Мельниченко дал официальные показания прокуратуре США и Украины! – Эксклюзив!

За достоверность данных показаний <a href='http://censor.net.ua/full_news.php?id=5300'><font color='Navy'>Мельниченко</font></a> несет уголовную ответственность по законам США и Украины. Напомним, именно отсутствие показаний Мельниченко было одной из формальных причин, которой прежнее и нынешнее руководство ГПУ объясняет «расчленение» дела об убийстве Георгия Гонгадзе на две части – по исполнителям и организаторам убийства. Мол, дело затягивается, поскольку экс-майор не выполняет некие формальные требования. Мельниченко свидетельствует против организаторов, и теперь нашей крючкотворной Фемиде необходимо приобщать эти показания к уголовному делу. «Цензор.Нет» располагает частью этих дополнительных свидетельств, предоставленных Мельниченко правоохранительным органам. <br><br>Генеральному Прокурору України<br> Генеральному Атторнею Сполучених Штатів Америки<br><br> ДОДАТКОВІ СВІДЧЕННЯ <br><br>Про кримінальну відповідальність за неправдиве свідчення (донос) щодо скоєння злочину, яка передбачена ст. 384 КК України, згідно зі ст. 95 КПК України попереджений. Зі змістом ст. 63 Конституції України (особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім”ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом) ознайомлений.<br><br>В зв'язку з тим, що додаткові покази надаються мною на території Сполучених Штатів Америки, я також попереджений про кримінальну відповідальність у відповідності з закодавством США за надання неправдивих свідчень. <br><br>Я, Мельниченко Микола Іванович, 18 жовтня 1966 року народження; народився в с.Западинка Васильківського району Київської області; громадянин України; освіта вища; мешкаю в Україні, м.Київ вул.Беретті, 8, кв. 128; тимчасово змушений перебувати в Сполучених Штатах Америки; паспорт, що засвідчує особу - АМ 417749, виданий 2 листопада 2000 року органом № 2601; працював в Адміністрації Президента України з 1994 року по жовтень 2000 року на різних посадах. Остання – старший офіцер безпеки Управління Державної охорони України, маю військове звання майор.<br><br>Під час виконання своїх службових обов’язків я став свідком того, що в Україні діяло організовене злочинне угрупування (далі ОЗУ) під керівництвом Президента України Леоніда Кучми. Леонід Кучма разом з членами ОЗУ сфальсифікував результати президентських виборів 1999 року та злочинно захопив найвищу державну посаду в Україні - посаду Президента України. В склад ОЗУ входили: Леонід Кучма, на той час Президент України, колишній голова адміністрації Президента України, нині Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, колишній міністр Bнутрішніх справ України Юрій Кравченко, колишній голова Служби безпеки України, нині народний депутат України Леонід Деркач, колишній голова Державної Податкової адміністрації України Микола Азаров, тоді помічник Президента України, нині народний депутат України Олександр Волков та інші державні діячі та посадові особи. <br>Цілями діяльності цього ОЗУ були:<br>- особисте збагачення в особливо великих розмірах за рахунок пограбування Українського народу;<br>- підкуп, переслідування, шантаж, залякування та фізичне усунення людей, які заважали банді Л.Кучмі в здійсненні його злочиної діяльності.<br><br>За рахунок злочинної діяльності сім’я Кучми стала самою багатою родиною в Україні, реальні статки якої на осінь 2000 року складали приблизно вісім міліардів доларів США. Статки сім’ї Кучми було отримано внаслідок отримання багаточисельних хабарів в особливо великих розмірах, незаконного привласнення державної власності (в тому числі шляхом незаконної приватизації), та власності недержавних комерційних структур та приватних осіб (у тому числі шляхом рекета) та внаслідок іншої злочинної діяльності ОЗУ.<br>.<br><br>Будучи свідком скоєння злочинів вищезазначеними особами, я прийняв рішення припинити злочинну діяльність ОЗУ та став документувати у службовому кабінеті Президента України та в інших приміщеннях, де перебував Кучма Л.Д., різними записуючими пристроями їхні розмови, що дають змогу встановити факти планування , підготовки та здійснення багатьох особливо небезпечних злочинів. <br>Рішення щодо документування фактів злочинної діяльності Л.Кучми я приймав самостійно, і ніхто жодним чином на мене в цьому не впливав. Ніякі держави чи їх структури ( в тому числі спецслужби), українські або іноземні юридичні особи, українські або іноземні фізичні особи до мого рішення та моїх дій не мають жодного відношення. Я приймав рішення і діяв виходячи з своїх переконань, сумління та виконуючи свій громадянський та професійний обов’язок. Документування розмов членів ОЗУ Кучми шляхом записування розмов я здійснював особисто в тому числі на диктофони “TOSHIBA”, “SONY”, “SAMSUNG”. Ніяких стаціонарних записуючих пристроїв я не використовував.