Интервью с генеральным ньюсмейкером страны Генпрокурором Святославом Пискуном. – Эксклюзив!

Генеральная прокуратура Украины уже давно является одним из главных ньюсмейкеров страны.

Очередной информационный взрыв связан с возможностью прихода в дом на улице Резницкой Владимира Стретовича, председателя Комитета ВР по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией, которая есть одним из наиболее активных оппонентов Святослава Пискуна.

Предложение Стретович получил от Президента Ющенко, у которого в последнее время возрастает недовольства результатами работы главной наблюдательной инстанции страны. О ситуации в его ведомстве Цензор.Нет поинтересовался у самого Генерального прокурора, который сейчас находится в отпуске.

- Святослав Михайлович , насколько вероятен приход в Генпрокуратуру на одну из руководящих должностей председателя Комитета ВР по вопросам борьбы с оргпреступностью и коррупцией Владимира Стретовича? Он, кстати, неоднократно довольно критически высказывался в Ваш адрес вплоть до требования отставки?

- Дійсно була така певна розмова у нього з головою держави, і у мене була розмова відповідна з Президентом про те, що Стретович бажає працювати в органах прокуратури і треба з ним зустрітися, щоб проговорити про те, як би можна попрацювати на користь держави і суспільства. Така розмова відбулась, і я пояснив Володимиру Миколайовичу, що є “Закон про Прокуратуру”, який говорить про те, що якщо кандидат не працював там 5 років, він не може бути призначений на керівні посади в органи прокуратури України. Це чітко виписано в законі. Мені зрозуміло, що це викликає якісь негаразди у нього, але закон є закон, і я не можу нічого з цим зробити. Коли ж він говорить про оцінку роботи ГПУ і про те, що я повинен піти у відставку, то, мені здається, що Володимир Миколайович повинен був би, наприклад, прозвітувати про свою роботу на посаді Голови Комітету. Такий звіт повинен бути обов»язково. Розповісти людям, що конкретно він зробив на посаді голови комітету? Які подано закони? Як вони проведені? А після цього вже можна говорити, що ця людина вже може займати якусь посаду в правоохоронних органах. Мені так здається. Що ж стосується порядку відставки Генпрокурора, то цими словами теж не можна кидатися, тому що це дуже серйозна дія. По-перше, Президент повинен подати відповідне подання у ВР. ВР повинна заслухати звіт Генпрокурора, після цього прийняти рішення про його подальше перебування на посаді: або відставку – недовіру або залишити Генпрокурора на посаді. Іншого шляху просто немає. Тому людина, яка заявляє про такі серйозні речі, як відставка Генпрокурора, повинна хоча б прочитати норми закону і регламенту ВР. Це друге. І третє, я вважаю, що ніхто, ні Стретович, ні інші, які бажають, щоб Піскун пішов у відставку, мене не будуть на це спонукати. Тому що мали б розуміти, що я повинен довести до кінця справи, які я розпочав у 2002 році. Це боротьба з корупцією, злочинністю, хабарництвом. Це справи, які мають суспільний великий резонанс. І в мене є завдання і від держави, і від Президента, і від ВР довести це до кінця. І коли доведу, можна говорити про те, що Генпрокурор або справився, або не справився зі своїми обов”язками, і про відставку або подальше перебування на посаді.

- Чем тогда, по Вашему мнению, мотивированны довольно критические оценки Стретовича деятельности Генпрокуратуры и её руководителя?

- На мій погляд, це шось особисте. Я не розумію, правда, чим це пов”язано, бо у нього непогана посада – голови комітету. Але я крім того, щоб заняти посаду нічого в цьому не бачу.

- Почему же Вы тогда в июне месяце самостоятельно предлагали Стретовичу перейти на работу в Генпрокуратуру?

- Дійсно, після розмови із Президентом я телефонував Стретовичу і пропонував прийти на роботу в ГПУ. Тому що, чесно кажучи, я чогось думав, що Володимир Миколайович працював раніше в органах прокуратури. А коли я подивився його біографію і з’ясував, що він не працював жодного дня в органах прокуратури, то я звісно ж не можу запропонувати там роботу. Порушувати Закони заради Володимира Миколайовича Стретовича мене ніхто не заставить!

- Значит ли это, что на идее, как сказал Президент "наведения порядка в ГПУ" Владимиром Стретовичем можно уже ставить точку?

