серйозних балів владі - по-перше, це фіктивний безіз (простому громадянину доведеться кожного разу брати довідки для виїзду в країни Шенгену), по-друге, лише 30% громадян України мають закордонні паспорти, при цьому дві третини їх власників не можуть собі дозволити часті поїздки у Європу. Тому для більшості українців це буде слабкою втіхою. По-друге, Україну будуть додавлювати у плані виконання Мінських домовленостей, і заходу буде глибоко по барабану, що наш Президент апелюватиме до думки агресивно налаштованої частини суспільства. По-третє, у США зміниться президент, а це значить, що зміниться і парадигма стосовно України, Те, що Україна перебуває під повним зовнішнім управлінням (більша частина - під управлінням США, менша - під управлінням Росії) - очевидно. Навіть якщо переможе Хіларі Клінтон, її зовнішня політика зазнає суттєвих змін - і українське питання не в останню чергу. Зійде з політичної арени така постать, як Джо Байден, роль якого в українських конфліктах останніх двох рокі ще належить вивчити історикам. Буде інший Держсекретар. Буде нова рада з питань зовнішньої політики - більш професійна, ніж у часи Обами. Обама залишиться в історії як один з найслабших американських президентів - поруч з Бюкененом, Гувером, Картером. І українську карту йому неодноразово пригадуватимуть. Ну і, нарешті, Європа готуватиметься до скасування санкцій щодо Росії, а тому з європейських столиць на адресу України лунатимуть постійні зауваження та прохолодні заяви.
Що стосується внутрішньої політики: ми будемо спостерігати подальше падіння рейтингів Президента і його політичної партії. Будуть гарячкові спроби зберегти коаліцію - аж до пропозиції об'єднати "Солідарність" із "Народним Фронтом" у "Народну солідарність". Генеральна Прокуратура лютуватиме - вже зараз Луценко озвучив бажання порушити справи проти чималої кількості громадяни - думаю, репресії будуть спрямовані проти опозиціонерів. Загостряться лінії суперечностей: Григоришин - Кононенко, Порошенко - Аваков, Порошенко - Тимошенко тощо. Довкола кожного вузла суперечностей будуть з'являтися такі собі "політичні лепрекони" та "політичні тролі", часто з депутатськими мандатами та з іміджем "чесних журналістів", які відпрацьовуватимуть політичне замовлення проти опонентів свого годувальника.
Тобто, нічого - за великим рахунком - не зміниться. Але пильність втрачати не раджу.
Новини України - From-UA: - Угрупування Порошенко значно зміцнило свої позиції останнім часом. Про які маневри може свідчити, зокрема, відставка Ложкіна? Яку лінію поведінки ви прогнозуєте для команди діючого президента?
Кость Бондаренко: - Це видиме зміцнення. В адміністративному плані Порошенко дійсно зміцнив свої позиції. Але пам'ятаєте апокрифічний діалог за участю царського жандарма і юного Володі Ульянова - майбутнього Леніна? Жандарм йому нібито сказав: "Куди ви йдете? Проти кого? Перед вами ж - стіна!" - Юний революціонер нібито відповів: "Стіна-то стіна, але гнила: штрикнеш пальцем - розвалиться".
Та ж ситуація і в оточенні Президента. Петро Порошенко нібито розставив кадри: країна нібито керується його командою. Але є кілька "але".
Рейтинги Порошенка продовжують падати і він не має можливості їх різко стабілізувати. Єдиний спосіб - це багатоходовка: піти на дострокові парламентські вибори, "здати" парламент Опозиційному блоку, ініціювати дострокові президентські вибори, на яких спробувати виграти у представника опозиції (при цьому мобілізувавши свій електорат) - і далі ініціювати нову Конституцію. Але Порошенко не вміє ризикувати. Як бізнесмен, він рідко грав "удовгу" - весь його бізнес побудований на "коротких" і "середніх" грошах. А єдина дійсно мудра людина у його оточенні - Ігор Гринів - відправлена в не зовсім інтелектозатратну сферу - керувати фракцією БПП у Верховній Раді.
Економіка перебуває у катастрофічному стані. Це вже не криза. Це же справжня катастрофа. І в таких умовах треба думати не стільки про зосередження влади в одних руках, а про те, з ким би розділити відповідальність за провали. В ідеалі - на кого повісити невдачі.
- оточення Порошенка - неоднорідне і суттєво пересварене між собою. Війни Кононенка і Григоришина з залученням кнехтів і васалів з кожної сторони лише приводять до поглиблення дезорганізації та хаосу в команді.
Політичні опоненти Порошенка - більш мобілізовані і організовані (особливо Юлія Тимошенко, а останнім часом згуртування відбувається в Опозиційному блоці).
Після виборів у США Порошенко може втратити головний аргумент - прихильність Вашингтону (за традицією, новий хан має право переглянути, якому із князів-васалів відправити ярлик на велике княжіння).
Все це у сукупності може зруйнувати усі вибудувані нині політичні конструкції.
А Ложкін... Ложкін нікуди не подівся. Навіть кабінет його залишився поруч із кабінетом Порошенка. Просто Президент розділив функції "адміністратора" і функції "канцелярії". Райнін - це канцелярист, до того ж поставлений на цю посаду Ложкіним (скільки би нас не намагалися змусити повірити, що Райнін - це людина Авакова).
Новини України - From-UA: - Наприкінці минулого політсезону з'явилася млява заявка на «єдину опозицію» в особі БЮТ, радикалів та Самопомочі. Чи є перспектива у цього проекту? Чи може вже сьогодні можна розгледіти якісь нові конфігурації?
Кость Бондаренко: - Ну я б розмежував поняття. Опозиція - за формальними і політичними ознаками - у нас одна: Опозиційний блок на чолі з Юрієм Бойком і Борисом Колесніковим. Це опозиція до Майдану і тієї політичної лінії, яка була породжена Майданом, можна сказати - консерватори (подобається це комусь чи ні). БЮТ, радикали і Самопоміч виступають з критикою Президента і Уряду, не входять у коаліцію, але при цьому засадничо, ідейно, ментально перебувають в одному полі. Це теж постмайданні партії, які так само брали участь у формуванні урядів Яценюка і на деякому етапі відійшли від "генеральної лінії". Їх розходження з владою - насамперед у соціально-економічних питаннях, а не у стратегічних. За класичним визначенням, це скоріше не опозиція, а фронда(не шукайте негативного контексту у цьому слові). Дуже виразна, але фронда. Я можу припустити, що ця фронда може прийти до влади - замість Порошенка (рейтинги Юлії Тимошенко дозволяють про це говорити). Але це не означатиме, що одразу ж зміниться ставлення України до Росії. Чи що Тимошенко ініціюватиме розворот від Європи. Чи що зміниться ставлення до питань Криму і Донбасу. Якісь зміни, звісно, будуть, але не кардинальні. Серйозних змін може зазнати лише економічна політика та соціалка. Але - навіть у такому випадку Опоблок буде і далі у опозиції.
А говорити про об'єднання політичних проектів Тимошенко, Садового і Ляшка воєдино наразі надто рано. У всіх трьох лідерів є президентські амбіції і є свої команди. Коаліції укладати вони можуть - як і домовлятися. Але об'єд
шоколадная стая не имеет даже понятия, что такое честный.
Нам не нужен "честный, самый честный, зуб даю", а нужен профессиональный (и, да, без коррупции), бюджет.