<br><br><br><br>27 серпня 2002 року я офіційно надав свідчення на ім'я генерального прокурора України “Про злочини, вчинені Президентом України Кучмою Леонідом Даниловичем, колишнім головою Служби безпеки України Деркачем Леонідом Васильовичем та іншими посадовими особами проти народного депутата України Єльяшкевича Олександра Сергійовича”<br><br>Ці покази мною були передані в Генеральну Прокуратуру України через тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з розслідування обставин вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова,посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України.<br><br><br> Ще раз засвідчую:<br><br>8 лютого 2000 року приблизно о 10-й годині ранку до Президента України Кучми Л.Д. в його службовий кабінет (м.Київ, вул. Банкова, 11) зайшов громадянин Деркач Л.В., який на той час був головою Служби безпеки України. Під час розмови у кабінеті було ввімкнено телевізор, який передавав пряму трансляцію ранкового пленарного засідання Верховної Ради України. Народний депутат України Єльяшкевич О.С. декілька разів виступав на цьому засіданні й критикував дії Президента України. Коли надавалося слово Єльшкевичу О.С., його виступи слухали та емоційно і різко обговорювали Кучма Л.Д. і Деркач Л.В.. Під час цього обговорення Кучма Л.Д. і Деркач Л.В. розробили план нападу на Єльяшкевича О.С.. Це було мною записано за допомогою записуючого пристрою. При прослуховуванні цього аудіозапису чути розмову Кучми Л. Д. і Деркача Л.В. на фоні прямої трансляції пленарного засідання Верховної Ради України по телевізору. Через деякий час із засобів масової інформації я дізнався про напад, який було вчинено на Єльяшкевича О.С. ввечорі 9 лютого 2000 року. Пізніше, аналізуючи зміст записів, я переконався, що напад на Єльяшкевича С.О. організували (замовили й спланували) Кучма Л.Д. і Деркач Л.В., про що йдеться в розмові в службовому кабінеті Кучми Л.Д. 8 лютого 2000 року. Зазначу, що на записаному мною аудіозаписі є прізвище особи, якій Кучма Л.Д. дав доручення організувати виконання замовлення щодо нападу на народного депутата України Єльяшкевича О.С.<br><br>7 липня 2000 року я записав на записуючий пристрій ще одну розмову Кучми Л.Д., під час якої він говорить присутнім у нього особам, що Єльяшкевича О.С. фізично знищать. Цей аудіозапис розмови пройшов експертне дослідження експертом американської компанії “Бек Тек” паном Брюсом Кеніґом, який зробив висновок, що аудіозапис справжній і монтажу не піддавався. <br>Зазначені докази, а також інші беззаперечні докази, засвідчують, що Президент України Кучма Л.Д. і колишній голова Служби безпеки України Деркач Л.В. організували (замовили та спланували) замах на життя народного депутата України Єльшкевича О. С., в результаті якого йому були завдано значних тілесних ушкоджень, скоївши таким чином тяжкий кримінальний злочин.<br><br>27 серпня 2002року я офіційно надав свідчення на імя Генерального Прокурора України “ Про злочини, вчинені Президентом України Кучмою Леонідом Даниловичем, колишнім главою адміністрації Президента України, нині Головою Верховної Ради України Литвином Володимиром Михайловичем, колишнім міністром внутрішніх справ України Кравченком Юрієм Федоровичем, колишнім головою Служби безпеки України, нині народним депутатом України Деркачем Леонідом Васильовичем проти журналіста Гонгадзе Георгія Руслановича”.<br><br>Ці покази мною були передані в Генеральну Прокуратуру України через тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з розслідування обставин вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України.<br><br>Ще раз засвідчую:<br><br> Кучма Л.Д., Литвин В.М., Кравченко Ю.Ф., Деркач Л.В. впродовж травня - вересня 2000 року вели систематичні розмови про те, як вчинити фізичну розправу над журналістом Георгієм Гонгадзе. Аудіозаписи задокументованих мною розмов та інші докази однозначно доводять, що :<br> Президент України Кучма Л.Д, тодішній глава адміністрації Президента України, нині Голова Верховної Ради України Литвин В.М., колишній міністр внутрішніх справ України Кравченко Ю.Ф. та тодішній голова Служби безпеки України, нині народний депутат України Деркач Л.В. є співучасниками жорстокого злочину – фізичної розправи над Г. Гонгадзе, наслідком якого стало його звіряче вбивство.<br>Причому Л. Кучма був безпосереднім замовником цього злочину, Ю Кравченко – технічним організатором, а В. Литвин та Л. Деркач - підбурювачами.<br> <br>Місто Вашингтон, США Микола Мельниченко <br>23 листопада 2005 року<br><br>