- По-перше, Президент не запропонува Стретовичу бути Генпрокурорм. Це зрозуміло, тому що на Україні є Генпрокурор. По-друге Президент ніколи мені не висловлював зауважень якихось з приводу моєї роботи, бо він у загальному сприймає роботу Генпрокуратури, а не по конкретним справам. Третє – можливо Президент хотів, щоб на якійсь ланці поліпшилася робота Генпрокуратури. Я так розумію, що Президент хотів запропонувати працювати Володимиру Миколайовичу у напрямку боротьби з оргзлочинністю і хабарнцтвом, в чому він може бути використаний як спеціаліст. В цьому напрямку, можливо, Генпрокуратура і недопрацьовує, хоча є певні доробки. Але закон є закон, звичайно, я пояснив Президенту, що існує Закон, і всі посади заступників Генпрокуратури, тим більше першого, вже зайняті. А для того, щоб звільняти, треба підстави.

- То есть значит, что в данной ситуации желания Президента видеть в Генпрокуратуре то или другое лицо на руководящих позициях абсолютно нереальное?

- Звичайно, спочатку треба змінити «Закон про прокуратуру”. Президент може подати як першочергові пропозиції до ВР і змінити Закон. А по-друге, я пропонував Стретовичу подивитись на посаду заступника. Він хоче тільки першим заступником. А перший є - Винокуров Сергій Маркіянович. Досвід роботи – 38 років. Людина виважена. Працює багато років. Зауважень до нього особливих немає. Для того, щобо звільнити, треба мати підстави. Прокурор – це ж не собака, Якого можна вигнати з будки.

- Как тогда можно расценить довольно критические высказывания в адрес ГПУ от многих вельмож и даже Президента: и про отсутствие прогресса в расследовании резонансных дел, и о необходимости наведения порядка в вашем ведомстве?

- Це чисто політична гра. Якісь політичні сили хочуть створити думку в супільстві, що прокуратура недопрацьовує для того, щоб прикрити свої недоробки, недопрацювання. Потрібно перевести увагу суспільства на щось інше, наприклад, на негаразди у роботі ГПУ. А інші у цей час можуть спокійно продовжувати працювати у розхолодженому режимі, тому що всі займаються Піскуном і ГПУ. А до того поки, Стретович із Піскуном будуть розбиратися, то у мутній водичці буде ловитися мутна рибка.

- На каком этапе сейчас находятся расследования резонансных дел, в частности и убийства Георгия Гонгадзе?

- Ми закінчили перший етап розслідування справи Гонагдзе. Тобто безпоседнім виконавцям вбивства пред‘явлені обвинувачення. Потерпілі, всі інші учасники процесу мають право ознайомитися з усіма матеріалами справи. Другий етап. Всі записи і копії записів, і ті оригінали, які були досталені нам офіційним шляхом з-за кордону, передані в СБУ для проведення експертизи. Сьогодні ми ще передаємо нові записи Мельниченка на експертизу. Призначено, комплексну комісійну судово-фонографічну експертизу. Таким чином, активізується другий етап розслідування справи. Вона не закрита, а продовжується. По тим епізодам, де доведено абсолютно вину, людина має конституціне право на швидке правосуддя. Тому справу передана до суду. Все, іншого не буде, і це зроблено по закону. Другий етап буде продовжений. Сьогодні я написав листа Генпрокурору США про те, щоб депортувати із США Щербаня, проти якого порушені переслідування кримінальні на території України. Такий саме лист відправлений сьогодні у відповідні відомства РФ, що стосується пана Засухи. Четверте. За моєю домовленістю зі Генпрокурором США 27 липня мав відбутися суд по виконанню доручення Генпрокуратури України в США. 27 червня Миколу і його адвоката викликали в суд, щоб виконати це доручення. Але у зв»язку з тим, що Микола поміняв адвоката. було перенесене засідання суду на 24 серпня. Тобто наші домовленості із Генпрокурорм США працюють, судове рішення по записам і по показам Мельниченка відбудеться.

- Но процессуально же не предусмотрено делить любое следствие на этапы. Наоборот, речь идет о необходимости установления полной и всесторонней истины в расследовании. В деле Гонгадзе поиск организаторов, заказчиков и пособий не менее важен, чем установления исполнителей преступления.

- Згідно Закону є така можливість - те, що доведено і може бути сприйнято в суді, направляти до суду. По всьому решта – експертизи, пошуки голови, інших речей і речових доказів, все продовжується і навіть посилюється. Призначено ще декілька експертиз, які ми ще проводимо паралельно. Воно зовсім не заважає закінченню першої частини кримінальної справи. Продовжуються і пошуки Пукача, і інші пощуки, щодо встановлення організаторів і замовників цього вбивства. Все продовжується. Якщо будуть якісь нові докази, що підтверджують вину обвинувачених офіцерів МВС Протасова, Костенка і Поповича, вони обов»язково будуть передані до суду.